КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Практична робота № 5
Основні дозиметричні одиниці та їх співвідношення Додаток 2 Періоди напіврозпаду деяких радіоактивних нуклідів Додаток 1
Тема: Норми радіаційної безпеки України (НРБУ -97) Мета роботи: Познайомитись із правовими основами радіаційної безпеки в Україні; основними положеннями Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
Завдання роботи:
Обладнання: збірники нормативних документів, довідковий матеріал. Зміст роботи: Першим пізнав негативні властивості радіоактивного випромінювання його першовідкривач французький вчений Анрі Беккерель у 1895 році.Він поклав пробірку з радієм у кишеню та отримав опік шкіри. Марія Кюрі померла від раку крові внаслідок впливу радіації. Практично всі 336 чоловік, які в той час працювали з радіоактивними матеріалами, померли внаслідок опромінення.Але остаточно люди пізнали негативні наслідки іонізуючих випромінювань після вибуху атомних бомб в 1945 році в Японії та після Чорнобильської катастрофи в 1986 році.Отже, практично з моменту відкриття явища радіоактивності перед вченими постало дуже важливе питання встановлення таких меж радіоактивного опромінення, які були б безпечними для людини. Для вирішення цього питання був створений цілий ряд міжнародних організацій.Питання радіаційної безпеки в міжнародних масштабах організаційно регламентуються Міжнародною комісією по радіаційному захисту (МКРЗ), яка була створена в 1950 році.Питаннями захисту при роботах з атомною енергією займається МАГАТЕ (Міжнародне агентство по атомній енергії).Крім цього, при ООН створений спеціальний науковий комітет по радіаційних проблемах (ЮНЕСКО). Згідно уставу, МКРЗ знайомиться з усіма досягненнями в області захисту від випромінювань; розробляє, виходячи з основних наукових принципів, відповідні рекомендації, які затверджуються Міжнародним радіологічним конгресом.На основі прийнятих конгресом пропозицій національні комісії радіаційного захисту (НКРЗ), стосовно до місцевих географічних та економічних умов, видають відповідні правила і закони, які визначають норми безпечної роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань. Починаючи з 1988 року в Україні було розпочато створення правової бази для захисту населення від наслідків радіоактивного опромінення: - 1988 р. –Указ „Про кримінальну відповідальність за незаконні дії з радіоактивними речовинами”; - 1990 р. – Указ „Про відповідальність за порушення вимог, спрямованих на поліпшення екологічної обстановки в Українській РСР”. У відповідності з цими указами вводилась адміністративна та кримінальна відповідальність за перекручування та приховування службовими особами інформації про радіаційний стан, захворюваність населення в забруднених районах, порушення вимог радіаційної безпеки при виробництві сільськогосподарської продукції. - 1991 р. – Закон „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закон „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; - 1993 р. – прийнято Положення про Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення; - 1994-1995 рр. – затверджено Концепцію державного регулювання безпеки та управління ядерною галуззю в Україні, прийнято закони „Про поводження з радіоактивними відходами” та „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”; - 1996-1997рр.- прийнято закони „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” та „Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”. Згідно з положеннями Конституції України та вищеназваних нормативних актів в 1997 році були введені в дію Норми радіаційної безпеки України. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ -97)- є державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів (правила, умови і критерії для прийняття рішень, а також методи і засоби вимірювань) для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства взагалі. В основу НРБУ-97 покладено рекомендації МКРЗ, публікації МАГАТЕ серії „Безпека”, досвід застосування НРБ-76\87, інші нормативні документи, найважливі наукові розробки вітчизняних та закордонних вчених з питань протирадіаційного захисту і радіаційної безпеки. НРБУ-97 є обов’язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами, що працюють з джерелами іонізуючого випромінювання.Контроль за виконанням НРБУ-97 покладено на Державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров’я та Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України. НРБУ-97 встановлюють наступні принципи радіаційної безпеки: 1. Принцип виправданості. Необхідно, щоб користь від вибраної людської діяльності перевищувала пов’язаний з цим загальний збиток для суспільства або людини. 2. Принцип неперевищення. Величини опромінення, пов’язані з людською діяльністю, не повинні перевищувати встановлені рівні. 3. Принцип оптимізації. Користь від вибраної людської діяльності повинна не лише перевищувати пов’язаний із нею збиток, але й бути максимальною. Згідно з НРБУ-97 встановлюються такі категорії осіб, що опромінюються: - категорія А- персонал,який за місцем роботи постійно або тимчасово безпосередньо працює із джерелами іонізуючих випромінювань; - категорія Б- обмежена частина населення (особи, які безпосередньо не працюють з ІВ, але за умовами проживання чи розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню); - категорія В- населення. Для осіб категорії А встановлюється основна дозова границя, яка називається гранично допустима доза (ГДД)- це найбільше середнє значення індивідуальної еквівалентної дози за календарний рік, яка при рівномірному опроміненні протягом 50 років не може викликати в стані здоров’я сучасного та наступних поколінь несприятливих наслідків, що виявляються сучасними методами. Для осіб категорії Б встановлюється основна дозова границя, яка називається границя дози (ГД)- це найбільше середнє значення індивідуальної еквівалентної дози за календарний рік, яка при рівномірному опроміненні протягом 70 років не може викликати в стані здоров’я сучасного та наступних поколінь несприятливих наслідків, що виявляються сучасними методами. В таблиці 1 наводяться значення основних дозових границь для осіб категорій А та Б. Таблиця 1
Дата добавления: 2014-11-08; Просмотров: 620; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |