Підприємство як самостійний суб'єкт економіки може успішно функціонувати лише у взаємодії з численним низкою інших соціально-економічних і природних об'єктів. Це в першу чергу обумовлено головним призначенням підприємства як виробника продукції для задоволення суспільних потреб, а також тим, що підприємство використовує в якості ресурсів засоби праці, предмети праці і саму працю, залучаючи їх ззовні.
Частина з взаємодіючих з підприємством об'єктів знаходиться повністю за межами підприємства, частина – перетинається з даним підприємством, також частина може розглядатися якщо знаходиться всередині підприємства. Різноманітні взаємодії підприємства з іншими об'єктами можна розділити на три групи:
- мережеві взаємодії, реалізовані у вигляді відносно стійких потоків у товарно-фінансових мережах між конкретними економічними суб'єктами або їх групами;
- середовищні – взаємодії з соціально-економічним середовищем, тобто невизначеним та / або не постійним безліччю адресатів;
- соціальні – взаємовідносини між підприємством та окремими громадянами або обмеженими соціальними групами.
Найбільш розповсюдженою є теорія мереженої взаємодії, у зв’язку із чим, розглянемо її більш докладно.
Мережеві взаємодії підприємства можуть бути класифіковані залежно від характеру мереженого потоку (матеріальний, фінансовий, інформаційний), положення об'єкта в мережі (суміжний, пов'язаний через посередництво інших об'єктів) і «напрямку тяги» (функції попиту та пропозиції).
Серед мережевих адресатів підприємства-постачальники, покупці, підприємства – технологічні донори, підприємства – технологічні реципієнти, науково-дослідні та дослідно-конструкторські організації, автори організаційно-технологічних інновацій, інвестори, фінансово-кредитні установи, податкові органи та ін Всі ці об'єкти можна об'єднати словосполученням «особи, зацікавлені в діяльності підприємства». У західній літературі це відповідає розширеного розуміння терміну «stakeholders».
У табл. 4.1 перераховані економічні агенти, найбільш тісно пов'язані з підприємством, а також очікування, зв'язують підприємство з цими агентами або їх групами. У список агентів-stakeholders умовно включено й саме дане підприємство, яке також висуває певні цільові вимоги (виражені у вигляді очікувань) до ходу і результатів своєї діяльності. Узагальнено їх можна охарактеризувати як наявність в кожен момент часу потенціалу, що забезпечує майбутнє функціонування підприємства. При цьому в поняття потенціалу включаються (з тими чи іншими пріоритетами) як активи підприємства, так і позитивні характеристики його ринкового становища, накопичений досвід і т.д.
Таблиця 4.1.
Взаємні очікування підприємства і різних суб’єктів економіки
Економічні суб’єкти і їх групи
Очікування стейкхолдерів по відношенню до підприємства
Очікування підприємства по відношенню до стейкхолдерів
Населення і його окремі групи (реальні, потенційні і звільнені робітники підприємства, члени їх сімей, власники, ін новатори, власники фінансових коштів, інші громадяни, суспільство в цілому)
Ø Зайнятість
Ø Кошти до існування
Ø Можливість самореалізації в процесі праці
Ø Повага з боку колективу
Ø Матеріальна і моральна підтримка в надзвичайних ситуаціях
Ø Отримання доходів від коштів, вкладених у дане підприємство
Ø Попит на технічні нововведення
Ø Врахування інтересів суспільства
Ø Залучення робочої сили
Ø Попит на товари і послуги підприємства
Ø Пропозиція інновацій
Ø Залучення коштів населення через цінні папери
Ø Визнання суспільної користі підприємства
Ø Підтримка в надзвичайних ситуаціях
Банки
Ø Попит на банківські послуги
Ø Депозитно-розрахункові і касове обслуговування
Науково-дослідні і дослідно-конструкторські організації
Ø Попит на НД і ДКР
Ø Пропозиція НД і ДКР
Продовження табл. 4.1.
