РЕФЕРАТ 6 страница

Не буде грубою помилкою вживання в усному виступі слова відмічати з тим самим значенням: Доповідач у виступі відмітив, що питання фінансування проекту найболючіше.

У нейтральному мовленні, в розмовному стилі замість книжного слова відзначати варто використовувати синоніми помітити, побачити: Керівник помітив недоліки в роботі. Виступаючий побачив реакцію залу на свою заяву.

Відносини — взаємини — стосунки — відношення — ставлення

Слова відносини, стосунки, взаємини використовуються на означення стосунків, взаємин між членами якогось колекти­ву, громади, між суспільними групами, класами, суспільно-економічними та політичними об'єднаннями: відносини між країнами, взаємини між дітьми, приятельські стосунки.

Слово-термін відносини вживається у різних галузях науки, переважно суспільного, економічного та політичного характеру: виробничі відносини, міжнародні (дипломатичні) відносини, торговельні (ринкові, товарні, кредитні) відносини.

Слово стосунки широко використовується на означення зв'язків, контактів взагалі: стосунки з республіканськими ху­дожніми організаціями.

Слово ставлення вживається тоді, коли йдеться про вияви певних почуттів до кого-небудь: ставлення до життя, праці; ставлення до товариства книголюбів.

Слово відношення виражає взаємозв'язки тільки між пред­метами, явищами тощо. Воно передає зміст поняття "стосун­ки, причетність до кого-, чого-небудь; зв'язок із ким або чим": Він мав відношення до цього випуску (тобто був при­четний до цього випуску).

У термінологічному значенні слово відношення виступає в математиці, лінгвістиці: арифметичне відношення, синтак­сичні відношення.

У науково-діловому стилі слово відношення вживається як діловий лист, який надсилається до установи або офіційної особи.

Відпуск — відпустка

Ці слова в українській мові досить часто помилково ви­користовують одне замість другого. Це можна пояснити тим, що кожному з наведених слів у російській мові від­повідає один еквівалент — "отпуск". А в українській мові розрізняються значення "видача, продаж чого-небудь" (пор.: відпуск товарів — отпуск товаров) і звільнення на певний час від роботи, навчання (пор.: профспілкова відпустка — профсоюзный отпуск).

Відпуском ще називається повна копія відправленого із установи документа, яка залишається у відправника: Різно­видами копії є відпуск, витяг, дублікат.

Галузь — сфера — ділянка

Ці слова об'єднує спільне значення — певна сукупність фактів, явищ, занять, що складають якийсь окремий бік людської діяльності, людських інтересів:

1) Пануючою господарською структурою у цілому ряді га­лузей промисловості акціонерні товариства стають лише з другої половини XIX століття.

2) У наш динамічний час немає такої сфери людської діяль­ності, яка тісно не пов'язана з наукою.

3) За середніми розмірами акціонерного капіталу на різних ділянках застосування лідирували кредитні заклади.

Галузь, сфера, ділянка — слова стилістично нейтральні. Досить часто із значенням, властивим цим словам, помилко­во вживають слово область: в областях господарства, в об­ласті промисловості. Такого значення іменник область в українській мові не має.

Дефект — недолік

Дефект (лат. defectus— недолік) — позначає якусь ваду, хибу, недолік, пошкодження. Широко використовується для позначення усяких фізичних вад людського організму: де­фект вимови, приховані генетичні дефекти. Слово дефект звичайно позначає такі хиби, які можна побачити або фі­зично відчути на конкретному предметі. Основна сфера функціонування слова дефект — спеціальна література, на­укова термінологія.

Слово недолік може вживатись як синонім до слова де­фект: недолік мови — дефект мови. Але семантика слова недолік ширша. Воно позначає недогляди, упущення, помил­ки у якій-небудь справі, роботі, діяльності окремої людини або організації: усунути недоліки в роботі.

Отже, слово дефект позначає переважно відчутні, видимі недоліки конкретних предметів, а недолік вказує на негатив­ну ознаку, якість чого-небудь.

