Управління транспортними витратами: поняття, економічна сутність та формування тарифів

Управління витратами при доставці товарів

Тема 3.

1. Управління транспортними витратами: поняття, економічна сутність та формування тарифів.

2. Системи тарифів на залізничному транспорті.

3. Системи тарифів на автотранспорті.

4. Системи тарифів на морському і річковому транспорті.

5. Системи тарифів на авіатранспорті.

Тарифи на транспортні послуги встановлюються відповідно до законодавства України.

Рівень тарифів на транспорті визначається відповідно до нормативних витрат на одиницю транспортної роботи, рівня рентабельності та оплати податків. Розрахунки із споживачами послуг транспорту загального користування проводяться на основі чинних тарифів у порядку, визначеному кодексами (статутами) окремих видів транспорту та іншими актами законодавства України. Відшкодування збитків від безплатних перевезень пільгових категорій громадян регулюється нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Збір за користування шляхами сполучення України транспортними засобами іноземних власників і плата за транзитні перевезення здійснюються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Транспортні витрати включають витрати на перевезення вантажів і пасажирів, на вантажно-розвантажувальні роботи, на експедирування вантажів та ін. Вони є складовою собівартості продукції промислових, сільськогосподарських підприємств, будівельних організацій і мають істотний вплив на економічну ефективність виробництва у всіх галузях економіки. Зменшення транспортних витрат є найважливішим фактором зниження собівартості продукції і підвищення ефективності суспільного виробництва.

Залежно від того, з якого пункту здійснюється управління транспортними потоками, розрізняють управління з пункту відправлення або управління з пункту призначення. Виділяють також систему централізованого управління перевезеннями, організовану поза пунктами відправлення і призначення.

Організація доставки певного виду вантажів з декількох пунктів відправлення в декілька пунктів призначення припускає рішення широкого круга оптимізаційних завдань. Якщо існують обмеження максимальної кількості вантажу, що відправляється і приймається, у постачальників і споживачів, відрізняються витрати на транспортування для різних шляхів сполучення, то необхідно визначити оптимальні транспортні зв'язки між постачальниками і споживачами, тобто оптимізувати транспортні потоки.

Додаткові проблеми оптимізації виникають при наступних ситуаціях:

1. Обмежена пропускна спроможність. В цьому випадку необхідно розробити плани оптимального використання транспортних засобів (наприклад, розклад роботи навантажувача).

2. Не визначені розмір і місце розташування складських приміщень. При цьому на підприємстві в наявності є достатня кількість складів і приблизно відомо, як часто і куди здійснюються перевезення від місця складування товарів. Оскільки для кожного складу частота і вартість перевезень різні, виникає завдання оптимізації місць зберігання і шляхів транспортування. Такі питання, як обрання найбільш зручних транспортних засобів і пристосувань для перевезень, а також устаткування транспортних магістралей, наявність механізмів, для навантажувально-розвантажувальних робіт є в більшості випадків технічною проблемою.

Для кожного конкретного випадку доставки вантажу може бути розроблена транспортно-технологічна схема перевезень, визначальна послідовність виконання операцій. Для різних умов перевезень зміст транспортно-технологічного ланцюга буде різним, однак у загальному випадку ланцюг включає:

1. відомості про вантаж;

2. відомості про використовувані технічні засоби (автотранспорт, вантажопідіймальні механізми та ін.);

3. операційну схему доставки за елементами транспортного процесу з вказівкою необхідних механізмів, чисельності, спеціальності й кваліфікації виконавців і трудомісткості робіт.

Транспортування можна організувати трьома способами:

по-перше, використовувати приватний транспортний парк;

по-друге, на контрактній основі найняти спеціалізовану транспортну фірму (і навіть не одну);

по-третє, можна комбінувати різні види транспорту.

У логістиці ефективність транспортування визначається трьома чинниками: витратами, швидкістю і безперебійністю.

Витрати транспортування (транспортні витрати) складаються з витрат на переміщення вантажів між географічно роз'єднаними об'єктами і витрат на управління запасами в дорозі і їх зміст. Логістична система має бути організована так, щоб її загальні витрати при виконанні транспортної функції залишалися на мінімальному рівні. При цьому треба враховувати, що використання найдешевших засобів транспортування не завжди означає найменші витрати на вантажоперевезення. Швидкість транспортування– це той час, який потрібно для повного здійснення конкретного вантажоперевезення. Швидкість і витрати транспортування знаходяться в двоякій залежності. По-перше, транспортні фірми, здатні перевозити вантажі швидше за інших, зазвичай встановлюють вищі тарифи на свої послуги. По-друге, чим швидше робиться транспортування, тим менше часу запаси знаходяться в дорозі і недоступні для використання. Таким чином, при виборі найбільш відповідних і бажаних методів транспортування найважливіше дотримувати баланс між швидкістю і витратами.

Безперебійність транспортування характеризує розбіжності в часі, які займають конкретне вантажоперевезення раз від разу. Показник безперебійності відображає залежність транспортної функції від багатьох чинників. Довгі роки менеджери, відповідальні за роботу транспорту вважали безперебійність найважливішим критерієм якості транспортування. Якщо на конкретне вантажоперевезення одного разу знадобилося два дні, а наступного разу – шість днів, то така небажана мінливість здатна породити дуже серйозні оперативні проблеми для усієї системи логістики. При недостатній безперебійності транспортування доводиться створювати страхові запаси для захисту від непередбачуваних збоїв в обслуговуванні. Безперебійність транспортування значною мірою впливає на загальний об'єм запасів, які вимушені утримувати як покупці, так і продавці, а також на пов'язаний з ними ризик. З появою нових інформаційних технологій, що дозволяють контролювати увесь процес доставки вантажів і відстежувати кожен його етап, логістичні менеджери стали проявляти більше зацікавленості швидкістю транспортних послуг при одночасній підтримці безперебійності. Час – дуже цінний ресурс, і ми ще не раз повернемося до обговорення цього питання. Крім того, важливо розуміти, що якість транспортування грає вирішальну роль в тих видах діяльності, які чутливі до чинника часу. А якість ця визначається поєднанням швидкості і безперебійності транспортування.

При проектуванні логістичної системи необхідно підтримувати крихку рівновагу між витратами транспортування і якістю транспортних послуг. У деяких умовах цілком достатнім виявляється низьковитратне і повільне транспортування. У інших ситуаціях для досягнення господарських цілей потрібна висока швидкість транспортних послуг. Вибір відповідної комбінації способів транспортування і управління нею є щонайпершим обов'язком логістики.

Сучасну місію транспортування в системі логістичного сервісу можна коротко сформулювати так: «Доставляти потрібний товар необхідної якості і кількості в заданий час з оптимальними витратами». У структурі логістичних витрат транспортні витрати складають значну частку – 20-40% і більше, тому оптимізація рішень в транспортуванні дозволить логістичному менеджменту отримати значну економію витрат, але зажадає і спеціальної уваги.

Вітчизняні транспортні і експедиторські підприємства, що беруть участь в міжнародних перевезеннях вантажів, першими побачили необхідність впровадження сучасних логістичних технологій транспортування і вантажопереробки. Великі російські державні і приватні транспортні та експедиторські підприємства стали активно створювати свої термінальні мережі, вантажорозподільчі та логістичні центри, системи інформаційно-комп'ютерної підтримки логістичного сервісу. Проте, потенціал логістики в транспортному комплексі використовується недостатньо.

Сучасні уявлення про транспортування вантажів в Україні стали істотно змінюватися з розвитком ринкових стосунків – від транспорту як галузі, прирівняної до промислових галузей, до сфери послуг – транспортного сервісу. Тому споживачі транспортних послуг обирають такі види транспорту і способи транспортування, які забезпечують найкращу якість логістичного сервісу.

Транспортний сервіс в сучасних умовах включає не лише власне перевезення вантажів від постачальника споживачеві, але і велике число експедиторських, інформаційних операцій, послуг з вантажопереробки, страхування, охорони і тому подібне. Тому транспортування можна визначити як ключову логістичну функцію, пов'язану з переміщенням продукції транспортним засобом (чи засобами) за певною технологією в ланцюзі постачань, і що складається з логістичних операцій і функцій, включаючи експедицію, вантажопереробку, упаковку, передачу прав власності на вантаж, страхування ризиків, митні процедури і тому подібне.

Залежність величини витрат на транспортування від кількості складів в системі розподілу.

Увесь об'єм транспортної роботи по доставці товарів споживачам, відповідно і транспортних витрат, ділять на дві групи:

- витрати, пов'язані з доставкою товарів на склади системи розподілу (назвемо цю категорію транспортних робіт далекими перевезеннями);

- витрати по доставці товарів із складів споживачам (ближні перевезення).

Залежність витрат на транспортування від числа складів розглянемо для кожної групи. При збільшенні кількості складів в системі розподілу, вартість доставки товарів на склади, тобто вартість далеких перевезень, зростає, оскільки збільшується кількість проїзду, а також сукупна величина пробігу транспорту. Характер залежності не прямолінійний, оскільки тут є умовно-постійна і умовно-змінна складові, внаслідок чого витрати по доставці зростають повільніше, ніж відстань. Наприклад, при збільшенні відстані з 20 до 60 км (у 3 рази) витрати по доставці зростають лише в 2 рази. Інша частина транспортних витрат – вартість доставки товарів зі складів споживачам, із збільшенням кількості складів знижується. Це відбувається в результаті різкого скорочення пробігу транспорту.

Сумарні транспортні витрати при збільшенні кількості складів в системі розподілу, як правило, знижуються. Проте, це зниження не носить такий виражений характер, як зниження витрат на ближні перевезення, оскільки на форму залежності впливає збільшення витрат на завезення товарів на склади (при збільшенні кількості складів).

Розрахунки за послуги, що надаються транспортними організаціями, здійснюються з допомогою транспортних тарифів. Тарифи включають в себе:

- виплати, що стягуються за перевезення вантажів;

- збори за додаткові операції, пов'язані з перевезенням вантажів;

- правила обчислення плат і зборів.

Як економічна категорія транспортні тарифи є формою ціни на продукцію транспорту. Їх побудова повинна забезпечувати:

- транспортному підприємству – відшкодування експлуатаційних витрат і можливість одержання прибутку;

- покупцеві транспортних послуг – можливість покриття транспортних витрат.

Одним з істотних факторів, що впливає на вибір перевізника, є вартість перевезення. Боротьба за клієнтів, неминуча в умовах конкуренції, також може вносити корективи в транспортні тарифи. Наприклад, залізниця сьогодні є серйозною конкуренткою автомобільному транспорту в сфері перевезень невеликих партій вантажів (дрібних і малотоннажних відправок), що надає стримуючий вплив на зростання відповідних залізничних тарифів.

Умілим регулюванням рівня тарифних ставок різних зборів можна стимулювати також попит на додаткові послуги. Наприклад, відносне зниження рівня ставок збору за охорону та супровід вантажів підрозділами воєнізованої охорони міністерства шляхів сполучення, дозволило збільшити попит на цю послугу і підвищити схоронність перевезених вантажів.

Системи тарифів на різних видах транспорту мають свої особливості. Зупинимося на їхній короткій характеристиці.

Дата добавления: 2014-11-09