Гірські ландшафти України

Клас гірських ландшафтів України об'єднує ландшафти Українсь-
ких Карпат і Кримських гір. На просторову диференціацію гірських
ландшафтів в межах одної гірської країни впливають три геолого-
геоморфологічних чинники: 1) висота над рівнем моря; 2) форма, кру-
тизна і експозиція схилів; 3) характер гірських порід.

В Українських Карпатах виділяють 9 видів ландшафтів. Висота
над рівнем моря є першим критерієм відмінності при визначенні видів
гірських ландшафтів Українських Карпат. Згідно з ним виділені підкла-
си передгірних (види №№ 83 і 84), низькогірних (вид № 85) і середньо-
гірних (види №№ 86-90) ландшафтів, а також ландшафтів міжгірських
улоговин (вид № 91). Експозиція схилів при визначенні видів ландшаф-
тів до уваги не приймалась, тому що виду ландшафтів відповідають
окремі хребти та їх поєднання і на протязі таких значних за протяжніс-
тю природних комплексів експозиція схилів неодноразово змінюється.

За крутизною схилів всі ландшафти (види №№ 85, 86, 87, 89, 90)
віднесені до градації "крутосхилові". Але в існуючих класифікаціях
схилів за крутизною виділяють декілька градацій: слабо пологі, пологі,
полого-спадисті, спадисті, сильно спадисті, круті, обривисті тощо. То-
му врахування лише одної градації "круті" створює враження недоско-
налості у вивченні карпатських ландшафтів.

За походженням гори поділяють на тектонічні, вулканічні і ерозійні.
Тектонічні гори утворюються внаслідок давніх, новітніх і сучасних те-
ктонічних рухів земної кори, вулканічні - внаслідок вулканічних виве-
ржень. До тектонічних відносять види №№ 85, 86, 88-91, до вулканіч-
них - вид № 88.

При описанні окремих видів гірських ландшафтів Українських Ка-
рпат враховувався також характер морфоскульптури, тобто характер
давніх і сучасних геоморфологічних процесів. Так, при характеристиці
видів №№ 89 і 90 вказується, що це давньольодовикові хребти.

І, нарешті, дуже важливим критерієм виділення окремих видів гір-
ських ландшафтів Українських Карпат є характер гірських порід, якими
вони складені. За цим критерієм виділені передгірські ландшафти на
осадових відкладах (види №№ 83 і 84), низько- і середньогірні флішеві
хребти (види №№ 85, 86, 87 і 89), вулканічні (вид № 88) і кристалічні
хребти (вид № 90). У якості додаткової ознаки використана наявність
полонин (види №№ 87, 89 і 90).

Передгірні карпатські ландшафти (види №№ 83-84) являють со-
бою сукупність низько-і високотерасових низовин (на стінній ландша-
фтній карті помилково названих височинами, ускладнених острівним
150

вулканічним горбогір'ям в районі міста Берегове. Вони складені дав-
ньоалювіальними і озерно-алювіальними суглинками, пісками і галь-
кою, на яких сформувались дернові опідзолені оглеєні, більшою части-
ною розорані грунти. Залишки дубових лісів вкривають місцевості ост-
рівного горбогір'я з буроземно-підзолистими грунтами. Чорновільхо-
вими лісами зайняті ділянки з лучно-болотними і болотними грунтами.
Слабка природна дренованість цих ландшафтів обумовлює системати-
чне формування на них катастрофічних повеней.

Низькогірні карпатські ландшафти представлені двома видами -
№№ 85 і 88. Перший з них, вид № 85, являє собою флішові крутосхи-
лові хребти з бурими гірсько-лісовими щебенюватими грунтами під
грабово-буковими лісами. Нагадаємо, що фліш - це потужна товща
морських осадових порід (сланців, пісковиків, мергелів), що чергують-
ся тонкими шарами. Другий вид, вид 88, являє собою вулканічні хребти
з темно-бурими гірсько-лісовими грунтами під дубово-буковими та бу-
ковими лісами і на стінній ландшафтній карті України помилково по-
значений як середньогірний. Проте його хребти піднімаються над Зака-
рпатською низовиною лише на 600-700 м, а максимальна абсолютна
висота складає 1085 м (гораБужора) [183; 185].