Дилема — проблема — завдання

Дилема — слово грецького походження, воно означає необхідність вибору між двома можливостями, звичайно не­бажаними або важко здійсненними: Війна і мир — ця дилема загострилася в наш час, наприкінці XX ст.

Проблема — це теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання. Саме проблемами називають складні питання у галузі міжнародних відносин, економіки, науки: корінні проблеми сучасної епохи; розв'язувати складні пробле­ми соціально-економічного розвитку країни.

Завдання — це запланована для виконання робота, спра­ва, доручення: Для Спілки жінок України першочерговим за­вданням є підтримка і розвиток жіночого підприємництва.

Отже, проблема вказує на необхідність її розв'язання, ди­лема — на вибір між двома можливостями, а завдання стосується виконання окремого обсягу роботи.

Дипломант — дипломник

Ці слова (з фр. diplome — "аркуш, документ, складений удвоє") мають різні тлумачення.

Дипломантом називають людину, відзначену дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі, переможця конкурсу: дипломант міжнародного конкурсу.

Слово дипломник означає особу, яка працює над диплом­ною роботою: дипломник з університету.

Добиватися — досягати

Ці слова вживаються на позначення досягнення певного результату, певної мети.

Слово досягати має значення "діставати, одержувати ба­жане". Воно сполучається з абстрактними словами, наймену­ваннями різноманітних понять: національна культура досягла розквіту, світова торгівля досягла величезного розвитку. Це слово характеризує також діяльність окремої особи (осіб): автори підручника досягли поставленої мети, автор досягнув значної майстерності.

Дієслово добиватися має конкретніше значення, пов'язане з досягненням конкретних результатів. Це слово характери­зує переважно діяльність людини у визначеній сфері: добива­тися прав, волі; добиватись високого врожаю; добиватися слова від когось. Дієслово добиватись доречне тоді, коли йдеться про певний результат чиєїсь діяльності. Це слово у тексті підкрес­лює думку про потребу вирішення якоїсь проблеми.

Проте, незважаючи на вказану відмінність, ці слона можна вживати як взаємозамінні.

Економічний — економний

Слово економічний вживається стосовно понять, пов'я­заних з економікою — суспільно-виробничими відносинами, господарською і фінансовою діяльністю: економічні системи, економічна стратегія, економічний потенціал, економічний прогрес, економічний район, економічне життя.

Слово економний співвідноситься зі словами економія, еко­номити і тому має інше значення — "який бережливо, ощад­ливо витрачає що-небудь, сприяє економії": економні рухи, економні витрати.

Загальний — спільний

Загальний і спільний синонімічні у значенні "такий, що охоплює всіх, стосується всіх": загальна (спільна) розмова, за­гальне (спільне) засідання.

Але тільки: загальні збори, загальна військова повинність, загальне право обирати і бути обраним (поширюється на всіх); спільні мрії, спільні турботи (належать усім, кільком, що взаємно володіють ними).

Закінчити — завершити

Дієслово закінчити називає кінець різноманітних дій, видів роботи, діяльності, відрізку життя, навчання людини тощо.

Аналогічне смислове наповнення має дієслово завершити — "довести виконання, здійснення чого-небудь до остаточно­го кінця". Отже, це слово означає абсолютний кінець спра­ви, дії.

Дієслову завершити надається перевага тоді, коли треба відтворити схвальний, урочистий тон оповіді. Також це дієслово вживається для називання успішного закінчення дій, справ. І порівняно зі словом закінчувати завершувати має більш абстрактне значення (пор.: завершити навчання, освіту, курс — закінчити школу, інститут).

Заслухати — прослухати — вислухати

Слово заслухати вживається стосовно офіційних повідом­лень, доповідей на зборах, засіданнях, конференціях: конфе­ренція заслуховує звіти комітету, заслухано вирок.

Прослухати означає "слухати що-небудь з початку до кінця": прослухали коротку інформацію наукового співробіт­ника, прослухали лекції, прослухали оголошення.

Обидва вислови правомірні, але передають різні відтінки змісту. Загальніше в офіційних ситуаціях звучать словосполу­чення з дієсловом заслухати: планується заслухати... Дієслово прослухати стосується здебільшого ситуації завер­шеної дії.

