Туристична інфраструктура

У 2007 році влада Куби виділила понад $ 185 мільйонів на реконструкцію 200 об'єктів туристичної інфраструктури - готелів, парків, гольф-і яхт-клубів. План розвитку туризму спрямований на те, щоб зробити Кубу більш конкурентоспроможною на туристичному ринку до 2012 року.

Зокрема, на Кубі планується відкрити понад 30 готелів на 10 тисяч додаткових готельних номерів сумарно, створити 26 нових розважальних парків, включаючи десять гольф-клубів, а також побудувати 50 невеликих готелів для сімейного відпочинку за системою "все включено". Понад $ 160 мільйонів будуть витрачені на розвиток інфраструктури відпочинку, не пов'язаної з готелями, - будівництво гольф-і яхт-клубів, аквапарків.
Крім того, з 2007 року почали діяти нові правила проходження митного та паспортного контролю у кубинських міжнародних аеропортах. Головна мета нововведень - максимально скоротити час перебування пасажира в аеропорту і спростити процедуру оформлення документів.

В найближчий час Куба має намір зробити акцент на розвитку туризму у північних районах провінції Камагуей (Camaguey). Понад 120 кілометрів білосніжних пляжів, відгороджених від хвиль Атлантики протяжними кораловими рифами, цілком можуть скласти конкуренцію популярному курорту Варадеро. Зараз готелі регіону мають у цілому 1,5 тисячами номерів. У рамках реалізації нової програми тут будуть побудовані 25 нових готелів і створена відповідна інфраструктура.

Величезна кількість готелів різних рівнів впродовж року приймає понад мільйон туристів. Оснащення приміщень і обслуговування мешканців не поступається за своїм рівнем кращим готелям Європи, хоча коштує все це помітно дешевше. Тут можна вибрати для себе готель будь-якого цінового сегменту, при цьому сервіс не постраждає. Традиційною послугою є надання постояльцям можливості відпочивати на власному пляжі без додаткової оплати лежаків, парасольок та рушників. У номерах обов'язкова система регулювання клімату, телебачення, бар та сейф. Готельні ресторани забезпечують гостей бездоганним меню з можливістю вибору між шведським столом та замовленням.

Готелі піклуються про розваги для своїх гостей, пропонуючи їм різні шоу, анімацію та спортивно-розважальні програми. У туристів завжди є вибір цінового рівня наданих послуг.

Найвимогливіші клієнти, як правило, зупиняються в VIP-готелях з високим рівнем обслуговування та благоустрою. В інфраструктуру таких готелів обов'язково інтегровані салони краси, SPA-центри, фешенебельні ресторани, велика кількість організацій побутового обслуговування.
Люди, котрі бажають не розлучатися під час відпочинку зі своїми близькими, зазвичай зупиняються у сімейних готелях. Їх особливість полягає у спеціальному режимі функціонування служб готелю, яке спрямоване на повноцінне задоволення потреб, як дорослих, так і дітей. Тут працюють фахівці-педагоги, використовуються дитячі навчальні та розважальні програми, номери оснащені відповідними меблями та обладнанням. Вони також передбачають ресторани і бари, боулінги, Інтернет-кафе, SPA-комплекси і багато іншого.

Декілька кубинських готелів призначені спеціально для прийому молодих постояльців. Це молодіжні готелі, що входять в мережу «Sol Melia», які пропонують гарне харчування «все включено», яскраву анімацію та модні DJ-програми.

Основні транспортні системи Куби були побудовані до революції: центральна залізниця - на початку XX століття, центральна автомагістраль - у 1930-х роках, авіаційне сполучення у 1940-х роках. Впродовж 1960-1970-х років стан залізничної мережі погіршився, а довжина шосейних та грунтових доріг зросла майже вдвічі. Наприкінці 1980-х років на Кубі було 13116 км доріг з твердим покриттям. Одним з досягнень післяреволюційної Куби стало створення торгового флоту: якщо у 1959 році в країні було лише 14 морських суден водотоннажністю 58000 т, то до 1989 року Куба володіла 117 суднами. Однак у 1990-х роках робота кубинського торговельного флоту була практично паралізована через відсутність палива у зв'язку з різким скороченням поставок російської нафти.

Авіаційний транспорт. На Кубі існують місцеві авіамаршрути. Для іноземців вони досить дорогі.

Рис. Схема розміщення аеропортів на території країни

Автобусне сполучення. Кубинський автобус - це основний міський транспорт. Він становить частину міської культури Куби і ласкаво йменується "camello" (верблюд). Розкладу руху міських автобусних маршрутів немає. Проїзд у міському автобусі коштує 10 сентаво. Також на Кубі є автобуси, які призначені для поїздок на далекі відстані. Їх називають "gua-gua".

Залізничний транспорт. Відправлення поїздів нерідко відміняють. Для іноземців ціни на квитки у 20 разів вищі, ніж для місцевих жителів. Наприклад, з Гавани до Камагуей, який розташованого в центрі країни, іноземець доїде за $ 19,5, а кубинець - за 19,5 песо. Потяги дуже часто запізнюються, деколи на 20 годин.

Місцевий транспорт. Транспорт тутешніх селян і міської бідноти - "екологічно чистий" велосипед. Напрокат велосипед можна взяти в готелях або в місцевих жителів. Ціни відрізняються залежно від «совісті» господарів - від $ 1 на день до $ 1 на годину. Існують спеціальні велостоянки за 1-2 песо.

Таксі. У Гавані є три компанії таксі, всі державні. "Cubanacan" - найдорожча, обслуговують мерседеси; "Turistaxi" - обслуговують японські сірі малолітражки з кондиціонерами; "Panataxi" - обслуговують "Лади", зовсім недорого, але ця компанія працює тільки в столиці. У провінції, в готелях і в туристичних центрах можна знайти таксі "Cubanacan" і "Turistaxi". Надійніше зловити таксі біля входу в готель. На вокзалах є міжміські автобуси та групові таксі, які є дешевшими. Вони курсують між містами.

Оренда автомобіля. Для оренди досить мати при собі закордонний паспорт або картку готелю. Для пересування островом найзручніше орендувати автомобіль. Разом зі страховкою (близько $ 10) це буде коштувати від 50 до 75 доларів на день.

Дата добавления: 2014-11-20