Забій головного мозку

Забій головного мозку виникає внаслідок травми і руйнування окре­мих ділянок мозкової тканини (розчавлення, розрив і ін.) (рис. 177).

Таке пошкодження мозкової тканини може виникати не тільки на місці прикладання травмуючої сили, але і на протилежному боці відносно травми (за типом протиудару - a contre-coup). Зона руйнування мозкової тка­нини залежить від сили і місця завдавання травми.

Вона може бути в корі, підкірковому шарі, мозкових обо­лонках. Особливо небезпечні забої мозкового стовбура, мо­зочка, мозкових шлуночків.

Клінічні ознаки. Розвива­ються гостро і нагадують тяж­кий ступінь струсу головного мозку. Основними ознаками за­бою головного мозку є втрата свідомості, яка триває від декіль­кох хвилин до багатьох діб. За­лежно від клінічного перебігу розрізняють два типи забою го­ловного мозку: 1) сприятливий перебіг, при якому після проходження загальномозкових ознак залишаються вогнищеві ознаки (анізокорія, паралічі кінцівок, афазія та ін.), але й вони по­ступово зникають; 2) несприятливий перебіг, коли на фоні деякого покра­щення стану хворого ("світлого проміжку") настає його погіршення за ра­хунок розвитку вогнищевих і наростання загальномозкових ознак - втрати пам'яті, свідомості, вираженої брадикардії, розширення зіниць та ін. Погіршен­ня стану хворого із забоєм головного мозку свідчить про розвиток стиснення (компресії) мозку за рахунок набряку, крововиливу, формування гематоми моз­кової тканини. За вираженістю вогнищевих ознак контузія мозку поділяється на 3 ступені: 1) легкий, при якому спостерігають рефлекторну асиметрію у вигляді нерізко виражених парезів кінцівок; 2) середньої тяжкості, для якої характерні паралічі, порушення психіки, зору, слуху, афазія та ін.; 3) тяж­кий ступінь, який характеризується симптомами ураження підкіркових утво­рень мозку (недостатність стовбурових структур) - порушення дихання, ков­тання, серцево-судинної системи та ін. Забій стовбура і мозочка часто призво­дить до смерті у першу добу, години, навіть хвилини після травми.

Слід зазначити, що класифікація перебігу забою мозку досить умовна, оскільки один ступінь швидко може переходити в інший.

Лікування. Потерпілі із забоєм мозку потребують обережного транс­портування у найближчий лікувальний заклад, краще в нейрохірургічне відділення. Лікування цих потерпілих проводять за тією ж схемою, як і при струсі головного мозку, однак необхідно враховувати стан внутрішніх органів, що значною мірою залежить від мозкових розладів, і проводити заходи, спрямовані на нормалізацію їх функції: інтубацію та штучну вентиляцію легень, введення аналгетиків, седативних засобів, годування за допомогою зонда. Для нормалізації кровообігу призначають серцево-судинні препарати (ди- гоксин, корглікон, строфантин, кордіамін, кофеїн та ін.). При крововиливах у субарахноїдальний простір проводять люмбальні пункції, вводять антибіоти­ки широкого спектра дії для профілактики менінгіту.

Дата добавления: 2014-11-18