Догляд за хворим під час і після переливання гемотрансфузійних рідин

Кров'ю донора

Трансмісійні ускладнення, пов'язані з інфікуванням хворого

!нфікувати хворого при переливанні крові можливо вірусним гепати­том, сифілісом, СНЩом, малярією, токсоплазмозом, бруцельозом та ін. Серед цих захворювань частіше трапляється вірусний гепатит. Він виникає у 2­3 % реципієнтів і нерідко ускладнюється цирозом печінки. У 10-15 % хво­рих імплантаційний гепатит призводить до летальних наслідків. Ыкубацш- ний період гепатиту В - від 9 до 26 тижнів.

Слід зазначити, що за останні роки почастішали випадки імплантацій- ного сифілісу при переливанні свіжозаготовленої крові. У крові, що збері­гається більше 4 діб при температурі 4°С, сифілітичні спірохети гинуть.

Для запобігання зараженню ВІЛ уся донорська кров піддається тесту­ванню на виявлення антитіл до вірусу. Паралельно проводять заходи, спря­мовані на вилучення донорів, котрі входять у групу ризику щодо СНІДу.

Поряд з проникненням у кров реципієнта специфічної інфекції, під час переливання крові може відбутися бактеріальне забруднення його крові зви­чайними мікробами (стафілококи, стрептококи, паличка синьо-зеленого гною, протей та ін.). Все це спостерігають при порушеннях правил асептики під час приготування крові та її переливання. Маніпуляційна сестра, що здійснює переливання крові, повинна суворо дотримуватись правил асептики.

Під час і після переливання гемотрансфузійних рідин за хворими вста­новлюють пильний нагляд. Зміна стану хворого, його поведінки або поява будь-яких скарг повинні розцінюватись як перші прояви ускладнення.

Після переливання гемотрансфузійних рідин хворому призначають ліжковий режим протягом 2-х год. Через дві години необхідно виміряти температуру тіла, а при її підвищенні - повторювати вимірювання щогодини протягом 4-х год.

Наступного дня після переливання хворому призначають загальний аналіз крові й сечі.

У післятрансфузійний період важливим є спостереження за сечовиді­ленням, кількістю сечі, її кольором. Поява рожевого або бурого забарвлення свідчить про розвиток гемотрансфузійного ускладнення. Тільки уважний контроль за загальним станом хворого, рівнем артеріального тиску, темпера­турою тіла, кількістю і характером виділеної сечі дає можливість своєчасно виявити початок ускладнення.

Більшість реакцій і ускладнень виникають, як правило, впродовж пер­шої доби. При виникненні посттрансфузійного ускладнення необхідно при­пинити переливання, терміново повідомити лікаря, а він повідомляє адмініст­рацію станції переливання крові.

Дата добавления: 2014-11-18