Оцінка податкових ризиків, пов’язаних з каналами збуту готової продукції

Перш за все, податковий аудитор повинен встановити типові канали збуту, що діють в галузі. Продукцію можна збувати:

- По прямих договорах з виробничими підприємствами

- Через незалежних великих гуртових покупців.

- Через незалежну роздрібну мережу.

- Через незалежних дрібних посередників (приватні підприємці, дрібно гуртові приватні підприємства і т.п.)

- Через оптово торгівельні компанії, що входять в той же холдінг.

- Через власну роздрібну торгівельну мережу, в тому числі власні підприємства громадського харчування (бари, павільони і т.п.).

- Безпосередньо населенню через пересувні торгові точки і т.п.

Ці канали збуту відрізняються з точки зору податкового ризику, а крім того, з кожним з них пов’язані різни типи податкових порушень. Найбільш надійними вважаються перші два, оскільки як правило, такі контакти мають довготривалий характер, контрагенти тривалий час працюють на ринку і не мають змоги раптово зникнути. Такі компанії намагаються тримати бухгалтерію в порядку і законодавчо обґрунтовувати будь-які операції. Їх легко простежити по документах.

Останнім часом у зв’язку з процесами переплетіння контрольних пакетів акцій в багатьох галузях сформувалися фінансові холдінги, які крім виробничих підприємств, включають і збутові компанії, банки, інколи страхові організації і т.п. Для української економіки це явище досить нове і організація податкових перевірок в такому середовищі вимагає особливого підходу. Саме в таких структурах діють найбільш масштабні схеми оптимізації податків, пере розподілення прибутку, його виводу за кордон, переведення коштів в готівкову форму. Тому організація збуту через оптове підприємство, що входить в той самий холдінг, вимагає окремого аналізу.

Збут через незалежну торгівельну мережу має ту перевагу, що дозволяє простежити операції документально, провести в разі потреби зустрічну перевірку. Організація будь-яких схем ухиляння від сплати податків вимагає змови посадових осіб двох підприємств. Але саме в роздрібній мережі діє найбільша кількість таких схем, які до того ж важко виявити. Допомогти можуть тільки заходи фактичного контролю, тобто раптові інвентаризації, спостереження, контрольні закупки, контроль касових операцій і т.п. Але вони потребують значного часу і відволікання податкових аудиторів.

Ще більш ризикований в податковому відношенні збут через власну торгівельну мережу. Вона знаходиться під контролем тих же топ-менеджерів і відповідно легше організувати змову з метою приховування доходів. Крім того, створення роздрібної торгівельної мережі означає виникнення нового виду діяльності і відповідне ускладнення бухгалтерського обліку. Підприємство повинне застосовувати дві схеми бухгалтерського обліку — виробничу і торгівельну, що збільшує ймовірність помилок і ускладнює процедуру перевірки. Виникає проблема внутрішніх цін, розмежування прибутку між видами діяльності. За наявності великої кількості торгівельних точок в різних районах міста, а інколи і країни, організувати їх одночасну перевірку дуже важко. Ризик виписування фіктивних бухгалтерських документів, безтоварних накладних значно збільшується.

Так само високий рівень податкового ризику має і збут продукції безпосередньо населенню через власні нестаціонарні торгівельні точки. На відміну від попередніх каналів збуту їм необов’язково вести операції через касові апарати, тому прослідкувати реальний обсяг реалізації через такий канал дуже важко. Він є ідеальним для реалізації необліковуваної продукції.

Які саме канали буде використовувати підприємство, залежить від продукту, від галузі і від моделі бізнеса.

Зокрема, в пивоварній галузі приблизно половина підприємств реалізує свою продукції через незалежну роздрібну торгівлю і дрібногуртових посередників. Друга половина має власну торгівельну мережу і крім того, також використовує дрібно гуртові і роздрібні канали збуту. Взагалі галузь вирізняється використанням практично всіх можливих каналів збуту, крім перших двох (але реалізація солоду відбувається по прямих договорах з подальшим переробником). Враховуючи характер продукції і її високу ліквідність, ймовірність “лівої” реалізації особливо на підприємствах з власною торгівельною мережею є дуже високою.

Цікавим винятком є “Рогань”, яка всю продукцію постачає оптовій торгівельній компанії, що входить в холдінг SUN INTERBREW. Знижує податковий ризик в цьому випадку лише той факт, що холдінг знаходиться під контролем глобальної компанії, що сповідує прозорість діяльності і добросовісну сплату податків.

В якості прикладу наведемо структуру реалізації і торгівельної мережі одного з пивоварних заводів (він входить до складу Донецької пивної групи).

“Фірма ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД” реалізує свою продукцію по всій території України, як стороннім організаціям, так і через мережу магазинів, які входять до складу фірми "ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД" Через фірмову торгівлю за 200Х рік реалізовано 52% продукції, за 1 півріччя наступного року - 49,0%.Так, за 200Х рік роздрібний товарообіг склав 12068,8 тис. грн., що більше відповідного періоду попереднього року на 3660,5 тис. грн., або на 41,9%.

Реалізовано через фірмову торгівлю у 200Х році: пива 653,0 тис. дал., що більше відповідного періоду попереднього року на 135,0 тис. дал.; напоїв 60,0 тис. дал. (на 2,0 тис. дал. більше ніж у попередньому році).