Інші підприємства (реальні і потенціальні партнери, конкуренти, власники, володарі інноваційних технологій, власних фінансових та інших ресурсів)
Ø Попит на товари і послуги іншого підприємства
Ø Залучення кадрів, що отримали досвід на даному підприємстві
Ø Отримання доходів від коштів, вкладених у дане підприємство
Ø Попит на інноваційні технології даного підприємства
Ø Попит на товари і послуги даного підприємства
Ø Залучення кадрів, що отримали досвід на даному підприємстві
Ø Отримання доходів від коштів, вкладених у дане підприємство
Ø Попит на інноваційні технології даного підприємства
Навчальні установи
Ø Попит на випускників
Ø Пропозиція спеціалістів
Податкові органи
Ø Своєчасна сплата податків і зборів
Ø Надання податкових пільг і відстрочок
Дане підприємство
Ø Створення і розширення соціально-економічного потенціалу розвитку підприємства
Ø Закріплення і вдосконалення технологічних навичок, передавання виробничого досвіду
Ø Створення і розширення соціально-економічного потенціалу розвитку підприємства
Ø Закріплення і вдосконалення технологічних навичок, передавання виробничого досвіду
Місцеві органи виконавчої влади
Ø Забезпечення достатнього обсягу податкових надходжень для формування місцевого бюджету
Ø Підтримка програм соціально-економічного розвитку територій
Ø Бюджетне фінансування підприємств
Ø Створення і підтримка зовнішніх умов діяльності підприємств
Органи галузевого регулювання
Ø Реалізація галузевої політики держави
Ø Інформаційна підтримка
Ø Координація діяльності з іншими галузями
У табл. 4.1 були представлені взаємовідносини підприємства з низкою найбільш тісно пов'язаних з ним об'єктів. Однак слід врахувати, що самі ці об'єкти знаходяться в певних взаєминах між собою. Для відображення цієї картини більш адекватною, ніж табл. 4.1, виглядає пропонована нижче схема «перехресних очікувань».
Таблиця 4.2.
Взаємні очікування підприємств і інших економічних суб’єктів
№
Економічні суб’єкти і підсистеми
Дане підприємство
Галузь-споживач
Галузь-постачальник
Дана галузь
Учасники фондового ринку, акціонери
Колектив підприємства
Управління підприємством
Дане підприємство
Мета, проблеми і стратегія діяльності
Попит, платіжна дисципліна, вертикальна інтеграція, маркетинг, інформація про ринок
Контрактна дисципліна, якість (сировини, обладнання тощо), ціни, умови платежів
Горизонтальна інтеграція, конкуренція
Ліквідність акцій, інвестиції, участь акціонерів в управлінні
Продуктивність праці, трудова дисципліна
Цілі управління, кваліфікація менеджменту, дисципліна менеджменту
Галузь-споживач
Контрактна дисципліна, якість (сировини, обладнання тощо), ціни, умови платежів
Проблеми внутрішньо-галузевої координації, сировинна конкуренція, ціновий зговір
Контрактна дисципліна, якість (сировини, обладнання тощо), ціни, умови платежів
Галузеве групування менеджерів
Ліквідність акцій, інвестиції, участь акціонерів в управлінні
Підпорядко-ваність колективу
Соціальний статус і забезпечення менеджерів
Зокрема, в клітинах першого стовпця, починаючи з другої, поміщаються очікування кожного із суб'єктів, які пред'являються до підприємства. У клітинах першої рядка, також починаючи з другої клітини, поміщаються очікування підприємства, які пред'являються до відповідного суб'єкту. оскільки взаємини між соціально-економічними суб'єктами зазвичай асиметричні, очікування суб'єктів, адресуються один до одного, зазвичай не збігаються, хоча і можуть бути сформульовані з допомогою близьких термінів, матриця також не є симетричною. Зміст діагональних клітин - «очікування, пред'являються суб'єктом до самого себе», тобто по суті – цілі або установки, до реалізації яких прагне суб'єкт.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление