Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру

Абсолютними величинами в статистиці називаються первинні узагальнюючі показники, які характеризують суспільні явища і процеси в конкретних умовах місця і часу.

Абсолютні величини як узагальнюючі показники характеризують сукупність за її чисельністю (число робітників, кількість відділень зв’язку і т. д.) і обсягом (валовий випуск продукції, фонд заробітної плати, обсяг послуг і т.д.).

Практично статистична інформація починає формуватися з абсолютних величин, ними вимірюються всі сторони суспільного життя. Значення цих величин на сучасному етапі зростає, оскільки необхідно знати і забезпечувати погодженість товарних ресурсів з доходами населення, збалансованість попиту покупців на конкретні товари з можливістю їх виробництва тощо.

За способом вираження розмірів явищ, що вивчаються, абсолютні величини підрозділяються на індивідуальні і загальні, які є одним з видів узагальнюючих величин. Перші з них характеризують розміри кількісних ознак у окремих одиниць, наприклад, вироблення одного продавця за конкретний період. Цей вид показників слугує підставою при статистичному зведенні для включення одиниць об’єкта в групи. На їх базі отримують абсолютні величини, з яких, у свою чергу, можна виділити показники чисельності сукупності і показники обсягу ознак сукупності. При вивченні стану і розвитку потового зв’язку району, області і таке інше число відділень зв’язку можна віднести до першого виду з названих величин, а число працівників, обсяг наданих послуг – до другого. При завданнях дослідження, що змінилися, один і той самий показник може виступати в ролі показника чисельності сукупності, а в іншому – показником обсягом ознаки. Наприклад, при вивченні рівня продуктивності праці робітників їх кількість буде показником вже не обсягу ознаки, а чисельністю одиниць об'єкта, оскільки в даному випадку вони виступають тією сукупністю явищ, яка досліджується.

Абсолютні величини характеризують сукупності економічно порівняно прості (кількість відділень зв'язку, чисельність працівників) і складні (обсяг доходу, розмір основних фондів). Тому кількісному їхньому виразу в абсолютних величинах передує ретельний теоретичний аналіз даної економічної категорії.

Статистика виділяє три види абсолютних величин: індивідуальні, групові і загальні.

Індивідуальними називаються такі абсолютні величини, які виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць досліджуваної сукупності.

Групові і загальні абсолютні статистичні величини виражають величину ознаки в усіх одиницях даної сукупності, або окремих її груп.

Абсолютні статистичні величини виражають розміри явищ у таких одиницях міри, як: вага, обсяг, площа, довжина, вартість та ін.

Абсолютні статистичні величини завжди числа іменовані.

У статистиці використовується велике число різноманітних одиниць вимірювання, які можна об’єднати в три групи: натуральні, вартісні і трудові.

Натуральними називаються одиниці вимірювання, які виражають розміри конкретних явищ у фізичних вимірниках (тоннах, кілограмах, метрах, гектарах, літрах, кубометрах тощо).

Натуральні одиниці вимірювання можуть бути простими, складними й умовно-натуральними.

Складні натуральні одиниці вимірювання отримують шляхом множення двох величин різних розмірів. Наприклад, потужність електродвигунів вимірюється в кіловатах, а спожита ними енергія в складних одиницях – кіловат-годинах, обсяг перевезених вантажів вимірюється в тоннах, а вантажо-оберт – в тонно-кілометрах, верстатний парк цеху обчислюється в штуках, а робота верстатів у верстато-днях, верстато-змінах і т.д.

У низці випадків статистика використовує умовно-натуральні одиниці вимірювання. Такі одиниці вимірювання використовуються для зведення докупи декількох різновидностей однакової споживної вартості. Одну з них приймають за еталон, а всі інші перераховують за допомогою спеціальних перевідних коефіцієнтів в одиниці вимірювання взятого еталону. Перерахунок в умовно-натуральні одиниці здійснюють за формулою:

у = е + k×h,

де у – кількість умовно-натуральних одиниць;

е – кількість еталонних одиниць;

h – кількість одиниць сукупності, які відрізняються від еталонних;

k – коефіцієнт перерахунку не еталонних одиниць сукупності в еталонні.

Розглянемо приклад. Нехай маємо 150 т мила із 40 % вмістом жирних кислот, 100 т – із 50 % – із 60 % вмістом жирних кислот. Потрібно перерахувати все мило на 40 % -не. Спочатку визначимо коефіцієнти перерахунку: для 40 % мила k ₁ = 40/40 = 1, для 50 % k ₂ = 50/40 = 1,25 і для 60% – k ₃ = 60/40 = 1,5. Перерахуємо все мило в умовно-натуральне (на 40 % – не взяте за еталон).

150⋅1 + 100⋅1,25+ 50⋅1,5 = 350 т.

Отже, ми маємо 350 умовно-натуральних тонн мила.

Вартісними називаються одиниці вимірювання, які використовуються для характеристики в грошовому вираженні багатьох різноманітних статистич­них показників. Наприклад, собівартість і ціна одиниці продукції обліковується в гривнях і копійках, обсяг доходу оператора зв’язку – в тисячах гривень, а валовий внутрішній продукт держави в мільйонах або мільярдах гривень.

Трудовими називаються одиниці вимірювання, які використовуються для обліку витрат робочого часу, для визначення рівня продуктивності праці, величини трудових ресурсів і раціонального їх використання та ін. Трудові вимірники виражаються в людино-годинах, людино-роках, машино-днях, верстато-днях.

Абсолютні величини є основою для обчислення різних видів відносних і середніх величин, індексів та інших узагальнюючих показників.

Дата добавления: 2014-11-08