План лекцій. Тема 13. Філософське розуміння суспільства та його будова

Тема 13. Філософське розуміння суспільства та його будова

1. Онтологія соціального.

2. Спрямованість та форми суспільного розвитку.

3. Соціальна структура суспільства.

4. Теорії суспільств: аграрного, індустріального, постіндустріального.

У широкому сенсі суспільство, яке вивчається соціальною філософією, визначають як соціальність взагалі, як соціум. У цьому аспекті поняття «суспільство» і «соціальне» тотожні.

Поняття «соціум», «соціальне» − це сфера спільного, взаємного буття людей. Суспільство,це раціонально організована спільнота людей, об’єднаних спільною спрямованістю інтересів, взаємною угодою в розумінні принципів колективного існування. Цим суспільство відрізняється від спільності – органічного об’єднання людей пов’язаних єдиним походженням, родинними зв’язками, єдністю долі (сім’я, рід, плем’я, народ) та від держави – раціонально організованого апарату управління суспільством. В цілому суспільство – це соціальна система, що охоплює сукупність соціальних об’єктів та суб’єктів, їхніх властивостей і відносин, що утворюють цілісний соціальний організм. Основними струтурними підрозділами суспільства є: суб’єкти суспільних відносин: люди і групи людей; суспільні відносини; соціальні інститути; соціальна діяльність. Суспільство задовольняє потреби у збереженні та відновленні життя його членів; підтримує стабільність функціонування соціальної організації життя; культивує вищі духовні потреби своїх членів. Суспільство існує лише там де є значна група людей; відбуваються процеси інституалізації соціальної сфери; існує співпраця, взаємодія між людьми; існують спільні ментальні, духовні, ціннісні принципи, які об’єднують спільноту. Поняття «суспільство» включає соціально організовану спільноту людей; певний конкретний тип соціальної оганізації людей (ліберальне суспільство, розвинене суспільство, цивілізоване суспільство); сукупність історично здійснених спільнот (античне, феодальне, буржуазне, соціалістичне). Суспільство є поєднанням мінливих та сталих елементів. Останні є суттєвими характеристиками суспільства. Для суспільства характерні: системна організація, особливий механізм передачі інформації, єдність матеріальних та духовних процесів. Основними сферами життєдіяльності суспільства є: матеріально-виробнича та економічна діяльність (виробництво, обмін та розподіл матеріальних благ, продуктивні сили та виробничі відносини, НТП, сільське господарство, фінанси, економіка, банківська діяльність), побуту та сімейних стосунків (сім’я, побут), соціально-гуманітарних відносин (закони та правові норми, медицина, засоби масової інформації, суспільні організації та об’єднання, спорт), політико-управлінська (політичні партії, органи влади, державні інституції), духовного життя (наука, освіта, церква, література, мистецтво). Лише в єдності цих сфер забеспечується цілісний характер суспільних відносин та задоволення життєвих потреб людини (матеріальних, соціальних, життєвих, творчих, духовних).

Соціальна (лат. socialis — товариський, громадський) філософія — розділ теорії філософії, предметом дослідження якого є суспільство (складна система форм організації спільної життєдіяльності людей).

Головним у соціальній філософії є поняття «соціаль­не», що характеризує специфіку життя людей як суспіль­них істот, визначає особливість законів, які зумовлюють їх співіснування, логіку суспільних процесів, природу со­ціальних інститутів тощо. Соціальне — сукупність ознак і особливостей суспільних відносин, що виявляється у стосунках індивідів і спільнот, їх ставленні до свого місця в суспільстві, а також до явищ і процесів суспільного.

Соціальна філософія тісно взаємодіє із соціальними і соціогуманітарними дисциплінами — історією, політоло­гією, політичною економікою, культурологією, суспіль­ною психологією та ін. Соціальна філософія пов'язана із філософією історії, яка осмислює історич­ний досвід людства, аналізує методологічні проблеми істо­ричного пізнання, перспективи історичного поступу тощо.

Особливо тісними є міждисциплінарні зв'язки соціаль­ної філософії із соціологією, адже вони вивчають один і той самий об'єкт — суспільство. Соціологія досліджує найзагальніші ознаки сус­пільства в його буттєвому (онтологічному) сенсі, з'ясовує його глибинну сутність, уникаючи надто конкретного аналізу суспільства, а соціальна філософія, характеризуючи свій предмет, використовує такі широкі, універсальні за обсягом поняття, як «формація», «цивілізація», «культура».

Головне завдання соціальної філософії — виявити в розмаїтті суспільних процесів, фактів, явищ, подій світо­глядні, смислоутворювальні («софійні») чинники і мотиви людської діяльності, з'ясувати, як суспільство породжує людські інтереси, формує соціальні ідеали, утворює різноманітні системи соціаль­них цінностей і взаємодії.

Дата добавления: 2014-11-16