Міжнародна економічна інтеграція

Облік особового складу в роті ведеться в книзі за формою 1, а для проведення вечірніх перевірок сержантів і солдат строкової служби, крім того, ведеться іменний список за формою №1 – ВП.

В іменний список військовослужбовці роти заносяться в порядку штатно-посадового розрахунку. Особи, які тимчасово прикомандировані до підрозділу, записуються в кінці списку.

Військовослужбовці, які зараховані наказом Міністра оборони в списки роти назавжди або почесними солдатами, записуються на початку списку.

Іменний список підписується командиром підрозділу.

Крім того, для вірогідного знання чисельності особового складу та його знаходження, командиром роти (батальйону) ведеться стройова записка роти (батальйону). Розмір стройової записки відповідає розміру посвідчення особистості.

Дані стройової записки уточнюються щоденно на 18.00.

Облік особового складу в роті веде писар. А за відсутності такої посади в штаті – старшина роти або інша посадова особа, призначена командиром роти.

Облік особового складу в батальйоні ведеться:

– на особовий склад управління батальйону і підлеглі йому спеціальні підрозділи (взводи) – книга обліку особового складу за формою №1.

– навесь особовий склад батальйону – книга штатно – посадового обліку особового складуза формою № 4.

Облік особового складу в батальйоні веде писар під безпосереднім керівництвом начальника штабу батальйону, а у відсутності в штаті посади писаря – начальникштабу або інша посадова особа, призначена командиром батальйону.

Зарахування особового складу до списків частини і виключення зі списків, а також внесення в облікові документи змін, що мали місце в персональних облікових даних військовослужбовців, працівників ЗС України і службовців, крім цивільної освіти, вступу до шлюбу, розривання шлюбу, народження дітей, проводиться тільки на основі наказів по стройовій частині

Друге навчальне питання " Особливості обліку особового складу в бойових умовах".

Облік особового складу у воєнний час ведеться за правилами і формами, які встановлені в мирний час, але з урахуванням деяких особливостей.

Для обліку особового складу у воєнний час використовуються:

- на особовий склад, який знаходився в кадрах Збройних Сил – облікові документи, які велись на нього в мирний час;

- на особовий склад, який призваний із запасу, на офіцерів – особові справи і послужні картки, на прапорщиків – особові справи, які отримані із військкоматів; на сержантів і солдат – обліково – послужні картки.

Особовий склад, який прибув із запасу, зараховується в день прибуття в списки військової частини порядком, який встановлений Настановою щодо обліку особового складу в Збройних Силах. Військовозобов'язані, які призвані за мобілізацією, вважаються на дійсній військовій службі з дня прибуття у військкомат для відправлення у військову частину.

Командири відділень, взводів, рот зобов'язані:

§ перевіряти наявність особового складу перед початком маршу, під час привалів і після здійснення походу, перед початком бойових дій, в ході бойових дій та після них;

§ в будь-яких умовах бойової обстановки знати про кожного військовослужбовця, який вибув зі строю: причину вибуття, коли, де, при яких обставинах це мало місце;

§ щоденно та після кожного бою доповідати своєму безпосередньому начальнику про втрати особового складу.

Військовослужбовці та службовці, які вибули із Збройних Сил без повернення, внаслідок загибелі, полону, зникнення у безвість або за інших обставин, складають втрати особового складу. Вони поділяються на бойові та не бойові.

До бойових втрат належать:

- загиблі на полі бою;

- загиблі від засобів масового ураження та інших видів озброєння противника незалежно від місця загибелі;

- вмерлі від ран та інших бойових уражень, контузій, каліцтв, здобутих як на фронті, так і в тилу;

- вмерлі від хвороб, пов'язаних із перебуванням на фронті;

- зниклі без вісті;

- взяті в полон;

- загиблі (вмерлі) внаслідок подій, пов'язаних із виконанням завдань, як на фронті, так і в тилу.

До не бойових втрат належать:

- померлі в лікувальних закладах усіх видів від хвороб та інших причин, не пов'язаних із перебуванням на фронті;

- які покінчили життя самогубством;

- засуджені воєнними трибуналами до смертної кари;

- які загинули від необережного поводження зі зброєю, в аваріях та інших випадках, не пов'язаних із виконанням завдання командування.

Питання для самоконтролю:

Основні завдання обліку особового складу.

Як поділяється облік особового складу, та розкрити напрямки за призначенням.

На кого в частині, підрозділі, військовій установі, покладається відповідальність за ведення обліку особового складу.

Порядок ведення обліку особового складу у відділені, взводі, роті, батальйону.

Особливості ведення обліку у бойових умовах

Як поділяються втрати особового складу і які втрати відносяться до кожної групи.

Тема 4: «Організація бойової підготовки у підрозділі»

Організація бойової підготовки у підрозділі.

Бойова підготовка,як вид підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, є основним змістом повсякденної діяльності командувачів (командирів), органів управління (штабів) і військ (сил). Вона проводиться як у мирний, так і у воєнний час і обумовлена потребами держави в якісно підготовлених військовослужбовцях, підрозділах, частинах, здатних успішно виконувати покладені на них завдання.

Перше навчальне питання: " Документи на основі яких організується і проводиться гуманітарна і бойова підготовка. Зміст програми підготовки та оцінки танкових (механізованих) підрозділів. ".

Повсякденна управлінська діяльність в сучасний період дуже різноманітна, оскільки вона пов’язана зі всіма сторонами складного життя військової частини.

Серед завдань повсякденної діяльності особливе місце займає навчально – бойова діяльність. З огляду на призначення Сухопутних військ, навчально – бойову діяльність можливо визначити як головну, тому що й за обсягом, і за змістом на неї припадає основна частина роботи командирів і підлеглих їм органів управління. Вона потребує найбільших витрат загального часу, передбаченого распорядком дня.

Планування бойової і підготовки - це складний творчий процес, який вимагає від командирів і штабів всіх ступенів глибокого знання природи сучасного бою, основ військової підготовки і психології, а також ретельного обліку рівня бойового злагодженості підлеглих підрозділів, наявність і стан техніки і озброєння, навчально – матеріальної бази, моторесурсів, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, необхідних для забезпечення бойової підготовки.

Якісні зміни в озброєні та бойової техніки механізованих, танкових підрозділів привели до корінних змін в способах ведення бою. Зараз по новому вирішується багато питань організації і ведення бою і його забезпечення, в тому числі зосередження сил і засобів. Підвищилося значення таких факторів, як час, раптовість, маневр силами і засобами, безперервність і самостійність ведення бою і всебічного його забезпечення.

До керівних документів щодо підготовки особового складу відносяться офіційні документи, в яких визначаються задачі щодо підготовки особового складу, вимоги до навчання та виховання, а також питання всебічного забезпечення.

Серед цих документів особливе місце займають накази і директиви Міністра Оборони України щодо підготовки Збройних Сил України, підготовці офіцерів, а також витратам моторесурсів, боєприпасів і імітаційних засобів, норм постачання військовим майном, витратам коштів.

Загальні питання, які регламентують організацію і здійснення навчально-виховного процесу, викладені в статуті внутрішньої служби ЗС Україні.

Бойова підготовка організується і проводиться на основі вимог Концепції удосконалення підготовки Збройних Сил України, бойових статутів Сухопутних військ, статутів Збройних Сил України, наказів і директив Міністра оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувача Сухопутних військ Збройних Сил України та цієї Програм підготовки та оцінки підрозділів.

Порядок бойової підготовки підрозділів визначається безпосередніми командирами (начальниками) військових частин (підрозділів) самостійно шляхом обирання найбільш доцільних форм і методів проведення заходів підготовки, які забезпечать набуття визначених оперативних (бойових) спроможностей.

До керівних документів щодо підготовки особового складу відносяться програми підготовки підрозділів, в яких дається тематичний розрахунок годин з розподілом навчального часу по предметам, темам і заняттям, а також викладаються необхідні методичні вказівки по кожному предмету навчання.

В програмах підготовки та оцінки підрозділів приводиться приблизна тематика тактичних (тактико-спеціальних) навчань.

Бойові статути, настанови і керівництва по озброєнню і техніці, застосуванню родів військ, курси стрільб і водіння, є також керівними документами.

Так в курсах стрільб і водіння бойових машин, спеціальних машин викладаються основні вказівки по організації і відпрацюванню вправ, а також умови їх виконання.

Головним в повсякденної діяльності командирів, виховних органів і штабів слід вважати особисту організаторську роботу в частинах і підрозділах по забезпеченню високої бойової готовності, виконанню намічених планів бойової підготовки, повному охопленню підрозділів навчанням, недопущенню зривів, переносів занять і навчань, забезпеченню рівномірності в підготовці особового складу, підрозділів. Здійснюючи керівництво ходом бойової підготовки, командири усіх ступенів повинні добиватися виконання вимог статутів, програм, курсів стрільб і водіння.

Процес бойової підготовки механізованих(танкових) підрозділів організовується у складі різнорідних тактичних груп (підрозділів) протягом дворічного циклу навчання за трьома періодами підготовки (базовим, інтенсивної підготовки та підтримуючим) тривалістю шість місяців кожний.

Основний зміст періодів підготовки передбачає:

базового – відновлення готовності до навчального процесу (відновлення озброєння і військової техніки, переміщення та укомплектування особовим складом, проведення організаційних заходів), проведення курсової підготовки з офіцерами і сержантами, ознайомлення з новими зразками озброєння та військової техніки.

У ході періоду здійснюється індивідуальна підготовка військовослужбовців рядового складу, що планується (призначений) на посади за ВОС, які не визначають боєздатність.

Індивідуальна підготовка здійснюється з метою набуття особовим складом знань, умінь і практичних навичок на індивідуальному рівні, необхідних для виконання обов’язків за посадою в бою, в діях при озброєнні та на військовій техніці, опанування ними суміжних спеціальностей, а також виконання завдань у повсякденній діяльності.

Під час Індивідуальної підготовки вивчаються предмети: тактична підготовка, вогнева підготовка, водіння, розвідувальна підготовка, технічна підготовка, захист від зброї масового ураження, підготовка зі зв’язку, інженерна підготовка військова топографія, військово-медична підготовка, міжнародне гуманітарне, заходи безпеки Статути Збройних Сил України, пожежна безпека, стройова підготовка відпрацьовується під час стройових тренувань, фізична підготовка - проводиться часи спортивно-масової роботи

В основу індивідуальної підготовки військовослужбовців покладено проведення занять з максимальним використання приказарменої навчальної матеріально-технічної бази та тренажерів.

