Тема: Надзвичайні ситуації та їх наслідки

Лекція № 8

Тема: Джерела небезпеки життєдіяльності людини

Лекція № 7

Джерела небезпеки життєдіяльності людини класифікують таким чином: І. Природні небезпеки:

1. Абіотичні небезпеки (пов'язані з неживою природою):

а) літосферні (землетруси, зсуви, селі, вулкани);

б) гідросферні (повені, снігові лавини, шторми);

в) атмосферні (урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки);

г) космічні (астероїди, сонячне та космічне випромінювання).

2. Біотичні небезпеки - це живі організми та продукти їх иттєдіяльності, що негативно впливають на життєдіяльність людини.

II. Техногенні небезпеки:

1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів.

2. Небезпеки, пов'язані з експлуатацією підіймально-транспортного бладнання.

3. Небезпеки, пов'язані з використанням горючих, легкозаймистих і ибухонебезпечних речовин та матеріалів.

4. Небезпеки, пов'язані з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску.

5. Електричний струм.

6. Хімічні речовини.

7. Шкідливі випромінювання.

8. Небезпеки, пов'язані з експлуатацією та утриманням житла.

III. Соціальні небезпеки:

1. Небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем
(бродяжництво, проституція, алкоголізм, тютюнопаління),

2. Небезпеки, викликані незадовільним матеріальним станом та умовами проживання (страйки, повстання, революції).

3. Вандалізм та тероризм.

4. Конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті.

5. Суїцид (самогубства).

IV. Політичні небезпеки:

1. Конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівні.

2. Духовне гноблення.

3. Політичний тероризм.

4. Ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти.

5. Війни.

V. Комбіновані небезпеки:

1. Природно-техногенні небезпеки: кислотні дощі, глобальне потепління, ерозія ґрунтів, руйнування озонового шару, збільшення площі пустель тощо.

2. Природно-соціальні небезпеки: наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, СНІД.

3. Соціально-техногенні небезпеки: професійні захворювання, виробничий травматизм, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість та підсвідомість засобів масової інформації та спеціальних технічних засобів, токсикоманія.

VI. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі.

План:

1. Класифікація надзвичайних ситуацій.

2. Характеристика та причини виникнення надзвичайних ситуацій.

3. Наслідки надзвичайних ситуацій.

-1-

Стихійні лиха, технологічні катастрофи і серйозне загострення екологічної ситуації постійно загрожували і ще більше загрожують безпеці людини. Тільки за останні 20 років від стихійних лих, промислових аварій і катастроф постраждали більш ніж 1 млрд. людей, в т. ч. 5 млн. загинуло, а нанесений матеріальний збиток рахується триліонами доларів.

До найбільших жертв і руйнувань призводять національні, регіональні, глобальні збройні і соціально-політичні конфлікти, в першу чергу, світові війни. Підраховано, що за 5,5 тис. років на Землі відбулося близько 15 тис. війн і збройних конфліктів, в яких загинуло майже 3,5 млрд. чол.

Статистика ООН свідчить про зростання чисельності і руйнівної сили великих стихійних лих світу. Якщо в 1938-1977 р.р. в світі в середньому відбувалося 4 землетруси, 5 ураганів, 8 повінів за рік, то в останні роки аналогічні показники зросли до 9, 34 і 27.3а даними шведського Червоного Хреста відбувається зростання вбиваючої сили стихійних лих, при ураженні вона зросла з 20 тис. жертв в 60-ті роки, до 143 тис. в 70-ті, тобто більш ніж в 7 разів. Ці стихійні лиха наносять населенню і світовому народному господарству збиток понад 70 млрд. доларів кожного року.

В Україні щорічно від наслідків надзвичайних ситуацій гине більше 50 тис. чол., тобто більше 1% населення.

Все це свідчить про надзвичайну актуальність вивчення цих питань.

Надзвичайна ситуація -це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, які призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Епідемія-це масове поширення інфекційних захворювань серед людей на значні території.

Епізоотія-це значне поширення хвороби тварин, що перевищує рівень захворювання в даному регіоні.

Епіфітотія-це масштабне захворювання рослин, що призводить до втрати 50% і більше врожаю.

Класифікують надзвичайні ситуації у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України „Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" від 15.07.98 р. № 1099, яка затверджує Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій. Згідно із Положенням класифікують надзвичайні ситуації наступним чином:

За походженням:

1. НС техногенного характеру: транспортні аварії, пожежі, раптове
руйнування споруд і будівель, аварії на інженерних мережах і системах і системах життєзабезпечення.

2. НС природного характеру: стихійні лиха, епідемії, епізоотії, епіфітотії.

3. НС соціально-політичного характеру: теракти, захоплення заручників, викрадення або захоплення зброї, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях.

4. НС воєнного характеру: це ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження.

За масштабами:

1. НС загальнодержавного рівня -це така, яка розвивається на території двох та більше областей або загрожує транскордонним перенесенням.

