Вираження

Види відносних величин, способи їх обчислення та форми

Відносними величинами називають статистичні показники, які виражають кількісні співвідношення між соціально-економічними явищами і процесами. Їх отримують шляхом порівняння (ділення) двох однойменних, або різнойменних величин.

Величина, з якою проводять порівняння, називається основою відносної величини, базою порівняння або базисною величиною. Величина, яку порівнюють, називається поточною, порівнюваною або звітною величиною.

Відносні величини показують, у скільки разів порівнювана величина більша (менша) за базисну або яку частку перша займає в другій, або скільки одиниць однієї величини припадає на одиницю іншої.

При розрахунку відносних величин слід мати на увазі, що в чисельнику завжди знаходиться показник, що відображає те явище, яке вивчається, тобто порівнюваний показник, а в знаменнику – показник, з яким проводиться порівняння, приймається за підставу або базу порівняння. База порівняння виступає як своєрідний вимірник.

У залежності від бази порівняння відносні величини можуть виражатись у формі:

а) коефіцієнтів – якщо база порівняння приймається за одиницю;

б) відсотків (%) – якщо база порівняння береться за 100;

в) проміле (%₀) – якщо за базу порівняння взято 1000;

г) продецеміле (%₀₀) – якщо база порівняння становить 10 000;

д) просантиміле (%₀₀₀) – якщо база порівняння прийнята за 100 000.

Якщо значення бази порівняння береться за одиницю (прирівнюється до одиниці), то відносна величина (результат порівняння) є коефіцієнтом і показує, у скільки разів величина, що вивчається, більша бази порівняння. Розрахунок відносних величин у вигляді коефіцієнта застосовується в тому випадку, якщо порівнювана величина суттєво більше тієї, з якою вона порівнюється. Якщо значення бази порівняння прийняти за 100 %, то результат обчислення відносної величини буде виражатися також у відсотках.

У тих випадках, коли базу порівняння приймають за 1000 (наприклад, при нарахуванні демографічних коефіцієнтів), результат порівняння виражається в проміле (%₀). Відносні величини можуть бути виражені і в децеміле, якщо база порівняння співвідношення дорівнює 10 000.

Форма вираження відносних величин залежить від кількісного співвідношення порівнюваних величин, а також від смислового змісту отриманого результату порівняння. У тих випадках, коли порівнюваний показник більше бази порівняння, відносна величина може бути виражена або коефіцієнтом, або у відсотках. Коли порівнюваний показник менше бази порівняння, відносну величину краще виразити у відсотках; якщо ж порівняно малі за числовим значенням величини зіставляються з великими, відносні величини виражаються в проміле. Так, у проміле розраховуються коефіцієнти народжуваності, смертності, природного і механічного приросту населення.

У кожному окремому випадку слід вибирати ту форму вираження відносних величин, яка краще і легше сприймається. Наприклад, краще сказати, що обсяг послуг за аналізований період зріс майже у 2 рази, ніж сказати, що обсяг послуг склав 199,5 %.

Існують також іменовані відносні величини. Наприклад, показник фондовіддачі отримують діленням обсягу доходів на середньорічну вартість основних фондів. Цей коефіцієнт показує, скільки гривень доходу припадає на кожну гривну основних фондів.

Абсолютна величина, взята сама по собі, не завжди дає правильну оцінку явища. У багатьох випадках тільки порівняно з іншою абсолютною величиною дана величина проявляє свою суттєву значущість.

У залежності від змісту і пізнавального значення відносні величини, що використовуються в статистиці, поділяються на наступні основні види: відносні величини динаміки, відносні величини планового завдання, виконання плану, структури, координації, порівняння та інтенсивності (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 – Класифікація відносних величин

Відносні величини динаміки (ВВД)характеризують зміну рівня того або іншого явища в часі. В залежності від характеру бази порівняння, розрізняють відносні величини динаміки зі змінною базою порівняння або ланцюгові, і відносні величини з постійною базою порівняння або базисні.

ВВД = у ₁ / у ₀.

Приклад. Реалізація послуг поштового зв'язку склала в січні 3956 тис. грн., лютому – 4200 тис. грн., березні – 4700 тис. грн.

Темпи зростання:

базисні (база порівняння – рівень реалізації послуг в січні)

Т _л/с= 4200: 3950 × 100 = 106,3 %;

Т _б/с= 4700: 3950 × 100 = 118,9 %;

ланцюгові

Т _л/с= 4200: 3950 × 100 = 106,3 %;

Т _б/л= 4700: 4200 × 100 = 111,9 %.

Відносні величини планового завдання (ВВПЗ)характеризують відно­шення запланованого рівня показника до його фактично досягнутого рівня в минулому періоді. Показує на скільки відсотків у поточному періоді планом передбачається змінити (збільшити або зменшити) рівень показника, що вив­чається порівняно з базисним. Розраховується у формі коефіцієнта або відсотка.

ВВПЗ = у _пл / у ₀.

Відносною величиною виконання плану (ВВВП) називається статистичний показник, який характеризує ступінь виконання планового завдання, установленого на даний період. Тобто це відсоткове відношення фактично досягнутого рівня до запланованого за відповідний період часу (місяць, квартал і т.д.).

ВВВП = у ₁ / у _пл.

Між відносними величинами планового завдання, виконання плану та динаміки існує взаємозв’язок:

ВВД = ВВПЗ × ВВВП;

Дата добавления: 2014-11-08