II. Завдання та вправи 1 страница

1. Якими шляхами могла б піти подальша історія Росії у разі перемоги повстання декабристів? Представте декілька можливих варіантів.

2. Доведіть фактами з економічного, політичного і культурного життя, що в Росії в першій половині XIX століття заглиблювалася криза феодальних відносин і розвивалися початки буржуазного ладу.

3. Чому Олександр I на початку царювання мав намір здійснити ліберальні реформи, а у Миколи I були відсутні подібні задуми? З чим пов’язано посилювання політичного режиму Миколи I?

4. Які адміністративні перетворення були здійснені в першій половині XIX століття? Чим вони були викликані? Визначте політичну спрямованість змін.

5. Доведіть, що Олександр I і Микола I усвідомлювали необхідність змін у відносинах між поміщиками і кріпосними селянами. Які заходи були здійснені в цьому напрямі? Чому ситуація не змінилася радикально, а кріпацтво посилювалося?

6. Яка тенденція спостерігалася в першій половині XIX століття в урядовій політиці по відношенню до освіти і друку? Свій висновок проілюструйте фактами.

7. Назвіть головні напрями зовнішньої політики Росії в першій половині XIX століття. Чому Росія змогла перемогти сильну наполеонівську армію, але війну 1853 – 1856 рр. програла? Що було спільного і чим розрізнялися внутрішні політичні і економічні наслідки цих воєн?

8. Виділіть періоди посилення і послаблення російського впливу на Балканах. Поясніть причини коливань. Чому „східне питання” займало одне із значних місць в російській зовнішній політиці?

9. Порівняйте програму і тактику декабристських організацій і опозиційних груп в 1830 – 1840 рр. Що було спільного, в чому відмінності? Які організації були близькі до декабристів, які значно віддалилися від них? Чому?

10. Чому період 1848 – 1855 рр. за правління Миколи I називають «похмурим семиріччям». Обґрунтуйте свою відповідь.

11. Яка з представлених оцінок правління Миколи ближче до істини: 1) період кризи і реакції; 2) час консервативної модернізації; 3) епоха застою. Аргументуйте свою точку зору.

1. Миколаївська Росія очима європейського мандрівника (по книзі маркіза де Кюстіна „Росія в 1839 році”).

4. Теорія „офіційної народності”, її джерела і призначення.

5. Революція 1830 року і російське суспільство.

8. Російські консерватори: історичний портрет: за вибором: О. Аракчєєв, О. Бенкендорф, С. Уваров).

9. Промисловий переворот в Росії в першій половині XIX століття: основні риси і особливості.

11. Західники і слов’янофіли: дискусії про шляхи розвитку Росії.

12. Політика Росії на Кавказі в 30 – 50-ті роки XIX століття.

14. Російська дипломатія в роки Кримської війни.

15. Декабристська альтернатива розвитку Росії.

Додаткова(спеціальна)література: 1, 4, 16, 28, 43, 45, 51, 52, 59, 63, 72, 80, 85, 88, 100, 101, 102.

1. Об’єктивні та суб’єктивні передумови реформ 60 – 70-х років XIX століття.

2. Особливості промислового розвитку Росії в післяреформену епоху.

3. Сільське господарство Росії в післяреформену епоху.

4. Причини радикалізації революційного руху в післяреформеній Росії.

1. Складіть таблицю з пропозиціями урядовців, лібералів, революціонерів в області державного устрою, місцевого самоврядування, вирішення аграрного питання напередодні реформ 60 -х рр. і після їх проведення. В чому ви бачите причини розбіжності в їх позиціях?

2. Заповніть таблицю: „Реформи 60-70-х рр. XIX століття в Росії”.

Назва реформи	Основні положення
1.Селянська
2.Судебна
3.Земська
4.Міська
5.Військова
6.Реформи в галузі освіти

3. Проаналізуйте зміст Маніфесту і Положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності (Политическая история России. Хрестоматия для вузов. – М., 1996. – С. 455-463). Що, на ваш погляд, в цих документах відповідало інтересам поміщиків, селян, держави?

4. Напишіть історичний нарис про післяреформену селянську общину, її організацію і функції, про те, як вона впливала на господарську діяльність, життя і свідомість селян.

5. Проаналізуйте, які факти мали вплив на внутрішньополітичний курс уряду Олександра II. Які основні етапи простежуються в його внутрішній політиці? Чим була викликана її непослідовність?

6. Сформулюйте і відобразіть в таблиці основні риси російських земств за наступною схемі:

- роль земств в суспільно-політичному житті країни.

7. Розкрійте роль Росії в становленні незалежності балканських народів.

8. „Диктатурою серця”, „оксамитовою диктатурою”, „політикою пухнастого хвоста і вовчої пащі” назвали сучасники внутрішньо політичний курс М. Лоріс-Мелікова. Чому заходи, проведені за його ініціативою, отримали таку назву?

9. Складіть таблицю: „Основні течії в народництві 80-90-х рр. XIX століття”

Ідейні течії	Лідери	Програма
Революційні
Ліберальні

1. Альтернативи розвитку Росії в середині XIX століття.

2. Олександр II та його роль в перетворенні Росії.

3. Буржуазні реформи Олександра II в контексті загальносвітового розвитку.

5. Земства та народна освіта і охорона здоров’я.

6. Національне питання в Росії в другій половині XIX століття.

7. Зміна соціальної структури населення Росії в 1855 – 1894 рр.

8. Теоретики російського лібералізму другої половини XIX століття.

10. Титули, звання, чини і посади в Російській імперії.

11. 11.Наука, культура і освіта в Росії в другій половині XIX століття.

Додаткова(спеціальна)література: 1, 10, 19, 21, 37, 39, 43, 44, 53, 56, 62, 72, 73, 91, 107

Методичні рекомендації й вимоги щодо написання реферату

Реферат (від лат. – referre – доповідати, повідомляти) – важливий вид самостійної роботи, одна з форм вивчення історії, що сприяє поглибленому засвоєнню проблем курсу, формуванню навичок науково-дослідної роботи студентів. Реферат виконується в письмовому виді. Він вимагає від студента теоретичного осмислення першоджерел, уміння застосовувати засвоєні знання в аналізі історичних подій минулого, одержання навичок роботи з літературою, грамотного викладу вивченої теми.

Робота з написання реферату складається з декількох етапів.

1. Вибір теми. Студентові надається право самостійно вибрати тему реферату з переліку, запропонованого викладачем. Головними факторами, що визначають вибір теми, є актуальність проблеми, особисті схильності студента з урахуванням його знань та інтересів, що виявилися в процесі навчання. Не рекомендується брати широку тему, тому що вона навряд чи може бути розкрита через обмеженість обсягу реферату (10-15 сторінок друкованого тексту).

2. Підбор джерел і літератури. Доісторичних джерел і літератури відносяться державні, урядові документи, збірники різних матеріалів, публікації в наукових періодичних виданнях, монографічна та мемуарна література.

3. Вивчення джерел і літератури. Роботу з науковою історичною літературою краще починати з основних, узагальнюючих праць, переходячи потім до монографічних досліджень. Особливу увагу треба звернути на нову літературу, що вийшла із друку після 1990 року.

Працюючи з історичною літературою, необхідно розглянути позиції кожного з обраних авторів. У випадку декількох точок зору потрібно вказати, яку з них розділяє студент. Якщо у автора реферату сформується своя позиція, то варто дати її обґрунтування.

4. Складання плану. У плані реферату визначаються структура й основний зміст. Він може бути простим і розгорнутим (з підпунктами). У план рекомендується включити не більше 3-4 питань.

У вступі необхідно розкрити актуальність, причини вибору даної теми, визначити мету й завдання реферату, дати короткий огляд використаних джерел і літератури.

