Будова і топографія кісток черепа

Будова і топографія мозкового відділу черепа.

Череп (cranium) — скелет голови, де розміщені головний мозок, органи чуття, но­сова порожнина, органи ротової порожнини. У черепі розрізняють мозковий і лицьовий відділи, межею між якими є умовна лінія, проведена через задній край очних ямок.

Череп складається з 13 парних і 6 непарних кісток. Деякі кістки черепа (лобна, вер­хньощелепна, клиноподібна, решітчаста) мають пазухи (синуси) — порожнини, заповнені повітрям.

Мал. Черепи:

А — корови; Б — вівці; В — свині; Г — коня (латеральний бік):

1 — різцева і 2 — верхньощелепна кістки; З — підорбітальний отвір;

4 — лицьовий гребінь (лицьовий горб у корови);

5 — носова, 6 — слізна і 7 — вилична кістки; 8 — очна ямка; 8а — надорбітальний отвір;

9 - скроневий відросток виличної кістки; 10 - лобна кістка; 11 - виличний відросток лобної кістки; 12 — м'язовий відросток нижньої щелепи; 13 — суглобовий відросток;

14 — підборідний отвір; 15 — нижньощелепна кістка; 16 — судинна вирізка; 17 — ріг;

18 — тім'яна кістка; 19 — виличний відросток скроневої кістки; 20 — скронева ямка; 21 — луска скро­невої кістки; 22 — вилична дуга;

23 — потилична кістка; 24 — виростки потиличної кістки; 25 — яремний відросток;

26 — барабанна частина кам'янистої кістки; 27 — зовнішній слуховий прохід;

28 — гілка ниж­ньої щелепи; 29 — ямка великого жувального м'яза; 30 — щелепний кут нижньої щелепи; 31 — соскопо­дібний відросток кам'янистої кістки

Мал. Череп великої рогатої худоби:

А — поздовжній розпил; Б — вентральний бік; 1 — задня пазуха лобної кістки; 2 — роговий відросток; З — лобна кістка; 4 — мозкова порожнина; 5 — жолоб зорового перехрестя; 6 — лабіринт решітчастої кіс­тки; 7 — дорсальна раковина; 8 — носова кістка; 9 — вентральна раковина; 10 — різцева кістка; 11 —

скроневий канал; 12 — виростковий канал; 13 — під'язиковий отвір; 14 — великий потиличний отвір; 15 — яремний відросток; 16 — внутрішній слуховий прохід; 17 — овальний отвір; 18 — очноямковий круг­лий отвір; 19 — м'язовий відросток кам'янистої кістки; 20 — пазуха клиноподібної кістки; 21 — задня час­тина лемеша; 23 — піднебінна кістка; 24 — клинопіднебінний отвір; 25 — піднебінна пазуха; 26 — підне­бінний відросток верхньої щелепи; 27 — леміш; 28 — піднебінна щілина; 29 — великий отвір піднебінного каналу; ЗО — різцева вирізка; 31 — скронева кістка; 32 — кістковий барабан

До мозкового відділу черепа належать 4 непарні (потилична, клиноподібна, міжтім'яна, решітчаста) і 3 парні кістки (тім'яна, скронева і лобна).

До лицьового відділу черепа належать непарні кістки — під'язикова та леміш, у сви­ней є ще хоботкова кістка, а також парні кістки — верхньо- і нижньощелепна, різцева, носова, слізна, піднебінна, вилична, крилоподібна, носові раковини (верхня й нижня).

Мозковий відділ черепа.

Потилична кістка (os occipitale) утворює задню стінку черепної коробки і з'єднує череп з хребтом. У центрі є великий потиличний от­вір, по боках якого потиличні виростки, і два яремних відростки, до яких прикріплюються м'язи. Знизу має тіло, яке з'єднується з тілом кли­ноподібної кістки. Над потиличним отвором є луска і потиличний гребінь. На лусці є горб, до якого кріпиться вийна (каркова) зв'язка.

Клиноподібна, або основна, кістка (os sphenoidale) має тіло й дві пари крил: оч­ноямкові та скроневі. До тіла цієї кістки прикріплюються крилоподібні м'язи. На нижній поверхні клиноподібної кістки відкривається ряд отворів, у які входять нерви й судини.

Скронева кістка (os temporale) обмежує бокові стінки черепної коробки й разом з тім'яною кісткою утворює скроневу ямку. Від неї відходить добре виражений виличний відросток, який формує разом з ви­личною кісткою виличну дугу. На нижній поверхні виличного відростка міститься сугло­бовий валик, з яким зчленовується суглобовий відросток нижньої щелепи.

У кам'янистій кістці (os petrosum) розміщений орган слуху. Вона складається з соскоподібної частини; барабанної частини, що містить середній відділ вуха і сполучається через слухову трубу з глоткою (від неї відходить також зовнішній слуховий прохід), та кам'я­нистої частини, в якій розміщені внутрішній відділ вуха та орган рівноваги.

Тім'яна кістка (os paгіetale) формує більшу частину верхньої стінки мозкової ко­робки і разом зі скроневою кісткою утворює скроневу ямку.

У коня й свині тім'яні кістки зростаються між собою медіальними краями і утворю­ють сагітальний гребінь.

У жуйних тварин вона має вигляд вузької смуги, яка зміщена вниз та назад і зрос­тається з міжтім'яною та потиличною кістками.

