Лекція № 1

РОБОТИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПІДГОТОВЦІ ТА НАПИСАННЮ КОНТРОЛЬНОЇ

Контрольна робота є однією з форм самостійної роботи студентів заочної форми навчання. Виконання контрольної роботи сприяє більш глибокому вивченню предмета і, водночас, є однією з форм перевірки знань студентів.

Робота над підготовкою контрольної роботи вчить студентів підбирати та аналізувати законодавчі та нормативні акти, конкретний фактичний матеріал, узагальнювати різноманітні відомості та положення, працювати з рекомендованою літературою, пов’язувати теоретичні положення з їх практичним застосуванням.

Контрольна робота повинна виконуватись в суворій відповідності до методичних рекомендацій. Об’єм контрольної роботи повинен бути 15-20 сторінок шкільного зошита чи 10-15 сторінок стандартного паперу заповненого з одного боку. Обов’язковою вимогою є наявність полів. В кінці контрольної роботи наводиться список літератури в наступному порядку:

1.Законодавство та нормативні акти.

2. Підручники.

3. Посібники, монографії.

4.Статті.

Титульна сторінка контрольної роботи оформлюється наступним чином:

Контрольна робота

з безпеки життєдіяльності

студента (ки) 2 курсу --- групи

екологічного факультету

(заочне відділення)

прізвище, ім’я, по-батькові

шифр (№ залікової книжки)

Сторінки контрольної роботи повинні бути пронумеровані, в кінці роботи необхідно поставити особистий підпис.

Контрольна робота відсилається чи здається на кафедру не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Після рецензування роботи студент повинен ознайомитися з зауваженнями викладача та бути готовим до їх пояснення. Під час сесії проводиться захист контрольних робіт. До заліку допускаються студенти, які успішно захистили контрольну роботу.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

З “БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

1. Предмет, завдання курсу.

2. Аналіз системи “людина – навколишнє середовище”.

3. Номенклатура та таксономія небезпек.

4. Концепція прийнятого (допустимого) ризику.

5. Методика побудови логіко-імітаційної моделі небезпечної ситуації.

6. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт.

7. Характеристика аналізаторів людини.

8. Закон Вебера-Фехнера.

9. Поняття про працездатність та надійність.

10. Класифікація засобів індивідуального захисту за призначенням.

11. Класифікація засобів індивідуального захисту органів дихання та їх добір.

12. Характеристика природного середовища життєдіяльності людини.

13. Характеристика штучного середовища життєдіяльності людини.

14. Фактори існування людини.

15. Умови життєдіяльності людини.

16. Дослідження безпомилкової дії оператора при переробці інформації.

17. Поняття про радіоактивність. Радіаційний фон, його складові.

18. Основні джерела радіоактивного забруднення довкілля.

19. Особливості радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС.

20. Механізм шкідливої дії радіоактивного випромінювання на організм людини.

21. Основні заходи захисту людей від дії іонізуючого випромінювання.

22. Променева хвороба людини. Ступені важкості, механізм протікання.

23. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

24. Дози та одиниці вимірювання радіоактивності.

25. Класифікація джерел небезпеки життєдіяльності людини.

26. Характеристика землетрусу, зсуву.

27. Характеристика затоплення, повені, урагану, шквалу.

28. Вплив патогенних мікроорганізмів та отруйних тварин на життєдіяльність людини.

29. Вплив отруйних рослин на життєдіяльність людини.

30. Урбанізація та її вплив на навколишнє середовище.

31. Вплив алкоголю та нікотину на здоров”я людини.

32. Профілактика СНІДу.

33. Вплив наркотиків на здоров”я людини.

34. Небезпечна дія електричного струму на організм людини. Методи та засоби захисту.

35. Характеристика природно-техногенних небезпек.

36. Характеристика небезпек, пов’язаних з утриманням житла.

37. Класифікація надзвичайних ситуацій.

38. Характеристика і причини виникнення надзвичайних ситуацій.

39. Наслідки надзвичайних ситуацій.

40. Дії населення при загрозі та в осередку землетрусу.

41. Дії населення при загрозі та в осередку затоплення, повені, зсуву.

42. Дії населення в осередку селевого потоку, урагану, бурі, блискавок.

43. Рятувальні та інші невідкладні роботи в зоні надзвичайної ситуації.

44. Основні види і способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях.

45. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій.

46. Дія зброї масового ураження на людей та об”єкти.

47. Перша долікарська допомога при пораненні, кровотечі, опіках різними речовинами.

48. Перша долікарська допомога при обмороженнІ, переломІ, ударах, непритомності.

49. Перша долікарська допомога при сонячному ударі, отруєнні, при потраплянні сторонніх тіл, ураженні електричним струмом.

50. Основні нормативні акти з безпеки життєдіяльності.

51. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності.

52.Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.

ШИФР ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПИТАНЬ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Остання цифра номеру залікової книжки Передостання цифра номеру залікової книжки
	1.49, 45,41	2,50, 46,42	3,51,47,	4,52, 48,44	5,1, 49,45	6,2, 50,46	7,3, 51,47	8,4, 52,48	9,5, 1,49	10,6, 2,50
	11,7, 3,51	12,8, 4,52	13,9, 5,1	14,10, 6,2	15,11, 7,3	16,12, 8,4	17,13, 9,5	18,14, 10,6	19,15, 11,7	20,16, 12,8
	21,17, 13,9	22,18, 14,10	23,19, 15,11	24,20, 16,12	25,21, 17,13	26,22, 18,14	27,23, 19,15	28,24, 20,16	29,25, 21,17	30,26, 22,18
	31,27, 23,19	32,28, 24,20	33,29, 25,21	34,30, 26,22	35,31, 27,24	36,32, 28,25	37,33, 29,26	38,34. 30,27	39,35, 31,28	40,36, 32,29
	41,37, 33,28	42,38, 34,29	43,38, 34,29	43,39, 35,30	44,40, 36,1	45,41, 37,2	46,42, 38,3	47,43, 39,4	49,45, 41,6	50,46, 42,7
	51,47, 43,30	52,48, 44,31	1,49, 45,32	2,50, 46,33	3,51, 47,34	4,52, 48,35	5,1 49,36	6,2, 50,37	7,3, 51,38	8,4, 52,39
	9,5, 1,40	10,6, 2,41	11,7, 3,42	12,8 4,43	13,9 5,44	14,10, 6,45	15,11, 7,46	16,12, 8,47	17,13, 9,48	18,14, 10,49
	19,15, 11,50	20,16, 12,51	21,17, 13,52	22,18, 14,1	23,19, 15,2	24,20, 16,3	25,21, 17,4	26,22, 18,5	27,23, 19,6	28,24, 20,7
	29,25, 21,8	30,26, 22,9	31,27, 23,10	32,28, 24,11	33,29, 25,12	34,30, 26,13	35,31, 27,14	36,32, 28,15	37,33, 29,16	38,34, 30,17
	39,35, 31,18	40,36, 32,19	41,36, 32,19	42,38, 34,21	43,38, 35,22	44,40, 36,23	45,41, 37,24	46,42, 38,25	47,43, 39,26	48,44, 40,27

5 питання –це практичне завдання: визначити потенційні небезпеки при виконанні таких робіт та в таких ситуаціях,проаналізувати їх можливі наслідки і розробити обґрунтовані заходи щодо їх запобігання.

Вид роботи або ситуації визначають за останньою цифрою номеру залікової книжки:

Остання цифра залікової книжки	Вид робіт або ситуації
	Проведення хімічних аналізів
	Робота із комп’ютером
	Робота із електрообладнанням
	Робота із радіоактивними речовинами
	Робота в умовах підвищеного рівня шуму
	Робота в умовах підвищеного рівня вібрацій
	Робота під впливом електромагнітних випромінювань
	Аварія з витоком сильнодіючих отруйних речовин
	Дорожньо-транспортна пригода
	Пожежа в квартирі

Тема: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

План:

1. Предмет та завдання курсу.

2. Основні нормативні акти з БЖД.

3. Аналіз системи „людина-навколишнє середовище".

1.

Проблема захисту людини від небезпек постала водночас з появою на Землі людства. Протягом усієї історії цивілізації кожна окрема людина загалом дбала про власну безпеку та безпеку своїх близьких, так само як і людству доводилося дбати про безпеку свого існування.

Первісна людина була тісно пов'язана з природою. Наші предки не просто поклонялися рослинам, звірам, птахам, сонцю, вітру, воді тощо, а використовували свої знання про них для життя в єдності з природою, оскільки саме природні небезпеки становили головну загрозу.

Другою групою небезпек, які почали становити загрозу людині з часу існування її на нашій планеті, були дії інших людей. Війни, збройні конфлікти, вбивства, викрадення, погрози, терористичні акти та інші акти насильства супроводжували і в наш час продовжують супроводжувати розвиток суспільства.

Третьою на Землі з'явилась група небезпек, що походять від об'єктів, створених людьми, так званих антропогенних чинників: машин, хімічних та вибухових речовин, джерел різного роду випромінювань, макро- та мікроорганізмів тощо. Ці небезпеки пов'язані з прагненням людини глибше пізнати себе і навколишній світ, створювати матеріальні блага і, як не парадоксально, з пошуком більшої безпеки.

Протягом усієї своєї історії людство прагне зробити життя зручним. У людському прагненні до пізнання дуже часто засоби витісняють мету, людина стає додатком до створеного нею, а її ж творіння становлять загрозу для неї самої.