Дієслово вислухати використовується для характеристики конкретного акту розмови, спілкування, побутової бесіди: вислухати співрозмовника, вислухати вимоги.

Звільняти — усувати

Дієслово звільняти має два значення:

1) позбавляти професійної діяльності (звільняти + родовий відмінок з прийменником з);

2) позбавляти від роду занять (звільняти + родовий відмінок з прийменником від).

На відміну від дієслова звільняти дієслово усувати має значення "позбавляти від діяльності" (усувати + родовий відмінок іменника робота з прийменником від).

Зміст — значення — смисл

Названий ряд синонімів об'єднує поняття "внутрішня ос­нова, сутність чого-небудь". Найбільш поширеним щодо цього і стилістично нейтральним є слово зміст. Як термін уживається словосполучення зміст і форма. Терміном ви­ступає також іменник значення (значення слова, лексичне значення).

Слово смисл у розумінні внутрішньої основи, суті чого-небудь використовується рідко й фактично належить до роз­мовної форми (замість смисл слова, смисл творчості треба вживати значення слова, але зміст творчості). Поняття "ро­зумна основа, мета, призначення чого-небудь" так само пе­редається словом зміст. Отже, зміст, з одного боку — це те, про що йде мова, розповідається; те, що описується, зоб­ражається (зміст оповідання), а з другого — це найваж­ливіша ідея, основа, сутність чогось.

Ініціатива — пропозиція — звернення

Слово ініціатива (лат. іпііішп — початок) вживається у значенні "почин, активна провідна роль у діях, заповзят­ливість". Ініціаторами називають людей, що роблять пер­ший крок у якій-небудь справі, керують нею. Це слово переважає в офіційно-діловому, публіцистичному стилях: за ініціативою, взяти до своїх рук ініціативу.

Пропозиція — це те, що пропонується, виноситься на об­говорення, порада, вказівка. Це слово не обов'язково вира­жає почин справи, хоча й не виключає цього: виступив з пропозицією, раціоналізаторська пропозиція.

Іменник звернення стосується офіційного, інформативного повідомлення. Його семантика передбачає сполучуваність зі словами ініціатива і пропозиція: виступили з ініціативою, про­позицією; звернулися з ініціативою,, пропозицією; звернення з ініціативою, пропозицією.

Інтерв'ю — бесіда

Інтерв'ю — це призначена для опублікування в пресі, пе­редачі по радіо, телебаченню розмова журналіста з політич­ним, громадським або яким-небудь іншим діячем. Так може називатися газетна стаття або передача по радіо, телебачен­ню, що містить виклад такої розмови: по телебаченню пере­давали інтерв'ю з відомим політичним діячем, у газеті було опубліковано інтерв'ю з письменником. Це розмова двох співбесідників: основне завдання одного з них — запитувати про щось, а другого — відповідати. Слово бесіда має ширший зміст:

1)обмін думками з ким-небудь;

2)доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками.

У бесіді можуть брати участь кілька осіб, причому їхня бесіда передбачає активний, рівноправний обмін висловлю­ваннями кожного з учасників.

Слова інтерв'ю та бесіда різняться своєю сполучуваністю: брати інтерв’ю у кого-небудь, давати інтерв'ю журналістові, але бесіда з письменником, бесіда за "круглим столом".

Комунікабельний — комунікаційний — комунікативний

Слово комунікабельний функціонує у засобах масової інфор­мації та художній літературі. Служить для характеристики лю­дини, з якою легко спілкуватися, мати ділові стосунки, яка легко встановлює контакти і зв'язки: комунікабельна людина.

Прикметник комунікаційний має значення "який стосу­ється комунікації — шляхів сполучення, транспорту, ліній зв'язку тощо": комунікаційні труби.

Прикметник комунікативний — "який стосується кому­нікації як спілкування, інформації": комунікативна функція мовлення.

Навколишній — оточуючий

Значення слів оточуючий і навколишній близькі, проте є випадки, коли їх слід розрізняти.

Слово навколишній має ширшу сполучуваність: навколишні села, будинки, звуки; навколишня дійсність. У формі середньо­го роду, поєднуючись із займенником все, слово навколишнє вживається як іменник: I ще пам'ятаю: був гарний літній день, і все навколишнє здавалося прекрасним (О.Довж.). Цей імен­ник стосується всього, крім людей.

Дієприкметник оточуючий у множині також може вико­ристовуватись як іменник. У таких випадках він стосується тільки людей: Відпочиваючи у людних місцях, треба зважати на оточуючих.

Наголосити — підкреслити

Слово підкреслити означає "виділити, вирізнити щось серед чого-небудь". Насамперед ідеться про написане: щоб виділити якусь його частину, проводять під нею риску. У розмові, бесіді, лекції, щоб привернути увагу до певного по­няття, деякі слова вимовляють вищим тоном, змінюючи інто­націю. Цим самим виділяють, вирізняють відповідне слово або вислів серед інших, тобто підкреслюють.

Отже, підкреслення рискою на письмі й наголошення в ус­ному мовленні — способи виділення слів, словосполучень, окремих речень.

Дієслова підкреслювати й наголошувати мають спільне значення: "виділяти що-небудь".

Тому доповідач може не лише наголошувати, а й підкрес­лювати сказане ним, виділяючи його з-поміж того, про що йшла або йтиме мова. Дієслова підкреслювати і наголошува­ти вживаються не тільки в конкретному значенні "виділяти інтонацією", "підкреслювати олівцем що-небудь". Вони стосу­ються й формулювання головної, важливої думки, зосереджен­ня уваги на якійсь проблемі: Заступник директора наголосив на виконанні держзамовлення. У своєму виступі головуючий підкрес­лив, що депутати не дотримуються регламенту.

Неординарний — оригінальний

Слово неординарний своїм значенням вказує на те, що якийсь факт, подія, явище виділяється з ряду інших своєю не­звичайністю, непересічністю: неординарні прикмети року; сприяти вихованню неординарних людей.

Близький за значенням до нього прикметник оригінальний — "незвичайний, своєрідний, самобутній". Сполучуваність його з іменниками надзвичайно різноманітна: оригінальна лю­дина, оригінальний добір художніх засобів, оригінальна виста­ва, оригінальне оформлення. Оригінальними називають речі, створені самостійно, без наслідування відомих зразків. У та­кому розумінні слово неординарний вживати не можна.

Особистий — особовий

Особистий — це індивідуальний, такий, що стосується ок­ремої особи, належний особі: особиста власність, особиста думка, особисте життя.

Слово особовий — такий, що стосується особи взагалі, багатьох осіб: особовий склад, особова справа (у відділі кадрів). Цей прикметник вживається як граматичний термін: особове дієслово, особовий займенник тощо.

Офіційний — офіціальний

У сучасній мові поширені паралельні вислови: офіційний папір і офіціальний папір; офіційне повідомлення й офіціальне повідомлення тощо.

Оскільки ці паралельні прикметникові форми не роз­різняються за значенням, то перевагу слід надавати поширенішій і словотвірно закономірній формі прикметника, тобто прикметнику офіційний. Тому треба писати й говорити офіційне повідомлення, офіційний прийом, офіційне звернення, офіційний візит, офіційний представник, офіційна зустріч та ін.

Положення — становище — стан

Положення означає розташування у просторі (горизон­тальне положення), певне теоретичне твердження чи думку (основні положення статуту), зведення законів, правил (Положення про вибори до Верховної Ради України).

Становище — це події, обставини, ситуації (становище на Балканах).

Слово стан має вужче значення, ніж положення і стано­вище. Це найчастіше — сукупність певних явищ, процесів (фізичний стан рідини, стан здоров'я, психічний стан людини, стан справ).

Попередній — передчасний

Основна семантика слова передчасний — "який від­бувається, відбувся, з'явився, настав раніше, якого не чека­ли": передчасна старість; передчасні вибори.

