В бойовому розрахунку відображається

Бойова готовність – це такий стан підрозділів, коли вони здатні у мінімально короткі терміни здійснити перехід з мирного у воєнний стан і успішно виконати бойове завдання, згідно з призначенням.

Державна програма на реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 р.

Основні нормативно - правові документи з питань бойової готовності

Конституція України,

Закон України "Про оборону України",

Закон України "Про основи національної безпеки України",

Закон України "Про Збройні Сили України",

Бойова готовність повинна забезпечувати:

- своєчасне приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності та введення в бій передових сил оборони;

- виконання бойового завдання в умовах застосування противником високоточної зброї, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) і захист від зброї масового ураження (ЗМУ);

- спроможність виконувати бойове завдання під час раптового нападу повітряного противника;

- своєчасну відбудову порушеної бойової готовності підрозділів.

Бойова готовність передбачає:

- визначений ступінь укомплектування підрозділів особовим складом, озброєнням і бойовою технікою;

- наявність відповідних запасів матеріальних засобів;

- підтримання у справному стані та готовому до використання озброєння і бойової техніки;

- високу бойову підготовленість підрозділів, перш за все польове уміння особового складу, бойову злагодженість підрозділів;

- необхідну підготовку командних кадрів і штабів, а також високий моральний стан і психологічну підготовку, міцну військову дисципліну і організованість особового складу.

Основними показниками бойової готовності підрозділів є боєздатність військ та час, необхідний для підготовки підрозділів до виконання бойових завдань.

Боєздатність - це можливість підрозділів вести бойові дії і виконувати бойові завдання відповідно до їх призначення. Боєздатність є головним, визначальним показником бойової готовності і залежить від таких факторів (показати слайд)

Підрозділи приводяться у вищі ступені бойової готовності за бойовими розпорядженнями. Для відмобілізування та приведення у бойову готовність підрозділів установлюються сигнали.

Переведення підрозділів з мирного у воєнний стан завжди відігравало визначну роль в успішному веденні бойових дій щодо відбиття, зриву нападу агресора та його розгрому.

Основною метою переведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності, є переведення підрозділів на організацію і штати воєнного часу, їх доукомплектування особовим складом, озброєнням, технікою, поповнення запасами матеріальних засобів, приведення озброєння та техніки у готовність до бойового застосування, проведення бойового злагодження, формування і злагодження нових органів управління, підрозділів і установ.

З урахуванням різноманітної укомплектованості військ, рівнів готовності підрозділів до виконання бойових завдань та з метою планомірного і гнучкого виконання заходів щодо підготовки підрозділів і частин до бойового використання встановлено три ступені бойової готовності:

- ПІДВИЩЕНА;

- ВОЄНА ЗАГРОЗА;

- ПОВНА.

Стан бойової готовності значною мірою визначається доцільною дислокацією і розміщенням підрозділів, а також безперервним веденням активної розвідки з метою вивчення противника, своєчасного викриття його планів, намірів, підготовки і початку розв'язування агресії.

Під час визначення термінів готовності підрозділів до виконання бойових завдань враховується, що війна проти будь-якої держави, може бути розв'язана агресором після поступового нарощування напруженості міжнародної обстановки або в умовах її різкого загострення. Агресія може перебувати тривалий або короткий загрозливий період, який буде характеризуватися активізацією безпосередніх приготувань до війни. Цей період повинен бути використаний для підвищення бойової готовності військ. При цьому не виключається імовірність раптового розв'язування агресором воєнних дій.

Генеральним штабом встановлені наступні сигнали приведення в вищи ступені бойової готовності:

ПІДВИЩЕНА – «ЗБІР»

ВОЄНА ЗАГРОЗА – «ТРИВОГА»

ПОВНА – «БОЙОВА ТРИВОГА»

При бойовій готовності ПІДВИЩЕНА війська залишаються в пунктах постійної дислокації, виконують заходи з підвищення бойової готовності, посилюється охорона військових об’єктів, проводяться заходи підготовки до доукомплектування військових частин до штату воєнного часу. Підрозділи що поза пунктом постійної дислокації, повертаються у ППД.

