Адміністративна відповідальність за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі

Хоча державне управління в паливно-енергетичному комплексі базується, перш за все, на такому методі державного управління як переконання, подекуди виникає потреба в застосуванні заходів адміністративного примусу, зокрема заходів адміністративної відповідальності, для захисту суспільних відносин в цій сфері від протиправних посягань.

Застосування заходів адміністративної відповідальності органами державного управління в паливно-енергетичному комплексі здійснюється на підставі таких нормативно-правових актів як Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) від 07.12.1984 р., Закони України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 р., “Про теплопостачання” від 02.06.2005 р., “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 08.02.1995 р., “Про нафту і газ” від 12.07.2001 р. та ін.

Слід відзначити, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність лише громадян та посадових осіб підприємств, установ, організацій за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі, тоді як інші зазначені закони, як правило, встановлюють підстави адміністративної відповідальності суб’єктів господарювання в зазначеній сфері.

Так, відповідно до ст.244-12 КУпАП органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки застосовують заходи адміністративної відповідальності, передбачені ст.95 КУпАП за порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності правил і норм ядерної та радіаційної безпеки. Крім того, зазначені органи застосовують адміністративні стягнення такі як попередження і штраф, що передбачені ст.188-18 КУпАП, за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо усунення порушень законодавства про ядерну та радіаційну безпеку, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

Як випливає з положень ст.244-14 КУпАП, органи Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, уповноважені виносити попередження та накладати штрафи на працівників і посадових осіб за порушення, передбачені ст.95-1 КУпАП, а саме за порушення вимог нормативно-правових актів щодо технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи України.

У разі порушення вимог нормативно-правових актів щодо технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів, відповідно до ст.244-13 КУпАП санкції, передбачені ст.95 КУпАП застосовують органи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії. Цими ж органами застосовуються адміністративні стягнення, передбачені ст.188-20 КУпАП ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.

Для забезпечення неухильного виконання рішень Національної комісії регулювання електроенергетики України відповідно до ст.244-15 КУпАП їй надані повноваження виносити попередження та накладати штрафи на посадових осіб у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ст.188-21 КУпАП – ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Адміністративна відповідальність суб’єктів господарювання за правопорушення в галузі електроенергетики, врегульована Законом України “Про електроенергетику”. Так, відповідно до ст.24 цього закону в разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії та інших обов'язків, передбачених Законом України “Про електроенергетику”, враховуючи зобов'язання щодо забезпечення захисту прав споживачів електричної енергії та проведення розрахунків за закуплену енергопостачальником електричну енергію, а також із суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює передачу належної енергопостачальнику електричної енергії, Національна комісія регулювання електроенергетики України застосовує до такого енергопостачальника такі санкції:

- застереження;

- штраф;

- призначення тимчасового керуючого (адміністрації);

- зупинення дії ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території;

- анулювання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності
з постачання електричної енергії на відповідній території.

Крім того, відповідно до ст.27 Закону України “Про електроенергетику” суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за такі правопорушення в електроенергетиці:

- за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, – штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи
приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій – штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності зазначених порушень, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою. Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України. Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.

Законом України “Про теплопостачання” встановлена адміністративна відповідальність суб'єктів господарювання – юридичних осіб за правопорушення у сфері теплопостачання. Так, відповідно до ст.31 цього закону уповноважені органи застосовують до суб'єктів господарювання
- юридичних осіб такі штрафні санкції:

- за неподання передбаченої законом інформації уповноваженим державним органам або подання завідомо недостовірної інформації – у розмірі пятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергозбереження або Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, або Національної комісії регулювання електроенергетики України -у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за перешкоджання або недопущення до систем теплопостачання та теплоспоживання працівників органів державного нагляду або представників теплогенеруючих (теплопостачальних) організацій при виконанні ними службових обов'язків – у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за порушення ліцензійних умов або діяльність з простроченою ліцензією - до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за необґрунтоване застосування тарифів на виробництво теплової енергії та її транспортування чи постачання або завищення нарахування плати за фактично відпущену теплову енергію споживачу (покупцю) – у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за постачання теплової енергії, параметри якої не відповідають державним стандартам, затвердженим нормативам на теплову енергію, умовам договору купівлі-продажу, що зафіксовано представниками теплопостачальної (теплогенеруючої) організації та споживача у відповідному акті, – у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; після трьох таких порушень постачальник теплової енергії сплачує штраф як за порушення ліцензійних умов;

