Зміна фізіологічних функцій у миші залежно від висоти підйому

Барометричний і парціальний тиск О2 на різних висотах

Показник вакуо­метра	Висота над рівнем моря (м)	Баромет-ричний тиск (мм.рт.ст.)	Парціальний тиск О2 (мм. рт. ст.)
повітря, що вдихається	альвеолярне повітря	артеріальна кров

Зареєструвати і порівняти зміну частоти і характеру дихання, рухової ак­тивності, забарвлення шкіри і слизових, відзначити появу судом у тварин. При зниженні під ковпаком барометричного тиску через кожні 2000 м відмі­чати зміну поведінки тварин (судоми), дихання, забарвлення шкірних покри­вів, що часто спостерігається на висоті 5000-6000 м. Понизити атмосферний тиск до 450–400 мм рт.ст. і знову відмітити досліджувані показники у тварин. Продовжувати зниження атмосферного тиску до 180–170 мм рт.ст. (до «ви­соти» 10000–11000 метрів) і спостерігати за зміною поведінки і загальним станом тварин. Звичайно на такій висоті у миші настає порушення загального стану: різке збільшення частоти дихання, що потім змінюється гальмуванням, дихання стає рідким, переривчастим, і нарешті, періодичним. В міру розвит­ку кисневого голодування тварина поступово слабшає, падає на бік, з’являю­ться різкі клонічні судоми, синюшність шкіри і слизових оболонок. Ці явища, добре виражені в миші і майже не виражені у жаби. Як правило, новонаро­джений щур залишається живим і відносно легко переносить різке зниження атмосферного тиску. При появі судом у однієї з тварин барометричний тиск під ковпаком відновити, запобігаючи загибелі тварин. Вийняти тварин з ба­рокамери, покласти у клітку, перевірити у них наявність корнеального реф­лексу і реакції на звуковий подразник. Спостерігати поступове відновлення порушених функцій і загального стану тварин.

Результати експерименту занести у таблицю 2. Розрахувати рівні рО₂, при яких з’являються перші ознаки гірської хвороби (збільшення частоти і глибини дихальних рухів, блідість шкіри і слизових, зміна реакції на сильний і слабкий звуковий подразник) і важкі клінічні прояви (хитка хода, клоніко-тонічні судоми, висхідний параліч, періодичне дихання, рідкісні глибокі «зітхання» (термінальне «гаспінг» дихання).

Таблиця 2

Висота підйому (м)	Атмосферний тиск (мм рт.ст.)	Частота і харак­тер дихання	Забарвлення шкіри і слизових	Рухова активність і її порушення

Зробити висновок, порівнюючи показники початкового фону і при під­йомі на висоту. Вказати, на якій висоті розвинулися адаптаційно-ком­пен­са­торні і патологічні реакції, охарактеризувати ці реакції. Відмітити величину атмосферного тиску і розрахувати парціальний тиск кисню на досліджуваних висотах.

Приклад: розрахувати pO₂ в повітрі на висоті 7000 м при нормальному вмісті О₂ в повітрі – 21%

Розрахунок: на висоті 7000 м атмосферний барометричний тиск складає 303 мм рт ст.

Для розрахунку парціального тиску кисню (pO₂) складаємо пропорцію:

303 мм рт ст – 100% (вміст всіх газів в газовій суміші)

Х мм рт.ст. – 21% (вміст О₂ в газовій суміші)

Дослід 2. Модель гірської хвороби на мишах.

Мета: вивчити реакцію тварин на гіпоксичну гіпоксію в залежності від вихідного функціонального стану.

Хід роботи: Провести маркування мишей. Мишу № 1 позначити зелен­кою і за 10 хв до початку досліду підшкірно ввести 1 мл 20% розчину глю­кози. Мишу № 2 позначити синькою і за 1-3 хв до початку досліду дати ефір­ний наркоз (обережно, щоб не передозувати). Миша № 3 – інтактна.

Всі три миші поміщають під скляний ковпак апарату Комовського, краї якого для герметичності змазують вазеліном. Понижують атмосферний тиск. Слідкують за показниками вакуометра. Спостерігають за поведінкою тварин. Відзначають час появи судом. На висоті судомного приступу апарат вимикають та розгерметизовують. Відзначають ступінь важкості стану кожної тварини під час повернення до нормального стану.

Результати досліду заносять у таблицю 3. Зробити висновок.

Таблиця 3

Дата добавления: 2014-11-20