Початок Української революції

Тема 13. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Тема 13. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

1. Початок Української революції
2. Політичні партії в підросійській Україні
3. Утворення Центральної Ради
4. Початок українізації армії.

• Основні терміни та поняття теми

Національна ідея, національно-демократична революція, самостійники, Українська Центральна Рада, Вільне козацтво

• Основні дати

4 березня 1917 р., 19 березня 1917 р., квітень 1917 р.

1. Якими були цілі революції 1905 -1907 рр. в Росії?
2. Які були результати революції?
3. Які загальноросійські та українські політичні партії діяли на початку століття?
4. За що вони боролися та як ставилися до війни?

1. Які процеси розпочалися в Україні внаслідок Лютневої демократичної революції в Росії?
2. Чи змінились лозунги, під якими розвивався національний рух до і після Першої світової війни?
3. У чому?

Національна революція охопила всі українські землі і була продуктом розпаду Російської імперії та Австро-Угорської монархії, які перебували у стані війни одна з одною. Але основні події початку Української революції, пов’язані з розпадом Російської імперії і революційними подіями, що її охопили. Невдачі царської армії на фронтах і злигодні, обумовлені війною, стали безпосереднім поштовхом до революції.

Головною передумовою наростання революційних процесів стала загальна соціально-економічна криза. На початку 1917 р. став очевидним розвал промисловості, транспорту, сільського господарства. Голова державної думи М.Родзянко писав царю: ”Становище Росії катастрофічне і водночас глибоко трагічне...” Фантастично зросла заборгованість Росії країнам Антанти. Тільки відсотки за борги перевищували весь довоєнний річний бюджет.

За економічною кризою насунулась політична. Масове зубожіння населення викликало незадоволеність царською владою. 8 березня (23 лютого) 1917 р. у Петрограді почалися масові протестні акції. Населення столиці Російської імперії вимагало від влади підвищити життєвий рівень та припинити війну. До цих виступів приєднались солдати Петроградського гарнізону, які чекали відправлення на фронт. 12 березня (27 лютого) повсталі створили Петроградську раду робітничих і солдатських депутатів. 15 березня (2 березня) російський цар Микола ІІ зрікся престолу і влада перейшла до Тимчасового уряду. В Росії перемогла Лютнева демократична революція. Влада перейшла до Тимчасового уряду. Крах російський монархії призвів до лібералізації суспільно-політичного і культурного життя. Всі мешканці Росії отримали основні права і свободи, а також індивідуальні національно-культурні права. Втягнутою в революцію опинилась і Наддніпрянська Україна.

Тимчасовий уряд передав владу у губерніях і повітах у руки новопризначених комісарів. На місцях стали створюватись нові органи влади - громадські ради та їх виконавчі комітети. За соціальним складом у них переважали представники торговельно-промислової буржуазії та інтелігенція, за партійним – більшість складали кадети.

Водночас з органами влади Тимчасового уряду в Україні, так само як і в Росії, стали виникати місцеві ради робітничих і солдатських депутатів. У першій половині березня 1917 р. їх нараховувалось в Україні 43, вони переважно створювались у промислових районах. Їх засновниками були в основному загальноросійські соціалістичні партії есерів і соціал-демократів.

У багатьох містах Наддніпрянської України відгуком на російську революцію стали багатотисячні демонстрації під національними синьо-жовтими прапорами. Демонстранти вийшли на вулиці Києва, Полтави, Одеси, Харкова, Чернігова з транспарантами “Автономію Україні”, “Хай живе федеративна республіка”, “Вільна Україна у вільній Росії”.

Проте, в Україні були і більш радикально налаштовані політичні сили, які вимагали самостійності. Вони так само брали участь у маніфестаціях під гаслами “Хай живе самостійна Україна”, “Самостійна Україна з гетьманом на чолі”.

Національна ідея гуртувала різні соціальні верстви українського народу. В умовах наростаючої демократизації для українського суспільства з’явився шанс відновити свою державність. В Україні наростала національно-демократична революція.

Звернімося до джерел Сучасний історик Валерій Солдатенко про характер Української революції «…За характером Українська революція була національно-демократичною, у своїй стратегічній меті органічно поєднувала завдання національного відродження і державотворення із необхідністю соціальних зрушень в інтересах широких мас українства. Провідники революції мали на меті забезпечити всі можливості для повнокровного розвитку українського народу, для вільної та ефективної життєдіяльності кожного члена суспільства» Що визначає характер революції? Чому історик вважає Українську революцію національно-демократичною? Які дві групи завдань вона поєднувала?

Дата добавления: 2014-11-26