Отриманих даних

Помилки статистичного спостереження і способи контролю

Точність статистичного спостереження є важливою й основною вимогою органів державної статистики. Однак, хоча як би старанно не було підготовлене статистичне спостереження, в процесі його проведення трапляються помилки, які призводять до зниження його точності.

Точністю статистичного спостереження називають ступінь відповід­ності значення будь-якої ознаки визначеної за допомогою статистичного спостереження її дійсному значенню. Чим ближчі значення ознак, отриманих в результаті статистичного спостереження до їх фактичних значень, тим точніше проведене спостереження.

Точність статистичного спостереження визначається як відношення даних спостереження до дійсних значень досліджуваних величин або як різниця між ними.

Помилками спостереження називаються розходження між установленими статистичним спостереженням і дійсними значеннями досліджуваних величин. Помилки спостереження виникають внаслідок неточностей при збиранні і реєстрації значень досліджуваних ознак.

Недопущення і попередження помилок є одним із важливих завдань організації і проведення статистичного спостереження. Невірні статистичні дані можуть призвести до прорахунків в державному управлінні економікою, серйозних помилок у науковому плануванні і прогнозуванні та інших негативних наслідків. Тому в Україні встановлена сувора відповідальність посадових осіб за навмисні викривлення статистичних даних.

У залежності від характеру, ступеня впливу на кінцеві результати, джерел і причин виникнення неточностей розрізняють наступні типи помилок статистичного спостереження: а) помилки реєстрації; б) помилки репрезента­тивності. Кожний з цих типів помилок ділиться на випадкові (ненавмисні) і систематичні (навмисні).

Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильного установлення фактів у процесі спостереження, помилкового запису їх значень, або обох причин разом.

Випадковими називаються помилки реєстрації, які можуть виникати внаслідок різних випадкових причин. Наприклад, опитувана особа може обмо­витись, а реєстратор недочути або випадково переставити місцями цифри, за­мість віку 23 роки записати 32 і навпаки. Такі неточності діють у протилежних напрямах і за достатньо великого числа спостережень взаємно погашаються.

Систематичні помилки реєстрації виникають внаслідок певних причин, діють в одному і тому ж напряму і спричиняють серйозні викривлення загальних результатів статистичного спостереження. Наприклад, під час перепису населення опитувані особи часто округлюють свій вік, як правило, на цифрах, які закінчуються «5» і «0». Замість 34-36 років говорять 35, замість
49-51 говорять, що їм 50 років і т.п. Внаслідок цього виходить, що 35, 40, 45, 50 – літніх громадян значено більше ніж 34, 41, 46, 51 – літніх.

Статистичні помилки реєстрації можуть бути внаслідок свідомого викривлення фактів. Це навмисні приписки або приховування у звітах фактичних даних.

Помилки реєстрації виникають як за суцільного, так і за несуцільного спостереження.

На відміну від помилок реєстрації, помилки репрезентативності властиві тільки несуцільному спостереженню.

Помилками репрезентативності називаються відхилення значень ознак відібраної й обстеженої частини сукупності від значень ознак усієї досліджуваної сукупності.

Випадкові помилки репрезентативностівиникають внаслідок того, що відібрана випадковим, неупередженим способом частина досліджуваної сукупності недостатньо повно відтворює всю сукупність у цілому.

Систематичні помилки репрезентативностівиникають внаслідок порушен­ня принципів неупередженого, випадкового відбору одиниць для обстеження.

З метою отримання в процесі статистичного спостереження високо­якісних матеріалів, статистичні органи здійснюють постійний контроль за ходом проведення спостереження, систематично перевіряють стан первинного обліку і звітності на підприємствах, організаціях та установах.

Після закінчення спостереження матеріали, зібрані в процесі його проведення, старанно перевіряються за повнотою охоплення об’єкта спостереження, якістю заповнення формулярів та інших документів.

Статистика використовує два способи контролю матеріалів спостереження: а) арифметичний (лічильний); б) логічний.

Арифметичний контроль полягає в лічильній перевірці підсумкових даних звітів або формулярів і погодженні тих показників, які взаємопов’язані між собою і можуть бути виведені один з одного. Наприклад, в шаховій таблиці будь-якого значення підсумки рядків і колонок повинні збігатися, а якщо такого збігу немає, тоді шукають помилку в рядках або колонках.

Логічний контроль полягає у зіставленні взаємопов’язаних між собою відповідей на питання формуляра статистичного спостереження і виясненні їх логічної сумісності. Якщо виявляють логічно несумісні відповіді, шляхом подальшого зіставлення з відповідями на інші питання установлюють, яка з відповідей записана невірно. Наприклад, якщо у формулярі переписного листа перепису населення записано, що опитувана особа у віці 7 років має сім'ю, вищу освіту, працює лікарем, то зрозуміло, що неправильно записаний вік.

Основною умовою успішного проведення будь-якого статистичного дослідження на всіх його стадіях, у тому числі і на стадії спостереження є висока якість зібраного матеріалу.

Питання і завдання для самоконтролю

2.1. Сутність і значення статистичного спостереження.

2.2. Статистичні дані, вимоги до них.

2.3. Джерела та інформаційні форми спостереження.

2.4. Звітність і спеціально організоване спостереження.

2.5. План статистичного спостереження.

2.6. Програмно-методологічні питання плану статистичного спостереження.

2.7. Мета, об’єкт, одиниця спостереження.

2.8. Одиниця сукупності. Вимоги щодо викладання ознак.

2.9. Організаційні питання плану статистичного спостереження.

2.10. Система контролю результатів спостереження.

2.11. Види та способи спостереження.

2.12. Класифікація спостереження за ступенем охоплення одиниць (суцільне і несуцільне) сукупності і часом реєстрації даних (поточне, періодичне, одноразове).

2.13. Види несуцільного спостереження та їх характеристики.

2.14. Способи отримання даних.

2.15. Помилки статистичного спостереження та заходи їх усунення.

Література [5; 7; 8; 15–24; 26].

Дата добавления: 2014-11-08