Викладаючи текст головної частини реферативної роботи, треба дотримуватися плану, виділяти заголовками розділи. Необхідно переконливо розкрити історичні процеси й події, аргументуючи їх. Рекомендується уникати загальних положень, не підкріплених конкретними даними, описовості, захоплення фактологією. Заслуговують схвалення роботи студентів, де використаються цифровий аналіз, зіставлення даних і т.п. Не слід уникати постановки дискусійних питань.

Питання плану реферату повинні бути нерозривно зв’язані за змістом, мати строгу логічну послідовність.

Значну увагу варто приділити грамотності викладу тексту. Писати треба зрозуміло й логічно, чітко формулюючи висновки й узагальнення.

Реферат завершується висновком, у якому необхідно підвести підсумки міркувань, зробити основні висновки по темі. Вони повинні бути лаконічними й конкретними. Важливо показати зв’язок із сучасністю (якщо це можливо), викласти особисте відношення студента до проблеми. Список використаної літератури необхідно розмістити наприкінці реферату.

Виступаючи із рефератом на практичному занятті, краще розповідати, а не читати реферат. Для цього доцільно скласти розгорнутий план-конспект.

Методичні поради щодо виконання вправ і завдань з курсу
„Історія слов’янських народів”

Завдання та вправи з „Історії слов’янських народів” орієнтовані на аналіз і узагальнення студентами основних положень рекомендованих джерел, навчальної та спеціальної літератури.

- засвоїти основні історичні факти, поняття, дати, терміни тощо;

- оволодіти навичками історичного описання, розкриття причинно-наслідкових зв’язків подій, виявлення загальних тенденцій, спрямованості, визначення характеру подій;

- уміння здобувати знання з історичних джерел і застосовувати їх для вирішення пізнавальних завдань;

- уміння давати оцінку історичним явищам, обґрунтовувати своє відношення до історичних подій і їх учасників.

Для успішного виконання вправ і завдань з курсу „Історія слов’янських народів” студентові необхідно:

Уважно прочитати умови завдання й питання до нього.

Проаналізувати умови, дані в тексті й визначити, що вони дають для відповіді на питання.

Якщо в умові не вистачає будь-яких даних, згадати, що відомо по темі завдання, і подумати, що із цих знань може допомогти вирішенню.

Своє вирішення обов’язково обґрунтувати. Якщо з умови завдання можна зробити кілька висновків, кожний з них потрібно обґрунтувати. Перевірити, чи готові ви ясно й переконливо викласти докази.

Перевірити, чи є рішення відповіддю по суті завдання, чи повна відповідь на завдання, чи немає зайвого, що не відноситься до завдання.

Ще раз перевірити, чи немає в умові завдання даних, що суперечать вашому рішенню, чи всі дані ви врахували.

Перевірити, чи всі можливі висновки по суті питання зроблені й доведені.

Хронологія основних подій
російської історії XVIII-XIX століть.

