Тема 5. Фінансова система національної економіки

План

Тема 5. Фінансова система національної економіки.

Лекція 11

Навчальна мета: ознайомити студентів про: основні економічні показники стану грошово-кредитного ринку, звернути увагу на процеси капіталізації та дисконтування грошових потоків, на ефективний зв’язок грошового, інвестиційного й товарного ринків.

Час: 80 хв.

Метод: Лекція

Місце: Навчальна аудиторія

Матеріально-технічне забезпечення: таблиці, графіки, схеми.

Джерела і література: 25, 35, 38, 41, 46,.

Навчальні питання і розрахунок часу
Вступ	5 хв.
Основна частина Методологічні основи аналізу фінансового ринку	70 хв.
	.
Підсумки	5 хв.

Зміст лекції

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

Найважливішими показниками стану грошово-кредитного ринку є:

· загальна грошова маса;

· кредити, надані банками країни (у національній та іноземній валютах);

· ставка рефінансування;

· грошова база;

· частка готівки поза банками в грошовій масі;

· коефіцієнт готівки;

· рівень доларизації грошового обігу;

· швидкість грошового обігу;

· рівень монетизації (насиченість економіки грошима);

· кредитні ресурси комерційних банків;

· мультиплікатор депозитний;

· мультиплікатор грошовий.

Грошова маса (М) має свою структуру, яка характеризується грошовими агрегатами. Їх побудовано за поступовим зменшенням ліквідності грошей.

Кредити, надані банками країни (Cr_Н), складаються з кредитів, які надано органам загального державного управління, підприємствам, організаціям і населенню Національним банком Мінфіну (Cr_МФ) та комерційними банками (Cr_КБ).

Ставка рефінансування (R_Ф) — це облікова ставка, за якою Національний банк рефінансує комерційні банки, тобто це вираження ціни кредитних ресурсів у процентах, які Національний банк розміщує в комерційних банках. В Україні ставка рефінансування на 1—1,5 % перевищує темпи інфляції (Р_і).

Грошова база (Н) — це сума коштів, яка складається з готівки, що перебуває на руках у населення, і обов’язкових резервів комерційних банків (готівка в касах банків та кошти комерційних банків на рахунках Національного банку (RR).

Частка готівки поза банками в грошовій масі (Ч_СМ) характеризує частку готівки в грошовій масі.

Коефіцієнт готівки (cr) характеризує частку готівкових грошей у депозитних грошах.

Рівень доларизації грошового обігу (Р_D) — це частка валютної частини грошової маси у її загальній величині.

Швидкість грошового обігу (V) — це кількість обертів, що роблять гроші за один рік, щоб забезпечити певний рівень економічної активності, який приблизно визначається номінальним ВВП.

Рівень монетизації (Р_М) або коефіцієнт насиченості економіки грошима, — це співвідношення між грошовою масою в обігу та рівнем виробництва в поточних цінах (приблизно дорівнює номінальному ВВП).

Кредитні ресурси комерційних банків (CrR_КБ) складаються з власних коштів банків (В_ЛК); коштів, які залучено банками через продаж своїх боргових зобов’язань (БЗ); депозитів банків (D); залишків на рахунках юридичних осіб (З_Ю); обсягів кредитування Національним банком комерційних банків (Cr_НБ); обсягів грошово-кредитної емісії (МСЕ), крім обов’язкових резервів комерційних банків (RR).

Аналізуючи грошово-кредитний ринок, слід ураховувати фактор часу в оцінці грошових потоків. Така оцінка базується на фун­даментальній концепції, відповідно до якої гроші сьогодні мають більшу вартість, ніж будуть мати через певний час. Це пояснюється тим, що гроші, інвестовані в цінні папери або депозити, приносять дохід, тобто капіталізуються. Крім того, у майбутньому знижується цінність імовірних доходів унаслідок підвищення ризику та інфляції.

Для порівняння вартості грошей у часі використовуються поняття майбутньої та поточної (нинішньої) вартості грошей.

Майбутня вартість теперішніх грошей (FV) визначається за формулою:

(5.1)

де D₁ — теперішня вартість початкового депозиту або позики (грн);

Ir — процентна ставка (у частках одиниці);

t — кількість років, що відділяють майбутній період від теперішнього.

Зростання вартості депозитів або позик у майбутньому називається процесом капіталізації.

Якщо депозити поповнюються щороку протягом певного періоду, то загальна майбутня вартість таких депозитів розраховується за формулою:

(5.2)

де Т — період (у роках) протягом якого поповнюються депозити;

t — певний рік;

D _t — вартість депозитів у році t.

Якщо є ануїтетні внески (однакові в різні роки), то формула 7.2 спрощується до такого вигляду:

(5.3)

де D — щорічні внески на депозитні рахунки;

k _a.м. — коефіцієнт ануїтету майбутньої вартості.

(5.4)

За оцінки поточної вартості майбутнього доходу (PV) враховується зворотна дія фактора часу:

(5.5)

де D _t — дохід через t років.

Для полегшення обчислень за дисконтування існують спеціальні таблиці, у яких для кожного року і для кожної процентної ставки наводяться значення . Ці коефіцієнти називають дисконтними множниками.

З макроекономіки відомо, що рівновага на грошовому ринку визначається точкою перетину пропозиції грошей (М^S) і попиту на гроші (M^D). Тому важливим є аналіз факторів, що впливають на пропозицію грошей і попит на них.

