Витоки культурного процесу Київської Русі

План

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Найдавніша стоянка людини сучасного типу розташована в

a. Лука – Врублевецька

b. Кіїк – Коба

c. Королеве

d. Степове

2. Епоха, на яку припадає завершення формування Homo Sapiens

a. Ранній палеоліт

b. B. Мезоліт

c. С. Пізній палеоліт

d. D. Незоліт

3. «Неолітична революція» це

a. Ранній палеоліт

b. Мезоліт

c. Пізній палеоліт

d. Незоліт

4. Часові рамки існування Трипільської культури

a. XI – IX тис. до н.е.

b. IV – III тис. до н.е.

с. II ст. до н.е. – II ст. н.е.

d. III ст. до н.е. – II ст. до н.е.

5. Часові рамки залізного віку на території України

a. XI – IX тис. до н.е.

b. IV –III тис. до н.е.

с. II ст. до н.е. – II ст. н.е.

d. III ст. до н.е. – II ст. до н.е.

6. Вперше назва кіммерійців з’являється в творах й працях

a. Геродота «Історія»

b. Йордана «Гетика»

с. Гомера «Одісея»

d. Паїка «Велика Скитія»

7. Найважливішою пам’яткою осілості степової Скіфії є

a. Королеве

b. Кам’янське городище

с. Лука - Врублевецька

d. Побужжя

8. Культ якого з Олімпійських богів був найпопулярнішим в колоніях Північного Причорномор’я

a. Зевса

b. Діоніса

с. Аполона

d. Меркурія

9. Археологічна культура, з якою ототожнюють антський племінний союз

a. Зарубинецькою

b. Черняхівською

с. Чорноліською

d. Трипільською

10. Поділ слов’ян на венедів, склавинів та антів фіксується в праці історика

a. Йордан

b. Тацит

с. Прокопій Кесарійський

d. Гомер

Тема 3. Культура Київської Русі

1. Витоки культурного процесу Київської Русі.

2. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури Київської Русі.

3. Освіта та література Київської Русі. Рукописна книга.

4. Особливості розвитку архітектури.

5. Види і жанри образотворчого мистецтва. Декоративно-ужиткове мистецтво.

6. Особливості музичного мистецтва.

7. Внесок Київської Русі у розвиток світової культури.

Київська Русь – одна з наймогутніших держав Європи ІХ-ХІІ ст. Вона відіграла велику роль в історії східних слов’ян та інших слов’янських народів. Давньоруська держава сприяла їх суспільно-політичному, економічному та культурному розвитку.

Культура Київської Русі постала на ґрунті матеріальних і духовних здобутків тих народів, що протягом попередніх тисячоліть заселяли нашу землю. Часті міграції населення, які відбувалися у стародавні часи на її теренах, сприяли жвавому культурному обміну між народами. Але водночас вони призводили й до значної руйнації окремих культурних утворень, які інколи й зовсім зникали внаслідок асиміляції чи знищення. З усього розмаїття матеріальних і духовних надбань прийшлих народів відбиралися ті, що найбільшою мірою відповідали кліматичним і геополітичним умовам існування на нашій землі, засвоювалися корінними мешканцями цих земель і відповідали загальносвітовим тенденціям культурного розвитку. Зрештою, це й утворило самобутню вітчизняну культуру, зумовило неповторність її обличчя.

Згідно з лінгвістичними, археологічними та іншими даними цей процес розпочався задовго до виникнення першої держави під проводом Києва. Ранньофеодальна Київська Русь успадкувала певну місцеву культуру тих східнослов’янських та неслов’янських племен, які складали етнічне ядро цього державного утворення (перш за все полян та деревлян). Ця культура збагачувалася й ускладнювалася за рахунок розширення території держави, включення до її складу інших народів і племен, а також внаслідок міждержавних конфліктів із сусідами.

Торгівля, війни, дипломатичні контакти сприяли пожвавленню культурного життя давніх русичів. Проте культурний поступ Київської Русі зумовлювався, в першу чергу, власними потребами й силами, що їх задовольняли. Тому сторонні впливи, навіть з найбільш передової в тогочасному світі держави – Візантії, могли лише прискорити ті тенденції, потреба в яких вже виразно відчувалася на вітчизняному ґрунті. Вони не затьмарювали оригінального вигляду культури середньовічної Русі, яка залишилася унікальним явищем європейського та світового значення.

Дата добавления: 2014-11-18