Податкові аспекти вивчення інформації про технологію і устаткування, що використовуються в галузі

При підготовці до перевірки податковий аудитор повинен ознайомитись з основною технологічною схемою, що застосовується в галузі, а також мати уявлення про види і рівень прогресивності і устаткування. Це корисно з багатьох причин:

- технологія виробництва визначає організаційну структуру підприємства. Залежно від неї виділяються основні виробничі цехи і дільниці. В свою чергу, їх потреби спричиняють створення тих чи інших допоміжних цехів. Організаційна структура підприємства впливає на організацію бухгалтерського обліку і податковий аудит двома способами: по-перше, в промисловості, сільському господарстві, будівництві від неї залежить структура субрахунків на рахунку 91 “Загально виробничі витрати”, а по-друге, вести реалізацію на сторону можуть не тільки цехи основного виробництва, але і котельні, транспортні підрозділи, інструментальні цехи, ремонтні підрозділи і т.ін. Інколи від їх реалізації підприємство отримує дохід, спів ставний з доходом від реалізації основної продукції. Зате облік і контроль цих операцій менш суворий, внаслідок чого саме тут часто виявляються заниження валового доходу. Зокрема в пивоварній галузі зустрічаються факти надання послуг з опалення, транспортних послуг і навіть розробки програмного забезпечення для технологічного процесу (ВАТ “Рогань”).

- технологія виробництва має вирішальний вплив на норми витрати матеріальних і трудових ресурсів і виробничу потужність підприємства. Якщо в галузі відомі випадки виробництва необліковуваної продукції, то такі порушення можна виявити тільки за допомогою аналізу виробничого процесу, закуплених матеріалів, виплаченої зарплати і оприбуткованої продукції. Вони часто зустрічаються в тих галузях промисловості, які випускають ліквідну продукцію для населення.

Зокрема, більшість підприємств пивоварної галузі мають низький коефіцієнт використання виробничої потужності, не дивлячись на те, що в галузі активно здійснюються капіталовкладення, модернізується устаткування, а обсяг виробництва кожного року зростає. Виникає питання, в чому причина — в тому, що нові потужності потребують часу для виведення на проектні показники, або в тому, що ці потужності використовуються для випуску необліковуваної продукції.

Треба мати на увазі, що виробнича потужність підприємства прямо залежить від рівня прогресивності технології. Так, в пивоварній галузі існує дуже велика різниця в продуктивності праці на одного робітника (табл. 4.3.). Це результат того, що великі підприємства мають змогу оновлювати своє обладнання і досягати зниження собівартості продукції.

Таблиця 4.3. Продуктивність праці як показник рівня прогресивності технології в галузі

Найменування підприємства	Продуктивність праці, тис. Дал на 1 працівника*
Група лідерів
ВАТ Оболонь	27,20
ВАТ ПБК Славутич	22,10
Львівська пивоварня	21,59
ВАТ Янтар	21,37
ВАТ Рогань	20,07
Регіональні виробники
ВАТ Сармат	12,27
Луганський пивоварний завод	7,66
ВАТ Хмільпиво	7,62
Бердичівський пивоварний завод	6,19
ПБК Крим	5,00
ВАТ Бровар	4,72
Роменський пивоварний завод	4,71
Аутсайдери
Новоград-Волинський пивоварний завод	3,23
Уманьпиво	2,66
Охтирський пивоварний завод	2,62
Радомишльський ПБК	2,43
Вінницький пивоварний завод	2,21
Потенційні банкрути
Олександрійський пивобезалкогольний завод	1,45
Ривненьский пивоварний завод	1,26
Севастопольський пивобезалкогольний завод	1,01

*Показники розраховані на основі фінансової звітності підприємств за 2002 рік.

У верхній частині таблиці розташувалася група лідерів, що включає лідерів всіх чотирьох олігополістичних угрупувань, крім ВАТ “Сармат”. Продуктивність праці у них більш ніж в два рази вища, ніж у наступної групи підприємств під умовною назвою “Регіональні виробники”. Це результат агресивного інвестування в переобладнання і розширення виробництва. Така конкурентна перевага забезпечує їм можливість вести цінову конкурентну боротьбу з середніми і дрібними підприємствами галузі. Саме тут і захована основна причина поступового витіснення дрібних підприємств з ринку.