Пропозиція грошей у поточний період (M^S _t) залежить від:

― пропозиції грошей у попередній період (M^S _{t –1});

― обсягу купівлі державних цінних паперів, що збільшує пропозицію грошей (ЦП_К);

― обсягу продажу державних цінних паперів, що зменшує пропозицію грошей (ЦП_П);

― обсягу національної валюти, витраченої Національним банком на купівлю іноземної валюти, що збільшує пропозицію грошей (В_К);

― обсягу національної валюти, одержаної Національним банком від продажу іноземної валюти, що зменшує пропозицію грошей (В_П);

― обсягу кредитно-грошової емісії (МСЕ).

Ураховуючи це, пропозицію грошей можна виразити формулою:

, (5.6)

де t — поточний період;

t – 1 — попередній період.

Введемо позначення: сальдо купівлі-продажу державних цінних паперів (С_ЦП) та сальдо купівлі-продажу валюти (С_В).

(5.7)

(5.8)

(5.9)

Загальна кредитна емісія (МСЕ) визначається кредитами:

― на покриття дефіциту бюджету (Сr_БД);

― на покриття внутрішнього боргу (Сr_ВБ);

― на рефінансування банків (Сr_РБ);

― на купівлю валюти до офіційного валютного резерву (Сr_В).

Отже, загальна кредитна емісія визначається за формулою:

(5.10)

Для визначення попиту на гроші (М^D) зазвичай використовується формула І. Фішера:

, (5.11)

, (5.12)

де М^D — попит на гроші;

V — швидкість обертання грошей;

Р — середній рівень цін;

У — обсяг реального ВВП.

Інший варіант кількісного визначення попиту на гроші запропонував представник кембріджської школи А. Пігу:

(5.13)

де k — частка річних доходів (від Р·У), яку бажають мати суб’єкти ринку в грошовій формі.

За своєю сутністю коефіцієнт k є оберненим відносно до швидкості обертання грошей , тому принципової різниці між варіантами кількісної теорії Фішера та Пігу немає.

Окремого аналізу потребує взаємозв’язок грошового й товарного ринків.

Монетарна політика є високоефективною тоді, коли крива попиту на гроші набуває вигляду крутої лінії, а крива попиту на інвестиції — похилої. В інших умовах потенціал монетарної політики незначний.

На результати монетарної політики значно впливають і процеси, що відбуваються у світовій економіці. Розглянемо політику «дешевих» грошей як елемент загальної експансіоністської політики. Унаслідок збільшення пропозиції грошей процентна ставка в національній економіці знижується, що скорочує надходження до неї іноземних інвестицій. Це, у свою чергу, зменшує попит на валюту даної країни і знижує її курс відносно іноземних валют. Наслідок — скорочення імпорту і зростання експорту. Для політики «дорогих» грошей — навпаки.

Отже, наслідки внутрішньої грошово-кредитної політики посилюються під впливом світової економіки.

Крім моделі рівноваги «M^S – M^D», існує також модель рівноваги відкритої національної економіки Манделла-Флемінга («IS — LM»). Побудова й аналіз цієї моделі розглядаються в підручниках із макроекономіки.

Зупинимося на аналізі впливу світової процентної ставки на рівновагу в моделі «IS — LM» [11, с. 53—54]. Суттєва різниця рів­новажних процентних ставок у світовій і національній економіках впливає на макроекономічні процеси в окремій країні.

Якщо рівноважна процентна ставка у світовій економіці (Ir_W) перевищує проценту ставку в окремій країні (Ir_N), то це означає, що дохід на капітал у світовій економіці вищий, ніж в економіці даної країни. Це зумовить відплив капіталу із цієї країни за кордон, зменшення пропозиції грошей у цій країні, зміщення кривої LM ліворуч (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Модель Манделла-Флемінга

Інші процеси спостерігаються, якщо процентна ставка у сві-товій економіці нижча, ніж у національній (Ir_W < Ir_N). Вища процентна ставка зумовлює приплив капіталу в національну економіку, збільшення пропозиції грошей і зміщення кривої LM право­руч (рис. 7.2). Унаслідок цього процентна ставка в національній економіці буде зменшуватися до рівня світової. Поступово, одночасно з цим процесом, буде зменшуватися приплив іноземного капіталу в національну економіку до тих пір, поки національна процентна ставка не стане дорівнювати світовій.

Отже, аналіз моделі Манделла-Флемінга дає змогу зробити висновок, що умовою рівноваги відкритої національної економіки є рівність світової та національної процентних ставок.

Рис. 7.2. Модель Манделла—Флемінга

Лекція 12

Навчальна мета: ознайомити студентів про основні види цінних паперів, індекси фондового ринку та методи їх розрахунку, види та методику аналізу фондового ринку; сутність і класифікацію суб’єктів валютного ринку, про основні види валютної системи, навчити визначати реальний та номінальний валютний курси, класифікувати їх, аналізувати наслідки коливання валютних курсів для національної економіки, оцінювати стан платіжного балансу, зовнішньої торгівлі, руху капіталів, а також ознайомити з методами валютного регулювання та з методикою ана­лізу впливу різних заходів валютного регулювання на макроекономічні процеси.

Час: 80 хв.

Метод: Лекція

Місце: Навчальна аудиторія

Матеріально-технічне забезпечення: таблиці, графіки, схеми.

Джерела і література: 8, 28, 39, 35, 38.

Дата добавления: 2014-11-08