Особливості становища людини у світі та необхідність її самовизначення

Поняття і предмет філософії. Характерні риси філософського мислення.

Лекція 1.

Ключові терміни і поняття.

СВІТОГЛЯД - сукупність узагальнених уявлень людини про світ, місце людини у світі, підвалини людських взаємин із світом, що виконують функції людського самоусвідомлення та світоорієнтування.

ФІЛОСОФІЯ - (з давньогрец.: любов до мудрості) — теоретична форма світогляду; особливий рівень мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі.

РЕФЛЕКСІЯ - (з латин.: загинати, обертати) — унікальна здатність людської свідомості (і думки) у процесі сприйняття дійсності сприймати і себе саму; внаслідок цього людська свідомість постає водночас і як самосвідомість, думка про щось — як думка про думку, знання про щось — як знання про саме знання.

КАТЕГОРІЇ - (з давньогрец.: демонструю, виявляю) — гранично широкі, вузлові поняття певної галузі знання, сукупність яких окреслює якісну специфіку предмета пізнання даної галузі.

Вивчення філософії ми розпочинаємо з питання про людину і її становище бо:

1. Філософія є людською справою.

2. Ми завжди маємо справу з людиною про що б ми не вели мову – реально ми можемо вести мову тільки про те, що вступило у контакт з нашим сприйняттям.

q Ми не знаємо світ сам по собі, ми знаємо те, що відкрилося нам через діяльність, працю, пізнання, фантазію.

Виникає питання: що робить людину людиною, що становить основу її буття.

Декарт: лише філософія відрізняє нас від дикунів.

Які ж властивості і потреби людини зумовлюють існування філософії?

Особливості становища людини у світі:

1. Розумність – здатність людини не лише творити та діяти, а й усвідомлювати себе і те, що її оточує, це – здатність людини не зливатися із дійсністю та власними діями, володіти засобами оцінки дійсності.

2. Біологічна неспеціалізованість – в будову людського організму не закладена програма способу її життя.

- У тваринному світі діє закон співвідношення органів і функцій – якщо є певний орган, то він виконує саме такі функції;

- Коли ж народжується людина, ми не можемо гарантовано прогнозувати її долю;

- Стиль життя людини не визначається особливостями її анатомічної будови.

3. Свобода – відсутність певної програми життя робить людину вільною істотою, яка має можливість обирати, проектувати своє життя.

4. Універсальність – якщо людина не призначена до чогось конкретно, то вона може стати всім, людина – незапрограмована, вона повинна сама сформулювати програму свого життя. Це зумовлює відповідальність людини за самореалізацію – людина може стати всім, а може – нічим.

5. Усвідомлення власної смертності – людина є єдиною істотою, яка усвідомлює свою смертність, обмеженість і скінченність свого життя. Життя дається тільки раз – ціна життєвого вибору оплачена ціною всього життя.

Висновок:

1. для того, щоб бути людиною, недостатньо просто нею народитися;

2. потрібно виробити життєву програму, здійснити свій життєвий вибір

3. історичне покликання філософії – надати людині інтелектуальні засоби для здійснення свого життєвого вибору.

Дата добавления: 2014-11-09