Тема 8. Розвиток культури на початку XX ст

ТЕМА 8. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ НА ПОЧАТКУ XX СТ.

1. Освіта в українських землях
2. Наука. Видатні вчені
3. Українська преса та видавництва
4. Здобутки майстрів літератури та мистецтва

• Основні терміни та поняття теми

Модернізм, реалізм

1. Як відображались на розвитку культури модернізаційні процеси другої половині ХІХ ст.?
2. Який зв'язок існував між розвитком української культури і визвольним рухом?
3. Як вплинули революційні події 1905-1907 рр. на розвиток культури?
4. Які були особливості розвитку освіти в українських землях у другій половині ХІХ ст.?
5. Які були характерні риси українського мистецтва другої половини ХІХ ст.?

1.Освіта в українських землях

• У чому полягали особливості розвитку освіти в українських землях на початку століття?
• Які були основні типи навчальних закладів?
• Які проблеми освіти залишались нерозв’язаними?

Зміст, форма, стильові зміни в культурі залежать не тільки від еволюції мистецтва, вони тісно пов'язані з усіма сторонами життя суспільства, з особливостями та закономірностями історичного процесу в цілому. На початку ХХ ст. суспільне життя дедалі більше набуває рис масовості, що зумовлює концентрацію робочої сили в економіці та формування масових суспільно-політичних рухів у політичній сфері. Прогресуюча соціально-економічна диференціація спричиняє зростання політизації суспільного життя, появу на історичній сцені політичних партій, які активно претендують на владу. Всі ці процеси світового масштабу доповнюються специфічними і значною мірою несприятливими умовами, в яких розвивається українська культура.

Який вплив, на вашу думку, здійснювала на розвиток культури кожна з названих умов?

Процеси модернізації економіки і суспільства у цілому на початку ХХ ст. вимагали підвищення культурного і освітнього рівня населення, підготовки кваліфікованих кадрів для промисловості і сільського господарства. Ці потреби обумовили насамперед зростання кількості навчальних закладів. Тільки в Наддніпрянській Україні з кінця XІX ст. до 1911 р. кількість початкових шкіл для дітей робітників і селян збільшилась на 40%. Збільшувалась мережа ремісничих училищ і шкіл, гірничих і комерційних училищ, де готували кадри для промисловості і торгівлі. Кількість гімназій у Наддніпрянській України досягла 129 (52 чоловічі і 77 жіночих).

Співробітники Новоросійського університету. Перший ліворуч – О.Богомолець, у центрі – М.Ушинський

Було відкрито 8 учительських інститутів, 10 духовних семінарій. Вищу освіту надавали три університети: Київський, Харківський, Новоросійський (Одеса), Історично-філологічний інститут в Ніжині (в 1875 р. перетворений з ліцею), політехнічний інститут у Києві (1898 р.), технологічний та ветеринарний інститути, вищі жіночі курси (1907 р), жіночий медичний інститут (1910 р.) у Харкові, Гірничий інститут (1912 р.) у Катеринославі (1912 р.) та ін. Працювало понад 140 бібліотек для населення.

У 1914-1915 рр. У Наддніпрянщині функціонувало 452 середні школи, в яких навчалися 140 тис. учнів, та 19 вищих навчальних закладів, з 26,7 тис. студентів. У 1917 році вищих навчальних закладів було вже 27 і в них навчалося 35 тис. студентів.

Однак у цілому рівень розвитку системи освіти був незадовільним. Не достатньою була кількість шкіл, а ті що були не покривали потреб дітей шкільного віку. Зокрема, на 1000 осіб населення в початкових, неповних середніх і середніх школах навчалося всього 67 учнів. Так, на Київщині, Волині та Поділлі, що входили до складу Київської шкільної округи, не було земств, а тому не було й земських шкіл, а тільки нечисленні міністерські чи церковні парафіяльні школи.

Дата добавления: 2014-11-26