Спостереження

Основні організаційні форми, види і способи статистичного

З метою успішного проведення спостереження складають організаційний план.

Організаційний план – це основний документ, в якому зосереджене розв’язання важливих питань організації та проведення статистичного спостереження.

До організаційних питань статистичного спостереження належать: визначення об’єкта, місця, часу і термінів спостереження; постановка мети і завдань спостереження; визначення органів спостереження; визначення прав і обов’язків окремих установ та організацій, які беруть участь у спостереженні; підготовчі роботи проведення спостереження; добір, навчання та інструктаж масових кадрів, потрібних для проведення спостереження; розмноження і розсилання формулярів спостереження; порядок здавання і приймання матеріалів спостереження; порядок отримання і подання попередніх та остаточних підсумків спостереження й інші практичні питання.

Організаційні плани складаються статистичними органами держави починаючи з вищих і закінчуючи нижчими ланками.

Вищі статистичні органи головну увагу приділяють розв’язанню загальних організаційно-методологічних питань, таких як визначення завдань спостереження, його об’єкта, одиниці і термінів проведення та ін.

Нижчі ланки статистичних органів розв’язують в основному конкретні організаційні завдання на місцях.

Статистичне спостереження в загальнодержавному масштабі організовує Державний комітет статистики України та його місцеві органи.

Міністерства, відомства, наукові та інші установи проводять статистичні спостереження здебільшого локального характеру.

Місце спостереження – це місце де проводиться реєстрація фактів спостереження, які записуються у спеціальних формулярах.

Вибір місця спостереження повинен забезпечити повноту охоплення об’єкта спостереження, високу якість фіксації даних і простоту проведення спостереження.

Вся різноманітність форм статистичного спостереження здійснюється за двома основними формами: 1) у формі звітності підприємств, організацій і установ; 2) у формі спеціально організованого спостереження (перепис населення, облік багаторічних насаджень, переоцінка основних фондів і т.п.).

Звітністю називають таку організацію статистичного спостереження, за якою відомості надходять до статистичних органів від підприємств, організацій і установ у вигляді обов’язкових звітів про їх діяльність у точно установлені терміни.

Статистичну звітність складають на підставі даних первинного обліку.

Первинним обліком в статистиці називається ведення систематичних записів у формах первинних облікових документів про різні явища і процеси, які стосуються діяльності підприємств, організацій або установ.

Звітність подають вищим організаціям і органам Державного комітету статистики в порядку, установленому Державним комітетом статистики України щодо кожної форми.

В нашій державі розрізняють дві основні форми звітності: а) загальнодержавну; б) внутрівідомчу.

Загальнодержавна звітність обов’язкова для всіх підприємств, орга­нізацій і установ. Вона подається уряду міністерствами і відомствами у зведе­ному виді безпосередньо, або через Державний комітет статистики України.

Внутрівідомча – це звітність розроблена міністерствами і відомствами для своїх оперативно-господарських потреб.

Звітність сьогодні є одним із основних джерел статистичної інформації про соціально-економічний розвиток держави.

Поряд зі звітністю в практиці різних статистичних досліджень широко використовують спеціально організовані статистичні спостереження.

Спеціально-організованим статистичним спостереженням називається таке спостереження, яке проводиться зі спеціальною метою на будь-яку дату для отримання інформації, яку, через певні причини, не можна зібрати зі звітів, або для перевірки й уточнення даних звітності.

Одним із основних видів спеціально-організованого спостереження є перепис.

Перепис – це спеціально-організоване статистичне спостереження великого масштабу, яке охоплює всю країну, або значну її частину, і проводиться одночасно за єдиною програмою. Його метою є визначення чисельності, складу, стану і розміщення досліджуваного об’єкта на установлений критичний момент.

Диференціація статистичного спостереження за видами залежно від охоплення одиниць сукупності і часу реєстрації фактів та способів одержання інформації показана на рис. 2.1.

Рисунок 2.1 – Види і способи статистичного спостереження

За охопленням одиниць сукупності розрізняють суцільне спостереження й несуцільне спостереження.

Суцільним називається таке спостереження, за якого обстеженню і реєстрації підлягають всі без винятку одиниці досліджуваної сукупності.

Несуцільним називається таке спостереження, за якого обстеженню і реєст­рації підлягають не всі одиниці досліджуваної сукупності, а лише певна їх частина.

