Медико-ландшафтознавчі дослідження

Відомо, що багато які захворювання людини або свійських тварин
обумовлені природними факторами. Безпосередніми факторами про-
студних, серцево-судинних, шлунково-кишкових захворювань є не-
сприятливий клімат (дуже високі або дуже низькі температури і висока
вологість повітря, часта і швидка зміна тиску і т. д.), забруднена вода,
забруднені грунти. Дуже сильним фактором впливу на стан здоров'я
населення є промислове, автотранспортне, сільськогосподарське і по-
бутове забруднення.

Захворювання може виникнути внаслідок нестачі або надлишку у
воді і грунтах деяких хімічних елементів. Поширення ендемічного зоба,
. наприклад, зв'язано з нестачею в ландшафті йоду. Частіше за все це має
місце в гірських країнах. В степовій зоні з чорноземними грунтами, що
багаті на йод, зобної ендемії не спостерігається. Вкрай рідким є ендемі-
чний зоб і на берегах морів. За свідоцтвом Ф.М.Мількова [200], в За-
байкаллі відома ендемічне захворювання, яке супроводжується дефор-
мацією кісток. Вона викликана нестачею в ландшафті кальцію і зустрі-
чається лише в місцях, складених гранітами. Захворювання цього типу
зв'язані з геохімічними особливостями ландшафтів. Теоретичну базу
для їх вивчення складає вчення А.П.Виноградова про біогеохімічні
провінції, які відрізняються одна від одної рівнем концентрації одного
чи декількох хімічних елементів, з чим зв'язана характерна біологічна
реакція флори і фауни даної території [40].

Розповсюдженню захворювань сприяє і наявність деяких тварин -
переносників інфекцій. Так, наприклад, кліщі є переносниками кліщо-
вого енцефаліту, гризуни - туляремії, чуми і ряду інших жахливих за-
хворювань. Велике значення у боротьбі з захворювання цього типу має
розроблене Е.Н.Павловським вчення про природні вогнища трансміси-
вних і паразитарних захворювань людини. Природними вогнищами, за
Е.Н.Павловським, є ділянки відповідних географічних ландшафтів, що
еволюційно склалися і існують незалежно від наявності людини, і де
зустрічаються один з одним збудник захворювання, його носій і той,
хто переносить. Вивчення природних вогнищ лейшманіоза шкіри, клі-
щового енцефаліту, чуми, туляремії, висипнотифозної гарячки та ряду
інших захворювань показало, що вони приурочені до певних географі-
чних зон, а всередині зон - до певних типів місцевостей і, навіть, до
певних типів урочищ і фацій. Ось чому головним завданням медичної
географії Е.Н.Павловський вважає виявлення географічного поширення
природних вогнищ трансмісивних і паразитарних захворювань в їх
зв'язку з певними ландшафтами [229].
130

Таким чином, під медико-ландшафтознавчими досліджен-
нями розуміють дослідження ландшафтних передумов виникнення
і поширення захворювань.

Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади ме-
дико-ландшафтознавчих досліджень можна прочитати в роботах [29;
317].

Дата добавления: 2014-11-18