2. НС регіонального рівня - це НС, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) або загрожує перенесенням на територію суміжної області України.

3. НС місцевого рівня - це НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних
наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди.

4. НС об'єктового рівня - це НС, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його
санітарно-захисної зони.

Крім наведених у Положенні, важливою характеристикою виникнення надзвичайних ситуацій є швидкість їх формування (розвитку). За часом, який проходить безпосередньо від виникнення надзвичайної ситуації до її кульмінаційної вершини, всі ситуації можна поділити на 2 типи -„вибухові" і „плавні".

Говорячи про класифікацію надзвичайних ситуацій, слід пам'ятати, що наведені їх групи є достатньо умовними. Наприклад, аварія на Чорнобильській АЕС. За походженням її можна віднести до ситуацій як техногенного, так і природного, і соціально-політичного характеру. За масштабами ця ситуація пройшла відстань від об'єктового до глобального рівня. Тобто при вивченні надзвичайних ситуацій необхідно враховувати їх здатність змінювати свої характеристики як у часі, так і в просторі.

-2-

НС техногенного характеру - це ситуації, які виникають внаслідок порушення виробничої діяльності людей. За масштабами вони мають, як правило, об'єктовий характер.

Основні причини виникнення таких ситуацій:

- аварії, катастрофи на виробництві;

- нераціональне використання енергоносіїв, корисних копалин;

- помилки, що допущені в технічних проектах;

- низький рівень виробничої кваліфікації робітників.

Історія людства породила ще один парадокс - на протязі сторіч людство вдосконалювало техніку, щоб захистити себе від випадкового природного явища, але в результаті прийшло до найвищої технічної небезпеки, яка пов'язана з технологічним ризиком, особливо при виробництві ядерної енергії.

За останні півтора десятиріччя кількість великих технологічних катастроф збільшилась більш ніж втричі, особливо в країнах СНД.

НС природного характеру - викликаються різноманітними катаклізмами-стихійними лихами.

Стихійне лихо-це часто не передбачене явище природи, яке раптово створює катастрофічну обстановку і призводить до порушення умов життєдіяльності населення, руйнування будівель, споруд, знищення матеріальних цінностей і загибелі людей.

Основні причини виникнення таких ситуацій:

- кліматичні, геологічні та гідрологічні особливості даної місцевості;

- зростання кількості та руйнівної сили стихійних лих останнім часом
обмовлено антропогенною діяльністю;

Кількість людських жертв та величина матеріальних збитків в значній мірі залежить від рівня економічного розвитку країни. Про це свідчать такі дані. Враховуючи матеріальний збиток від стихійних лих, витрати на відновлювальні роботи оцінюються в 1,5-2% валового національного продукту в розвинених країнах, тоді як в державах „третього світу" він складає понад 15-20%.3гідно оцінки спеціалістів шведського Червоного Хреста, в країнах, що розвиваються, кількість жертв від стихійних лих вдвічі вище, ніж в розвинутих, а в менш розвинутих - в 6 разів. Наприклад, землетрус однакової сили та інтенсивності „вбив" в Перу в 50 разів більше людей, ніж в Японії.

Така сумна статистика пояснюється тим, що в розвинених країнах давно зрозуміли, що набагато ефективніше вкладати кошти в попередження небезпек, в будівництво захисних споруд і т. д., ніж потім ліквідовувати катастрофічні наслідки стихійних лих.

НС воєнного характеру — це такі НС, які виникають внаслідок застосування бойових засобів. Найбільш тяжкі наслідки виникають від застосування зброї масового ураження.

-3-

Наслідки надзвичайних ситуацій можна класифікувати наступим чином:

I. Людські втрати:

1. Кількість людей, що загинула.

2. Кількість людей, що постраждала.

II. Соціальні наслідки:

1. Тимчасове порушення постачання населення через порушення транспортних перевезень.

2. Скорочення вільного часу взагалі і збільшення витрат часу на
поїздку до місця роботи.

3. Погіршення трудових і житлових умов.

4. Зростання міграції населення із потенційно небезпечних в інші
райони.

5. Стресовий стан населення.

6. Загальне погіршення стану здоров'я.
III. Економічні наслідки:

1.Втрати - це економічні наслідки, яких зазнають основні фонди підприємства. (До основних фондів належать будівлі, споруди, основне обладнання)

2. Збитки - це економічні наслідки, яких зазнають оборотні фонди підприємства, витрати на попереджувальні і аварійно-ремонтні роботи, а також недоотримання прибутку підприємствами.(До оборотних фондів належать сировина, напівфабрикати, готова продукція тощо)

Економічні втрати та збитки також поділяються на прямі та непрямі.

Прямих втрат та збитків зазнають підприємства, які знаходяться в зоні надзвичайної ситуації, а непрямих - ті, що знаходяться поза зоною надзвичайної ситуації.

Дата добавления: 2014-11-08