Слово попередній має значення — "який проводиться, здійснюється, встановлюється заздалегідь, наперед", "який був, стався раніше; який передує чому-небудь", "який безпо­середньо передував нинішньому, який був безпосередньо перед чим-небудь", "такий, як і раніше": попередня зустріч, попередня адреса.

У формі середнього роду це слово може виступати як іменник — "те, що було раніше, що належить до минулого": попереднє (минуле) забулося.

Професіональний — професійний

Обидва прикметники мають однакове значення, але їх співвідносять з різними словами: професіональний — про­фесіонал, професійний — професія. Вони вказують на відно­шення до професії, зв'язок із професією: професійна (професіональна) підготовка; професійні (професіональні) інтереси. Але є різниця щодо їх сполучуваності з іншими словами.

Професійний має ширше коло зв'язків. Переважає у спо­лученні з іменниками хвороба, захворювання, травма та ін., тобто "хвороба, пов'язана з професією". У сполуці про­фесійна спілка взаємозаміна прикметників не допускається.

Професіональний найчастіше вживається тоді, коли треба підкреслити значення "такий, що стосується професіоналів, не аматорів; фаховий": професіональний актор — актор, який обрав своїм фахом театральну справу (акторами-аматорами можуть бути люди різних професій і без професій).

Процент — відсоток

Це слова-синоніми. Науковий стиль надає перевагу слову процент. Відсоток — буквально означає "за сто", "наріст від ста".

Процент і відсоток вживалися як паралельні терміни в XIX ст., так само паралельно використовуються вони і в су­часних стилях: виробити 142 проценти, великий відсоток ви­борців.

Реклама — афіша — рекламація

Реклама (лат. reclamo — "голосно кричати, вигукувати (щоб привернути увагу до чогось)") — це процес популяри­зації товарів, видовищ, послуг для привернення уваги по­купців, споживачів, глядачів або поширення відомостей про когось чи щось для створення популярності. Крім того, рек­лама — це плакат, оголошення чи якесь зображення, що ви­користовується як засіб привертання уваги покупців, споживачів, глядачів: реклама товарів і послуг.

Слово рекламація (лат. reclamatio — "голосне заперечення, засудження") — "претензія, протест проти недоброякісної продукції"". Функціонує переважно у торговельно-виробничій сфері: надіслати рекламацію на недоброякісну продукцію.

Слово афіша (фр. afficher — "прибивати до стінки, роз­голошувати") — має тільки предметне значення — "оформ­лене певним чином оголошення про концерт, виставу, лекцію тощо, що вивішується на видному місці": афіша Те­атру драми і комедії.

Тактовний — тактичний

Тактовний — той, що володіє почуттям міри, такту (ут­ворений від іменника такт — "почуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явищ дійсності"): тактовна людина.

Прикметник тактичний утворений від іменника тактика у значенні "сукупність прийомів, методів або способів, що використовуються у політиці, спорті, на війні для досягнен­ня мети або здійснення певної бойової операції": тактичні міркування, тактичні прийоми.

Форум — збори

Форум (лат. forum — "площа, двір") — широкі представ­ницькі збори: міжнародний форум молоді, форум кінемато­графістів. Це слово доцільно вживати для позначення зборів світового, міжнародного масштабу: форум дослідників слов'янських культур.

Слово збори вживається стосовно зібрання членів певно­го колективу, організації з метою обговорення якихось пи­тань чи проведення заходів: відкривати збори, писати протокол зборів, установчі збори.

Шар — верства — пласт

Коли говорять про якусь однорідну масу, речовину, що покриває будь-яку поверхню або міститься між чим-небудь, вживають іменник шар (шар глини). Це слово широко вживається в різних галузях науки, техніки, народного гос­подарства. Словосполучення з ним набули термінологічного звучання, наприклад: верхні шари атмосфери, шар фільтру­вальний, глибина орного шару, річний шар деревини тощо.

Близьким до слова шар є похідне від нього прошарок, яке вживають і в прямому (назва тонкого шару чого-небудь, що міститься в чомусь, між чимось), наприклад: теплоізоля­ційний прошарок, і в переносному значеннях (назва певної суспільної групи): дрібнобуржуазний прошарок. Прошарком може бути група людей, яка входить як складова частина до іншого колективу.