Таким чином, розвиток людської цивілізації показує, що кількість небезпек, що оточують сучасну людину не тільки не зменшується, а, навпаки, збільшується. І в таких умовах стає зрозумілим значення такої дисципліни, як безпека життєдіяльності, що вивчає вплив різноманітних небезпек на життя і здоров'я людини.

В Україні, що мала, в цілому, сприятливі умови життя, розвинулись негативні процеси та явища, що проявляються в якісному стані компонентів природи. Посилюється радіаційне, хімічне, теплове, електромагнітне та інші види забруднень, що впливають на здоров'я і тривалість життя людини. В 1991 році вперше за післявоєнний період смертність населення України перевищила народжуваність. Втрати працездатного населення перевищують 24% загальної смертності. За темпами вимирання людей Україна входить в першу десятку країн світу, а за тривалістю життя (62 роки-чоловіки, 73 роки-жінки) займає 60-те місце в світі. Дитяча смертність в Україні найвища в Європі, 80% вагітних жінок хворі.

Безпека життєдіяльності -наука, що вивчає вплив на людину зовнішніх та внутрішніх факторів у всіх сферах її життєдіяльності.

Об'єктом вивчення БЖД є людина у всіх аспектах її діяльності (фізичному, психологічному, духовному, суспільному).

Предметом вивчення є вплив на життєдіяльність та здоров'я людини зовнішніх та внутрішніх факторів.

Завданням БЖД є виявлення умов позитивного та негативного впливу на життєдіяльність та здоров'я людини зовнішніх та внутрішніх факторів, обґрунтування оптимальних умов та принципів життя.

БЖД використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук, зокрема: філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології, економіки, менеджменту і тісно пов'язана з практичною діяльністю людини.

Метою курсу є теоретична та практична підготовка майбутніх фахівців щодо створення безпечних умов діяльності і життя, опанування принципів гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства. Література:

1. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому
середовищі.-Кіровоград, 1998.- 292 с.

2. БедрійЯ.І. Безпека життєдіяльності.-Львів, 1999.-275 с.

3. Скобло Ю.С., Тищенко Л.М.,Цапко та ін. Безпека життєдіяльності.-К.:
Кондор, 2000-2006.

4. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності.- К.: Каравела, 2001-2005.

5. Гайченко В.А., Коваль Г.М. Основи безпеки життєдіяльності людини.-К.,2002.

6. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності.- 2003.

7. Арустамов А.З. Безопасность жизнедеятельности.- М., 2002.

2.

Основні нормативні акти з БЖД:

1. Конституція України.

2. Кодекс законів про працю України.

3. Закон України „Про охорону праці".

4. Закон України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

5. Закон України „Про охорону навколишнього середовища".

6. Закон України „Про пожежну безпеку".

7. Закон України „Про дорожній рух".

8. Закон України „Про цивільну оборону".

9. Закон України „Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя

населення".

10.Законодавство України про охорону здоров'я.

3.

Головним методологічним принципом БЖД є системно-структурний підхід, а методом, який використовується в ній —системний аналіз.

Системний аналіз-це сукупність методологічних засобів, які використовуються для підготовки та обґрунтування рішень стосовно складних питань.

Під системою розуміється сукупність взаємопов'язаних компонентів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета). Під компонентами (елементами, складовими частинами) системи розуміють не лише матеріальні об'єкти, а й стосунки і зв'язки між цими об'єктами.

Системи бувають:

-технічні (пристрої);

-біологічні (ролини, тварини);

-ергатичні (одним з елементів яких є людина). Наприклад: „людина-природне середовище", „людина -машина", „людина-машина-навколишнє середовище".

В основі системного аналізу лежить така властивість систем, як емерджентність, тобто, системи мають свої властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її.

Мета чи результат, якого досягає система, зветься системотворним елементом.

Системний аналіз у БЖД - це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі „людина-навколишнє середовище" чи на рівні її компонентних складових, та їх вплив на самопочуття, здоров'я і життя людини.

Перейдемо до розгляду компонентів системи „людина-навколишнє середовище".

Людина є одним з елементів зазначеної системи, в якій під терміном „людина" розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей, колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство, людство загалом. Залежно від того, що ми розуміємо під терміном „людина" в системі „людина-навколишнє середовище", визначається рівень цієї системи.

Навколишнє середовище- другий елемент системи „людина-наколишнє середовище"- є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.

При вивченні курсу БЖД ми будем детально розглядати ці компоненти системи „людина-навколишнє середовище", взаємозв'язки між ними, небезпеки, які їм загрожують, та шляхи підвищення безпеки всіх складових частин системи.

Дата добавления: 2014-11-08