Основним змістом заходів інтенсивного періоду є набуття ними оперативних (бойових) спроможностей шляхом відпрацювання визначених безпосереднім командиром комплексних тактичних завдань.

Комплексне тактичне завдання включає в себе відпрацювання (виконання) наступних основних заходів відповідно до змісту стандартів підготовки за визначеними навчально-бойовими завданнями, а також інших заходів (вправ стрільб з озброєння бойових машин та зі стрілецької зброї, вправ водіння бойових машин, тренувань у виконанні нормативів, інше).

Кількість, тривалість та зміст комплексних тактичних завдань визначається безпосереднім командиром, виходячи з оперативних (бойових) спроможностей, яких необхідно набути військовій частині (підрозділу) для виконання визначених завдань.

Заходи підготовки підрозділів проводяться в комплексі з проведенням заходів підготовки органів управління (штабів), підготовки офіцерів (сержантів) та узгоджується за тематикою заходів.

Протягом підтримуючого періоду основні зусилля зосереджуються на недопущенні зниження досягнутого рівня навченості особового складу і злагодженості підрозділів. Навчальні заняття проводяться відповідно до визначених програмою стандартів підготовки переважно на приказарменій навчальній матеріально-технічній базі (до 80 % навчального часу) і на полігонах військових частин (до 20 % навчального часу), але з меншою інтенсивністю.

Основним заходом періоду є проведення оцінювальних заходів щодо готовності підрозділу до виконання визначених завдань.

Під час інтенсивного та підтримуючого періодів проводиться колективна підготовка підрозділів В Програмі підготовки та оцінки підрозділів надається перелік навчально-бойових завдань і стандартів підготовки.

Психологічна підготовка здійснюється у ході занять та повсякденної діяльності військ з метою досягнення морально-психологічної готовності та спроможності особового складу виконувати покладені на нього завдання, переборювати труднощі й небезпеку в бойовій обстановці, а також здатність витримувати великі навантаження. Керівники занять повинні створювати відповідні умови на заняттях і тренуваннях. Заняття насичуються елементами напруженості, раптовості, небезпеки і ризику з обов’язковим дотриманням вимог безпеки.

Для посилення емоційного впливу використовуються зорові та звукові ефекти (запис вибухів снарядів, бомб, криків і стогону поранених, муляжі вбитих).

З метою якісного навчання військовослужбовців діям у сучасному бою заняття мають проводитися без послаблень і спрощень.

Друге навчальне питання: "Планування бойової підготовки в батальйоні. Робота командира роти щодо підготовки початкових даних для складання розкладу занять".

В основу планування покладено надання командирам (начальникам) військових частин (підрозділів) права самостійно обирати порядок підготовки підпорядкованих підрозділів – визначати найбільш доцільні форми і методи проведення заходів підготовки, які забезпечать набуття визначених оперативних (бойових) спроможностей, та планувати використання виділених на підготовку ресурсів.

Планування заходів бойової підготовки здійснюється штабами на підставі рішення командира на організацію бойової підготовки військової частини та під його безпосереднім керівництвом. Відповідно до Рішення у військовій частині розробляються основні плануючі документи:

• в окремій бригаді (окремому полку), окремому батальйоні – план бойової підготовки на навчальний рік;
• в батальйоні – план бойової підготовки на навчальний рік;
• в роті – план основних заходів на місяць та розклад занять на тиждень.

Зазначені документи розробляється з урахуванням порядку організації та проведення індивідуальної і колективної підготовки за відповідними періодами підготовки дотримуючись вимог цієї Програми.

Заходи бойової підготовки плануються, виходячи з тривалості навчального дня (без урахування часу для пересування на заняття і з занять):

• в базовий період – 2 навчальні дні по 3 години;
• в період інтенсивної підготовки – 5 навчальних днів по 6-10 годин;
• в підтримуючий період – 2 навчальні дні по 6 годин.

Тривалість навчальної години – 50 хвилин. З виходом на полігони, заняття проводяться без обмеження загальної тривалості службового часу.

Кількість вогневих тренувань, вправ навчальних (контрольних) стрільб, вправ водінь бойових машин та автомобілів командирам військових частин (підрозділів) планувати в залежності від рівня підготовки особового складу, але не менше:

• одного на місяць – протягом інтенсивного періоду;
• одного у квартал – протягом підтримуючого періоду.

Закріплення навчального матеріалу, вивчення недостатньо засвоєного матеріалу, підготовка до наступних занять, тренування у виконанні нормативів проводиться під час самостійної підготовки у визначений розпорядком дня військової частини час відповідно до розкладу занять.

Під час проведення занять обов'язково відпрацьовуються нормативи, якість виконання яких визначає рівень підготовки особового складу. Кількість і номери нормативів, які відпрацьовуються, визначаються командиром підрозділу під час складання розкладу занять з урахуванням змісту занять індивідуальної підготовки особового складу та змісту стандартів підготовки в ході колективної підготовки підрозділів.