Міжтім'яна кістка (os interparietale) розміщена між потиличною й тім'яною кіст­ками, з якими в дорослих тварин вона зростається.

Лобна кістка (os frontale) утворює верхню стінку черепної коробки і має пазухи. У ділянці очної орбіти від неї відходить виличний відросток, який формує задній край ці­єї орбіти. На його внутрішній поверхні розміщена ямка слізної залози. У коня й ВРХ виличний відросток досягає виличної кістки, тому в цих тварин орбіта замкнена. У свині й вівці орбіта незамкнена — у них виличний відросток не досягає ви­личної кістки. Біля орбіти є надорбітальні отвори, в яких проходять судини й нерви. За­дня частина лобної кістки у ВРХ формує лобний гребінь, по боках якого рогові відростки.

У дрібних жуйних тварин рогові відростки відходять від лобної кістки позаду орбіт, не досягаючи потиличної кістки.

Решітчаста кістка (os ethmoidale ) утворює передню стінку черепної коробки і задню стінку носової порожнини; має горизонтальну та перпендикулярну пластинки і лабіринт. Горизонтальна має численні отвори для проходжен­ня гілок нюхового нерва. Перпендикулярна пластинка розділяє обидва лабіринти й орально переходить у хрящову перегородку носа, знизу вона входить у жолоб леміша. Лабі­ринт являє собою скупчення невеликих комірок з тонких кісткових пластинок, вкритих слизовою оболонкою, в якому розміщений орган нюху (нюховий епітелій).

Лицьовий відділ черепа.

Нижня щелепа (mandibula) утворює нижню кісткову основу ротової порожнини, має тіло та щелепні гілки. На тілі є луночки для зубів: різце­вих, іклів та корінних. У товщі тіла проходить нижньоще­лепний канал, у якому розміщені судини й нерви і відкривається в передній частині тіла підборідним отвором. Верхні кінці гілок мають відростками: вінцевий для прикріплення скроневого м'яза та суглобовий для зчленування нижньої щелепи зі скроневою кісткою і утворення щелепного суглоба. Ла­теральна поверхня гілки має ямку для прикріплення великого жувального м'яза, а медіальна — крилоподібного м'яза. Між тілом і гілкою є судинна вирізка, де проходить лицьова артерія, на ній можна відчути пульс тварини.

Верхня щелепа (maxilla) утворює бокову стінку носової і верхню стінку ротової по­рожнин і складається з тіла з зубним і беззубим краями, піднебінного відростка та но­сової і лицьової пластинок, між якими розміщена гайморова пазуха. На лицьовій плас­тинці відкривається підочний отвір, сполучений з підочним каналом, де проходять су­дини й нерви.

Різцева, або міжщелепна, кістка (os incisivum ) формує передню частину лицьово­го черепа, має тіло і два відростки: носовий і піднебінний. У коня й свині тіло масивне й має луночки (альвеоли) для різцевих зубів. У рогатої худоби зубів немає, замість них — зубна пластинка. У свиней до тіла ще примикає невелика хоботкова кістка — (os rostrale), яка є ос­новною хоботка (п'ятачка).

Носова кістка (os nasale) утворює кісткову основу спинки носа й має вигляд двох довгих пластинок із загостреними передніми кінцями.

Слізна кістка (os lacrimale ) бере участь у формуванні нижньої стінки очної орбі­ти, складається з двох пластинок: лицьової й очноямкової. На очноямковій пластинці є ямка слізного мішка, звідки починається слізно-носовий канал.

Вилична кістка (os zygomaticum) бере участь у формуванні очної орбіти та ви­личної дуги, має лицьову поверхню, що є місцем прикріплення жувальних м'язів, очно­ямкову поверхню, скроневий відросток і лобний відросток, який з'єднується з виличним відростком лобної кістки, утворюючи задній край очної орбіти.

Піднебінна кістка (os palatinum) бере участь у формуванні твердого піднебіння й разом з крилоподібною кісткою утворює вихід з носової порожнини — хоани. У ній роз­різняють горизонтальну й перпендикулярну пластинки.

Крилоподібна кістка (os pterygoideum) має вигляд вузької тонкої пластинки, що прилягає до клиноподібної і піднебінної кістки. Утворює бокові стінки хоан.

Леміш, або сошник (vomer), — жолобоподібна кістка, яка лежить на дні носової порожнини і є опорою носової хрящової перегородки.

Мал. Під'язикова кістка:

А — корови; Б — коня; В — свині;

Г— собаки; 1 — тіло; 2 — язиковий ріг; 3 — дистальний,

4 — середній і 5 — проксимальні членики;

6 — гортанні роги; 7 — язиковий відросток,

Під'язикова кістка (os hyoideum) — кісткова основа для язика та глот­ки, має тіло з язиковим відростком, який заходить у товщу кореня язика, та парні гілки, що складаються з великих і малих рогів. Великі роги з'єднуються з щитоподібним хрящем гортані. Малі роги з'єднуються з під'язиковим відростком кам'янистої кістки.

Носові раковини (верхня і нижня) — conche nasales — згорнуті спіралеподібно кісткові пластинки, які прикріплюються до бокових стінок носової порожнини, утворюю­чи носові ходи. Вони є продовженням лабіринту решітчастої кістки і основою для сли­зової оболонки носа.

Дата добавления: 2014-11-16