- за самовільне (несанкціоноване) від'єднання споживача від теплової мережі теплопостачальної (теплогенеруючої) організації до закінчення строку дії договору купівлі-продажу теплової енергії – у розмірі до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за водорозбір з систем опалення через крани та інші пристрої; самовільне підключення до систем опалення без укладання договору купівлі-продажу теплової енергії; роботу з пошкодженими пломбами на приладах комерційного обліку теплової енергії або їх роботу з простроченим строком метрологічної повірки – у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за неприєднання власниками теплових мереж до теплової мережі теплогенеруючої установки або споживача теплової енергії, які розташовані на території, закріпленій за власниками в разі виконання ними умов на приєднання, – у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про накладання штрафів за вказані порушення розглядаються органами державного нагляду (інспекціями) та Національною комісією регулювання електроенергетики України в межах їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються зазначеними органами перераховуються до Державного бюджету України.

Резюме за змістом теми

Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що стратегічними завданнями державної політики в паливно-енергетичному комплексі, на реалізацію яких мають бути спрямовані зусилля відповідних органів державного управління є: забезпечення енергетичної безпеки держави; зменшення техногенного навантаження на довкілля та забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки ПЕК; зниження питомих витрат у виробництві та використанні енергопродуктів за рахунок раціонального їх споживання, впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання, раціоналізації структури суспільного виробництва і зниження питомої ваги енергоємних технологій; зміцнення позицій України як транзитної держави нафти і газу.

Функції державного управління в паливно-енергетичному комплексі здійснюють Президент України (з питань, що стосуються енергетичної безпеки) Кабінет Міністрів України, а також Міністерство палива та енергетики України та Міністерство вугільної промисловості України.

Основними методами, що застосовуються в ході державного управління паливно-енергетичним комплексом є: встановлення правил, стандартів, нормативів та інших вимог; ліцензування або надання спеціальних дозволів; цінове (тарифне) регулювання; здійснення контролю (нагляду).

Терміни та поняття до теми:

Альтернативні джерела енергії - відновлювані джерела енергії, до яких належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів.

Енергозберігаюча політика -адміністративно-правове і фінансово-економічне регулювання процесів видобування, переробки, транспортування, зберігання, виробництва, розподілу та використання паливно-енергетичних ресурсів з метою їх раціонального використання та економного витрачання.

Енергогенеруючі компанії – учасники оптового ринку електричної енергії України, які володіють чи користуються генеруючими потужностями, виробляють та продають електричну енергію.

Суб'єкти електроенергетики - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні.

“Зелений” тариф -спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблена лише малими гідроелектростанціями).

Оптовий ринок електричної енергії України - ринок, що створюється суб'єктами господарської діяльності для купівлі-продажу електричної енергії на підставі договору.

Питання для самоконтролю:

1. Якими актами законодавства визначені основні засади державної політики та державного управління в паливно-енергетичному комплексі?

2. Яким чином співвідносяться між собою повноваження Президента України та Кабінету Міністрів України в енергетичній сфері?

3. Які центральні органи виконавчої влади здійснюють державне управління паливно-енергетичним комплексом та які функції на них покладені?

4. Які методи застосовуються в державному управлінні у паливно-енергетичному комплексі?

5. За які правопорушення у сфері енергетики органи відповідні державного управління уповноважені застосовувати адміністративні стягнення?

Література:

1. Державний комітет статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Енергетична стратегія України на період до 2030 року.

3. Урядовий портал: Національна комісія регулювання електроенергетики України //http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=6972837&cat_id=43169

4. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

5. Закон України “Про альтернативні джерела енергії” від 20.02.2003 р. № 555-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 24. –Ст.155.

6. Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 08.02.1995р. № 39/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №12. – Ст.81.

7. Закон України “Про газ (метан) вугільних родовищ” від 21.05.2009 р. № 1392-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 40. – Ст.578.

8. Закон України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії” вiд 11.01.2000 р. № 1370-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 9. – Ст.68.

9. Закон України “Про електроенергетику” вiд 16.10.1997 № 575/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 1. – Ст.1.

10. Закон України “Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу” вiд 05.04.2005 р. № 2509-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 20. – Ст.278.

11. Закон України “Про нафту і газ” вiд 12.07.2001 р. № 2665-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 50. – Ст.262.

12. Закон України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 р. № 345-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2008. – № 42-43. – Ст.293.

13. Закон України “Про теплопостачання” від 02.06.2005 р. № 2633-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 28. – Ст.373.

Дата добавления: 2014-11-09