Під час роботи на техніці в ході переведення озброєння та військової техніки на режим сезонної експлуатації одночасно вдосконалюються знання і практичні навички особового складу з технічної підготовки. Перелік нормативів і питання, які вивчаються з технічної підготовки, обліковуються в журналах обліку бойової підготовки.

Як показує досвід бойової підготовки військ, розклад занять на тиждень складається і доводиться до особового складу та керівників занять за 2-3 дні до їх початку.

При підготовці до складання розкладу занять командир роти зобов'язаний:

вивчити витяг з плану бойової підготовки батальйону (частини) на поточний тиждень;

вивчити зміст тем, які будуть відпрацьовуватись по програмі підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування;

проаналізувати степінь засвоєння особовим складом матеріалу, який вивчався по кожному предмету навчання, а також якість відпрацювання нормативів по бойової підготовці;

передбачити комплексне проведення занять з предметів навчання, особливо з тактичної, вогневої, водіння бойових машин, захисту від зброї масового ураження і воєнне - інженерної підготовки, а також попутні тренування на заняттях;

вчити графік використання навчальними об'єктами і облік часу, який підводиться для занять на цих об'єктах;

Для успішної організації бойової підготовки на наступний тиждень, у встановлений день і час командири батальйонів і рот прибувають в штаб полку з програмами бойової підготовки, робочими зошитами і бланками розкладів.

Командир бригади, коротко підводить підсумки бойової та гуманітарної підготовки, оцінює стан військової дисципліни в підрозділах, ставить задачі по основним предметам навчання на наступний тиждень, вказуючи з якою категорією офіцерів і сержантів, в які дні і часи будуть проводитись командирські заняття, інструкторсько-методичні заняття, з якими підрозділами і коли запланувати ТСЗ (тактичні навчання), як притягнути заходи посилення, уточнює місця занять, хто з офіцерів управління бригади, коли і де надає допомогу або контролює якість проведення занять командирами підрозділів. Вислухавши накази командира бригади і маючи витяг з плану бойової підготовки батальйону на наступний тиждень, командири підрозділів складають розклад занять.

Вихідними даними для складання розкладу занять в роті є:

§ розпорядок дня;

§ витяг з плану бойової підготовки;

§ графік використання полігоном (стрільбищем), спортивним залом і спортивним майданчиком);

§ тематика виховної роботи і спортивно-масової роботи;

§ графік нарядів;

§ графік варіантів фізичної зарядки;

§ програма бойової підготовки.

Розклад занять має два розділи:

- заняття з підрозділами, виховна та спортивно-масова робота;

- інструкторські - методичні заняття з сержантами.

Складаючи розклад занять, командир роти планує і указує час проведення і тематику інформування.

У відповідності з розпорядком дня планує обслуговування бойової техніки та озброєння.

Самостійна підготовка в розкладі визначається тільки по часу, так як її зміст визначають командири взводів. При плануванні виховної роботи вказується час її проведення, місце проведення і хто проводить.

Як показує досвід бойової підготовки, основними вимогами до розкладу занять є:

§ своєчасність його складання;

§ якість конкретність і повнота змісту;

§ відповідність змісту занять програмі підготовки та оцінки підрозділів і іншим керівнім документам.

Третє навчальне питання: "Порядок ведення журналу бойової підготовки взводу".

Облік результатів бойової підготовки ведеться:

• у взводі – індивідуальний за військовослужбовців та за відділення;
• у роті – за відділення, взводи та сержантів роти;
• у штабі батальйону – за роти, окремі підрозділи та офіцерів батальйону;
• у штабі бригади (полку) – за роти, батальйони, окремі підрозділи та офіцерів управління військової частини.

Облік навчання є складовою частиною процесу навчання і виховання в підрозділах.

Командири підрозділів згідно статуту несуть особову відповідальність за постійну бойову і мобілізаційну готовність, відповідають за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і моральний стан особового склад, повинні безпосередньо керувати бойовою підготовкою.

Систематична робота командира підрозділу над результатами бойової підготовки солдат, сержантів і підрозділів в цілому забезпечують:

§ виконання програми в повному обсязі;

§ конкретне керівництво бойовою підготовкою особового склад.

Облік бойової підготовки повинен бути об'єктивним, систематичним, індивідуальним і охоплювати усі проведенні заняття, практичного водіння танків, результатів норм військово-спортивного комплексу (ВСК).

Облік бойової підготовки дає можливість командирам аналізувати стан навченості особового складу і своєчасно приймати заходи по усуненню недоліків в підготовці особового складу.

Журнал обліку бойової підготовки взводу заводиться на період навчання і ведеться особисто командиром взводу, під час занять знаходиться в нього, в інший час зберігається в канцелярії роти, журнал знищується по закінченню наступного періоду навчання.

- для обліку відвідування, успішності і проведення занять на кожен предмет навчання в журналі відводиться кількість аркушів, необхідна для занесення в нього усіх занять (навчань, стрільб, тренувань) по даному предмету. У цьому ж розділі враховується виконання нормативів та час роботи кожного військовослужбовця на бойовій техніці;

- список особового складу складається згідно штатно-посадового розрахунку;

- оцінки виставляються по чотирьохбальній системі.

В разі відсутності на заняттях відмічаються: "Н" - наряд: "Р" - робота, "Хв" - хворій; "В" - відпустка; "Вд" - відрядження; "Ар" - арешт: по іншим причинах - "-".

Присутнім, які в ході даного заняття оцінки не отримали, відмічають знаком" + ".

По кожному заняттю керівник виставляє індивідуальні оцінки усім перевіреним, а наприкінці відпрацювання теми кожному військовослужбовцю виставляє підсумкові оцінки по вивченій темі.

Підсумкові оцінки заносяться в наступну вільну графу і по них визначається оцінка кожного відділення та за взвод.

Питання для самоконтролю:

1. Дати визначення бойової підготовки.

2. Назвіть основні періоди бойової підготовки.

3. Назвіть тривалість базового періоду та основні заходи, які під нього проводяться.

4. Назвіть тривалість інтенсивного періоду та основні заходи, які під нього проводяться.

5. Назвіть тривалість підтримуючого періоду та основні заходи, які під нього проводяться.

6. Назвіть основні предмети навчання бойової підготовки.

7. Тривалість навчального дня, та навчальної години.

8. Тривалість навчального дня під час проведення польових виходів, стрільб, водіння.

9. Як ведеться облік результатів бойової підготовки у взводі?

10. Як ведеться облік результатів бойової підготовки в роті?

11. Як ведеться облік результатів бойової підготовки в батальйоні?

12. Як побудований процес підготовки Збройних Сил України?

13. Назвіть основні періоди бойової підготовки.

14. Які документи розробляються під час планування бойової підготовки в батальйоні.

15. Які документи розробляються під час планування бойової підготовки в роті.

16. Обов’язки командира роти при підготовці до складання розкладу занять.

17. Основні вимоги до розкладу занять.

18. Назвіть вихідні данні для складання розкладу занять.

Тема 5.: «Планування бойової підготовки»

Бойова підготовка,як вид підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України, є основним змістом повсякденної діяльності командувачів (командирів), органів управління (штабів) і військ (сил). Вона проводиться як у мирний, так і у воєнний час і обумовлена потребами держави в якісно підготовлених військовослужбовцях, підрозділах, частинах, здатних успішно виконувати покладені на них завдання.

Перше навчальне питання: «Плануючі документи бойової підготовки у підрозділі. Зміст програми бойової підготовки».

Плануючі документи бойової підготовки у підрозділі. Повсякденна управлінська діяльність в сучасний період дуже різноманітна, оскільки вона пов’язана зі всіма сторонами складного життя військової частини.

Серед завдань повсякденної діяльності особливе місце займає навчально – бойова діяльність. З огляду на призначення Сухопутних військ, навчально – бойову діяльність можливо визначити як головну, тому що й за обсягом, і за змістом на неї припадає основна частина роботи командирів і підлеглих їм органів управління. Вона потребує найбільших витрат загального часу, передбаченого распорядком дня.

Планування бойової підготовки - це складний творчий процес, який вимагає від командирів і штабів всіх ступенів глибокого знання природи сучасного бою, основ військової підготовки і психології, а також ретельного обліку рівня бойового злагодженості підлеглих підрозділів, наявність і стан техніки і озброєння, навчально – матеріальної бази, моторесурсів, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, необхідних для забезпечення бойової підготовки.

Планування бойової підготовки здійснюється штабами на підставі рішення командира, під його безпосереднім керівництвом і за участю та розробляється у з'єднанні та військовій частиш письмово, додатком до плану.

Планування повинно бути якісним,реальним, простим, наочним і забезпечувати: комплексний підхід до вирішення навчально-бойових завдань; максимальне використання навчально-тренувальних засобів і високу інтенсифікацію занять; врахування аналізу ведення сучасних збройних, досягнень науки і техніки, передового досвіду в методиці організації та проведенні занять (навчань).

Якість і реальність планування у значній мірі залежать від врахування результатів аналізу стану підготовки військ у поточному році.

Плануючі документи повинні бути зручними для повсякденного використання. Під час їх розробки необхідно узгоджувати заходи бойової підготовки між собою та із заходами повсякденної діяльності військових частин і підрозділів.

Узгодженість заходів бойової підготовки із заходами повсякденної діяльності військових частин і підрозділів означає врахування:несення підрозділами бойового чергування; вартової, внутрішньої і гарнізонної служб;

- проведення паркових (парково-господарських) днів;

- постановки техніки на зберігання;

- щоденного обслуговування озброєння і техніки;

- виконання необхідних господарських і інших робіт.

Виходячи із того, що бойова підготовка є основним змістом повсякденної діяльності військрешта заходів повсякденної діяльності повинні підпорядковуватися бойовій підготовці. Плани бойової підготовки з’єднань, військових частин і підрозділів затверджуються відповідними прямими начальниками.

В основу планування покладено надання командирам (начальникам) військових частин (підрозділів) права самостійно обирати порядок підготовки підпорядкованих підрозділів – визначати найбільш доцільні форми і методи проведення заходів підготовки, які забезпечать набуття визначених оперативних (бойових) спроможностей, та планувати використання виділених на підготовку ресурсів.

Планування заходів бойової підготовки здійснюється штабами на підставі рішення командира на організацію бойової підготовки військової частини та під його безпосереднім керівництвом. Відповідно до Рішення у військовій частині розробляються основні плануючі документи:

• в окремій бригаді (окремому полку), окремому батальйоні – план бойової підготовки на навчальний рік;
• в батальйоні – план бойової підготовки на навчальний рік;
• в роті – план основних заходів на місяць та розклад занять на тиждень.

Зазначені документи розробляється з урахуванням порядку організації та проведення індивідуальної і колективної підготовки за відповідними періодами підготовки дотримуючись вимог цієї Програми.

Заходи бойової підготовки плануються, виходячи з тривалості навчального дня (без урахування часу для пересування на заняття і з занять):

• в базовий період – 2 навчальні дні по 3 години;
• в період інтенсивної підготовки – 5 навчальних днів по 6-10 годин;
• в підтримуючий період – 2 навчальні дні по 6 годин.

Тривалість навчальної години – 50 хвилин. З виходом на полігони, заняття проводяться без обмеження загальної тривалості службового часу.

Кількість вогневих тренувань, вправ навчальних (контрольних) стрільб, вправ водінь бойових машин та автомобілів командирам військових частин (підрозділів) планувати в залежності від рівня підготовки особового складу, але не менше:

• одного на місяць – протягом інтенсивного періоду;
• одного у квартал – протягом підтримуючого періоду.

Зміст програми бойової підготовки. Необхідно нагадати слухачамзміст деяких положень Програми бойової підготовки, що вже обговорювались на попередньому занятті.

Програма призначена для організації індивідуальної підготовки особового складу, колективної підготовки підрозділів та їх оцінки. В першому розділі Програми приведені основні положення з питань організації бойової підготовки.

Бойова підготовка – організований процес систематичного військового навчання і виховання особового складу, злагодження органів управління, частин і підрозділів, спрямований на забезпечення набуття ними визначених бойових спроможностей.

Порядок організації бойової підготовки підрозділів визначається безпосередніми командирами військових частин (підрозділів) самостійно шляхом обирання найбільш доцільних форм і методів проведення заходів підготовки, які забезпечать набуття визначених бойових спроможностей.

Закріплення навчального матеріалу, вивчення недостатньо засвоєного матеріалу, підготовка до наступних занять, тренування у виконанні нормативів проводиться під час самостійної підготовки у визначений розпорядком дня військової частини час відповідно до розкладу занять.

Під час проведення занять обов'язково відпрацьовуються нормативи, якість виконання яких визначає рівень підготовки особового складу. Кількість і номери нормативів, які відпрацьовуються, визначаються командиром підрозділу під час складання розкладу занять з урахуванням змісту занять індивідуальної підготовки особового складу та змісту стандартів підготовки в ході колективної підготовки підрозділів. Під час роботи на техніці в ході переведення озброєння та військової техніки на режим сезонної експлуатації одночасно вдосконалюються знання і практичні навички особового складу з технічної підготовки.

Процес бойової підготовки механізованих підрозділів організовується у складі різнорідних тактичних груп (підрозділів) протягом дворічного циклу навчання за трьома періодами підготовки (базовим, інтенсивної підготовки та підтримуючим) тривалістю до шести місяців кожний.

Заслухати 2-3 студентів для визначення ступеню засвоєння ними змісту періодів підготовки передбачає. Висвітлити слайд з розподілом періодів. Звернути увагу на те, що у ході базового періоду здійснюється індивідуальна підготовка військовослужбовців. Індивідуальна підготовка здійснюється з метою набуття особовим складом знань, умінь і практичних навичок на індивідуальному рівні, необхідних для виконання обов’язків за посадою в бою, в діях при озброєнні та на військовій техніці, опанування ними суміжних спеціальностей, а також виконання завдань у повсякденній діяльності.

В основу індивідуальної підготовки військовослужбовців покладено проведення занять з максимальним використання приказарменої навчальної матеріально-технічної бази та тренажерів.

Для відпрацювання військовослужбовцями індивідуальної підготовки визначені такі основні предмети навчання:

- для механізованих, танкових підрозділів та підрозділів високо мобільних десантних військ: тактична підготовка, вогнева підготовка, фізична підготовка, військово-медична підготовка;

- для підрозділів РВІА: тактична підготовка, топографічна та навігаційна підготовка, фізична підготовка, військово-медична підготовка;

- для розвідувальних підрозділів: розвідувальна підготовка, тактична підготовка, вогнева підготовка;фізична підготовка, військово-медична підготовка;

- для підрозділів РХБ захисту: підготовка з РХБ захисту, тактична підготовка, фізична підготовка, військово-медична підготовка.

В другому розділі Програми наведені вимоги до знань, вмінь та навичок військовослужбовців, які вони повинні отримати в результаті вивчення всіх предметів бойової підготовки та методичні вказівки щодо їх якісного проведення.

Основним змістом заходів інтенсивного періоду є набуття підрозділами бойових спроможностей шляхом відпрацювання визначених безпосереднім командиром комплексних тактичних завдань, приблизний перелік яких наведений в третьому розділі Програми.

Комплексне тактичне завдання включає в себе відпрацювання наступних основних заходів відповідно до змісту стандартів підготовки за визначеними навчально-бойовими завданнями, а також інших заходів (вправ стрільб з озброєння бойових машин та зі стрілецької зброї, вправ водіння бойових машин, тренувань у виконанні нормативів).

