Сутність та особливості функціонування грошового ринку

Узагальнений об'єкт професійної діяльності (УОПД): формування, розподіл і використання фінансових ресурсів на макро- та мікрорівні
1.Аналітичні завдання	1.1. Аналізувати грошові потоки підприємства Знати: сутність понять грошовий обіг і грошові потоки, склад грошових агрегатів, умовну модель грошового ринку, методи аналізу структури грошової маси Уміти: аналізувати сучасний стан грошової системи суспільства; аналізувати структуру грошової маси в обігу (вміти здійснювати групування наявної грошової маси в залежності від ступеня їх ліквідності на певні грошові агрегати); аналізувати інформацію про стан операційної роботи банку при проведенні розрахункових операцій в національній та іноземній валюті; Володіти: навичками роботи зі статистичним матеріалом та інформаційними справочниками
2. Організаційні завдання	2.1. Вміти здійснювати комплекс заходів щодо емісії цінних паперів Знати: основні теоретичні положення щодо функціонування ринку цінних паперів; нормативно-законодавче забезпечення роботи ринку цінних паперів Уміти: аналізувати ризики при операціях з опціонами, складати принципові схеми при розрахунках з використанням переказного векселя Володіти: навичками роботи зі статистичним матеріалом та інформаційними справочниками
Спеціалізований об'єкт професійної діяльності (СОПД) для спеціалізації «Кредит»: Грошово-кредитні відносини та депозитне фінансове посередництво
3.Аналітичні завдання	3.1. Аналізувати інформацію про стан операційної роботи банку при проведенні готівкових операцій Знати: функціональне призначення грошово-кредитного ринку України, нормативно-законодавчу базу щодо формування роботи готівково-грошового ринку Уміти: проводити аналіз стану готівкових розрахунків в Україні; досліджувати кількісні та якісні характеристики грошових потоків на основі моделі кругообігу доходів і продуктів; визначати структурні складові грошового обігу та аналізувати його особливості на мікро- та макрорівні (вміти здійснювати класифікацію суб’єктів грошового та їх групування в залежності від їх функціонального призначення; вміти визначати напрямки формування та використання грошових потоків на окремому підприємстві); Володіти: категоріальним апаратом в рамках зазначеної тематики 3.2. Аналізувати інформацію про застосування окремих форм і способів безготівкових грошових розрахунків у діяльності банку Знати: економічне призначення розрахункових документів і схеми документообігу при їх використанні у роботі підприємства Уміти: проводити аналіз сучасного стану безготівкового обігу; проводити порівняльний аналіз та оцінку форм безготівкових розрахунків, виявляти переваги та недоліки при їх застосуванні у роботі підприємства; аналізувати можливості використання окремих специфічних інструментів в процесі здійснення безготівкових розрахунків у діяльності комерційних банків (вміти визначати та розрізняти форми кредитових та дебетових переказів; вміти виявляти та реалізовувати переваги та недоліки в процесі застосування різних форм безготівкових розрахунків); Володіти: навичками роботи зі статистичним матеріалом та інформаційними справочниками

«Биржа – это храм новейших язычников: их боги – слитки или кружки золота; их святые иконы – банковские билеты или государственные облигации; их благочестивые упражнения – спекуляции на повышении или понижении фондов; наконец, их покаяние - ликвидация»

Грошовий ринок є економічними стосунками, пов’язаними з перерозподілом тимчасово вільних грошових коштів суспільства для авансування розширеного відтворення.

Як система економічних стосунків створюється господарськими і банківськими структурами в цілях задоволення суспільних потреб в грошових коштах.

Як система грошових стосунків, регулюючих підприємницьку діяльність, ринок грошових коштів грунтується на відповідних функціях господарських структур і банків. Це наочно підтверджується практикою цільових товарних ринків, де головна функція – реалізація ціни товарів в грошах – виконуються продавцями цих товарів. Разом з цим грошовий ринок виступає в ролі головного регулювальника розширеного відтворення і виконує ряд внутрішньо властивих йому функцій.

Перша функція цього ринку – організація вільної конкуренції виробників і продавців товарів. Її виконання грунтується на вільному задоволенні попиту на грошовий товар ринкових господарських структур, внаслідок чого створюється можливість для технічного оновлення виробництва, розширення номенклатури виробів, що виробляються, і масштабів господарсько-фінансової діяльності.

Друга функція ринку - утворення ніш і сегментів підприємницької діяльності господарських структур і банків. Дана функція пов’язана з виявленням їх економічного потенціалу і реалізацією можливостей по наповненню відповідних ринків товарами і послугами на основі конкуренції.

Третя функція ринку – регулювання пропорцій відтворення суспільного продукту на основі попиту і пропозиції на грошові кошти. Виконання цієї функції обумовлене тим, що гроші є вищою формою вираження вартості товарів і реалізація ціни товарних мас здійснюється в грошовій формі.

Сучасні грошові ринки індустріальних країн складаються з двох органічно зв’язаних між собою сфер:

- ринку позикових капіталів для функціонуючих підприємців;

Суб'єктами грошового ринку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей. Але серед них слід виділити, з одного боку, домашні господарства, а з іншого – фірми. Перші – головний власник тимчасово вільних коштів, другі – позичальники цих коштів.

Грошовий ринок має досить складну структуру (рис.3.1) [117].

Рис. 3.1. Структура грошового (фінансового) ринку

Особливістю грошового (фінансового) ринку є те, що надзвичайну роль у ньому відіграють посередники (банки, страхові компанії, інвестиційні фонди), які забезпечують рух грошей і операції купівлі-продажу.

Усі операції на грошовому ринку можна розділити на три групи [39]:

1. З продажу грошей: сімейні господарства; фірми; структури державного управління.

2. Посередницькі операції: банки; інвестиційні, фінансові і страхові компанії;пенсійні фонди; кредитні товариства.

3. З купівлі грошей: сімейні господарства; фірми; структури державного управління.

Умовний характер має ціна на грошовому ринку. Ціна грошей має форму відсотка або процентного доходу на позикові або залучені кошти, що істотно відрізняються від звичайної ціни на товарних ринках.

За інституційним критерієм грошовий ринок можна поділити на два сектори:

У секторі прямого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей здійснюються безпосередньо, і всі питання купівлі-продажу вони вирішують самостійно один з одним. Функціонуючі тут брокери та дилери виконують скоріше технічну роль звичайних посередників, допомагаючи їм швидше знайти один одного.

У цьому секторі виділяють два канали руху грошей:

Канал капітального фінансування, завдяки якому покупці назавжди залучають кошти до свого обігу, для цього у якості інструменту використовуються акції;

Канал запозичень, яким покупці тимчасово залучають кошти до свого обігу, використовуючи для цього у якості інструмента облігації та інші подібні цінні папери.

У секторі опосередкованого фінансування зв'язки між продавцями і покупцями грошей реалізуються через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх кінцевим покупцям від свого імені. Вони створюють власні зобов'язання й вимоги, які можуть бути самостійними інструментами грошового ринку, зумовлювати появу нових грошових потоків. Тому фінансові посередники цього сектора істотно відрізняються від технічних посередників першого сектора як за своєю роллю в економіці, так і за технологічними процесами функціонування.