Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

З використанням існуючих графічних об'єктів




ВУведення і редагування

 

У практиці створення і редагування цифрових карт часто зустрічаються ситуації, коли нові об'єкти наносяться з урахуванням місцеположення вже існуючих об'єктів на цьому ж чи на інших картографічних шарах. Один чи кілька об'єктів, місце розташування чи контури яких приймаються за еталонні, є основою для розрахунку місця розташування знову створюваних об'єктів. Наприклад, місце розташування точкового об'єкта щодо базової точки може бути визначено вказівкою кута відхилення і відстані (малрис. 5.13 а). Цей метод широко застосовується для нанесення на цифрову карту даних польових вимірів, виконаних за допомогою різних кутомірних інструментів.

 

 

 
 

 

 


Рис. 5.13 Визначення місця розташування нового об'єкта:

а) указівкою кута і відстані від базового об'єкта;

б) щодо двох базових точок на перетинанні двох азимутів.

 

При необхідності створення нової точки, розташованої на визначеній відстані від початку якої або лінії (наприклад, зупинки чи заправні пункти уздовж дорогі) можливе використання відповідного методу (малрис. 5.14).

 

Рис. 5.14. Створення точкових об'єктів методом завдання

відстані уздовж лінії

Місце розташування нової точки щодо базової лінії також може бути зазначене у виді визначеного відступу під прямим кутом від лінії. У цьому випадку указуються відстань уздовж лінії до точки відступу, напрямок і відстань відступу (малрис. 5.15).

Рис. 5.15 Визначення місця розташування нового об'єкта указівкою відстані уздовж лінії до точки відступу, напрямки і відстані відступу

При необхідності можуть використовуватися більш складні алгоритми, що відновлюють контури об'єкта на основі його існуючого фрагмента і створення нового точкового об'єкта на основі місця розташування відновлених фрагментів. Так, дві непересічні лінії можуть бути продовжені до передбачуваної точки їхнього перетинання, у розрахункову точку міститься створюваний об'єкт (малрис. 5.16 а). Так само можуть бути розраховані місця перетинання лінії і відновленої по дузі окружності (малрис. 5.16 б), точки перетинання двох окружностей, відновлених по окремих дугах (малрис. 5.16 в) і ін.

Рис. 5.16. Створення нових точкових об'єктів у розрахункових точкках:

а) на місці передбачуваного перетинання двох прямих;

б) на місці передбачуваного перетинання прямій і окружності;

в) на місці передбачуваного перетинання двох окружностей

 

Так само широко розповсюдженим методом уведення даних є копіювання раніше вуведених об'єктів і їхнє розміщення на визначеній відстані від базового об'єкта. Копія просторового об'єкта може бути поміщена на заданій відстані паралельно базовому об'єкту (малрис. 5.17), із заданим лінійним чи кутовим зсувом щодо базової точки і ін.

 

Рис. 5.17 Створення копії лінії на

визначеній відстані від базового об'єкта

 

 

Методи групового редагування можуть застосовуватися і до картографічних шарів у цілому. Для обрізки області шарую під заданий контур (наприклад, створення бази даних більш дрібної адміністративної одиниці на основі більш великої), використовується метод розбивки на частині на основі шаблона з видаленням зовнішньої частини бази даних. В іншому випадку необхідне об'єднання двох і більш полігональних шарів в одній базі даних (наприклад, шару ґрунтів і шару землекористування на якусь або територію). При використанні методу Припинення Перетинання границь (Ііntersectіon) створюється нова сітка полігонів на основі перетинання границь ґрунтових виділів і границь робочих ділянок з різними типами землекористування. При методі Об'єднання (Unіon) двох картографічних полігональних шарів одночасно з генеруванням нових полігонів відбувається об'єднання баз даних, кожен новий полігон успадковує атрибути обох батьківських полігонів.

При накладенні і наступному об'єднанні двох картографічних шарів істотний вплив на якість підсумкового шару впливає має відсутність помилок на границях суміжних полігонів кожного батьківського шару. Основними помилками при цифруванниі полігонів є поява петель (самоперетинання границі) і злипання вершин на границі. Для виявлення і корекції таких помилок до складу картографічних редакторів включені спеціальні функції.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 370; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.