1672-1682-1689-1696-1721-1725	Петро І – роки життя і правління
1697-1698	Велике посольство до Європи
	Третій стрілецький бунт
	Укладення Північного союзу проти Швеції
	Початок введення рекрутської системи.
	Заснування Петром І гвардії
1700, липень	Мирний договір Росії з Туреччиною (Константинопольський)
1700-1721	Північна війна
1700, листопад	Поразка під Нарвою
1703, 16 травня	Закладена Петропавлівська фортеця. Заснування Петербургу
1708, вересень	Битва під Лісною
1709, 27 червня	Полтавська перемога
1714, червень	Перемога рос. флоту при Гангуті
1720, червень	Перемога рос. флоту при Гренгамі
1721, 30 серпня	Ништадський мир із Швецією
1699, грудень	Введення нового літочислення
	Перша друкована газета „Ведомости”
	Навігаційна школа в Москві
	Введення цивільного шрифту
1707-1708	Повстання на Дону під проводом К. Булавіна
	Губернська реформа
	Створення Сенату
	Прутський похід
	Циферні школи
	Указ „О единонаследии”
	Створення Морської Академії в Санкт-Петербурзі
1716, 1720	Військовий, Морський статути
	Створення Кунскамери – першого російського музею
1711-1765	М.В. Ломоносов
	Створення колегій.
1718-1724	Введення подушного податку.
	Ств. Синоду. Ліквідація патріаршества.
	Табель про ранги
	Наказ „Про престолонаслідування”
	Петро І- імператор. Офіційне оформлення абсолютизму
	Указ про створення Академії Наук
	Митний статут
	Справа царевича Олексія
1725, 28 січня	Смерть Петра І
1725-1727	Царювання Катерини І
1726-1730	Верховна таємна рада
1727-1730	Царювання Петра ІІ Олексійовича
	Опала і засланя Меньшикова
1730-1740	Імператриця Анна Іоанівна. Біронівщіна
1730-1800	О.В.Суворов
	Створення Шляхетського корпусу
1735-1739	Російсько-турецька війна. Белградський мир
1740-1741	Царювання Івана УІ Антоновича
1741-1761	Царювання Єлизавети І Петрівни
	Відміна внутрішньої митниці
	Ств. Московського університету
1756-1762	Семилітня війна
1760, вересень	Взяття Берліну російськими військами
1761-1762	Петро ІІІ
1762, червень	Двірцевий переворот. Сходження на престол Катерини ІІ
	Секуляризація церковних земель
	Наказ про право поміщиків засилати кріпосних селян на каторгу
	Наказ про заборону подання селянами скарг на поміщика
1767-1768	„Уложенна комісія”
1768-1774	І Російсько-турецька війна 2-ої половини XVIII cтоліття
1783-1784	Побудова військового порту і фортеці Севастополь
1787-1791	ІІ російсько-турецька війна 2-ої половини XVIII століття
1790, 11 грудня	Штурм і взяття Суворовим фортеці Ізмаїл
1797, 5 квітня	Закон „Про престолонаслідування” Павла І
	Яський мир
1792, 1793,1795	Три поділи Польщі
1773-1775	Селянська війна під проводом О.І. Пугачова
	Губернська реформа
	Знищення Запорозької Січі і вольностей донського козацтва
	Ліквідація Кримського Ханства
	Наказ про закріпачення селян на Україні
	„Жалованная грамота” дворянству
1793-1796	І антифранцузька коаліція за участю Росії
	Вихід у світ книги О.М. Радіщева „Подорож з Петербурга до Москви”
1798-1801	ІІ антифранцузька коаліція
1805-1807	ІІІ, ІV антифранцузька коаліція
1796-1801, 11 березня	Царювання Павла І
	Маніфест „Про трьохденну панщину ”
1801-1825	Царювання Олександра І
	Встановлення міністерств в Росії
	Наказ „О вольних хлебопашцах”
1812,7 жовтня	Відхід Наполеона з Москви
1812,12 жовтня	Битва під Малоярославцем
1812,16-17 жовтня	Переправа французької армії через Березину
	Тільзіцький мир. Приєднання до континентальної блокади Англії
1808-1809	Російсько-шведська війна. Приєднання Фінляндії до Росії
	Створення Державної Ради
1812, 12 червня	Початок Вітчизняної війни 1812 р.
1812, 22 липня	Об’єднання І і ІІ російських армій під Смоленськом
1812, 8 серпня	Призначенння Кутузова головнокомандуючим
1812, 26 серпня	Бородинська битва
1812, 1 вересня	Нарада в с. Філях
1804-1813	Російсько-іранська війна.Приєднання Пн.Азербайджану і Дегестану до Росії
25.12.1812	Царський Маніфест про закінчення Вітчизняної війни
1813-1814	Закордонні походи рос. армії: війна Росії в союзі з Англією, Австрією, Прусією проти Наполеона
1813, 16 квітня	Смерть Кутузова
1813, 4-7 жовтня	Битва під Лейпцигом („битва народів”)
1814, 18 березня	Битва під Парижем. Вступ союзників в Париж
1814-1815	Віденський конгрес
1815, 14 вресня	Ств. Священного союзу
1815, лстопад	Олександр І дав конституцію Царству Польському
	Поч. організації військових поселень
	Повстання в Чугуєвському військовому поселенні
1815-1825	Аракчеєвщина
1816-1818	„Союз порятунку декабристів”
1817-1864	Кавказька війна
1818-1821	„Союз благоденства” декабристів
1819-1821	Навколосвітнє плавання Ф.Белінсгаузена і М. Лазарєва
1820, жовтень	Повстання Семенівського полку
1821-1825	Південне товариство декабристів
1822-1825	Північне товариство декабристів
	Створення „Товариства об’єднаних слов’ян”
1825, 14 грудня	Повстання декабристів в Петербурзі
1825, 29 грудня 1826, 3 січня	Повстання Чернігівського полку в Україні
1825-1855	Царювання Миколи І
	Ств. ІІІ Відділення канцелярії Його Величності
1826, 13 липня	Страта декабристів
1828-1910	Лев Толстой
1830-1831	Холерні бунти
1830-1831	Повстання в Польщі
	Звід законів Російскої імперії
	Перша пасажирська залізниця Петербург-Павловськ- Царське Село
	Створення Пулковської астрономічної обсерваторії
1841-1911	В.Й.Ключевський - російський історик
1845-1849	Гурток М.Буташевича-Петрашевського
	Відкрито залізницю Петербург - Москва
	Закон про майоратах
	Придушення царизмом революції в Угорщині
	Перша сільськогосподарська всеросійська виставка (в Петербурзі)
	Заснування О.Герценим „Вольної руської друкарні” в Лондоні
1853-1856	Кримська війна
1853, 18 листопада	Синопська битва
1854,вересень -	Облога Севастополя
1855,серпень
1856,березень	Паризький мирний договір
1855-1881	царювання Олександра ІІ
	Відкриття Головного комітету по селянській справі
	Відміна військових поселень
	Відкриття Третьяковської галереї
	Київська козаччина
	Похід в Таврію за волею
1861,19 лютого	Маніфест про відміну кріпостного права
1862-1911	П.А.Столипін
	Судова реформа
	Земська реформа
1860-70 рр.	Реформування в галузі освіти
1864-1884	Приєднання до Росії Середньої Азії
	Цензурний статут
	Замах Д. Каракозова на Олександра ІІ, початок тактики індивідуального терору
	Російсько-американський договір про продаж Аляски
	Міська реформа
	Створення „Союзу трьох імператорів”
	„Ходіння в народ” революціонерів-народників
	Військова реформа
	Утворення „Південноросійського союзу робітників” в Одесі
1876-1879	Народницька організація „Земля і воля”
1877-1878, лютий	Російсько-турецька війна Сан-Стефанський мир з Туреччиною
1878,липень	Берлінський конгрес
1878-1880	„Північний союз російських робітників” в Петербурзі
1879, серпень	Розкол „Землі і волі” на „Народну волю” і „Чорний переділ”
1881,1 березня	Вбивство Олександра ІІ народовольцями
1881-1894	Царювання Олександра ІІІ
	Указ про обов’язковий викуп селянських наділів
	Створення групи „Звільненння праці” Г.В.Плеханова в Женеві
	Морозовський страйк
1894-1917	Царювання Миколи ІІ
	Заснування „Союзу боротьби за визволення робітничого класу”
	Винахід радіо О.С.Поповим
	І всеросійський перепис населення
	І з’їзд РСДРП в Мінську
	Грошова реформа; введення золотої валюти

