Будова і топографія периферичного відділу скелета

Периферичний скелет — скелет грудної і тазової кінцівок. Його поділяють на від­діл поясів і вільний відділ. Відділ поясів з'єднує кінцівки з тулубом.

Скелет грудної кінцівки має плечовий пояс і вільний відділ.

Плечовий пояс складається у свійських ссавців з однієї пластинчастої кістки - лопатки, яка з допомогою м'язів прикріплюється до грудної клітки.

Вільна грудна кінцівка складається з кісток: плечової, кісток передпліччя (променева і ліктьова), запястя, пястя і кісток пальців (путової вінцевої, копитної).

Лопатка (scapula). Верхній розширений кінець лопатки є її основою і доповнюється ло­патковим хрящем (cartilago scapulae), а нижній кінець є її вершиною, де розміщена суглобова западина для утворення плечового суглоба. Має латеральну та медіальну поверхні, дорсальний, краніальний і каудаль­ний краї, краніальний, каудальний і вентральний кути. Латеральна поверхня лопатки роз­ділена поздовжнім гребенем - остю лопатки (spina scapulae) на передосну і заосну ямки. У нижній частині ость лопатки закінчується відростком - акроміоном. На медіальній поверхні лопатки є підлопатко­ва ямка й зубчаста шорсткість, де прикріплюються м'язи. На суглобовому куті лопатки, крім суглобової западини, є ще горб лопатки, коракоїдний відросток і шийка лопатки.

У коня лопатковий хрящ досить широкий, бугор ості добре розвинений, акроміона немає, коракоїдний відросток розвинений добре.

У свиней лопатка коротка й широка. Бугор ості досить добре розвинений і нахиле­ний до заосної ямки. Акроміона також немає.

Мал. Лопатки:

А — рогатої худоби; Б—В — коня (з латерального і медіального боків); Г — свині;

1 — надлопатковий хрящ; 2 — шийний кут; 3 — передосна ямка; 4 — ость лопатки;

5 — шийка лопатки; 6 — акроміон (акроміальний відросток); 7 — мязовий горб лопатки;

8 — спинний кут; 9 — заосна ямка; 10 — суглобова западина; 11 — горб ості лопатки;

12 — зубчаста шорсткість; 13 — підлопаткова ямка; 14 — коракоїдний відросток

Плечова кістка— os humeri (brachii) має тіло — діафіз і два кінці проксималь­ний і дистальний епіфізи.

На проксимальному епіфізі кістки є голівка з шийкою. Латерально і медіально від голівки висту­пають м'язові горби: великий і малий, між ними — міжгорбовий жолоб. У коня м'язові горби невисокі і роздвоєні, міжгорбовий жолоб також роздвоєний. Дистальніше від великого горба розміщена дельтоподібна шорсткість для прикріплення дельтоподібного м'яза. На медіальній поверхні діафіза є круг­ла шорсткість для прикріплення великого круглого м'яза.

На дистальному кінці є суглобовий блок для зчленування з кістками передпліччя в лік­тьовому суглобі. Позаду суглобового блока знаходиться ліктьова ямка, обмежена надвиростками і призначена для прикріплення м'язів, що діють на передню лапу, а попе­реду вінцева ямка.

Мал. Плечова кістка (ліва):

А — корови; Б — коня; В — свині; Г — собаки;

1 — малий горб; 2 — міжгорбовий блоковий жолоб; З — великий горб; 4 — шорсткість для заосного м'яза; 5 — дельтоподібна шорсткість; 6 — гребінь; 7 — гребінь розгинального надвиростка;

8 - медіальний надвиросток; 9 — блок; 10 — гребінь великого горба; 11 — синовіальна ямка;

12 — судинний отвір; 13 — округла шорсткість; 14 — голівка плечової кіст­ки; 15 — ліктьова лінія;

16 — латеральний надвиросток; 17 — середній блоковий горб

Кістки передпліччя (ossa antebrachii) — дві кістки, що міцно зрослися між собою: променева (radius) і ліктьова (ulna)

1йёУ коня променева кістка довга і добре розвинена, на її проксимальному кінці виді­ляється голівка з суглобовою поверхнею у вигляді ямки. З краніаль-ного боку голівки ви­ступає променева шорсткість для закріп-лення сухожилля дво-голового м'яза. На дис­тальному епіфізі цієї кістки знаходиться суглобовий блок для зчленування з кістками за­п'ястя. Ліктьова кістка розвинена тільки в своїй верхній частині, на проксимальному епіфізі має ліктьовий відросток з ліктьовим горбом, півмісяцевою вирізкою та гачкоподібним відростком. У жуйних тварин ця кістка розвинена вздовж усього передпліччя, на дистальному кінці має грифелеподібний відросток і суглобову ділянку для з'єднання з кістками зап'ястя. У свиней та собак добре розвинені обидві кістки передпліччя, при­чому у собак вони з'єднані рухомо.

