Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків ава- рії на ЧАЕС

Принципова можливість ландшафтознавчого підходу до об-
ґрунтування заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
ЛЕС визначається тим, що формування поля радіоактивного за-
бруднення як на етапі первинного випадання радіонуклідів, так і в
процесі 'їх вторинного перерозподілу відбувається безпосередньо в
ландшафтах і під впливом ландшафтних факторів.

На етапі первинного випадання радіонуклідів, коли відразу після
вибуху радіоактивні речовини були рознесені повітряними масами,
ландшафтні особливості, насамперед, підстилаючої поверхні, здійсню-
ють прямий вплив на характер поля забруднення. Так відмічено, що
ліси зіграли роль накопичувачів радіонуклідів. Найвища щільність за-
бруднення лісових масивів спостерігається на узліссях з навітряного
боку. Більш значним є і забруднення навітряних схилів порівняно з під-
вітряними. Проте накладення карти радіоактивного забруднення на
ландшафтну карту не вказує на пряму залежність між конфігурацією
полів випадання і ландшафтною структурою забрудненої території.

Але відразу після формування первинного поля забруднення радіо-
нукліди залучаються до водних, повітряних і біогенних міграційних
потоків, що призводить до їх вторинного перерозподілу. І всі ці проце-
си мають яскраво виражену залежність від ландшафтних особливостей
території. Це обумовлює необхідність дослідження міграційних проце-
сів і розробки методів керування ними з позицій ландшафтного підхо-
ду. Тому наступним етапом ландшафтознавчим досліджень після аналі-
134

зу і оцінки ландшафтної зумовленості полів випадання радіонуклідів в
30-км зоні ЧАЕС стала оцінка ландшафтів зони за умовами міграції ра-
діонуклідів.

Оцінка ландшафтів за умовами водної міграції радіонуклідів побу-
дована на аналізі систем водного переносу і врахуванні характеру при-
родних і антропогенних факторів, що впливають на формування повер-
хневого і підземного стоку. У якості найбільш важливих природних
факторів водної міграції радіонуклідів досліджувались форми рельєфу,
літологія грунтоутворюючих порід, глибина залягання ґрунтових вод і
рослинність. Рельєф, а саме схили і лощинно-балкова сітка, формує
конфігурацію і потужність водних потоків, з якими мігрують радіонук-
ліди. Вплив літології грунтоутворюючих порід нерозривно зв'язаний з
такими властивостями поверхневих відкладів, як механічний склад, по-
тужність і характер підстилаючих порід. Так менше схильні до змиву
радіонуклідів з твердим стоком відклади з високим вмістом піску. А
найбільшу схильність до змиву радіонуклідів мають відклади, які ма-
ють високий вміст пилуватих часток. Дуже важливий регулюючий
вплив на стік здійснює рослинний покрив. Лісова і трохи меншою мі-
рою лучна рослинність зменшують поверхневий стік і, відповідно, пе-
ренос радіонуклідів, але збільшують їх інфільтрацію. При цьому дія
всіх факторів однакова в межах однакових за властивостями ландшаф-
тних комплексів, що дозволяє використовувати їх як територіальні
одиниці оцінки.

Результатом цих досліджень стала карта "Оцінка ландшафтів за
умовами водного виносу речовин", яка дозволила оцінити схильність
радіонуклідів, які залягають на грунтах в 30-км зоні ЧАЕС, до виносу з
поверхневим і підземним стоком [87].

Повітряна міграція радіонуклідів відбувається під час підйому час-
ток пилу, що є носіями радіонуклідів, у повітря. Тому повітряна мігра-
ція радіонуклідів обумовлена схильністю грунтів до дефляції (вітрової
ерозії) і вмістом пилової фракції в їх гранулометричному складі. При
оцінці схильності ландшафтних комплексів 30-км зони ЧАЕС до повіт-
ряної міграції радіонуклідів послідовно аналізувалися і оцінювалися
клімат (вітровий і гідротермічний режими), рельєф (макро-, мезо- і мік-
роформи), грунти (механічний склад, вологість, потужність торф'яного
Шару тощо), рослинність (характер рослинного покриву), господарське
використання території. Кінцевим результатом стала карта "Оцінка
Урочищ Чорнобильської зони за ступенем потенційної небезпеки пило-
вого підйому радіонуклідів" [87, с. 61-74].

Були здійснені також оцінка передумов біогенної міграції радіону-
клідів, дослідження ландшафтно-геохімічних умов міграції радіонуклі-
дів сорбційних і глейових геохімічних бар'єрів, ландшафтознавче об-
грунтування мережі радіоекологічного моніторингу і розробка геоінфо-
рмаційних систем радіоекологічного призначення.

Більш докладно про ландшафтознавчі дослідження по ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС можна прочитати в роботах [85-87; 90].

Дата добавления: 2014-11-18