Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Детермінанти екологічної злочинності




Загальні детермінанти: - протиріччя, що виникають при взаємодії людини і природи; стала система поглядів, яка несе в собі яскраво вираженні деформації суспільної свідомості; - недосконалість чинного законодавства.

Специфічні чинники: - неналежне виконання організаційно-управлінських або адміністративно-господарчих обов’язків; - недосконалість системи державних органів управління у сфері охорони навколишнього середовища та природокористування, їх малоефективну діяльність; - непослідовність у реалізації законодавчо закріпленого принципу розмежування контрольно-наглядових і господарсько-розпорядчих функцій у цій сфері; - недостатнє матеріально-фінансове забезпечення контрольно-інспекційних служб природоохоронних органів; - відсутність ефективного механізму участі громадськості у профілактиці екологічних злочинів та інших правопорушень.

Спеціальні заходи попередження:

- удосконалення контролю за екологічно значимою поведінкою, включаючи дотримання кримінально-правових заборон;

- інформування відповідних інстанцій (адресатів) про виявленні факти екологічних правопорушень та обставини, що їм сприяють;

- встановлення спеціальних режимів природокористування;

- нормативна заборона здійснення певних екологічно шкідливих дій тощо.

Об’єкти спеціальної профілактики: окремі природні комплекси, території, водойми, атмосферне повітря, тваринний світ, лісові масиви тощо.

Суб’єкти – правоохоронні органи, природоохоронні інспекції, громадські організації, відомчі органи контролю тощо.

Напрями державної політики щодо екологічної безпеки України:

1. попередження та мінімізація наслідків надзвичайних ситуацій за існуючих (чи повільно змінюваних) технологій виробництва і технічної бази з урахуванням ризику виникнення таких ситуацій (розрахований на 10 років).

2. перехід на нові технології, джерела енергії і сировини, яке істотно змінюють вплив господарської діяльності на навколишнє середовище, різко знижують ймовірність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій (розрахований на 20-30 років).

3. розв’язання таких стратегічних проблем: перехід економіки на відновлювальні джерела енергії; використання біомаси для переважної більшості продуктів хімічного виробництва; відмові від виробництв, які забруднюють природнє середовище або є екологічно небезпечними (розраховано на 30-40 років).

Питання для самостійного опрацювання:

1. Кримінологічна характеристика екологічної злочинності.

2. Класифікація екологічних злочинів.

3. Детермінанти екологічної злочинності.

4. Профілактика злочинів проти довкілля.

5. Сучасний екологічний стан України.

6. Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють екологічні злочини

Література:

1. Токарев А.Ф. Основные понятия криминологии. – М., 1989

2. Зелінський А.Ф. Кримінологія –Х.; 2000

3. Джужа О.М. Курс кримінології. Підручник в 2-х томах. –К.;2001

4. Лановенко И.П. Борьба с вовлечением несовершенолетних в преступную деятельность.- Киев, 1986

5. Шость Н.В. Проблемы борьбы с вовлечением несовершенолетних в преступную и иную антиобщественную деятельность.-Харьков, 1992

6. Гоголева Л.Л., Женунтий В.И., Цыбуленко Т.Д. Вовлечение несовершенолетних в преступную деятельность: виктимологический аспект.-Киев, 1981

7. Жигарев Е.С. Криминологическая характеристика социальных аномалий в среде несовершенолетних и их предупреждение.-М., 1992

8. Миллер А.И. Противоправное поведение несовершенолетних. Генезис и ранняя профилактика.-Киев, 1985

9. Антонян Ю.М. Преступность среди женщин.-М., 1992

10. Проституция и преступность /Ред.и сост.Ю.М. Хотченков. -М.,1991




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 556; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.