РОЗДІЛ 3 2 страница

Розв’язання. Для визначення зміни продуктивності праці на підприємстві в результаті впровадження автоматичної лінії необхідно обчислити обсяг реалізації продукції в грошовому вимірі (ОР_п), множенням обсягу фізичного виготовлення продукції на ціну одиниці продукції:

ОР_п = 138,125 × 16 = 2210 (тис. грн).

Потім, використавши формулу (3.14), розраховуємо продуктивність праці одного робітника до впровадження автоматичної лінії:

Визначимо кількість робітників після впровадження автоматичної лінії, якщо відомо, що вона зменшиться на 50 осіб:

Тепер можемо розрахувати нову продуктивність праці робітника за нової кількості й за збереження обсягу реалізації продукції на базовому рівні:

тобто продуктивність праці одного робітника зросла на 18,04 грн, або на 2,04 %

Відповідь. У результаті впровадження нової автоматичної лінії продуктивність праці одного робітника зросла на 18,04 грн, або на 2,04 %.

3.1. Визначення необхідної кількості робітників-відрядників. У звітному році трудомісткість виробничої програми підприємства становила 2100 тис. нормо-год.

Передбачається, що наступного року у зв’язку з технічним ускладненням виробництва продукції її загальна трудомісткість має зрости на 20 %. Очікується, що наступного року річний фонд робочого часу одного робітника, який становив у звітному році 1720 нормо-год, завдяки скороченню внутрішньозмінних про­стоїв має збільшитися приблизно на 12 %, а передбачуване виконання норм виробітку кожним робітником, що дорівнювало в середньому за звітний рік 110 %, — на 7 %.

Визначити необхідну кількість виробничих робітників-відряд­ників.

3.2. Перевірка достатності кількості працівників підприємства. До новопризначеного менеджера зі збуту продукції підприємства, що виготовляє високоякісні товари, від 30 працівників регіональної збутової служби почали надходити скарги на перевантаження роботою, оскільки вони змушені занадто часто відвідувати обслуговувані ними торговельні фірми. Кількість щоріч­них відвідувань торговельних фірм цими працівниками наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Кількість торговельних фірм
та їх щорічних відвідувань працівниками
виробничого підприємства

Вид торгівлі	Клас торговельної фірми	Кількість обслуговуваних торговельних фірм	Кількість відвідувань торговельних фірм за рік
Оптова	Клас А
Клас В
Клас С
Роздрібна	Клас А
Клас В
Клас С

Перевірити спрощеним методом достатність чи нестачу працівників виробничого підприємства за умови, що 1 торговий агент (продавець) щодня може відвідати 8 торговельних фірм різ­ного класу, а кількість робочих днів року — 210.

3.3. Дослідження рівня ціннісно-орієнтаційної єдності трудового колективу підприємства. Для вивчення й подальшого застосування морально-ділових якостей у будь-якій виробничій та іншій діяльності людини, що здебільшого має колективний характер, достатньо вагомого значення набуває дослідження рівня ціннісно-орієнтаційної єдності трудового колективу. Найпоширенішим методом такого дослідження є анкетне опитування, яке було проведено в одному з цехів швейного підприємства АТ «Віра-Р» з використанням морально-ділових характеристик (якостей) працівників. Серед можливої сукупності цих характеристик виокремлено такі: 1) вимогливість; 2) готовність до взаємодопомоги; 3) грамотність; 4) доброзичливість; 5) енергійність; 6) ретельність; 7) самостійність; 8) скромність; 9) справедливість; 10) сумлінність; 11) щирість. Одержані результати анкетного опитування працівників швейного цеху АТ «Віра-Р» наведено в табл. 3.2

Таблиця 3.2

Результати анкетного опитування
працівників швейного цеху АТ «Віра-р»

