Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Редагування існуючих картографічних об'’єктів




У процесі ввуведення об'’єктів можеуть виявитьися розбіжність границь (контурів) об'’єктів на карті-підкладці й цифрованих векторних об'’єктів. Для виправлення таких помилок передбачений інструмент ручного редагування форми об'’єкта, при включенні якого користувач має доступ до кожної опорної точки на границі об'’єкта, має можливість переміщати точки, створювати нові чи видаляти зайві.

Іноді в процесі цифрування чи при внесенні змін у вже існуючі цифрові карти виникає необхідність об'’єднання чи розбивки на частиниі полігонів чи ліній.

Для об'’єднання двох і більше об'’єктів в один призначена операція “Об'’єднання” (Combіne). Поєднувані об'’єкти повинні знаходиться на одному шарі й бути активізовані. Якщо об'’єкти мали суміжну границю, то вона стирається. Якщо поєднувані об'’єкти містили у своїх записах які-небудь атрибутивні дані, то для кожного поля таблиці пропонується вибрати метод об'’єднання: порожнюяій осередоккоміркау, підсумовування, усереднення, довільно призначуване значення. Після виконання операції об'’єднання всі обрані для об'’єднання об'’єкти одержують посилання на один загальний запис в атрибутивній базі даних.

“Розбивка” (Splіt) об'’єктів на частиниі може відбуватися різними методами. Використовується розбивка полігона чи лінії за допомогою лінії, розбивка полігона з використанням границь іншого полігона. При розбивці полігона іншим полігоном один чи група полігонів євиступає як метоюа розбивки (target), на іншому шарі полігон чи група полігонів євиступає як шаблоном для вирізання частини чи установки границь частин, що розбиваються. Можливі такінаступні варіанти розбивки (рис. 5.108): розбивка на частиніи зі збереженням всіх отриманих частин (Splіt); розбивка на частиніи з видаленням фрагмента, що знаходиться під шаблоном (Erase); розбивка на частиніи з видаленням фрагментів, що знаходяться поза границями шаблона (Erase Outsіde).

 

 
 

 


Рис. 5.108. Розрізування об'’єктів з використанням шаблонів:

аА) зі збереженням усіх фрагментів;, бБ) з видаленням внутрішніх фрагментів;, вВ) з видаленням зовнішніх фрагментів.

5.3.2.5. Уведення і редагування з використанням існуючих графічних об'’єктів

У практиці створення і редагування цифрових карт часто зустрічаються ситуації, коли нові об'’єкти наносяться з урахуванням місцеположення вже існуючих об'’єктів на цьому ж чи на інших картографічних шарах. Один чи кілька об'’єктів, місце розташування чи контури яких берутьсяприймаються за еталонні, є основою для розрахунку місця розміщенняташування знову створюваних об'’єктів. Наприклад, місце розташування точкового об'’єкта щодо базової точки може бути визначено указаннямвказівкою кута відхилення і відстані (рис. 5.9 а). Цей метод широко застосовується для нанесення на цифрову карту даних польових вимірів, виконаних за допомогою різних кутомірних інструментів.

ЗаПри міщеноїташованої розташування чи контури яких приймаються за еталонні, є основою для розрахунку місця розташування знову створюваних об'єктів. Наприклад, місце розташування точкового об'єкта щодо базової точки може бути визначено вказівкою кута відхилення і відстані (рис. 5.11а). Цей метод широко застосовується для нанесення на цифрову карту даних польових вимірів, виконаних за допомогою різних кутомірних інструментів.

При необхідності створення нової точки, розташованої на визначеній відстані від початку якої або лінії (наприклад, зупинки чи заправні пункти уздовж дорогі) можливе використання відповідного методу (рис. 5.11б).

Місце розташування нової точки щодо базової лінії також може бути зазначене у виді визначеного відступу під прямим кутом від лінії. У цьому випадку указуються відстань уздовж лінії до точки відступу, напрямок і відстань відступу (рис. 5.11в).

При необхідності можуть використовуватися більш складні алгоритми, що відновлюють контури об'єкта на основі його існуючого фрагмента і створення нового точкового об'єкта на основі місця розташування відновлених фрагментів. Так, дві непересічні лінії можуть бути продовжені до передбачуваної точки їхнього перетинання, у розрахункову точку міститься створюваний об'єкт (рис. 5.11г). Так само можуть бути розраховані місця перетинання лінії і відновленої по дузі окружності (рис. 5.11д), точки перетинання двох окружностей, відновлених по окремих дугах (рис. 5.11е) і ін.

Так само широко розповсюдженим методом уведення даних є копіювання раніше уведених об'єктів і їхнє розміщення на визначеній відстані від базового об'єкта. Копія просторового об'єкта може бути поміщена на заданій відстані паралельно базовому об'єкту (рис. 5.11ж), із заданим лінійним чи кутовим зсувом щодо базової точки і ін.

 

Рис. 5.11 Уведення і редагування з використанням '’

За необхідності створення нової точки, розміщеної на визначеній відстані від початку якої-небудь лінії (наприклад, зу-пинки чи заправні пункти вуздовж дорогіи) можливе використання відповідного методу (рис. 5.9 б).

існуючих графічних об'єктів

Місце розміщенняташування нової точки щодо базової лінії також може бути зазначене у вигляді визначеного відступу під прямим кутом від лінії. У цьому випадку вуказуються відстань уздовж лінії до точки відступу, напрямок і відстань відступу (рис. 5.9 в).

ЗаПри необхідності можуть використовуватися більш складні алгоритми, що відновлюють контури об'’єкта на основі його існуючого фрагмента і створення нового точкового об'’єкта на основі місця розміщенняташування відновлених фрагментів. Так, дві лінії, що не перетинаються, можуть бути продовжені до передбачуваної точки їхнього перетинання, у якійрозрахункову точку міститься створюваний об'’єкт (рис. 5.9 г). Так само можуть бути розраховані місця перетинання лінії і відновленої по дузі колаокружності (рис. 5.9 д), точки перетинання двох кілокружностей, відновлених по окремих дугах (рис. 5.9 е) таі ін.

Так само широко поширеним розповсюдженим методом уведення даних є копіювання раніше вуведених об'’єктів і їхнє розміщення на визначеній відстані від базового об'’єкта. Копія просторового об'’єкта може бути поміщена на заданій відстані паралельно базовому об'’єкту (рис. 5.9 ж), із заданим лінійним чи кутовим зсувом щодо базової точки таі ін.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 750; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.