Проведення медсестринського планового патронажу, виявлення диспансерних груп хірургічних хворих

Участь медичної сестри в диспансерному нагляді та реабілітації хірургічних хворих

Наїзд автотранспорту, падіння з висоти

Термінальні стани можуть виникати внаслідок автомобільних пригод, па­діння з висоти та ін. Об'єм першої допомоги у цих випадках залежить від характеру пошкодження. У випадках зупинки дихання і серцевої діяльності необхідно проводити реанімаційні заходи за загальноприйнятою методикою, при цьому слід звернути увагу на цілість кісток обличчя, нижньої щелепи, шийного відділу хребта.

При пошкодженні шийного відділу хребта не можна закидати потер­пілому голову назад! Прохідність дихальних шляхів відновлюють тільки шляхом виведення нижньої щелепи. При переломах щелеп, пошкодженні губ штучне дихання слід проводити за методом "рот до носа" або за допо­могою повітропровода.

Транспортування таких постраждалих у стаціонар здійснюють на но­шах у положенні хворого на боці, з опущеним головним кінцем. У процесі транспортування необхідно слідкувати за станом життєво важливих органів та систем організму і своєчасно вживати заходів для попередження їх де­компенсації.

На сучасному етапі розвитку вітчизняної системи охорони здоров'я відбувається значне поширення різних альтернативних форм медичної допо­моги, зокрема відкриття стаціонару на дому, денних стаціонарів. На сьогодні в денних та домашніх стаціонарах здійснюють спостереження та догляд за пацієнтами з низкою хірургічних хвороб. Важлива роль у наданні тривалої медичної допомоги, спрямованої на реабілітацію хворого, а також надання в разі необхідності медико-соціальної допомоги хворому, належить патронажній медичній сестрі. Медична сестра, здійснюючи плановий патронаж, зобов'яза­на налагодити тісний контакт з хворим, давати оцінку його стану здоров'я, проводити спостереження за перебігом хвороби, виконувати лікарські при­значення.

Важливим у діяльності хірургічної медичної сестри є профілактика хірур­гічних захворювань, в основі якої лежить диспансеризація населення. Ос­новною метою її є активне виявлення, планове оздоровлення та реабілітація хірургічних хворих.

Диспансеризацію і реабілітацію хірургічних хворих здійснюють за до­помогою лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних та соціально-еко­номічних заходів. Головними з них є: 1) огляд і обстеження хворих та здорових; 2) взяття на диспансерний облік та систематичне спостереження; 3) лікування та реабілітація хворих; 4) рекомендації з працевлаштування; 5) виявлення шкідливих факторів розвитку захворювань; 6) активна поста­новка питань перед адміністрацією про створення нормальних умов праці і життя; 7) проведення лікувально-оздоровчих заходів з використанням сана­торіїв, баз відпочинку, лікувальної фізкультури, раціонального способу життя.

На основі всебічного обстеження виділяють три групи населення: Д-І - здорові; Д-ІІ - практично здорові (особи, у яких захворювання не загост­рювалося протягом декількох років); Д-ІІІ - хворі.

Диспансерному спостереженню підлягають хворі Д-ІІІ з такими хірур­гічними захворюваннями: 1) грижами; 2) хронічним апендицитом; 3) уск­ладненою виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки (кальозні, пенетруючі виразки, пілоростеноз і ін.); 4) гемороєм; 5) випаданням прямої кишки; 6) облітеруючими захворюваннями артерій; 7) варикозним розши­ренням вен; 8) тромбофлебітом; 9) трофічними виразками; 10) хронічним тромбофлебітом; 11) хворі після перенесених операцій на грудній, черевній порожнинах тощо.

Диспансерному спостереженню підлягають допризовники з хірургічни­ми захворюваннями, з приводу яких необхідно провести оздоровлення в короткі терміни, до призову у військо.

Усі хворі з "пограничними" захворюваннями знаходяться на диспансер­ному обліку у терапевтів (хронічний холецистит, панкреатит, захворювання легень нетуберкульозної етіології та ін.). Інваліди Великої Вітчизняної війни, особи, які потерпіли від аварії на Чорнобильській АЕС, онкологічні хворі (включаючи осіб з передпухлинними захворюваннями), а також хворі на кістково-суглобовий туберкульоз підлягають диспансерному спостережен- ню в спеціальних лікувально-профілактичних закладах (шпиталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни, радіаційний, онкологічний, туберкульозний дис­пансер й ін.), куди вони повинні направлятись для активного лікування і реабілітації. При відсутності таких спеціалізованих лікувально-профілактич­них закладів усі хворі з хірургічною патологією знаходяться під диспансер­ним наглядом у хірурга амбулаторії, поліклініки за участю медичної сестри.

Відбір на диспансерне спостереження хворих проводять лікарі за актив­ною участю медичних сестер. При проведенні диспансеризації медичні сест­ри повинні приділяти велику увагу проведенню санітарно-освітньої роботи, виконанню лікарських призначень, своєчасному направленню хворих своєї ділянки обслуговування на активне (оперативне) лікування тощо.

Тривалість диспансерного спостереження за хірургічними хворими за­лежить від ефективності проведення лікувально-профілактичних заходів, ха­рактеру перебігу та прогнозу захворювання.

Для оцінки результатів диспансеризації та стану кожного хворого за­повнюється індивідуальна карта амбулаторного хворого (форма № 25), яка позначається літерою "Д" (диспансеризація). Крім того, на кожного диспан­серного хворого заповнюється контрольна карта диспансерного спостере­ження, куди періодично (не менше 2 разів на рік) вносять дані, на основі яких готують етапний епікриз або заключения. Головними показниками ефективності диспансеризації є: 1) дані про оздоровлення вперше виявле­них хворих і тих, які знаходяться тривалий час на диспансерному обліку; 2) дані про перебіг захворювання (одужання, покращання, погіршення, без змін, летальність); 3) кількість випадків і днів непрацездатності, виходу на інвалідність. У випадках повного одужання хворого знімають з диспансерно­го нагляду. Слід зазначити, що своєчасна, якісна, раціональна і планомірна диспансеризація має важливе значення: зменшуються затрати на оздоров­лення, зменшується кількість випадків тривалої непрацездатності та виходу на групу інвалідності, знижується летальність від хірургічних захворювань.

Дата добавления: 2014-11-18