У сучасній літературній мові в значенні "горизонтально розміщена маса чого-небудь" поряд із словом шар викорис­товується слово верства. Воно виступає і як геологічний термін на позначення осадових гірських порід, форм їх заля­гання, наприклад: поверхнева верства, водоносна верства, фільтруюча верства та ін.

Ширше, ніж шар, слово верства використовується в пере­носному значенні як назва суспільного класу, соціальної групи: верстви населення, верстви робітників і студентів.

Слово пласт, хоч і близьке семантично до лексем шар та верства, має певні відтінки. Його здебільшого вживають на позначення цільної однорідної маси, обмеженої більш-менш паралельними площинами. Найчастіше це слово можна зустріти в термінологічних сполуках стосовно гірництва: залізорудний пласт, соляний пласт.

Отже, близькі слова шар, верства, пласт виявляють спе­цифіку щодо сполучуваності з іншими словами. Різняться вони й стилістичними сферами вживання.

2. НОРМА. РЕКОМЕНДАЦІЇ

Авторитет серед кого — авторитет у кого

Іменник авторитет керує родовим відмінком з приймен­ником серед або з прийменником в(у), на вибір яких впли­ває значення залежних слів.

При використанні іменників — назв осіб перевага нада­ється прийменниково-відмінковій формі серед + родовий відмінок: авторитет серед підлеглих, серед робітників.

Коли поширення авторитету мислиться як певна сфера, як сукупність осіб, то вживають прийменниково-відмінкову форму в(у) + місцевий відмінок: авторитет в організації.

Назви окремих осіб рідше оформляються місцевим від­мінком з прийменником в (у): авторитет у відвідувачів.

Адресувати кому — адресувати на кого

Дієслово адресувати керує двома синонімічними слово­формами: давальний відмінок або на + знахідний відмінок. Можна помітити тенденцію використовувати при слові адре­сувати у переносному значенні переважно давальний відмінок: Скаргу необхідно адресувати керівникові.

Керування на + знахідний відмінок підкреслює місце спря­мування дії; Лист адресовано на установу.

При використанні іменників — назв осіб у прийменнико­во-відмінковій формі з прийменником на значення місця поєднується із значенням адресата дії: Пояснювальну записку адресовано на декана.

Аналогія з відомими подіями — аналогія до відомих подій — аналогія між відомими подіями

Слово аналогія, хоча й має відтінок книжності, проте трапляється в різних стилях, зокрема в усно-розмовному. Синтаксична сполучуваність слова іншомовного походження розвинулася під впливом синтаксичних зв'язків питомо українських слів близького значення. Найуживаніше керу­вання при слові аналогія — прийменниково-відмінкова форма за + давальний відмінок — подібне до керування при словах зіставлення, порівняння.

Рідше іменник аналогія сполучається з прийменниково-відмінковою формою до + родовий відмінок. Тут відчу­вається вплив керування при слові подібність. У мовній практиці усталився вираз за аналогією до + родовий відмінок: за аналогією до дієслів, за аналогією до відомого процесу.

При використанні складного утворення між + орудний відмінок і орудний відмінок називаються обидва зіставлювані предмети (в разі збігу опорного іменника другий раз він звичайно не повторюється, випускається, але легко домис­люється на підставі контексту). Це істотно відрізняє слово­сполучення аналогія між + орудний відмінок і орудний відмінок від синонімічних з ним словосполучень.

Багатий, насичений фактами — багатий на факти

Прикметники багатий, насичений зближують значення "який містить чогось у достатку", причому в слові насичений мається на увазі максимальна кількість якоїсь речовини. Обидва слова керують безприйменниковим орудним відмінком: Цікава, насичена фактами біографія. Українська земля багата народними піснями, казками, легендами.

При слові багатий вживається також прийменниково-відмінкове керування на + знахідний відмінок, синонімічне з безприйменниковим: Характеристика багата на похвали. Сезон багатий на спортивні події.