Торгівельна мережа фірми " ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД”:

До складу підприємства входить такі структурні підрозділи:

№ п/п	Назва структурного підрозділу	Місце знаходження
	Магазин № 1	м. «N»
	Магазин № 2	м. «N»
	Пивний бар	м. «N»
	Фірмова торгова точка	м. «N», вул. Вавилова
	Фірмова торгова точка	м. «N», вул Кагарлика
	Фірмова торгова точка закрита станом на 01.07.02 р	м. «N», Універсам
	Фірмова торгова точка	м. «N», Сади-2
	Фірмова торгова точка	м. «N», “Чураївна”
	Фірмова торгова точка закрита станом на 01.07.02 року	м. «N», вул. Фрунзе
	Фірмова торгова точка	м. «N», вул. Панянка
	Фірмова торгова точка	м. «N», ЦУМ
	Фірмова торгова точка	м. «N», вул. Раднаркомівська
	Фірмова торгова точка закрита	с. Супрунівка
	Фірмова торгова точка	м. «N», вул. М. Бірюзова
	Фірмова торгова точка	м. «N», вул. Дублянщина
	Фірмова торгова точка	м. «N», вул. Гожулянська
	Фірмова торгова точка	с. Котельва
	Фірмовий торговий комплекс	с. Котельва
	Фірмовий торговий комплекс	с. Шишаки
	Фірмовий торговий комплекс	с.Гадяч
	Фірмовий торговий комплекс	с. Решетиловка
	Фірмова торгова точка	с. Решетиловка
	Фірмова торгова точка закрита	с. Кошманівка
	Фірмова торгова точка	с. В. Багачка
	Фірмова торгова точка	с. Опішся
	Фірмова торгова точка закрита	с. К. Сухо долівка
	Фірмова торгова точка закрита	с. Яреські
	Фірмова торгова точка закрита	с. Машівка
	Фірмова торгова точка закрита	с.Білики
	Фірмова торгова точка	с. Стасі

Як бачимо, через власну торгівельну мережу реалізується приблизно половина всієї продукції підприємства, причому реалізація цим каналом збуту стрімко зростає (на 41%, при загальному збільшенні обсягу реалізації на 23%). Торгівельна мережа дуже розгалужена і різноманітна, включає магазини, бар, кіоски. Вона розташована на території однієї області і переважно в сільській місцевості. Все це підвищує ризик реалізації необліковуваної продукції.

Для оцінки реальності витрат і цін на кожному етапі просування продукту до споживача складемо ланцюжок цінностей пивоварної галузі (див. табл.. 4.4)

Таблиця 4.4. Ланцюжок цінностей в пивоварній галузі

Види діяльності в галузевому ланцюжку цінностей	% витрат в ціні пива для споживача
1. Виробництво солоду	8%
2. Виробництво пива:
Сировина і допоміжні матеріали (крім солоду)	5,1%
Енергоресурси	2,4%
Зарплата	1,1%
Соціальні відрахування	0,4%
Тара (пляшки)	0,0%
Загально виробничі витрати	7,9%
Загалом виробнича собівартість пива	24,9%
Витрати на рекламу і маркетинг виробника	8,5%
Фінансові витрати виробника	4,8%
Управління виробництвом	4,2%
Загалом витрати виробника	42,3%
Прибуток виробника	7,2%
Ціна продажу для гуртової торгівлі	49,5%
3. Гуртова торгівля/ дистриб’ютори
Націнка в гуртовій торгівлі	16,3%
Ціна продажу в роздрібну торгівлю	65,8%
4. Роздрібна торгівля
Націнка в роздрібній торгівлі	13,2%
Ціна для кінцевого споживача без ПДВ і акцизу	79,0%
ПДВ	15,8%
Акциз	5,2%
Ціна для кінцевого споживача з ПДВ і акцизом	100,0%

*По даних періодичної преси за 2002 р.

Знаючи структуру ціни для кінцевого споживача по окремих ланках ланцюжка цінностей, виробничу собівартість пива (в даному випадку біля 25%) і кінцеву ціну його реалізації, можна оцінити приблизний обсяг доходів кожного учасника. Звичайно, що типовий ланцюжок може змінюватись залежно від того, які канали збуту використовує виробник. Якщо все пиво реалізується тільки через власну торгівельну мережу, то останні два етапи виключаються.

Для порівняння розглянемо схему постачання товарно-матеріальних ресурсів, реалізації продукції і грошових потоків в галузі з принципово іншим характером технологічного процесу і продукції. Виробництво електроенергії належить до базових галузей промисловості і знаходиться під державним контролем. На схемі відображені всі основні ланки ланцюжка цінностей галузі:

- постачання сировини (вугілля, мазуту, газу);

- виробництво електроенергії на енергогенеруючих підприємствах;

- постачання електроенергії через ДП “Енергоринок” в локальні мережі, тобто регіональним обленерго;

- постачання електроенергії від обленерго різним групам споживачів.

На відміну від попереднього прикладу, реалізація необліковуваної продукції на зразок пивоварної галузі тут малоймовірна, оскільки учасників схеми набагато менше, всі вони — великі промислові підприємства, а процес виробництва і реалізації контролюється технічними засобами.

Тому основним методом уникнення оподаткування в електроенергетиці є або використання бартерних схем розрахунків, коли встановлюється занижена ціна продажу, або маніпулювання з нормами втрати електроенергії в мережі.

Фактично ДП “Енергоринок“ і є засобом попередження цих схем. В розрахунках з ним використання бартерних взаємозаліків заборонено, до того ж воно фіксує кількість електроенергії у кВт-год., відпущеної в мережу генеруючи ми компаніями і отриманої з неї обленерго.

Рис. 4.1. Схема постачання матеріалів, збуту продукції і проведення розрахунків у виробництві електроенергії

Сільськогосподарські підприємства

Непромислові споживачі

Міський елек-тротранспорт

Залізнодорож-ний транспорт

Населення

Промислові підприємства

Постачальники: палива: вугільні шахти нафтопереробні підприємства

Постачальники устаткування, ремонтних послуг і т.ін.

Банки і кредит-но-фінансові установи

Держбюджет і фонди

Дата добавления: 2014-11-16