В групі регіональних виробників несподівано опинився лідер Донецької пивної групи ВАТ “Сармат”. Звичайно, масштаби діяльності цього підприємства набагато перевершують регіональний рівень, а відносно невелика продуктивність праці пов’язана з особливо агресивною стратегією розширення виробництва. Не виключено також, що підприємство реалізує частину продукції за готівку.

Кілька регіональних виробників в цій групі можуть стабілізувати продуктивність праці на прийнятному рівні за рахунок оновлення основних засобів. Дехто з них приєднується до чотирьох пивоварних холдингів і таким чином отримує кошти на оновлення виробництво.

Ті підприємства в нижній частині таблиці, які не зможуть цього зробити, невідворотно рухаються до банкрутства і не можуть показувати хороших фінансових результатів. Знову ж таки, незважаючи на практично завершений розподіл ринку, деякі виробники можуть досягти несподіваних результатів: Радомишльський ПБК станом на 2002 рік знаходився в групі аутсайдерів, але по даним його фінансової звітності можна встановити, що підприємство спромоглося залучити дуже суттєві іноземні інвестиції (валюта балансу на кінець року збільшилася більш ніж в 10 разів). Таким чином, цілком можливо, що в наступних роках на ринку з’явиться новий потужний гравець.

В розділі 2 і 3 йшлося про показники, за допомогою яких можна визначити базу оподаткування непрямими методами. В пивоварній галузі до них належать норми витрат води і електроенергії. Витрати цих ресурсів контролюються не тільки підприємством, але і сторонніми організаціями, тому дані про них є більш надійними. Існують також рецептури сортів пива з вказаними нормами витрат окремих матеріалів. Спів ставивши витрати цих ресурсів з оприбуткованою на склад готовою продукцією, можна виявити розбіжності. Якщо фактичні витрати значно перевищують нормативні, то виникає підозра в наявності порушень. Згадаємо описану вище ситуацію, коли витрати технологічної електроенергії на декалітр пива на одному з підприємств втричі перевищували середньо галузевий показник.

Технологія виробництва відображає рівень вертикальної інтеграції підприємства в галузі, що, в свою чергу, впливає на його фінансові показники, номенклатуру і асортимент, рівень накладних витрат, структуру робочого плану рахунків і т.п.

Зокрема, в пивоварній галузі підприємством з повним циклом виробництва вважається те, що самостійно виробляє солод, а потім на його основі пиво. В той же час в останні роки виразнішою стає тенденція відокремлення цих виробництв. В 2003 році ВВН продала Славутський солодовенний завод, щоб вкласти всі вільні кошти в будівництво пивзаводу в Києві. Відокремлення солодовенного виробництва дозволяє підвищити якість солоду за рахунок збільшення обсягів виробництва і переходу на більш якісну імпортну сировину. Ті ж підприємства, що мають власні солодовні, як правило, продають на сторону не тільки пиво, а й солод. З точки зору податкової перевірки ця обставина є не надто ускладнюючою, оскільки посередників тут нема, продукт має виключно виробниче призначення і операція легко простежується документально.

Рівень технології прямо пов’язаний з обсягом капітальних витрат. Перевірка капітальних витрат — один з найбільш складних напрямків податкової перевірки, оскільки вона повинна відповісти на два основні запитання: чи немає фактів віднесення капітальних витрат на поточні витрати і чи правильно визначена первісна вартість основних засобів для подальшого нарахування амортизації в податковому обліку. Крім того, перевірка капітальних витрат вимагає від податкового аудитора певних знань в галузі капітального будівництва і технологій. В ідеальному варіанті для її проведення повинні залучатися експерти-фахівці, але на практиці, на жаль, це поодинокі явища.

Дата добавления: 2014-11-16