Вибираючи форму керування, перевагу віддають при­йменниково-відмінковій формі, але не слід забувати й синонімічний орудний відмінок при слові багатий.

Будинок на вулиці Освіти — будинок по вулиці Освіти.

У мовній практиці останніх десятиріч, особливо в пресі, дуже поширилися вирази типу будинок по вулиці Франка, мешкати на бульварі Давидова, музей розташовано по вулиці Великій Васильківській. Такі вирази правильні, проте не варто забувати й про синомічний засіб, а саме: знахідний відмінок слів вулиця, бульвар, проспект з прийменником на.

Напр.: мешкати на вулиці Сагайдачного, будинок на про­спекті Науки, музей розташовано на бульварі Шевченка.

Викликати невдоволення — спричиняти невдоволення

Слово спричиняти відрізняється від свого синоніма викли­кати тим, що пов'язане з негативними наслідками. Ці діє­слова поєднуються з безприйменниковим родовим відмінком: викликати протест, спричинити невдоволення.

Спричиняти сполучається іноді з родовим відмінком імен­ників + прийменник до, але в сучасній мові така сполучу­ваність сприймається як порушення літературної норми: Це спричинило до ідеологічних помилок.

Властивий, притаманний, характерний для творчості — притаманний, властивий творчості

Для прикметника характерний єдина можлива форма — поєднання з родовим відмінком іменників + прийменник для: характерні для творчості, характерно для творчих натур.

Поєднання слів властивий і притаманний з прийменнико­во-відмінковою формою трапляється рідко: впадала у вічі притаманна для цієї країни працьовитість. Це керування притаманне переважно для усного мовлення і художнього стилю. Звичайно, прикметники властивий і притаманний ке­рують безприйменниковим давальним відмінком: притаманний гуманізм, властивий оселі затишок.

Додати до вищесказаного — додати до щойно сказаного

Обидва вислови можливі й розрізняються залежно від писемного чи усного мовлення. На письмі вживається слово вищесказаний, а в усному мовленні — щойно сказаний. Та це й зрозуміло, адже написане слово розташовується вище того, що буде написане далі, або нижче того, що вже напи­сане раніш. А в усному мовленні виголошені слова фіксу­ються нами як такі, що прозвучали одне за одним у певний відрізок часу: одні раніше, інші — слідом, одразу за ними чи згодом.

Слова вищесказаний, нижческазаний стали офіційно-діло­вими термінами, складові їх частини пишемо разом. А щой­но сказаний — вільне словосполучення, його складові частини пишуться окремо одна від одної.

Можуть окремо писатися й слова вище сказаний і нижче сказаний, коли вони виступають як звичайні вільні словоспо­лучення у неофіційному вживанні. Тоді може відбуватися й інверсія, тобто зміна порядку їх складових частин: сказаний вище, сказаний нижче.

З допомогою — за допомогою, з ініціативи — за ініціативою, з участю — за участю

Останнім часом стилі української мови користуються тільки висловами з прийменником за. Але мовна практика засвідчує синонімічні вислови з прийменником з, які були цілком звичні. Тому немає підстав нехтувати цими конст­рукціями: за допомогою підприємств — з допомогою двигуна; за ініціативою молоді — з ініціативи центру; за участю пред­ставників організацій — реакція з участю хімічного елемента.

За редакцією — під редакцією

Це синонімічні конструкції. Вислів під редакцією вживається рідше, але він має повне право на життя в мові, що засвідчується мовною практикою: Журнал "Вітчизна" почав виходити під редакцією В.Бобинського у Львові на­прикінці 1927 року. Довідник "Сучасна українська мова" вида­но за редакцією О.Д. Пономаріва.

За цього — при цьому, при тому, притому; за умов — в умовах

Останнім часом спостерігається вживання іменникових зворотів із прийменником за, що заступають синонімічні вислови з прийменником при.

Слововживання типу при бажанні, при однакових даних тощо, які містять у своєму значенні відтінок умови (коли є бажання, якщо маємо однакові дані), замінюються сино­німічними зворотами: за бажання, за однакових даних.

Дата добавления: 2014-11-20