Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем




Географічна інформаційна система (ГІС) - це автоматизо-
вана система збору, збереження, обробки і аналізу географічної
інформації, яка побудована на базі електронної обчислювальної
техніки.

Використання засобів і методів інформатики значно збільшує тра-
диційні можливості аналізу природної інформації, дозволяючи вирішу-
вати принципово нові за змістом завдання. Методологічною основою
створення ГІС слугує системний підхід, якій розглядає отримання ін-
формації, її обробку та інтерпретацію в системі ГІС як етапи єдиного
процесу пізнання закономірностей побудови і функціонування природ-
них комплексів за допомогою методів інформатики. Системність по
відношенню до ГІС заключається також в розробці засобів і методів
представлення географічної інформації як характеристики природних
комплексів різного ієрархічного рівня організації.

Мета і призначення ГІС можуть бути різноманітними. Так, ГІС
можна розглядати як інформаційну основу (базу даних) для досліджен-
ня особливостей природного регіону і, разом з тим, як інструмент до-
слідження природних закономірностей. В першому випадку ПС пра-
цює як інформаційно-довідкова система, яка за певним запитом вико-
нує пошук і вибірку даних, в другому - як засіб розробки математичних
моделей або системи експертних оцінок для аналізу структури, функці-
онування і динаміки природного регіону формальними засобами.

ГІС поділяють на глобальні, регіональні і локальні. Глобальні ГІС
будуються для моделювання глобальних процесів: парникового ефекту,
зведення тропічних лісів, наслідків ядерних випробувань і війн і т. д-
Для даного кола проблем вивчення природних комплексів відбувається
на рівні природних зон, а результати мають в значній мірі загальний
характер.


Задачам територіального планування більше відповідають регіона-
льні і локальні ГІС, на підставі яких можуть прийматися рішення по
використанню природних умов і ресурсів ландшафтних комплексів ре-
гіонального рівня і локального рівня. Вимоги до вхідної і вихідної ін-
формації тут більш жорсткі: вони мають відповідати існуючим норма-
тивам, що використовуються в практиці географічних експертиз і вима-
гають використання картографічної інформації. Тому регіональні ГІС
формуються переважно як картографічні.

Один із варіантів формування інформаційних масивів ГІС полягає
у використанні серії карт окремих природних компонентів. Це вимагає
значних зусиль по виконанню підготовчих робіт і вводу картографічної
інформації в банк даних. Крім того, різко зростають обсяги пам'яті, які
відводять під фактичні дані. З іншого боку, окремі карти компонентів
природи не дають комплексної характеристики природи регіону. Спро-
би побудови карт природних комплексів на підставі серії окремих карт
неминуче стикаються з труднощами взаємоув'язування і взаємопого-
джування контурної і змістовної частин окремих карт. Із цього випли-
ває, що найоптимальнішою картографічною основою ГІС є ландшафтна
карта. Такій підхід використаний при створенні ГІС радіоекологічного
моніторингу 60-км зони Чорнобильської АЕС [89].

Картографічна інформація, яка вводиться в ГІС, поділяється на два
типи даних-атрибутів: метричні і тематичні. Метричні атрибути харак-
теризують контурну частину карти, тематичні - смисловий зміст. Тема-
тичні атрибути передають змістовну частину - легенду карти. Легенда
складається із текстової характеристики, яка і може бути введена в
комп'ютер. Проте для роботи в ПС з легендою ландшафтної карти по-
трібна її формалізація. З цією метою розробляється класифікатор - сис-
тема кодів для основних характеристик ландшафтних комплексів. Ко-
дування легенди виконується за допомогою цифр, символів або комбі-
націй символів і цифр. Наприклад, для характеристики ґрунтового по-
крову виписується увесь перелік типів грунтів і кожному з типів нада-
ється певний код (цифровий, літерний або літерно-цифровий). Тоді ле-
генда ландшафтної карти представляється у вигляді матриці, де на
першому місці в закодованому вигляді стоїть тип ландшафтного ком-
плексу, а на наступних позиціях - характеристики його окремих ком-
понентів або властивостей. Кількість параметрів, що вводяться, ліміту-
ється в більшій мірі вивченістю ландшафтних комплексів, ніж техніч-
ними можливостями.

Метричні атрибути розподіляються на точкові, лінійні і площинні.
Для їх оцифрування розроблені спеціальні прийоми. У даний час відомі


три методи формалізації метричних атрибутів: по ячейках регулярної
сітки, векторний і растровий. Кожний з них характеризується певними
можливостями і обмеженнями.

ГІС поділяють також по: територіальному охопленню (загальнона-
ціональні і регіональні); цілях (багатоцільові, спеціалізовані, в тому
числі інвентаризаційні, для потреб планування, керування); за тематич-
ною орієнтацією (загальногеографічні, галузеві, в тому числі водних
ресурсів, використання земель, лісовикористання, рекреації та ін.)
[158].

Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади
створення ГІС можна дізнатись з робіт [26; 32; 83-84; 89-91; 155; 158;
172].

Контрольні запитання:

1. Назвіть мету агроландшафтознавчих досліджень. Які показники
впливають на ступень сприятливості ландшафтних умов для ведення
сільського господарства?

2. Назвіть головне завдання рекреаційно-ландшафтознавчих дослі-
джень. Які показники впливають на ступень сприятливості ландшафт-
них умов для рекреації?

3. В чому полягає суть меліоративне-ландшафтознавчих дослі-
джень?

4. В чому полягає суть ландшафтознавчих досліджень для район-
них планувань?

5. В чому полягає суть ТерКСОПів - територіальних комплексних
схем охорони природи?

6. Назвіть основні напрями природоохоронно-ландшафтознавчих
досліджень.

7. Що називають "гострими природоохоронними проблемами"?

8. Дайте визначення поняття "екологічний ландшафтознавчий мо-
ніторинг".

9. Дайте визначення поняття "екологічна ландшафтознавча експер-
тиза".

10. Дайте визначення поняття "нормування антропогенних наван-
тажень".

11. Що розуміють під медико-ландшафтознавчими дослідженнями?

12. В чому полягає принципова можливість ландшафтознавчого
підходу до обгрунтування заходів по ліквідації наслідків аварії на Чор-
нобильській АЕС?

13. Що таке географічна інформаційна система (ГІС)?


Т е м а 9.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 920; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.116 сек.