Скелет передньої лапи, або кисті, у тварин складається з кісток зап'ястя, п'ясті і кісток пальців

Кістки зап'ястя (ossa carpi)- це два ряди коротких асиметричних кісток, які з'єднуються з променевою, кістками п'ясті і утворюють зап'ястний суглоб.

Вер­хній ряд: чотири кістки: променевої, проміжної і ліктьової та додаткової;

нижній ряд: три кістки у коня 2, 3 і 4+5; дві у ВРХ 2+3 і 4+5.

Кістки п'ясті (ossa metacarpalia) — довгі трубчасті, на нижньому кінці мають блок з гребенем для зчленування з першою фалангою в путовому суглобі. Кількість кісток п'ясті може бути 1—5.

У коня розвинена тільки третя п'ясткова кістка, друга і четверта кістки нерозвинені, їх називають грифельними кістками.

У жуйних тварин третя й четверта п'ясткові кістки зростаються в одну кістку, друга і п'ята кістка залишається у вигляді рудимента, а першої немає.

У свиней добре розвинені третя й четверта п'ясткові кістки, друга й п'ята розвинені значно менше, а перша — недорозвинена.

У собаки розвинені всі п'ять п'ясткових кісток.

Кістки пальців (ossa digitorum) складаються з трьох фаланг:

перша фаланга — путова кістка,

друга — вінцева,

третя — копитова в коня, ратицеві копитцеві кістки в свині та жуйних.

Крім цих кісток є ще додаткові (сезамоподібні) кістки.

У коня роз­винений тільки третій палець. Позаду копитової кістки коня розміщена сезамоподібна (човникова) кістка.

У жуйних тварин добре розвинені третій і четвертий пальці, другий і п'ятий висячі і містять по дві невеликі безформні кісточки.

У свиней розвинуті другий, третій, четвертий і п'ятий пальці: III і IV — основні, II і V — висячі.

Скелет задньої кінцівки складається з тазового поясу і вільного відділу.

Тазо­вий пояс утворюють три пари плоских кісток: клубові, сідничні й лобкові. Зростаючись між собою, вони утворюють тазову, або безіменну, кістку (os coxae). Мал. Тазові кістки: А—Б — великої рогатої худоби; В — вівці; Г — свині; Д — коня; Е — собаки (Б — вигляд зліва, решта — з дорсального боку);

1 — тіло клубової кістки; 2 — лобкова кістка; 3 — тіло сідничної кістки; 4 — крила клубової кістки; 5 — мак-лак; 6 — крижовий горб;

7 — сід­нична лінія; 8 — сіднична ость;

9 — велика сіднична вирізка;

10 — суг­лобова вертлюжна западина;

11 — мала сіднична вирізка;

12 — замк­нений отвір; 13 — сідничний горб;

14 — сіднична пластинка; 15 — сід­нична дуга; 16 — шовна гілка сід­ничної кістки;

17 — западинна гіл­ка лобкової кістки;

18 — лобковий гребінь;

19 — лобково-клубове під­вищення;

20 лобковий горб, каудальніше від нього тазовий шов

На місці зростан­ня цих трьох кісток знаходиться суглобова западина для зчленування з голівкою стег­нової кістки. Права й ліва безіменні кістки зростаються в тазовому шві. Між сідничною та лобковою кістками розміщується затульний (замкнений) отвір, утворений шовними і западинними гілками цих кісток.

Клубова кістка (os illiis. os iliacum) — це передня частина таза тварини, склада­ється з тіла і крила. На тілі є велика сіднич­на вирізка, а з краніомедіального боку горбок поперекового меншого м'я­за. На крилі є дві поверхні: зовнішня — сіднична, внутрішня — крижово-тазова з вушкоподібною площиною для зчленування з крижовою кісткою, де утворюється суглоб. Крило має два виступи: латеральний — маклак і медіаль­ний — крижовий горб.