При ступені ПІДВИЩЕНА частини постійної готовності доукомплектуються до штату воєнного часу.

При бойовій готовності ВОЄНА ЗАГРОЗА частини скороченого складу здійснюють заходи підготовки до мобілізації.

Запаси боєприпасів та матеріально – технічних засобів завантажуються на транспортні засоби в обсязі, необхідному для виконання першочергових завдань.

ПОВНА бойова готовність - це стан військової частини, який визначає її здатність негайно приступити до виконання завдань за призначенням.

Разом з тим, необхідно узяти до уваги, що у мирний час утримувати в повній готовності до дій підрозділи видів Збройних Сил, родів військ, спеціальних військ і тилу, враховуючи політичні, економічні, соціальні та інші фактори недоцільно. Їх склад і рівень бойової готовності повинні відповідати оборонній достатності, забезпечувати швидке виконання мобілізації і оперативне розгортання військ, не допускати раптових ударів противника, успішно вирішувати завдання як в перших оборонних операціях, так і в наступальних, контр-наступальних операціях початкового періоду війни. Для цього в підрозділах, які є у складі оперативних командувань, визначена частина військ утримується на бойовому чергуванні практично в готовності до негайних дій, необхідна частина підрозділів - у постійній готовності в чисельності і організації, наближеній до воєнного часу. Підрозділи скороченого складу необхідно відмобілізувати у визначені строки.

Тому загальний бойовий склад Збройних Сил України за має своє функціональне призначення та розподіляється на:

- Об’єднані сили швидкого реагування (ОСШР);

- Основні сили оборони (ОСО);

- З'єднання та військові частини, які не входять до функціональних структур;

Об’єднані сили швидкого реагування – сили бойової готовності, які спроможні без доукомплектування виконувати визначені завдання.

У їх склад входить частина військ (сил), які здатні до негайного реагування на кризові ситуації. Вони складатимуть до 30% від загального бойового складу Збройних Сил України мирного часу

Сили негайного реагування призначені для негайного реагування на загрози, стримування, недопущення та нейтралізації збройних конфліктів на стадії їх зародження.

Укомплектованість особовим складом – більш ніж 90%, озброєнням і військовою технікою – на 100%

Сили швидкого реагування призначені для нарощування (посилення) сил негайного реагування, створення угруповання ОСШР з метою адекватного реагування на рівень загроз, а у разі виникнення збройного конфлікту, недопущення переростання його в локальну війну.

Укомплектованість особовим складом – більш ніж 70%, озброєнням і військовою технікою – на 100%

Основні сили оборони (ОСО)– сили мобілізаційної готовності, спроможні до виконання завдань після відмобілізування і приведення у бойову готовність. Частка Основних сил оборони від загального бойового складу Збройних Сил України мирного часу становитиме до 70%.

Сили нарощування призначені для нарощування зусиль, підсилення при необхідності ОСШР при виконанні ними завдань ліквідації (локалізації, нейтралізації) збройного конфлікту.

Укомплектованість особовим складом – до 50%, озброєнням і військовою технікою – не менш ніж на 80%

Сили стабілізації призначені для розгортання з'єднань і військових частин, необхідних для гарантованого виконання завдань ОСШР і Силами нарощування, та мають бути готовими до застосування в усіх можливих формах ведення воєнних дій, завершення ліквідації збройного конфлікту та стабілізації обстановки.

Укомплектованість особовим складом – до 20%, озброєнням і військовою технікою – не менш ніж на 80%

Сили постійної готовності, призначені для запобігання та ліквідації в найкоротший строк збройного конфлікту на державному кордоні, охорони повітряного простору та підводного простору в межах територіального моря України, прикриття важливих державних і воєнних об’єктів;

Сили резерву, призначені для нарощування Сил постійної готовності та розгортання військових частин територіальної оборони в разі виникнення загрози збройної агресії.

Сили постійної готовності поділятимуться на:

Сили негайного реагування, основу яких становитимуть військові частини високомобільних десантних військ, морської піхоти, військові частини розвідки та спеціального призначення, бригади кораблів. Їх дії підтримуватимуть армійська, тактична та морська авіація, визначений склад артилерії та зенітних ракетних військ;

Сили швидкого реагування, основу яких становитимуть механізовані, артилерійські (реактивні артилерійські) та ракетні бригади (полки), авіаційні та зенітні ракетні військові частини. До складу Сил швидкого реагування також входитимуть військові частини зв’язку, оперативного, матеріально-технічного та інших видів забезпечення.

З метою приведення структури та складу Збройних Сил у відповідність до загальноприйнятих у провідних державах світу показників планується оптимізувати чисельність військових частин, установ та організацій забезпечення життєдіяльності Збройних Сил.

У результаті здійснення заходів з реформування Збройних Сил передбачається зменшити їх загальну чисельність. Також планується збільшити чисельність громадян, які проходять військову службу в резерві.

Друге навчальне питання " Обов'язки військовослужбовців при оголошенні тривоги, збору. Екіпірування військовослужбовців. "

Бойова готовність підрозділів у мирний час забезпечується:

наявністю в штабах усіх рівнів ретельно відпрацьованих планів відмобілізування і приведення у відповідні ступені бойової готовності, які повинні постійно уточнюватися, а також повністю підготовлених і забезпечених належним чином мобілізаційних ресурсів для швидкого доукомплектування підрозділів;

знанням і розумінням командирами, штабами, а також усім особовим складом у необхідному обсязі майбутніх бойових завдань і попередньою, ще в мирний час, підготовкою до їх виконання;

постійною оцінкою обстановки і передбаченим її розвитком, умілою організацією та чітким несенням бойового чергування і бойової служби, своєчасним накопичуванням чергових сил і засобів;

підтриманням у необхідній готовності до бойового застосування озброєння та техніки;

своєчасним переозброєнням військ новою технікою і зброєю, оволодінням ними особовим складом;

постійною готовністю до відбиття можливого раптового нападу противника, відмобілізування і дій за призначенням;

Стан бойової готовності залежить від ступеня та якості укомплектованості підрозділів особовим складом, озброєнням, бойовою та спеціальною технікою, запасами матеріальних засобів, тому командир повинен завжди знати потреби підрозділів у особовому складі, техніці та запасах матеріально - технічних засобів (МТЗ), мати точні відомості про обліковий та наявний склад частини, бойову техніку, озброєння та боєприпаси, пальне, про всі інші запаси матеріальних засобів, періодично перевіряти їх стан та бойову готовність. З виникненням поточного або тимчасового некомплекту особового складу та автотранспорту командир повинен в установлений термін через штаб подати у відповідні органи заявку для його усунення.

Для якісного комплектування (доукомплектування) підрозділів командир зобов’язаний знати ділові та морально-бойові риси всіх офіцерів, прапорщиків частини і старшин рот (батарей) як кадрового складу, так і військовозобов’язаних запасу, які призначені для укомплектування частини. Для того, щоб вивчити ділові та морально-бойові риси військовозобов’язаних, командир повинен виділяти необхідний час, визначати строки, узгоджувати дату його проведення з військкоматами і відображати це в особистому плані роботи. Командир повинен особисто брати участь у розподілі новоприбулих у частину з навчальних підрозділів сержантів, солдатів та поповнення чергового призову, військовозобов’язаних.

Особливу увагу командир повинен приділяти утриманню в справному стані і підтриманню в готовності до бойового застосування озброєння та військової техніки частини. Практика роботи командирів свідчить, що це досягається проведенням комплексу наступних організаційно-технічних заходів:

- суворим дотриманням періодичності та обсягу обслуговування техніки та озброєння і постійним контролем за їх станом;

- ретельною організацією та проведенням занять з технічної підготовки з офіцерами, прапорщиками та водіями;

- удосконаленням паркового обладнання;

- проведенням систематичних тренувань з екіпажами, обслугами зі зняття техніки і озброєння зі зберігання та її приведення в готовність до бойового застосування в установлені терміни.

