Універсальні енциклопедії

Довідкові видання

Довідкові видання вельми різноманітні за своїм змістом і призначенням. Особливу цінність представляють універсальні енциклопедії і видання енциклопедичного характеру. Універсальна енциклопедія - це, як правило, багатотомне видання, що містить в узагальненому вигляді основні відомості з усіх галузей знань і практичної діяльності (звідси і назва - універсальна). Опубліковані на сторінках енциклопедії статті різні за обсягом - від декількох рядків до десятка сторінок і розташовуються в алфавітному порядку. Їх можна підрозділити на статті-довідки, статті-тлумачення і статті, які більш детально висвітлюють відповідні питання, явища, події. Останні, як правило, мають в кінці списки основної літератури, що дозволяє використовувати енциклопедії не тільки як довідкові видання, але і як бібліографічне джерело.

Цільове призначення енциклопедій - тлумачення слів і повідомлення відомостей з конкретних питань.

Енциклопедія може бути однотомним або багатотомним виданням.

Залежно від кола включених відомостей розрізняють наступні види енциклопедій:

універсальні (загальні) енциклопедії (БСЭ, УРЕ);

спеціалізовані (галузеві) енциклопедії («Економічна енциклопедія», «Філософська енциклопедія»);

регіональні (універсальні або спеціалізовані) енциклопедії («Азія», «Африка», «Латинська Америка», “Історія міст і сіл України”).

З позиції цільового і читацького призначення більшість енциклопедій орієнтована як на фахівців, так і на широкі кола споживачів. Вони поєднують в собі ознаки наукового, науково-популярного видання. Виходять також популярні енциклопедії для дозвілля («Коротка енциклопедія домашнього господарства», «Фізкультура і спорт» і т. д.), для дітей, школярів і ін.

Різні енциклопедії і за обсягом, що виражається у розмірі словника і обсязі статей. За цією ознакою універсальні енциклопедії поділяють на великі та малі, галузеві -на повні та короткі.

Енциклопедичний словник - енциклопедія, матеріал в якій розташований в алфавітному порядку. Це однотомне, рідше багатотомне довідкове видання, що містить в узагальненому вигляді основні відомості з однієї або багатьох галузей знань або практичної діяльності, викладені у вигляді коротких статей, які не супроводжуються списками літератури («Радянський енциклопедичний словник», «Енциклопедичний словник юного хіміка», «Книгознавство. Енциклопедичний словник», “Універсальний словник-енциклопедія” і т. д.).

Не дивлячись на прискорений розвиток науково-технічного прогресу і зміни, що відбуваються в житті суспільства, багато статей універсальних енциклопедій зберігають своє значення впродовж тривалого часу. Це відноситься не тільки до статей-довідок, статей-тлумачень але і до багатьох інших, зміст яких або не втрачає свого значення після їх публікації, або представляє інтерес для тих, що вивчають історію відповідного питання. Зрозуміло, в наукових статтях, особливо в галузі суспільних наук, висловлюється точка зору їх авторів, що панувала в ті роки, коли видавався відповідний том енциклопедії. Це відноситься і до статей, присвячених конкретним історичним подіям і/або науковій, літературній, суспільній діяльності конкретних осіб, партій, об'єднань і т. д. Такі статті використовуються з урахуванням змін, що відбулися у відповідних галузях наукових знань.

У бібліографічній роботі найбільших бібліотек країни використовуються дореволюційні енциклопедії. До найбільш поширених відноситься «Енциклопедичний словник» братів Л. і І. Гранат, томи якого виходили з 1910 по 1948 р.

З універсальних енциклопедій, виданих за радянських часів, найбільше значення має 3-є видання «Большой советской энциклопедии» (БСЭ), що виходило в 1969-1978 рр. У 30-ти її томах подано більше 100 тис. статей. Попередні два видання виходили відповідно в 1926-1947 рр. і 1950-1958 рр. Щоб підтримати енциклопедію на сучасному рівні наукових знань, починаючи з 1957 р. редакція видавала «Ежегодник БСЭ», в якому публікувалися статті про найважливіші події попереднього року в різних областях знань як в наший країні, так і за кордоном. Останній раз він вийшов в 1991 р. Про важливість і наукову значущість третього видання БСЭ свідчить його поява в електронній версії в кінці 1999 - поч. 2000 р.

До останніх двох видань БСЭ є довідковий апарат у вигляді алфавітних покажчиків. У двох його томах до 2-го видання міститься 200 тис. наочних, географічних, іменних і інших рубрик з відсиланням до відповідних томів, де про них є статті, а також у тому випадку, коли такої статті немає, але цей предмет (об'єкт) згадується в інших статтях. До 3-го видання такий покажчик містить тільки перелік імен (близько 100 тис. прізвищ).

Крім цих видань не втратили свого значення «Малая советская энциклопедия» (МСЭ), так і однотомний «Энциклопедический словарь» та “Українська радянська енциклопедія”, “Енциклопедичний словник” в трьох томах та однотомник. Всі ці енциклопедичні видання особливо важливі в першу чергу в ДБФ універсальних бібліотек, а також в тих, фонди яких комплектуються за широким тематичним профілем. Особливе значення для масових бібліотек та бібліотек навчальних закладів має Універсальний словник енциклопедія (УСЕ).

З позицій сьогоднішнього рівня розвитку наукового знання ці енциклопедії, як і інші, створені в довоєнний період, багато в чому застаріли. Проте вони представляють інтерес для тих читачів, які вивчають історичний аспект відповідної галузі знання. (Перелік вітчизняних універсальних довідкових видань див. додаток № 2)

Дата добавления: 2014-11-20