Порядковий номер працівника	Місце ціннісно-орієнтаційної характеристики в результаті проведення анкетування
вимогливість	готовність до взаємодопомоги	грамотність	доброзичливість	енергійність	ретельність	самостійність	скромність	справедливість	сумлінність	щирість
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Закінчення табл. 3.2

Порядковий номер працівника	Місце ціннісно-орієнтаційної характеристики в результаті проведення анкетування
вимогливість	готовність до взаємодопомоги	грамотність	доброзичливість	енергійність	ретельність	самостійність	скромність	справедливість	сумлінність	щирість
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

На підставі результатів анкетного опитування:

1) розрахувати загальну й середню суми місць за кожною ви­окремленою морально-діловою характеристикою робітників швейного цеху;

2) визначити морально-ділові характеристики, що посіли, у результаті анкетного опитування, 3 перші та 3 останні місця, тобто відповідно 1,2-і, 3-тє, та 9, 10 й 11-те;

3) знайти розрахунковий коефіцієнт ціннісно-орієнтаційної єдності трудового колективу й порівняти його з прийнятним (мінімально потрібним) рівнем, що перевищує 0,5.

3.4. Визначення рівня привабливості праці на виробничому підприємстві. Рівень ефективності господарювання значною мірою зумовлюється привабливістю праці для персоналу підприємства. Для оцінювання останньої використовують певну сукупність соціально-економічних показників: 1) визнання та схвалення роботи; 2) високий ступінь відповідальності; 3) добрі шанси просування по службі; 4) високий заробіток; 5) оплата праці залежно від її результатів; 6) робота, що потребує творчого підходу; 7) робота, що сприяє розвиткові здібностей людини; 8) робота, яка змушує думати самостійно; 9) складна й важка робота; 10) цікава робота. Основним методом оцінювання привабливості праці на підприємстві є анкетне опитування за наведеними оцінними показниками. Результати такого анкетного опитування працівників одного зі швейних цехів АТ «Віра-Р» наведено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Результати анкетного опитування робітників одного
зі швейних потоків АТ «Віра-р» щодо привабливості праці

Порядковий номер працівника	Порядковий номер показника та місце, яке він посів (від 1 до 10) у процесі анкетного опитування робітників
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Закінчення табл. 3.3

Порядковий номер працівника	Порядковий номер показника та місце, яке він посів (від 1 до 10) у процесі анкетного опитування робітників
1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Визначити:

1) загальну й середню суми місць за кожним соціально-еконо­мічним показником, виокремленим для оцінювання привабливості праці;

2) показники, які поставили робітники під час анкетного опитування відповідно на перші та останні 3 місця (за найбільшою кількістю голосів);

3) розрахунковий коефіцієнт привабливості праці в одному з виробничих підрозділів АТ «Віра-Р».

3.5. Оцінювання ділових якостей менеджера підприємства. Для оцінювання потенційних чи реальних управлінських здібнос­тей менеджерів соціологи розробили спеціальну модель особистості, яка охоплює такі якості:

1) ділові (освіта, знання та досвід діяльності);

2) здібності (організаційний талант, здатність виконувати даний вид роботи);

3) культура, освіченість та ерудиція, чесність і порядність;

4) характер (воля, активність, самостійність, обов’язковість, оперативність, піклування про підлеглих, уміння сприймати критику, визнавати свої помилки);

5) темперамент (меланхолік, сангвінік, флегматик, холерик);

6) спрямованість власних інтересів (матеріальна, соціальна, духовна);

7) віковий ценз (молодий, середній, похилий вік);

8) здоров’я (хороше, задовільне, погане).

Кожна якість особистості оцінюється за п’ятибальною системою за таких умов: якості немає — 1 бал; якість виявляється дуже рідко — 2 бали; якість виявляється не сильно й не слабко — 3 бали; якість виявляється часто — 4 бали; якість виявляється систематично — 5 балів.

Можливий варіант оцінки експертами ділових якостей менеджера підприємства наведено в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Дата добавления: 2014-11-18