Підйом підрозділів за бойовою тривогою здійснюється командирами (начальниками), яким Міністром оборони України надано це право.

Підйом за бойовою тривогою відбувається з метою підготовки до виконання бойових завдань.

Підйом підрозділів за бойовою тривогою здійснюється згідно з планом, що розробляється командиром військової частини і затверджується старшим командиром.

Для осіб добового наряду розробляється інструкція до дій у разі оголошення бойової тривоги чи збору, в підрозділах крім того розробляється бойовий розрахунок.

Порядок оповіщення офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців, які мешкають поза казармою.

Порядок отримання зброї і боєприпасів.

Порядок екіпірування і отримання майна.

Порядок виносу (вивозу) майна і матеріальних засобів.

Порядок зміни добового наряду.

Порядок зміни варти.

Порядок охорони, оборони розташування частин, підрозділів.

Порядок зняття техніки і озброєння зі зберігання.

Порядок виведення машин з парку.

Завантажувально - розвантажувальні команди.

Заходи щодо захисту від ЗМУ, розвідки, маскування та інші заходи в залежності від пункту дислокації і завдань частин, підрозділів.

Бойовий розрахунок доводиться та уточнюється щодня на вечірній перевірці, з урахуванням відсутнього особового складу.

Усі військовослужбовці повинні твердо знати й чітко виконувати свої функціональні обов’язки у разі оголошення бойової тривоги чи збору.

Усі перелічені заходи вказуються за прізвищами (командами), або категоріями і суворо розраховані за часом.

Одним з елементів бойової готовності є особиста екіпіровка всього особового складу. Вона повинна забезпечувати виконання своїх обов’язків за службою в повному обсязі, з моменту підняття за тривогою й включає мінімум одягу, спорядження і приладдя для роботи у польових умовах.

Порядок предметів екіпірування визначається згідно наказів, відповідно для кожного роду військ.

Екіпіровка військовослужбовця містить у собі:

· обмундирування та особисту зброю;

· речовий мішок, у якому повинні бути:

- казанок;

- плащ-намет;

- туалетні речі;

- фурнітура (ґудзики, 2-3 зошита, конверти, носові хустини, комірці, одна пара онуч, крем, щітка для взуття);

- індивідуальний комплект захисту;

- головний убір не у сезон.

Екіпіровка офіцера містить у собі:

· обмундирування та особисту зброю;

· польову сумку;

· індивідуальні засоби захисту від зброї масового ураження,

· речовий мішок, в якому повинно бути:

плащ-накидка, головний убір, натільна білизна (літня), білизна тепла, шкарпетки (онучі), рушник, туалетні речі, станок для гоління, щітка, крем для чобіт, щітка для одягу, столові речі, підкомірці, носові хустинки, ліхтарик, фурнітура, бойовий раціон, індивідуальний пакет.

Для осіб добового наряду розробляється інструкція до дій у разі оголошення бойової тривоги чи збору, в підрозділах крім того розробляється бойовий розрахунок.

Третє навчальне питання " Порядок дій з отриманням сигналу. Вихід в парк, на склади, в пункт збору."

Під час підйому підрозділів за бойовою тривогою здійснюються встановлені заходи з наступним виведенням у визначений район усього особового складу військової частини з належним йому озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, матеріальними засобами. Після оголошення бойової тривоги, збору, а також під час перевірки бойової готовності командир військової частини (підрозділу) повинен уточнити завдання і порядок дій.

Для чергового частини (підрозділу) та інших осібдобового наряду розробляється інструкція до дій у разі оголошеннябойової тривоги чи збору; в підрозділах, крім того, розробляєтьсябойовий розрахунок.

Дата добавления: 2014-11-09