Кількість, тривалість та зміст комплексних тактичних завдань визначається безпосереднім командиром, виходячи з бойових спроможностей, яких необхідно набути підрозділу для виконання визначених завдань.

Заходи підготовки підрозділів проводяться в комплексі з проведенням заходів підготовки органів управління, підготовки офіцерів (сержантів) та узгоджується за тематикою заходів.

Протягом підтримуючого періоду основні зусилля зосереджуються на недопущенні зниження досягнутого рівня навченості особового складу і злагодженості підрозділів. Навчальні заняття проводяться відповідно до визначених програмою стандартів підготовки переважно на приказарменій навчальній матеріально-технічній базі (до 80 % навчального часу) і на полігонах військових частин (до 20 % навчального часу), але з меншою інтенсивністю.

Основним заходом періоду є проведення оцінювальних заходів щодо готовності підрозділу до виконання визначених завдань.

Особливостей організації підготовки підрозділів, визначених для участі в Процесі планування та оцінки сил.

Для забезпечення набуття необхідного рівня взаємосумісності визначеними підрозділами, з урахуванням вимог Цілей партнерства та нормативних актів НАТО, додатково розробляється Перелік навчальних питань (навчально-бойові завдання, тематика занять) для включення до програм та планів підготовки підрозділів, які залучаються до цього процесу.

Крім того, передбачається обов’язкове вивчення особовим складом іноземної мови, підготовка особового складу на фахових курсах на території України та за кордоном, участь у міжнародних навчаннях та інші необхідні заходи.

Залежно від результатів перевірок та оцінювання рівня підготовки нормативним актам НАТО, робиться висновок щодо декларування підрозділів до Спільного фонду оперативних сил та можливостей.

За результатами проведених оцінок найбільш підготовлені підрозділи можуть бути залучені до багатонаціональних військових формувань високої готовності (далі – БНВФ ВГ) шляхом їх декларування до складу чергових ротацій, відповідної підготовки та перебування на оперативному чергуванні для участі в операції у разі активації чергової ротації.

За умови декларування частин та підрозділів до БНВФ ВГ їх підготовка до участі в складі чергової ротації організовується за окремою програмою підготовки у два етапи: національна підготовка підрозділів (12–18 місяців) та безпосередня підготовка у складі чергової ротації (6 місяців).

Друге навчальне питання: «Зміст розкладу занять роти.».

В інтересах всебічного охоплення питання організації бойової підготовки при плануванні розробляються цілий ряд документів, серед яких розклад є занять роти на тиждень.

Розклад занять роти на тиждень має два розділи. Перший - включає в себе підготовку підрозділів, культурно – виховну та спортивно – масову роботу. Другий - інструкторсько-методичні заняття з сержантами.

В розкладі занять вказується:

- назва підрозділу і період на який заплановані заняття (як правило, з понеділка по неділю наступного тижня);

- в першій колонці дата і дні тижня, запис робиться великим шрифтом (вихідні та святкові, як правило червоним кольором);

- в другій колонці для кожного взводу записується час початку і завершення занять по предметам навчання (як правило для водіїв і механіків-водіїв - окремо);

- предмети навчання, номери теми, заняття, їх зміст, заносяться в суворій відповідності з Програмою бойової підготовки (для зручності, встановлюються кольори, якими підкреслюються назви основних предметів бойової підготовки, як правило, тактична підготовка - зеленим, вогнева – червоним, водіння – коричневим, захист від зброї масового ураження – жовтим);

- крім цього в даному розділі заносяться назви вправ стрільб та водіння (підготовчих вправ) та нормативів, які плануються для відпрацьовування на занятті (можуть вказуватись оціночні показники);

- в розділі місце проведення вказуються назви об'єктів навчально-матеріальної бази, на яких будуть проводитись заняття;

- в розкладі також повинно бути вказано військове звання та прізвища керівників занять (може бути вказана тільки посада керівника);

- після назв посібників обов'язково вказуються номера сторінок, де знаходиться відповідний навчальний матеріал;

- в матеріальному забезпеченні необхідно вказувати кількість техніки, боєприпасів, засобів імітації та інше обладнання, яке буде використовуватись на занятті;

- окремим розділом відображаються інструкторсько-методичні заняття з сержантами.

- розробляє розклад занять командир роти (командир окремого взводу) особисто;

- затверджує розклад занять безпосередній начальник, як правило, командир батальйону;

- відмітку про проведення занять робить особисто командир роти в кінці тижня, якщо по якійсь поважній причині заняття не було проведено, вказується дата його повторного проведення.

Складаючи розклад занять, спочатку плануються заняття з підрозділами тактичної, вогневої підготовки і водіння танків, а потім командирські і інструкторсько - методичні заняття з сержантами, виховна та спортивно - масова робота.

При складанні розкладу занять, спочатку проставляються дати, дні тижня, час, відведений розпорядком дня частини для занять, час заступання роти в наряд, а потім вказуються дні, часи, тематика (заняття), місце проведення, хто проводить і матеріальне забезпечення занять з тактичної, вогневої підготовки та водіння бойових машин. Далі плануються заняття з усіх інших предметів навчання, доцільно спланувати фізичну підготовку, стройову підготовку і вогневі тренування для всіх категорій навчаємих, а потім вогневу, технічну підготовку і водіння танків окремо для механіків-водіїв, навідників гармат і командирів танків.

Таким чином при складанні розкладу занять детально розподіляються часи по дням тижня з визначенням тематики і змісту занять для всіх категорій тих, що навчаються в роті, а також місця проведення, хто проводить і матеріальне забезпечення.

Основними вимогами до розкладу занять є:

- своєчасність його складання;

- ясність, конкретність і повнота змісту;

- відповідність змісту заняття Програмі бойової підготовки танкових підрозділів і іншим керівним документам.

Третє навчальне питання: «Робота командира роти щодо планування бойової підготовки в підрозділі.».

Основними плануючими документами в роті є план основних заходів роти на місяць та розклад занять на тиждень.

За 3-5 дні до початку наступного місяця, командир роти, з дозволу начальника штабу, робить витяг з Плану бойової підготовки батальйону, в штабі частини отримує витяг з графіку нарядів підрозділів частини та приступає до розробки Плану основних заходів роти на місяць. До Плану основних заходів повинні обов'язково війти терміни та дати:

- проведення заходів, що проводяться з ротою під керівництвом старшого начальника (перевірки, стройові огляди, показові заняття тощо);

- несення ротою служби в наряді;

- проведення стрільб та водіння;

- проведення паркових і парково-господарських днів.

План основних заходів роти на місяць є основним документом для розробки розкладу занять на тиждень.

Далі слід пояснити студентам, що, досвід бойової підготовки військ свідчить про те що, розклад занять на тиждень складається і доводиться до особового складу та керівників занять за 2-3 дні до їх початку.

Між тим небхідно звернути увагу студентів на те, що при підготовці до складання розкладу занять командир роти зобов'язаний:

- вивчити витяг з плану бойової підготовки батальйону (частини) на поточний тиждень;

- вивчити зміст тем, які будуть відпрацьовуватись по програмі бойової підготовки підрозділів;

- проаналізувати ступінь засвоєння особовим складом матеріалу, який вивчався по кожному предмету бойової підготовки, а також якість відпрацювання нормативів;

- передбачити комплексне проведення занять з предметів навчання, особливо з тактичної, вогневої, водіння бойових машин, захисту від зброї масового ураження і військово - інженерної підготовки, а також попутні тренування на заняттях;

- вивчити графік використання навчальними об'єктами і облік часу, який підводиться для занять на цих об'єктах;

- визначити тематику і зміст інструкторсько - методичних занять з сержантами роти.

Досвід військ свідчить, для успішної організації бойової підготовки на наступний тиждень, у встановлений день і час командири рот прибувають в штаб батальйону з програмами бойової підготовки, робочими зошитами, бланками розкладів та іншою необхідною літературою. Командир батальйону, коротко підводить підсумки бойової підготовки, оцінює стан військової дисципліни в підрозділах, ставить задачі по основним предметам навчання на наступний тиждень, вказуючи з якою категорією офіцерів і сержантів, в які дні і часи будуть проводитись інструкторсько-методичні заняття, з якими підрозділами і коли запланувати тактико-спеціальні заняття (тактичні навчання), уточнює місця занять, хто з офіцерів управління батальйону, коли і де надає допомогу або контролює якість проведення занять командирами підрозділів.

Далі слід звернути увагу студентів на те, що вислухавши вказівки командира батальйону і маючи виписку з плану бойової підготовки батальйону на наступний тиждень, командири підрозділів складають розклад занять.

Вихідними даними для складання розкладу занять в роті є:

- розпорядок дня;

- витяг з плану бойової підготовки;

- графік використання об'єктів навчально-матеріальної бази (танкової директриси, танкодрому, вогневого містечка, спеціалізованих класів, спортивним залом, спортивним майданчиком тощо);

- тематика виховної роботи і спортивно-масової роботи;

- графік нарядів;

- графік варіантів фізичної зарядки;

- програма бойової підготовки;

- керівні документи щодо організації занять з бойової підготовки (Курс стрільб, Курс водіння, Настанова з фізичної підготовки, Збірник нормативів та інші);

- відповідна навчальна література.

Складаючи розклад занять, командир роти планує і вказує час проведення і тематику інформування.

У відповідності з розпорядком дня планує обслуговування бойової техніки та озброєння.

Самостійна підготовку в розкладі визначається командиром роти в залежності від занять, які заплановані на наступний день. При плануванні виховної роботи вказується час її проведення, місце проведення і хто проводить.

Питання для самоконтролю:

1 Дати визначення бойової підготовки.

2. Назвіть основні предмети навчання бойової підготовки.

3. Тривалість навчального дня, та часу.

4. Тривалість навчального дня під час проведення польових виходів, стрільб, водіння.

5. Які документи розробляються під час планування бойової підготовки в батальйоні?

6. Які документи розробляються під час планування бойової підготовки в роті?

7. Обов’язки командира роти при підготовці до складання розкладу занять.

8. Основні вимоги до розкладу занять?

9. Назвіть вихідні данні для складання розкладу занять.

Дата добавления: 2014-11-09