Показання до операції

Поняття про передопераційний період

Діяльність медичної сестри в передопераційний період

ХІРУРГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ

Це час з моменту госпіталізації хворого в хірургічне відділення до виконання операції. Залежно від характеру захворювання, він може трива­ти від декількох хвилин чи годин (поранення серця, великих судин, гострий апендицит й ін.) до декількох днів (пухлини шлунка, зоб, бронхоектатична хвороба, синдром Леріша - оклюзія здухвинних артерій та ін.).

Основною метою передопераційного періоду є проведення заходів для зменшення ризику операції і попередження післяопераційних ускладнень.

Основними завданнями передопераційного періоду є:

1) встановлення діагнозу;

2) визначення показань, терміновості виконання і характеру операції;

3) підготовка хворого до операції.

Весь передопераційний період поділяється на:

1. Діагностичний період, під час якого уточнюють діагноз, визначають показання до операції. В діагностичний період вивчають також стан, резервні можливості основних органів та систем хворого, що готується до операції.

2. Період власне передопераційної підготовки, яка включає комплекс лікувальних заходів, спрямованих на зменшення важкості перебігу захворю­вання, покращення роботи основних органів і систем, підвищення реактив­ності організму.

Залежно від характеру, терміну захворювання та стану хворого, пока­зання до операції можуть бути:

1) життєвими (вітальними), при яких найменша відстрочка опе­рації може призвести до смерті хворого: а) кровотеча, яка не припиняється, при пошкодженнях великих судин, органів, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки; б) гострі захворювання органів черевної порожни­ни (апендицит, защемлена грижа, кишкова непрохідність та ін.); в) гнійно- запальні захворювання (абсцес, флегмона, гнійний мастит і ін.). Відстрочен­ня операцій у цих хворих може привести до розвитку сепсису;

2) абсолютними, що виникають у хворих, у яких неможливо замінити операцію іншими методами лікування, а її тривале відстрочення може при­звести до загрозливого для життя стану. До таких показань відносяться механічна жовтяниця, стеноз вихідного відділу шлунка, злоякісні захворю­вання й ін. Таких хворих оперують після відповідної підготовки через декілька днів з моменту госпіталізації;

3) відносними, що можуть виникати у хворих з тривалими захворю­ваннями, у яких можна використовувати інші методи лікування, такі захво­рювання не становлять загрози для життя хворих (варикозне розширення вен нижніх кінцівок, неускладнені грижі живота, доброякісні пухлини, гемо­рой та інші).

Підготовку хворого до операції здійснюють спільно з хірургом, анестез- іологом, терапевтом та з допомогою медичної сестри.

Передопераційна підготовка хворих

Підготовку хворого до операції проводять залежно від характеру зах­ворювання, стану хворого та припустимого об'єму операції.

Важливе значення в підготовці хворого до операції має визначення стану серцево-судинної системи. При обстеженні серцево-судинної системи вияв­ляють ті чи інші захворювання (миготлива аритмія, вади серця, гіпертонічна хвороба та інші). У всіх хворих в обов'язковому порядку вимірюють артері­альний тиск (в особливих випадках і венозний тиск), рахують пульс, викону­ють електрокардіографію, за необхідності ультразвукове дослідження серця та ін. При наявності змін проводять консультацію кардіолога і призначають коригуючу медикаментозну терапію: 1 мл 0,02 % розчину дигоксину або 1 мл 0,02 % розчину целаніду; 0,5-1,0 мл 0,05 % розчину строфантину; 1 мл 0,06 % розчину корглікону на 10-20 мл 20 % розчину глюкози внутрішньовенно. При наявності аритмії призначають хінідин, новокаїнамід, ритмодан, обзидан та ін.

Органи дихання. При обстеженні органів дихання в першу чергу вик­лючають гострі запальні захворювання дихальних шляхів (катар верхніх дихальних шляхів, бронхіт, бронхопневмонію). Важливе значення має спірогра­фія та визначення ЖЄЛ (життєвої ємкості легень) (норма - 3500-4500 мл); проводять проби Штанге - час затримки дихання на максимальному вдиху (норма - 40-50 с) і Собразе - час затримки дихання при максимальному видиху (норма - 15-20 с). Для виявлення захворювань легень важливе зна­чення має флюорографія та рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Усім хворим перед операцією забороняють курити за 2-3 тижні до операції. Хворі з гнійними процесами легень (абсцес, бронхоектатична хво­роба та інші) потребують спеціальної підготовки органів дихання для зати­хання запального процесу. З цією метою їм проводять санацію трахеоброн- хіального дерева за допомогою бронхоскопії, інтратрахеального введення антибіотиків, відхаркувальних медикаментозних середників. Таким хворим проводять і загальнозміцнювальну терапію (переливання компонентів крові, вітамінотерапію, посилене харчування), системну і дихальну гімнастику.

