Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

H.2 ВИСЯЧІ ЗАБИВНІ ПАЛІ ВСІХ ВИДІВ І ПАЛІ-ОБОЛОНКИ, ЩО ЗАНУРЮЮТЬ БЕЗ ВИЙМАННЯ ҐРУНТУ





Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Н.2.1 Несучу здатність Fd, кН, висячої забивної палі і палі-оболонки, що занурюють без виймання ґрунту, і працюють на стискувальне навантаження, слід визначати як суму сил розрахункових опорів ґрунтів основи під нижнім кінцем палі і на її бічній поверхні за формулою

Для попередніх розрахунків допускається fi приймати за таблицею Н.2.2 в залежності від глибини залягання шару і показника текучості ґрунту.

Н.2.2 У формулі (Н.2.1) підсумовувати опори ґрунту слід по всіх шарах ґрунту, пройдених палею, за винятком випадків, коли проектом передбачається планування території зрізанням або можливий розмив ґрунту. У цих випадках слід підсумовувати опори всіх шарів ґрунту, розташованих відповідно нижче за рівень планування (зрізання) і дна водоймища після його місцевого ' розмиву при розрахунковому паводку.

Примітка 1. Несучу здатність забивних булавоподібних паль слід визначати за формулою (Н.2.1), при цьому за периметр u на ділянці стовбура слід приймати периметр поперечного перерізу стовбура палі, на ділянці розширення – периметр поперечного перерізу розширення.

Розрахунковий опір fi ґрунту на бічній поверхні таких паль на ділянці розширення, а в піщаних ґрунтах – і на ділянці стовбура слід приймати таким же, як для паль без розширення; у глинистих ґрунтах опір fi на ділянці стовбура, розташованого в створі розширення, слід приймати таким, що дорівнює нулю.

Примітка 2. Розрахункові опіри ґрунтів R i fi у формулі (Н.2.1) для лесових пилуватих ґрунтів при глибині занурення паль більше ніж 5 м слід приймати за значеннями, вказаними в таблицях Н.2.1, Н.2.2 для глибини 5 м. Крім того, для цих ґрунтів у разі можливості їх замочування розрахункові опори R і fi, вказані в таблицях Н.2.1 і Н.2.2, слід приймати за показником текучості, що відповідає повному водонасиченню ґрунту.


Таблиця Н.2.1 – Значення розрахункових опорів під нижнім кінцем забивних паль і паль-оболонок, що занурюють без виймання ґрунту

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глибина занурення нижнього кінця палі, м Розрахункові опори під нижнім кінцем забивних паль і паль-оболонок, що занурюються без виймання ґрунту, R, кПа
піщаних ґрунтів середньої щільності
гравелистих крупних середньої крупності дрібних пилуватих
глинистих ґрунтів при показнику текучості IL
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

Примітка 1. Значення R над рискою наведені для піщаних ґрунтів, під рискою – для глинистих.

Примітка 2. У таблицях Н.2.1 і Н.2.2 глибину занурення нижнього кінця палі і середню глибину розташування шару ґрунту при плануванні території зрізанням, підсипанням, намиванням до 3 м слід приймати від рівня природного рельєфу, а при зрізанні, підсипанні, намиванні – від 3 м до 10 м від умовної позначки, розташованої відповідно на 3 м вище за рівень зрізання або на 3 м нижче за рівень підсипання. Глибину занурення нижнього кінця палі і середню глибину розташування шару ґрунту у водоймищі слід приймати від рівня дна після загального розмиву розрахунковим паводком, на болотах – від рівня дна болота.

При проектуванні шляхопроводів через виїмки глибиною до 6 м для паль, що забиваються молотами без підмивання або влаштуванням лідерних свердловин, глибину занурення в ґрунт нижнього кінця палі в таблиці Н.1 слід приймати від рівня природного рельєфу в місці спорудження фундаменту. Для виїмок глибиною більше 6 м глибину занурення паль слід приймати, як для виїмок глибиною 6 м.

Примітка 3. Для проміжних глибин занурення паль і проміжних значень показника текучості IL глинистих ґрунтів значення R i fi в таблицях Н.2.1 і Н.2.2 визначають інтерполяцією.

Примітка 4. Для щільних піщаних ґрунтів, ступінь щільності яких визначена за даними статичного зондування, значення R за таблицею Н.2.1 для паль, занурених без використання підмиву або лідерних свердловин, слід збільшити на 100 %. При визначенні ступеня щільності ґрунту за даними інших видів інженерних досліджень і відсутності даних статичного зондування для щільних пісків значення R за таблицею Н.2.1 слід збільшити на 60 %, але не більше ніж до 20 000 кПа.

Примітка 5. Значення розрахункових опорів R за таблицею Н.2.1 допускається використовувати за умови, якщо заглиблення паль у ґрунт, що не розмивається і не зрізається, складає не менше ніж: 4,0 м – для мостів і гідротехнічних споруд; 3,0 м – для будівель і інших споруд.

Примітка 6. Значення розрахункового опору R під нижнім кінцем забивних паль перерізом 0,15×0,15 м і менше, що використовуються як фундаменти під внутрішні перегородки одноповерхових виробничих будівель, допускається збільшувати на 20 %.

Примітка 7. Для супісків з числом пластичності ≤4 і коефіцієнтом пористості е<0,8 розрахункові опори R і fі слід визначати, як для пилуватих пісків середньої щільності.

Таблиця Н.2.2 – Значення розрахункових опорів на бічній поверхні забивних паль і паль-оболонок

Середня глибина розташування шару ґрунту, м Розрахункові опори на бічній поверхні забивних паль і паль-оболонок fi, кПа
піщаних ґрунтів середньої щільності
крупних і середньої крупності дрібних пилуватих
глинистих ґрунтів при показнику текучості IL
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
ЗО
ЗО
Примітка 1. При визначенні розрахункового опору ґрунту на бічній поверхні паль fi за таблицею Н.2.2 слід враховувати вимоги, викладені в примітках 2 і 3 до таблиці Н.2.1. Примітка 2. При визначенні розрахункових опорів ґрунтів на бічній поверхні паль fi пласти ґрунтів слід розділяти на однорідні шари товщиною не більше 2 м. Примітка 3. Значення розрахункового опору щільних піщаних ґрунтів на бічній поверхні паль fi i слід збільшувати на 30% в порівнянні із значеннями, наведеними в таблиці Н.2.2. Примітка 4. Розрахункові опори супісків і суглинків із коефіцієнтом пористості е<0,5 і глин із коефіцієнтом пористості е<0,6 слід збільшувати на 15% в порівнянні із значеннями, наведеними в таблиці Н.2.2, при будь-яких значеннях показника текучості.

 




Таблиця Н.2.3 – Значення коефіцієнтів умов роботи ґрунту

Способи занурення забивних паль і паль-оболонок без виймання ґрунту і види ґрунтів Коефіцієнти умов роботи ґрунту при розрахунку несучої здатності паль
під нижнім кінцем γcR на бічній поверхні γcf
1. Занурення суцільних і порожнистих із закритим нижнім кінцем паль механічними (підвісними), пароповітряними і дизельними молотами 1,0 1,0
2. Занурення забиванням і вдавлюванням у попередньо пробурені лідерні свердловини із заглибленням кінців паль не менше ніж 1 м нижче за забій свердловини при її діаметрі, який дорівнює:    
а) стороні квадратної палі 1,0 0,5
б) на 0,05 м менше сторони квадратної палі 1,0 0,6
в) на 0,15 м менше сторони квадратної або діаметра палі круглого перерізу (для опор ліній електропередачі) 1,0 1,0
3. Занурення з підмивом у піщані ґрунти за умови добивання паль на останньому етапі занурення без підмиву на 1 м і більше 1,0 0,9
4. Віброзанурення паль-оболонок, віброзану-рення і вібровдавлювання паль у ґрунти:    
а) піщані середньої щільності:    
крупні і середньої крупності 1,2 1,0
дрібні 1,1 1,0
пилуваті 1,0 1,0
б) глинисті з показником текучості IL = 0,5:    
супіски 0,9 0,9
суглинки 0,8 0,9
глини 0,7 0,9
в) глинисті з показником текучості Il ≤ 0 1,0 1,0
5. Занурення молотами будь-якої конструкції порожнистих залізобетонних паль із відкритим нижнім кінцем:    
а) при діаметрі порожнини палі 0,4 м і менше 1,0 1,0
б) те саме, від 0,4 м до 0,8 м 0,7 1,0
6. Занурення будь-яким способом порожнистих паль круглого перерізу із закритим нижнім кінцем на глибину 10 м і більше з подальшим влашту-ванням у нижньому кінці паль камуфлетного розширення в піщаних ґрунтах середньої щільності і в глинистих ґрунтах із показником текучості il ≤ 0,5 при діаметрі розширення, який дорівнює:    
а) 1,0 м незалежно від вказаних видів ґрунту 0,9 1,0

Кінець таблиці Н.2.3

Способи занурення забивних паль і паль-оболонок без виймання ґрунту і види ґрунтів Коефіцієнти умов роботи ґрунту при розрахунку несучої здатності паль
під нижнім кінцем γcR на бічній поверхні γcf
б) 1,5 м у пісках і супісках 0,8 1,0
в) 1,5 м у суглинках і глинах 0,7 1,0
7. Занурення вдавлюванням паль:    
а) у піски середньої щільності крупні, середньої крупності і дрібні 1,1 1 0
б) у піски пилуваті 1,1 0,8
в) у глинисті ґрунти з показником текучості IL < 0,5 1,1 1,0
г) те саме, IL ≥ 0,5 1,0 1,0
Примітка. Коефіцієнти γсr і γcf за черговим числом 4 для глинистих ґрунтів із показником текучості 0,5 > IL > 0 визначають інтерполяцією.

Н.2.3 Для забивних паль, що спираються нижнім кінцем на пухкі піщані ґрунти або на глинисті ґрунти з показником текучості IL > 0,6, несучу здатність слід визначати за результатами статичних випробувань паль.

Н.2.4 Несучу здатність пірамідальної, трапецеїдальної і ромбоподібної паль, що прорізають піщані і глинисті ґрунти, Fd, кН, з нахилом бічних граней ір ≤ 0,025 слід визначати за формулою

Примітка 1. Для ромбоподібних паль підсумовування опорів ґрунту на бічній поверхні ділянок із зворотним нахилом у формулі (Н.2.3) не виконується.

Примітка 2. Розрахунок пірамідальних паль із нахилом бічних граней ір>0,025 допускається виконувати у відповідності з вимогами цього додатка за формулою (Н.2.3), приймаючи значення ір=0,025.

Таблиця Н.2.4 – Значення коефіцієнта ki

Ґрунти Коефіцієнт ki
Піски і супіски 0,5
Суглинки 0,6
Глини:  
при Iр = 18 0,7
Iр = 25 0,9
Примітка. Для глин із числом пластичності 18<Ip<25 значення коефіцієнта ki визначають інтерполяцією

Н.2.5 Несучу здатність Fdu, кН, висячої забивної палі і палі-оболонки, що занурюють без виймання ґрунту і яка працює на висмикувальне навантаження, слід визначати за формулою

Примітка. У фундаментах опор мостів не допускається робота паль на висмикування при дії тільки постійних навантажень.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 589; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.03 сек.