Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів

Трудові спори - це розбіжності між роботодавцем та працівником або колективом працівників, які не вдалося безпосередньо вирішити з роботодавцем з приводу встановлення умов праці та реалізації громадянами свого права на працю.

Поняття трудових спорів та їх класифікація.

Страйк, як крайній засіб вирішення колективного трудового спору.

Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.

Поняття трудових спорів та їх класифікація.

План

ТРУДОВІ СПОРИ

Лекція 4.4.

4. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів).

В процесі здійснення трудової діяльності інколи виникають непорозуміння між сторонами правовідносин з приводу реалізації працівниками свого права на працю. Ці розбіжності в першу чергу виникають тоді, коли власник підприємства установи та організації неналежним чином виконує свої обов’язки, передбачені законодавством про працю та умовами колективних чи трудових договорів.

Виходячи з визначення виділяють певні особливості таких спорів:

- це спори, які виникають лише між сторонами індивідуальних та колективних трудових правовідносин.

Не будуть трудовими спори, які виникають не між сторонами трудових правовідносин. Наприклад спір щодо неоплати замовиком роботи, виконаної підрядником за договором підряду є цивільно-правовим спором, а не трудовим.

- це спори, що виникають з приводу порушення трудових прав.

Якщо спір пов'язаний із порушенням інших прав громадян, навіть якщо він виникає між сторонами трудових правовідносин він не є трудовим. Наприклад, якщо працівник завдав шкоди власному майну роботодавця, то відшкодування проводиться в рамках цивільного судочинстваі не повинно впливати на трудову діяльність працівника.

- ці спори вирішуються в спеціальному порядку.

Якщо цивільні чи інші спори вирішуються судом, то для трудових спорів передбачений інший порядок. Трудові пори характеризує наявність таких специфічних органів по вирішенню спорів як комісія по трудових спорах, примирна комісія та трудовий арбітраж.

Трудові спори поділяються на дві групи, взалежності від суб’єктного складу:

- індивідуальні трудові спори.

- колективні трудові спори.

Такий поділ випливає з аналізу нормативно-правових актів. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів передбачений главою XV Кодексу законів про працю, а порядок розгляду та вирішення колективних трудових спорів містить Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Для кожного із цих видів характерний свій особливий порядок вирішення спору, який відрізняється один від одного та від інших спорів.

За ознакою підвідомчості можна виділити три види розгля­ду індивідуальних спорів:

1) в загальному порядку, який включає до себе послідовність розгляду спору в комісії по трудових спорах (КТС) і суді. Природно, що розгляд цих спорів може закінчуватись в комісії, якщо сторони не оскаржать її рішення і спір не буде перенесений до суду;

2) в судовому порядку, при якому розгляд трудового спору розпочинається безпосереднім зверненням до суду, минаючи КТС;

3) в особливому порядку, при якому певні категорії спорів або трудові спори певних категорій працівників вирішуються відповідно до спеціальних правил, визначених процесуальни­ми нормами.

Другу значну групу становлять колективні трудові спори, що виникають з організаційно-управлінських і соціально-еко­номічних відносин у сфері праці. Конфліктуючою стороною тут переважно виступає трудовий колектив одного або декіль­кох підприємств. Предметом такого спору можуть бути розбіж­ності як з приводу встановлення умов праці, так і в зв'язку із застосуванням чинного законодавства.

Як уже зазначалось індивідуальні спор можуть вирішуватися в загальному, судовому та особливому порядку.

Загальний порядок передбачає вирішення трудового спору спочатку в комісії по трудових спорах, а у випадку не згоди з рішенням комісії, то в суді.

Комісія по трудових спорах (КТС) є обов'язковим первин­ним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах. Вона обирається загальними зборами або конференцією трудового колективу підприємства з числом працю­ючих не менше 15 чоловік.

Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень КТС визначаються загальними зборами або відповідно конфе­ренцією трудового колективу підприємства. Якщо це виробни­че підприємство або організація, то кількість робітників у складі КТС повинна бути не менше половини її складу.

КТС обирає із свого складу голову, його заступників і сек­ретаря комісії.

Організаційно-технічне забезпечення КТС, а до такого за­безпечення відноситься надання обладнаного приміщення, дру­карської та іншої техніки, необхідної літератури, організація діловодства, облік та зберігання заяв працівників і справ, підго­товка та видача копій рішень тощо, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

КТС підприємства має печатку встановленого зразка. Право звернення до КТС надано працівнику. В інтересах працівника з заявою до комісії може звернутись прокурор або відповідний орган профспілкової організації, членом якої є пра­цівник. Власнику або уповноваженому ним органу право на звернення до КТС законом не надано.

Працівник може звернутись до КТС у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про пору­шення свого права. У разі пропуску з поважних причин уста­новленого строку КТС може його поновити.

КТС повинна розглядати усі спори, що виникають на підприємствах. Комісія не може розглядати лише спори, що безпосередньо віднесені до компетенції міського суду, або коли по спору встановлений особливий порядок його розгляду.

Заява працівника, що надійшла до КТС, підлягає обов'яз­ковій реєстрації. Голова комісії або за його дорученням хтось із її членів проводить підготовку матеріалів до розгляду заяви на засіданні комісії; вирішує питання про виклик свідків; доручає спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок; має право зажадати від власника або уповноважено­го ним органу необхідні розрахунки та документи.

КТС повинна розглянути трудовий спір в десятиденний строк з дня подання заяви. Розгляд спору проводиться у при­сутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору у відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або, за вибором працівника, інша особа, в тому числі адвокат.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання КТС розгляд заяви відкладається до наступного за­сідання. При повторному нез'явленні працівника без поваж­них причин КТС може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Засідання КТС вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.

На засіданні КТС ведеться протокол, який підписується го­ловою або його заступником і секретарем.

КТС по трудових спорах приймає рішення більшістю го­лосів її членів, присутніх на засіданні. Рішення викладається в письмовій формі і в ньому зазначаються: повне найменування підприємства; прізвище, ім'я та по батькові працівника, який звернувся до комісії, його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору; суть спору; прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу; ре­зультати голосування і мотивоване рішення комісії. Рішення підписується всім складом комісії, що розглядав спір.

Копії рішення комісії у триденний строк вручаються пра­цівникові, власнику або уповноваженому ним органу.

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах пра­цівник чи власник або уповноважений ним орган можуть ос­каржити його до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою для відмови у прийнятті заяви. Визнавши причину пропуску строку поважною, суд може по­новити цей строк і розглянути спір по суті. В разі, коли пропу­щений строк не буде поновлено, заява не розглядається.

Рішення КТС набуває чинності і підлягає виконанню влас­ником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження. У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рі­шення у встановлений строк КТС підприємства видає праців­никові посвідчення, що має силу виконавчого листа.

В посвідченні вказуються:

· найменування органу, який виніс рішення по трудовому спору,

· дата його прийняття і видачі по­свідчення;

· прізвище, ім'я та по батькові працівника;

· рішення по суті спору.

Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови КТС підприємства та печаткою комісії.

Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган в десятиденний строк звернувся із заявою про вирішення трудового спору до районного (місько­го) суду.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримі­сячного строку до районного (міського) суду, судовий викона­вець виконує рішення КТС у примусовому порядку. У разі про­пуску працівником установленого тримісячного строку з поваж­них причин КТС, що видала посвідчення, може поновити цей строк.

Дата добавления: 2014-11-20