Нормативно-правове регулювання авіатранспорту в Україні

Правовий статус перевізника авіаційним вантажним транспортом – повітряного перевізника визначається Повітряним кодексом України.

Згідно зі ст. 59 Повітряного кодексу України, повітряним перевізником визнається будь-яка юридична чи фізична особа, яка виконує повітряні перевезення, має права експлуатанта авіаційної техніки.

Особливості правового статусу перевізника трубопровідним транспортом визначається Законом України «Про трубопровідний транспорт» та іншими нормативними актами України. Трубопровідний транспорт поділяється на два види: магістральні трубопроводи та промислові.

На світовому рівні доставка авіатранспортом регулюється в рамках міжнародних авіаційних організацій – Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) і Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA).

В умовах кризи для забезпечення економічної ефективності своєї роботи багато авіакомпаній розпочали освоювати нові магістральні та внутрішні маршрути, тим самим посилюючи й так украй гостру конкуренцію, запроваджувати нові форми послуг і системи тарифів, проводити акційні знижки й скорочувати витрати на технічне обслуговування літаків, оплату персоналу, утримання представництв та офісів тощо.

IATA ж, у свою чергу, закликає у подібних умовах до істотних структурних змін у галузі, наприклад, правила власності. Майже всі інші галузі мають вільний доступ до світового капіталу й можуть проводити трансграничні злиття, якщо вони необхідні. Авіакомпаніям потрібен аналогічний управлінський інструментарій, щоб упоратися з кризою. На даному етапі існує три глобальних стратегічних авіаальянси Oneworld, SkyTeam та Star Alliance, які займають більш ніж 70% ринку пасажирських авіаперевезень. Практично всі великі авіакомпанії світу є членами одного з трьох альянсів, які формувались внаслідок жорсткої конкуренції. Альянси ведуть стратегічну боротьбу між собою та намагаються приєднати інші компанії світу. Дві провідних авіакомпанії України – МАУ та Аеросвіт є офіційними членами АЕА (Assocіatіon of European Aіrlіnes).

Основний документ в авіаперевезеннях – авіанакладна, яка виконує функції:

- договору про повітряне перевезення;

- товаророзпоряджувального документу;

- розписки авіакомпаній про прийняття вантажу для перевезень;

- митної декларації.

Авіанакладна складається із трьох копій, які надаються відправникові, одержувачу, перевізнику, аеропорту, митниці, тощо. Плата за авіаперевезення розраховується по вазі в кілограмах. При цьому важіль округляється до 0,5 кг у більшу сторону. До авіанакладної додаються товаророзпоряджувальні документи (листи упакування, сертифікати та інші).

Сучасним аспектом організації авіаперевезень є використання компаніями інформаційного прогресу – можливості доступу до різних баз даних, до інформації у різних сферах діяльності у різних частинах світу. В останні роки швидкими темпами розвиваються глобальні розподільні системи, Інтернет, глобальні системи збуту авіатранспортних послуг, зокрема, «габриэль», «амадеус», «сирена». Остання використовується і вітчизняними авіакомпаніями.

Магістральний трубопровід – технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.

Промислові трубопроводи – це всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газопровідні системи.

Питання для самоконтролю

1. Тенденції розвитку міжнародних перевезень за участю транспортних компаній України.

2. Розвиток фрахтового ринку: світові та національні тенденції.

3. Особливості управління доставкою товарів морським транспортом.

4. Сучасні форми фрахту судів.

5. Техніка та тактика фрахтування.

6. Брокерські операції з фрахтування судів.

7. Зміст договору морського перевезення вантажів, його види.

8. Особливості управління доставкою товарів автомобільним транспортом.

9. Національна правова база з організації автомобільних перевезень вантажів.

10. Зміст договору на автомобільне перевезення.

11. Автотранспортна накладна.

12. Особливості управління доставкою товарів залізничним транспортом.

13. Національна правова база з організації перевезень залізничним транспортом.

14. Зміст угод про перевезення залізничним транспортом.

15. Залізнична накладна.

16. Особливості управління доставкою товарів авіатранспортом.

17. Техніка та технологія укладання угод.

18. Транспортні умови контрактів при перевезенні авіатранспортом.

19. Вантажна авіанакладна.

Дата добавления: 2014-11-09