Несуцільні спостереження мають ту перевагу перед суцільним, що вони вимагають значно менше витрат сил і засобів, дозволяють застосовувати док­ладнішу програму і досконаліший спосіб обліку фактів, швидше підводити під­сумки обстеження і, отже, підвищують оперативність статистичних матеріалів.

У багатьох випадках несуцільне спостереження є єдино можливим способом дослідження статистичної сукупності.

Несуцільні спостереження в статистиці суттєво доповнюють основні матеріали, отримані в результаті суцільних спостережень.

У практиці статистичної роботи застосовують наступні види несуцільного спостереження: 1) вибіркове спостереження; 2) монографічне спостереження; 3) метод основного масиву; 4) анкетне.

Вибірковим називається таке спостереження, за якого вся сукупність фактів характеризується за деякою її частиною, відібраною випадково. В його основні лежить випадковий відбір одиниць для обстеження, що гарантує незалежність результатів вибірки від бажання осіб, які її проводять, і не допускає тенденційних помилок.

Монографічне спостереженняявляє собою детальне вивчення і опис окремого об’єкта, або невеликої їх кількості за розширеною програмою. Таке спостереження проводиться з метою виявлення певних тенденцій і закономірностей розвитку явища, або для вивчення і розповсюдження попереднього досвіду окремих підприємств, організацій та установ. Воно також використовується для виявлення недоліків у роботі окремих підприємств з метою їх усунення і недопущення в майбутньому.

Метод основного масиву полягає в тому, що з усієї сукупності одиниць спостереженню підлягає переважна їх частка, до якої, як правило, попадають найбільш суттєві і крупні одиниці досліджуваної сукупності. Взяті разом вони мають значну питому вагу в сукупності за однією або декількома основними для даного дослідження ознаками.

Анкетне спостереженняґрунтується на принципі добровільного заповнення адресатами надісланих або розданих їм спеціальних анкет з метою отримання потрібної для дослідження інформації. Недоліком анкетного спостереження є те, що перевірити достовірність зібраного матеріалу досить складно або неможливо. Його застосовують у випадках, коли не вимагається висока точність інформації, а лише наближені її характеристики.

За часом реєстрації фактів статистичне спостереження поділяють на: а) безперервне (поточне); б) періодичне; в) одноразове.

Поточним називається таке спостереження, яке ведеться систематично за безперервної реєстрації фактів у міру їх виникнення. Наприклад, реєстрація громадських актів (народження, смерть, шлюб, розлучення), облік виходів працівників на роботу, облік виробленої продукції на підприємстві та ін.

Періодичним називається таке спостереження, яке повторюється через певні, заздалегідь установлені рівні проміжки часу. Такі спостереження, як правило, характеризують стан явища на певний момент часу. Наприклад, якість пересилки письмової кореспонденції, облік чисельності працівників, товарних запасів, залишків матеріальних цінностей на 1-ше число кожного місяця і т.д.

Одноразовим називається таке спостереження, яке проводиться в міру потреби один раз, або час від часу, без дотримання точної періодичності (перепис виробничого устаткування, перепис багаторічних плодово-ягідних насаджень та ін.).

За способом збирання статистичних даних розрізняють: а) безпосереднє спостереження; б) документальне спостереження; в) опитування.

Безпосереднім називається таке спостереження, за якого самі реєстратори збирають потрібні дані шляхом особистих вимірів, зважувань і підрахунків одиниць об’єкта і на цій основі проводять записи у формулярі спостереження.

Документальним називається таке спостереження, за якого потрібні дані збирають і записують у формуляри на підставі використання різної документації.

Опитування – це таке спостереження, за якого відповіді на питання записують зі слів опитуваної особи. Так проводять перепис населення.

У статистичній практиці використовують наступні три способи опитування: а) експедиційне (усне); б) самореєстрація; в) кореспондентський спосіб.

За експедиційного (усного) опитування спеціально виділений працівник (реєстратор) розмовляє з опитуваною особою і з її слів сам заповнює формуляр.

При самореєстрації опитуваній особі вручають бланк обстеження, пояснюють питання і опитувана особа сама заповнює формуляр. У назначений час обліковець збирає заповнені формуляри і перевіряє повноту і правильність їх заповнення.

Кореспондентський спосібполягає в тому, що інформацію в органи, які проводять спостереження, надсилають добровільні кореспонденти, які попередньо отримують від статистичних органів формуляри та інструкції щодо їх заповнення.

Дата добавления: 2014-11-08