1. Проаналізуйте внутрішнє і зовнішнє становище Росії напередодні петровських перетворень.

2. Охарактеризуйте Велике посольство та його роль в формуванні ідеології реформ Петра І.

3. Проаналізуйте державні та адміністративні реформи Петра І.

4. Чому петровські реформи в галузі культури та побуту можна назвати „революцією”?

5. Складіть історичний портрет Петра І, спираючись на роботи дореволюційних та сучасних істориків.

6. Охарактеризуйте соціально-економічні перетворення І-ої чверті ХУІІІ ст.

7. Розкрийте еволюцію зовнішньої політики Петра І: від вирішення національних завдань до вирішення завдань імперських.

8. Проаналізуйте проблему спадкоємності курсу реформ в Росії в постпетровський період. В чому ви бачите причини посилення суб’єктивного фактору?

9. Охарактеризуйте період „палацових” переворотів в Росії. Що сприяло посиленню позицій аристократії і гвардії?

10. Визначте альтернативу 1730 року. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Росії в період правління Анни Іванівни. Розкрийте зміст поняття „біронівщина”.

11. Як ви оцінюєте економічну політику наступників Петра І (1725-1761 рр.). Чи мала вона спільні риси з петровським періодом?

12. Чи можна назвати Єлізавєту Петрівну спадкоємницею Петра І в державній справі? Обґрунтуйте свою відповідь та підтвердіть історичними факторами.

13. Якою була зовнішня політика Росії в 1725-1762 рр.? Проаналізуйте її напрямки, успіхи, невдачі.

14. Як ви розумієте зміст виразу Н.Ейдельмана „Реформи зверху”? Чи бувають „Реформи знизу”? Проілюструйте свою відповідь прикладами російської історії ХУІІІ-ХІХ ст..

15. Яке місце займає в російській історії період правління Петра ІІІ? Визначте завдання та проаналізуйте зміст реформ цього періоду.

16. Як ви розумієте вираз „освічений абсолютизм”? До якого періоду російської історії можна його віднести?

17. Про який період і чому говорять як про „золотий вік російського дворянства”? Підтвердіть свою думку історичними фактами.

18. Що є спільного і в чому розбіжність внутрішньої політики Катерини ІІ до і після селянської війни 1773-1775 рр.? Чи можна говорити про принципову зміну внутрішньополітичного курсу держави?

19. Охарактеризуйте розвиток російської культури ХУІІІ ст. (після 1725 р.). Проаналізуйте вплив найважливіших внутрішніх та зовнішніх факторів на її розвиток.

20. Охарактеризуйте зовнішню політику Росії в ХУІІІ ст. Визначте її основну концепцію, напрямки, підсумки та наслідки.

21. Росія і Велика французька революція: проблема взаємовідносин і взаємовпливу.

22. Розкрийте характер, основні події і наслідки зовнішньої політики Росії в західному напрямку в ІІ пол. ХУІІІ ст..

23. Розкрийте характер, основні події і наслідки зовнішньої політики Росії у південному напрямку в ІІ пол. ХУІІІ ст..

24. Зробіть порівняльний аналіз внутрішньої політики Катерини ІІ і Павла І. Чи справедливо період Павла І називають „неосвіченим абсолютизмом”?

25. Проаналізуйте зовнішню політику Павла І - традиції і новації.

26. В чому ви бачите непослідовність та суперечливість реформаторських пошуків та починань Олександра І в перший період його правління? Проаналізуйте причини невдач його реформ.

27. Розкрийте участь Росії в антифранцузьких коаліціях на початку ХІХ ст. Охарактеризуйте Тільзіцький мир та його вплив на внутрішнє та зовнішнє становище Російської держави.

28. Складіть історичний портрет М.М. Сперанського та проаналізуйте його проект реформування держави.

29. Порівняйте стан підготовки до війни Росії і Франції на початку ХІХ ст.: співвідношення сил, плани воєнних кампаній.

30. Проаналізуйте основні військові дії першого періоду Вітчизняної війни 1812 р. (від Немана до Бородина).

31. Аргументуйте чому Бородинська битва була вирішальною подією війни 1812 р. Розкрийте її підготовку, хід та наслідки.

32. Охарактеризуйте основні події Вітчизняної війни 1812 р. після Бородинської битви. Розкрийте роль народних мас в розгромі ворога.

33. Яке значення для внутрішнього та зовнішнього становища Росії мали закордонні походи російської армії в 1813 – 1814 рр.?