Середньогірт карпатські ландшафти представлені чотирма вида-
ми (види №№ 86-87, 89-90), що відрізняються за складом гірським по-
рід, якими вони складені, і висотою. Види №№ 86 і 87 дуже схожі на
вид № 85. Вони також складені флішовими відкладами, на яких сфор-
мувались ті ж самі бурі гірсько-лісові грунти. Але більш значна висота
обумовили формування на них вже не широколистяних, і мішаних,
хвойно-широколистяних (смереково-букових) і хвойних (ялиново-
смерекових) лісів. Відмітною рисою виду № 87 є наявність на його хре-
бтах полонин - своєрідних безлісних ділянок на вершинних частинах
хребтів, вкритих високотравними луками, що використовуються місце-
вим населенням як літні пасовища. Середньогірні хребти виду № 89
ландшафтів, також як і хребти видів №№ 86-87, складені флішовими
відкладами, але мають більшу абсолютну висоту (2061 м, г.Говерла) і
давньольодовикові форми рельєфу вершин (кари, цирки). Хребти виду
№ 90 складені кристалічними породами і теж, як і вид № 89, мають да-
вньольодовикові форми рельєфу і полонини (мал. 23).

Ландшафти міжгірських улоговин (вид № 91) являють собою по-
єднання пологосхилових низькогір'їв і надзаплавних терас, що лежать
між середньогірними хребтами. Вони мають бурі гірсько-лісові і дер-
ново-буроземні грунти, що сформувались під дубово-буковими і буко-
вими лісами.

В Кримських горах виділяють 4 види ландшафтів, які також, як і
ландшафти Українських Карпат, відносяться до чотирьох підкласів,
передгірського, низькогірного, середньогірного і південнобережного.

Передгірські ландшафти (вид № 92) охоплюють області так званих
Зовнішнього і Внутрішнього куестових пасом і являють собою поєд-
нання окремих пасом висотою до 350-500 м і міжпасомних знижень з
чорноземними і дерновими карбонатними щебенюватими грунтами під
дубовими лісами та лучними степами, частково розораними.

Низькогірні (вид № 93) і середньогірні (вид № 94) ландшафти сфо-
рмувались на Головному куестовому пасмі і являють собою поєднання
окремих платоподібних, плосковершинних масивів - яйл - з висотами
від 700...1000 до 1100...1500 м. Яйлами в Кримських горах називають
безлісні вирівняні вершини гірських масивів з гірсько-лучними чорно-
земовидними грунтами та гірськими чорноземами під гірське-лучними
і петрофітними степами, що колись використовувалися місцевим насе-
ленням як літні пасовища (мал. 24). На схилах гірських масивів сфор-
мувались бурі і дерново-буроземні щебенюваті грунти під грабово-
дубовими і сосново-буковими лісами.

Південнобережні ландшафти (вид № 95) утворюють приморський
пояс південного схилу Головного пасма до висоти 400-450. Вони скла-
дені глинистими сланцями, місцями вапняками і вулканічними порода-
ми, на яких сформувались коричневі щебенюваті грунти під ксерофіт-
ними розрідженими ялівцево-грабинниковими та дубовими лісами, за-
ростями шибляку і фригани.

Один вид ландшафтів - заплави річок (вид № 96) - є загальним для
обох гірських країн.

9.2. Вивчення ландшафтів
в шкільному курсі "Фізична географія України"

Загальну уяву про природні комплекси як поєднання взаємодіючих
і взаємозалежних природних компонентів учні загальноосвітньої школи
вперше отримують в 6 класу у курсі "Загальної географії"' при розгляді
теми № 5 "Географічна оболонка" [276, с. 27]. Але знайомство з приро-
дними територіальними комплексами як одиницями просторової дифе-
ренціації території, а також ландшафтом як одною з таких одиниць,
відбувається у 8 класі в курсі "Фізична географія України", де цьому
питанню присвячений розділ III "Природні комплекси і фізико-
географічне районування".

Головними завданнями вивчення ландшафтів у загальноосвітньої
школі є формування у учнів загальної уяви про: 1) поділ земної поверх-
ні на окремі природні територіальні комплекси різної величини і різно-
го рівня складності внутрішньої будови, про ієрархію ПТК; 2) ланд-
шафт як вузлову одиницю в ієрархії ПТК, як індивідуальну і типологіч-
ну таксономічну одиницю одночасно, що складається із менших за ньо-
го морфологічних одиниць - місцевостей, урочищ, фацій; 3) ландшафт-
ну структуру території України.

За вимогами програми [276, с. 58] в темі 15 "Природно-
територіальні комплекси" розглядається поняття про природно-
територіальні комплекси, приводяться їх характерні риси, описуються
класифікація ландшафтів та вплив на них господарської діяльності лю-
дини. Згідно з вимогами курсу, учні повинні називати чинники форму-
вання природно-територіальних комплексів і характеризувати особли-
вості взаємодії компонентів природи у ПТК. Найглибше й найзмістов-
ніше ця питання висвітлені у підручнику П.О.Масляка і П.Г.Шищенко
"Географія України" [187]. У зрозумілій і дохідливій формі в ньому
викладаються зміст поняття природно-територіальний комплекс, пояс-
нюється співвідношення між термінами "ПТК" і "ландшафт", "природ-
ний ландшафт" і "антропогенний ландшафт", розкривається уява про
його вертикальну (компонентну) і горизонтальну (комплексну) струк-
туру, приводяться приклади морфологічних одиниць (місцевостей І
урочищ), що складають ландшафт. Окремі параграфи присвячені роз-
витку ландшафтів України в антропогені, зміні ландшафтів України за
історичний час і класифікації ландшафтів України. Приведений поділ
ландшафтів України на класи, типи і підтипи.

Інформація щодо теми 15 "Природно-територіальні комплекси" є і
в підручнику Ф.Д.Заставного "Фізична географія України" в параграфі
28 "Чинники диференціації природи. Природно-географічні комплекси
(ландшафти). Фізико-географічне районування" [122, с. 110-116].

В темі 16 "Фізико-географічне районування" згідно з програмою
[276, с. 58] розглядається поняття "Фізико-географічне районування",
аналізується карта фізико-географічного районування України, приво-
диться наукове і практичне значення природного районування. За ви-
могами курсу учні мають називати одиниці фізико-географічного ра-
йонування і аналізувати схему фізико-географічного районування. Ця
тема розкривається у підручнику П.О.Масляка і П.Г.Шищенко "Гео-
графія України" в параграфі "Фізико-географічне районування" де при-
водиться поділ території України на фізико-географічні країни, зони,
підзони, провінції і області, наводиться схема фізико-географічного

районування. При підготовці до уроку вчитель може використати також
підручник для вузів "Фізична географія Української РСР [183], моно-
графію "Природа Української РСР. Ландшафти і фізико-географічне
районування" [185] і "Географічну енциклопедію України". Але при
цьому слід пам'ятати про різницю в обсязі знань шкільного і вузівсько-
го курсів і не переобтяжувати школярів науковою термінологією.

Питання фізико-географічного районування розкриваються також у
підручнику Ф.Д.Заставного "Фізична географія України" в параграфі 28
"Чинники диференціації природи. Природно-географічні комплекси
(ландшафти). Фізико-географічне районування" [122, с. 110-116].

В темі 17 "Зона мішаних лісів", темі 18 "Зона лісостепу" і темі 19
"Зона степу" за вимогами програми [276, с. 59] дається опис характер-
них рис природних комплексів та ресурсів названих природних зон,
наводяться дані про сучасні ландшафти, несприятливі природні проце-
си і природоохоронні території. За вимогами курсу учні повинні: нази-
вати природні зони рівнинної частини України; характеризувати вза-
ємозв'язки між зональними компонентами природи у природних зонах;
наводить приклади природоохоронних територій і природних зонах;
розпізнавати географічне положення і межі природних країн, зон, під-
зон, країв; аналізувати схему фізико-географічного районування рів-
нинної частини України; вміти складати порівняльну характеристику
природних регіонів; робить висновки про прояви широтної зональності
на території України, необхідність впровадження зональних природо-
охоронних заходів. Докладна характеристика найважливіших рис
ландшафтів різних природних зон України приводиться у підручнику
П.О.Масляка і П.Г.Шищенко "Географія України". Спочатку у параг-
рафі "Класифікація ландшафтів" [187, с. 102-103] приводиться коротка
порівняльна характеристика різних типів ландшафтів. Далі у парагра-
фах "Зона мішаних хвойно-широколистяних лісів", "Лісостепова зона"
і "Степова зона" приводиться докладна характеристика ландшафтів
кожної із природних рівнинних зон з поділом до провінцій і областей.

Інформацію про характерні риси природних комплексів зони міша-
них лісів, зони лісостепу і зони степу можна знайти також у підручнику
Ф.Д.Заставного "Фізична географія України" в розділі 5 "Зона мішаних
лісів", розділі 6 "Лісостепова зона" і розділі 7 "Степова зона" [122].

В темі 20 "Українські Карпати" і темі 21 "Кримські гори" згідно з
програмою [276, с. 60] описується географічне положення, межі, розмі-
ри і особливості природних умов і ресурсів гірських країн України.
Особлива увага приділяється характеристиці висотній поясності ланд-
шафтів і поділу країн на природні області. За вимогами курсу, учні ма-

ють називати чинники формування висотної ландшафтної поясності
Українських Карпат і Кримських гір, характеризувати природу Україн-
ських Карпат і Кримських гір, наводити приклади прояву висотної по-
ясності, аналізувати відмінності у природі Українських Карпат і Крим-
ських гір, робить висновки про закономірності висотної поясності в
горах, вплив природних умов на господарювання в Українських Карпа-
тах і Кримських горах. Відповіді на ці питання можна знайти у підруч-
нику П.О.Масляка і П.Г.Шищенко "Географія України" в параграфах
"Українські Карпати" і "Кримські гори". При підготовці до уроку мож-
на використати також книжки "Українські Карпати" [45], "Природа
Українських Карпат" [273] і "Крим: природа" [255].

Інформація про характерні риси природних комплексів Українських
Карпат і Кримських гір можна знайти також у підручнику
Ф.Д.Заставного "Фізична географія України" в розділі 8 "Українські
Карпати" і розділі 9 "Кримські гори" [122].

Окремо розглядається за програмою тема 22 "Природні комплекси
морів, що омивають Україну" [276, с. 61], в якій дається характеристика
природних комплексів Чорного та Азовського морів, проблеми викори-
стання і охорони їхніх вод. У підручнику П.О.Масляка і П.Г.Шищенко
"Географія України" ці питання розкриваються у параграфі "Моря, по-
верхневі і підземні води. Водні ресурси" [187, с. 57-70]. У підручнику
Ф.Д.Заставного "Фізична географія України" природні комплекси мо-
рів розглядаються у параграфі 19 "Моря" [122, с. 81-84].

Останньою темою, що має безпосереднє відношення до вивчення
ландшафтів у загальноосвітньої школі є тема 25 "Фізична географія
своєї області". В ній, згідно з програмою [276, с. 63], вивчаються осно-
вні риси природних умов своєї області і в тому числі сучасні ландшаф-
ти. Першу уяву про природні умови і природні ресурси своєї області
учень отримує у процесі засвоєння курсу для 5 класу "Рідний край".
Він має інтеграційний характер і висвітлює питання природи, населен-
ня і господарства свого краю, який у територіальному відношенні роз-
глядається як адміністративні область або район, а також велике місто.
Проте цієї інформації для програми 8 класу недостатньо. У підручниках
з "Фізичної географії України" ця тема відсутня. Тому відповідну інфо-
рмацію треба шукати у регіональних підручниках з географії своєї об-
ласті для 8 класу. Такі підручники с. Назвемо тут "Географію Жито-
мирської області" [157], "Географію Івано-Франківської області" [59],
"Географію Тернопільської області" [120], "Географію Хмельницької
області" [121], "Географію Черкаської області" [226], а також навчаль-
ний посібник "Природа Луганської області" [314].

Контрольні запитання:

1. Назвіть одиниці типологічної класифікації ландшафтів України
від найбільшої до найменшої.

2. За якими законами і ознаками виділяють класи і підкласи ланд-
шафтів України? Назвіть класи і підкласи ландшафтів України.

3. За якими ознаками виділяють типи і підтипи ландшафтів Украї-
ни? Назвіть типи і підтипи ландшафтів України.

4. За якими ознаками виділяють роди і види ландшафтів України?
Наведіть приклади родів і видів ландшафтів України.

5. Поясніть зміст поняття "мішано-лісові ландшафти".

6. Поясніть зміст поняття "лісостепові ландшафти".

7. Поясніть зміст понять "степові ландшафти", "північностепові
ландшафти", "середньостепові ландшафти", "південностепові ландша-
фти", "кримські степові ландшафти".

8. Поясніть зміст понять "зандрові ландшафти", "алювіально-
зандрові ландшафти", "озерно-зандрові ландшафти", "моренно-
зандрові ландшафти".

9. Поясніть зміст поняття "моренні ландшафти".

10. Поясніть зміст поняття "денудаційні ландшафти".

11. Поясніть зміст поняття "лесові ландшафти".

12. Поясніть зміст поняття "надзаплавно-терасові ландшафти".

13. Поясніть зміст поняття "заплавні ландшафти" і "болотні ланд-
шафти".

14. Поясніть зміст поняття "товтрові ландшафти".

15. Поясніть зміст поняття "ландшафти степових подів".

16. Поясніть зміст поняття "терасово-дельтові ландшафти".

17. Поясніть зміст понять "лиманно-морські ландшафти" і "ланд-
шафти кіс і пересипів".

18. На які підкласи ландшафтів і за якими ознаками поділяють
ландшафти Українських Карпат?

19. На які підкласи ландшафтів і за якими ознаками поділяють
ландшафти Кримських гір?

20. В якому шкільному навчальному курсі, в яких темах і за якими
підручниками вивчають ландшафти України учні загальноосвітніх шкіл
України?

Дата добавления: 2014-11-18