Сіднична кістка (os ischii) — це задня частина тазової кістки. Складається з тіла і двох гілок: западинної та шовної. Каудальний кінець тіла має сідничний горб. По краю тіла від сідничного гор­ба проходить мала сіднична вирізка. Між сідничними горбами двох кісток утворюється сіднична дуга.

Лобкова кістка (os pubis) — складається також з тіла і двох гілок: западинної і шовної. Вздовж краніального краю є лобковий гребінь, на се­редині якого виділяється лобковий горбок для прикріплення прямого черевного м'яза.

Парні безіменні кістки разом з крижовою кісткою й першими хвостовими хребцями утворюють кісткову основу тазової порожнини.

Скелет вільної задньої кінцівки складається з: стегнової кістки, кісток гомілки, заплесна, плесна й фаланг пальців.

Мал. Стегнова кістка (ліва):

А — собаки; Б — свині; В — великої рогатої худо­би; Г — коня (з плантарного боку — верхній ряд і дорсолатеральний — нижній ряд);

1 — голівка; 1' — ямка голівки; 2 — шийка;

3 — великий верт­люг; 3' — середній вертлюг (у коня); 4 — сіднична горбастість (у коня — третій вертлюг); 5 — малий вертлюг;

6 — вертлюжна ямка; 7 — шорстка по­верхня 8—підошовна горбистість (підошовна ям­ка у коня);

9 — підколінна поверхня; 10 — медіаль­ний і 11 — латеральний виростки;

12—міжвиросткова ямка; 13 — надвиростки; 14 — ямка підколін­ного м'яза; 15—16 — блок колінної чашечки

Стегнова кістка (os femoris) довга трубчаста, має тіло (діафіз) і два кінці (епіфі­зи). На проксимальному епіфізі є голівка для зчленування з тазовою кісткою у кульшово­му суглобі, і м'язові горби, або вертлюги: латерально — великий, а нижче від голівки — малий вертлюг. Під голівкою розміщена вертлюжна западина. У коня біля великого вер­тлюга виступають ще середній і третій вертлюги. У центрі голівки я мка, де закріплюється внутрішньо-суглобова (кругла) зв'язка. На дистальному кінці виступають виростки із суглобовими поверхнями та надвиростками для з'єднання з великою гоміл­ковою кісткою в колінному суглобі і блок для колінної чашечки

Кістки гомілки (ossa cruris) складаються з добре розвиненої великогомілкової і недорозвиненої малогомілкової кісток.

Великогомілкова кістка (tibia) має тіло (діафіз) і два кінці (епіфізи). На проксималь­ному епіфізі є латеральний і медіальний виростки, між ними проходить жолоб, який за­кінчується позаду підколінною вирізкою. На дистальному епіфізі знаходиться суглобо­вий блок, обмежений зліва і справа кісточками.

Малогомілкова кістка (fibula) у коня недорозвинена, має тільки верхню части­ну, яка зрослася з латеральним вирост­ком великогомілкової кістки, утворюючи щиколотку.

Мал. Великогомілкова і малогомілкова кістки (ліві):

А — рогатої худоби; Б — коня;

1 - великогоміл­кова кістка; 2 - гребінь великогомілкової кістки;

З - міжвиросткове підвищення; 4 - латеральний виросток;

5 - голівка малогомілкової кістки; 6 — латеральна кісточкова кістка; 7 — блок; 8 — медіальна кісточка;

9 — малогомілкова кістка

Кістки заплесна (ossa tarsi) — три ряди коротких асиметричних кісток, з яких добре розвинені дві кістки верхнього ряду — таранна та п'яткова. Таранна кістка (talus) має суглобовий блок для з'єднання з великогомілковою кіс­ткою і суглобові поверхні для з'єднання з іншими кістками заплесна.

П'яткова кістка (calcaneus) має позаду п'ятковий горб, до якого прикріплюються м'язи з ахілловим су­хожилком. У середньому ряду заплесна одна центральна кістка. У нижньому ряду заплесна тварин з п'ятипалою кінцівкою є п'ять кісток; у коня їх три, у жуйних — три, у свиней — чотири.

Дата добавления: 2014-11-16