Завдання роботи

Практична робота № 2

Контрольні запитання

1. Дайте визначення понять та термінів наведених у методичних вказівках.

Тема: Методика побудови логіко-імітаційної моделі небезпечної ситуації

Мета роботи: Оволодіти методикою побудови логіко-імітаційних моделей

небезпечних ситуацій; навчитись самостійно будувати моделі

небезпечних ситуацій, що виникають у побуті, на виробниц

тві, тощо.

1. Познайомитись з методикою побудови логіко-імітаційної моделі небезпечної ситуації.

2. Побудувати логіко-імітаційні моделі, головними подіями яких є:

а) „ загоряння горючої рідини”;

б) „ погасло електричне освітлення”;

в) „ поява сигналу тривоги”.

Обладнання. Картки з прикладами логіко-імітаційних моделей різних небезпек.

Зміст роботи. Вивчення небезпек, що оточують людину, механізмів виникнення та формування небезпечних ситуацій є одним з основних завдань безпеки життєдіяльності.Одним з основних методів, що застосовується для цього, є метод моделювання процесів виникнення травм, аварій та катастроф.

Взагалі, метод моделювання широко застосовується в сучасній науці. У випадках, коли, з різних причин, неможливо вивчати сам об’єкт, що цікавить дослідника, створюють модель даного об’єкту, яка відображає найбільш суттєві риси та характеристики досліджуваного об’єкту.Моделі бувають різними.Наприклад, всім відомий глобус- модель земної кулі, це, так би мовити, наочна модель.Широко застосовуються математичні моделі, коли за допомогою математичних формул та розрахунків імітуються різні процеси та явища. Особливо широкого застосування метод моделювання набув у сучасній науці в зв’язку з використанням комп’ютерної техніки. Адже за допомогою комп’ютера можна побудувати будь-яку модель будь-якого явища.В безпеці життєдіяльності для вивчення процесів формування небезпечних ситуацій використовуються логіко-імітаційні моделі, які інакше називаються „ деревом помилок” або „деревом несправностей і помилок оператора” за їх загальний вигляд, що нагадує галузисту крону дерева.

Вперше метод, розроблений Х. Уотсоном, застосували для аналізу надійності системи керування запуском ракети „Мінітмен” (Великобританія). Пізніше він був удосконалений Хааслом (США) і набув широкого застосування після симпозіумів з питань бепеки систем, що відбулися у 1965 р. в м. Сієтлі і в Каліфорнійському університеті.Фірма „Боїнг”, використовуючи метод „дерева” для аналізу надійності складних систем на базі літаючих апаратів, адаптувала цей метод для широкого застосування ЕОМ, а в 1966р. Міністерством оборони США був розроблений спеціальний стандарт для застосування методу на всіх стадіях проектування військової техніки. Згодом цей метод почали використовувати для вивчення процесів виникнення аварій, травм і катастроф у виробничих умовах, в тому числі і в сільському господастві.Сучасна наука з безпеки життєдіяльності широко використовує логіко-імітаційні моделі для вивчення процесів виникнення та формування природних, соціальних, техногенних та інших видів небезпечних ситуацій.

Основні принципи побудови моделі такі.Спочатку визначають, так звану, головну подію.Головна подія –це і є та небезпечна ситуація, модель якої ми будемо будувати (аварія, травма, катастрофа тощо).Головна подія графічно позначається подвійним прямокутником і записується зверху аркуша. Головна подія завжди тільки одна в моделі. Далі починають логічно міркувати, які події привели до головної, тобто визначають причини цієї події.Їх записують під головною. Графічно їх позначають по-різному:ромб- нерозкрита подія (подія, яка вимагає проведення відповідних додаткових досліджень); прямокутник- проміжна подія (подія, причини якої ми можемо визначити); овал-подія-умова, що використовується з оператором „ЗАБОРОНА”; хатка (п’ятикутник, в якому один з боків є основою)- подія,яка може відбутися або не відбутися; трикутник (рівносторонній трикутник) – символ перенесення.Наступний етап побудови моделі-визначення виду логічного зв’язку, що пов’язує головну подію з подіями-причинами. Поскількі дані моделі є логічними, то всі події в них зв’язані логічними зв’язками.Графічно ці зв’язки позначаються за допомогою символів-операторів або логічних операторів.Умовні позначення логічних операторів наведені у додатку 1. Найчастіше використовуються оператори „І” та „АБО”.

Далі визначають причини подій, що були причинами головної події.Визначають вид цих подій та логічні оператори, які пов’язують ці події з попередніми. Таким чином, ми визначаємо логічну послідовність подій, що призвела до небезпечної ситуації. Нарешті, визначають, так звані, базові або кінцеві події. Графічно вони зображуються у вигляді кола. Будь-яка модель закінчюється саме такими подіями. Це події, з яких починається процес формування небезпеки.

Повністю побудована і перевірена модель підлягає математичній обробці для визначення ймовірності кожної випадкової події, що увійшла до моделі, починаючи з базових і закінчуючи головною.

Необхідно звернути увагу на те, що при побудові логіко-імітаційної моделі першою ми визначаємо головну подію, а останніми – базові події. Але в житті все відбувається навпаки. Спочатку відбуваються базові події, які дають поштовх для розвитку „ланцюжку” наступних подій, що призводять, в кінці кінців, до головної події, тобто, до небезпечної ситуації. Приклад логіко-імітаційної моделі наведений в додатку 2.

Таким чином, логіко-імітаційні моделі дають можливість виявити послідовність подій, що призводять до виникнення небезпечної ситуації.Знаючи цю послідовність, ми можемо на будь-якій стадії перервати її та запобігти виникненню небезпеки.Саме тому логіко-імітаційні моделі мають велике практичне значення для вивчення механізмів зародження та формування небезпечних ситуацій.

Контрольні запитання:

1. Що таке метод моделювання? Які моделі ви знаєте?

2. Хто вперше запропонував використання логіко-імітаційних моделей?

3. Які основні принципи побудови моделі?

4. Які символи-події використовуються в моделях?

5. Які символи-оператори використовуються в моделях?

6. Чому логіко-імітаційні моделі мають велике практичне значення?

Дата добавления: 2014-11-08