Структура ландшафтознавства

Мета і головні завдання ландшафтознавства

Метою ландшафтознавства є дослідження властивостей ПТК різ-
них рівнів організації як природних тіл і об'єктів природокористування.
Звідси витікають головні завдання ландшафтознавства. Першим з них
є дослідження і картографування просторової структури ПТК різних
рівнів організації. Воно дозволяє встановити різноманітність ПТК, сис-
тематизувати і класифікувати їх для загальнонаукових та прикладних
цілей і виконується шляхом польових досліджень.

Наступним завданням є вивчення функціонування, динаміки і роз-
витку ПТК, тобто сукупності всіх процесів переміщення, обміну і
трансформації речовини і енергії всередині ПТК або між різними ПТК,
а також сукупності кількісних і якісних змін морфологічних і морфоме-
тричних параметрів ПТК внаслідок спонтанного (природного) розвитку
і впливу господарської діяльності людини. Воно виконується шляхом
стаціонарних і напівстаціонарних досліджень, а також методом порів-
няльного аналізу різночасових аеро- і космічних фотознімків. Складо-
вою частиною цього завдання є вивчення історії формування ПТК шля-
хом поетапної реконструкції ландшафтних комплексів, які існували в
минулому для встановлення закономірностей їх розвитку і складання
ландшафтного прогнозу. Рішення цього завдання значною мірою
зв'язано із пізнанням просторової структури ПТК.

Наступним важливим завданням ландшафтознавства є оцінка впли-
ву господарської діяльності на ПТК і стійкості ПТК до антропогенного
впливу. Це завдання виконується на основі матеріалів польових дослі-
джень і картографування ПТК і дозволяє встановити можливості їх са-
морегуляції та вимоги до раціонального використання і охорони.

Завданням, що завершує будь-яке ландшафтознавче дослідження, є
оцінка природно-ресурсного потенціалу ПТК, під яким розуміється мі-
ра придатності ПТК до різноманітного господарського використання.
Воно завершується розробкою рекомендацій щодо раціонального вико-
ристання і охорони ПТК.

Таким чином, головними завданнями ландшафтознавства є:

1) дослідження і картографування просторової структури ПТК
різних рівнів організації: 2) вивчення функціонування, динаміки і
розвитку ПТК; 3) оцінка впливу господарської діяльності людини
на ПТК і стійкості ПТК антропогенного впливу; 4) оцінка природ-
но-ресурсного потенціалу ПТК; 5) розробка рекомендацій по раціо-
нальному використанню і oxoрoнi ПТК.

У якості головних структурних частин ландшафтознавства
М.А.Солнцев ще в 1964 році виділів наступні: 1) морфологія ландшаф-
ту - розділ, що займається вивченням внутрішньої будови, морфологі-
чної структури географічного ландшафту; 2) динаміка ландшафту —
розділ, що вивчає процеси, які протікають в ландшафті і безперервно
змінюють його; 3) систематика ландшафтів - розділ, що займається
питаннями типології, класифікації і систематики географічних ланд-
шафтів; 4) прикладні дослідження ландшафтів - розділ, що займається
питаннями застосування ландшафтних методів дослідження території
при вирішенні наукових і практичних проблем господарства; 5) мето-
дика ландшафтних досліджень і ландшафтного картографування.

Зберегли свою актуальність морфологія, динаміка і систематика
ландшафтів. Про розвиток морфології ландшафту свідчить розробка
поняття про "ландшафтне різноманіття". Дуже динамічно розвивається
і розділ "динаміка ландшафтів", свідоцтвом чого є систематична поява
нових повідомлень про розробки з цієї тематики. Широкого розвитку
набуло прикладне ландшафтознавство, яке почало навіть розгалужува-
тись відповідно до об'єктів природокористування на агроландшафтоз-
навство, меліоративне ландшафтознавство, рекреаційне ландшафто-
знавство і т. д. Агроландшафтознавство вивчає ступінь сприятливості
ландшафтних умов для ведення сільського господарства. Меліоративне
ландшафтознавство оцінює ландшафтні комплекси з точки зору необ-
хідності і можливості їх меліорації. Рекреаційне ландшафтознавство
вивчає ступінь сприятливості ландшафтних умов для організації відпо-
чинку. Більш докладно суть різних галузей прикладного ландшафто-
знавства висвітлена в темі № 8 "Прикладні дослідження ландшафтів".

Методика ландшафтних досліджень і ландшафтного картографу-
вання зникла як самостійний відділ, оскільки стала невід'ємною части-
ною всіх інших напрямків ландшафтознавства. Проте з'явились нові
відділи, які сформувались відповідно до предмету, а головне методів
досліджень: геофізика ландшафтів, геохімія ландшафтів, антропогенне
ландшафтознавство, урбаністичне ландшафтознавство, палеоландшаф-
тознавство, історичне ландшафтознавство, аквальне ландшафтознавст-
во, космічне ландшафтознавство, ландшафтна екологія.

Геофізика ландшафтів вивчає фізичні процеси в ПТК. Геохімія
ландшафтів вивчає хімічні процеси функціонування ПТК, а саме мігра-
цію, розсіювання та акумуляцію хімічних елементів всередині ПТК і
між різними ПТК. Антропогенне ландшафтознавство вивчає зміни при-
родних ландшафтів, викликані впливом господарської діяльності лю-

дини. Урбаністичне ландшафтознавство, яке можна розглядати як час-
тину антропогенного ландшафтознавства, досліджує особливості фор-
мування і розвитку урбанізованих ландшафтів - ландшафтів міського
середовища. Палеоландшафтознавство вивчає палеоландшафти -
ландшафтні комплекси, які існували в далекому, доісторичному мину-
лому. Історичне ландшафтознавство вивчає зміни ландшафтних ком-
плексів, які відбулися за історичний час, тобто за останній після появи
людини етап в розвитку природи. Аквальне ландшафтознавство дослі-
джує водні або аквальні ландшафтні комплекси. Космічне ландшафто-
знавство досліджує земні ландшафти за допомогою космічних леталь-
них апаратів. Ландшафтна екологія вивчає негативні зміни умов існу-
вання рослин, тварин і людини внаслідок господарської діяльності лю-
дини. Більш докладно суть цих галузей ландшафтознавства висвітлена
в темі № 7 "Галузеві напрями ландшафтознавства".

Дата добавления: 2014-11-18