Органи травлення. У передопераційний період важливе значення при­діляють стану ротової порожнини: проводять санацію каріозних зубів, за­пальних процесів ясен, язика. При виявленні якої-небудь патології з боку шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразкова хвороба шлунка чи дванад­цятипалої кишки та ін.) проводять медикаментозне лікування. У тих випад­ках, коли операція буде проходити під загальним знеболюванням, необхідно визначити функцію печінки (білірубін, загальний білок, АЛТ, АСТ, лужну фосфатазу та ін.). Усі операції, як правило, виконують натщесерце. Хворим уранці не дозволяють вживати їжу. Ввечері, напередодні операції, ставлять очисну клізму. За 30 хв. до операції на шлунку його промивають. Перед операцією на товстому кишечнику за 1-2 дні до неї призначають проносне, повторні клізми і спеціальну дієту. Для профілактики післяопераційних уск­ладнень і пригнічення мікробної флори цим хворим за 3-4 дні до операції призначають левоміцетин, коліміцин і інші антибіотики. При застійних яви­щах у шлунку (стеноз воротаря) проводять ввечері і вранці його промиван­ня протягом 5-6 днів до операції. Для корекції гомеостазу здійснюють пере­ливання компонентів крові (еритроцитарної маси, плазми, альбуміну і ін.), 5 % розчину глюкози з інсуліном 1,5-2 л на добу, електролітів (К, Na, Са). їжа таких хворих повинна бути висококалорійною, легкозасвоюваною, містити достатню кількість вітамінів.

Сечовидільна система. В усіх хворих перед операцією виконують за­гальний аналіз сечі. При наявності змін проводять пробу за Зимницьким, застосовують спеціальні урологічні обстеження (внутрішньовенна пієлогра- фія, цистографія, цистоскопія). У жінок перед операцією обов'язково вико­нують гінекологічне обстеження. При наявності менструації оперативне втру­чання відкладають у зв'язку з гормональними змінами, підвищеним фібри­нолізом і кровоточивістю тканин під час і після операції.

Кров і кровотворні органи. Перед операцією проводять загальний аналіз крові, визначають час кровотечі та згортання крові. Перед великими опера­ціями виконують коагулограму, тромбоеластограму. При зниженій здатності згортальної системи крові у хворих можуть виникати небезпечні кровотечі, гематоми. При підвищених згортальних властивостях крові можуть виника­ти тромбози, тромбофлебіти і емболії (легеневої артерії). В усіх випадках необхідно проводити передопераційну корекцію згортальної системи крові. При підвищеній схильності крові до згортання спочатку призначають анти­коагулянти прямої дії (гепарин, кальципарин або фраксипарин), а потім пере­ходять до антикоагулянтів непрямої дії (неодикумарин, пелентан, синкумар та інші), дози яких залежать від змін коагулограми. При зниженні згортання крові призначають повторні переливання крові (150-200 мл), плазми, вікасо­лу, адроксону, 10 % розчину кальцію хлориду по 10 мл внутрішньовенно. В процесі підготовки анемічних і ослаблених хворих застосовують переливан­ня еритроцитарної маси, плазми, альбуміну та інших компонентів крові.

Шкірні покриви. При огляді шкірних покривів необхідно звертати увагу на наявність гнійничкових захворювань. Усі запальні процеси необхідно ліквіду­вати, оскільки ці захворювання можуть стати джерелом ендогенної інфекції і викликати тяжкі септичні ускладнення. Напередодні операції хворий приймає гігієнічний душ, тяжких хворих купають або проводять вологе обтирання. Го­ління волосяного покриву операційного поля проводять тільки в день операції.

Нервово-психічна система. Важливого значення надають психологічній підготовці, яка спрямована на заспокоєння і впевненість хворого в сприятли­вому перебізі операції. Хворому потрібно пояснити необхідність операції доброзичливим спокійним голосом. Особливо це необхідно робити у хворих з гострою патологією органів черевної порожнини (апендицит, перитоніт, кишкова непрохідність й інші). В усіх випадках медична сестра повинна дотримуватись настанов лікаря. Необхідно слідкувати, щоб карта стаціонар­ного хворого (історія хвороби) в жодному випадку не потрапила до нього.

Особливості передопераційної підготовки хворих похилого та

Дата добавления: 2014-11-18