КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Вплив інформаційних технологій на процеси формування та використання інформаційно-бібліографічних ресурсів
Тема 5.1 Загальна характеристика інформаційно-бібліографічних ресурсів Тема 5. Інформаційно-бібліографічні ресурси План
1. Поняття “інформаційні ресурси”, “інформаційно-бібліографічні ресурси” Ключові слова: інформаційний ресурс, бібліографічний ресурс, інформаційно-бібліографічний ресурс, база даних. 1. Поняття “інформаційні ресурси”, “інформаційно-бібліографічні ресурси”
Важлива складова бібліотечно-інформаційних ресурсів — бібліографічні ресурси. Останнє поняття не має однозначного тлумачення. Найбільш розповсюджене розуміння «бібліографічних ресурсів» як сукупності бібліографічних посібників, які є результатом бібліографування і засобом бібліографічного обслуговування. Синонім «бібліографічних ресурсів» у цьому тлумаченні — «бібліографічна продукція», тобто документально зафіксована бібліографічна інформація. Такий підхід консолідується з розумінням ІР як ресурсу знаннєвого, тобто соціопсихологічного продукту, на відміну від «матеріальних ресурсів», до яких належать знаряддя праці, будівлі тощо. Інформаційний ресурс — це семантична інформація, тобто інформація у вигляді понятійного знання; «інформаційним ресурсом є знання у вигляді повідомлень». Оскільки повідомлення фіксуються в документах, то логічним є й визначення, зафіксоване в Законі України «Про Національну програму інформатизації»: «інформаційний ресурс — це сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, базах даних тощо)». Бібліографічні ресурси теж являють собою певні знання, а саме — знання про документи, зібрані, проаналізовані, синтезовані, підготовлені для передачі споживачам у вигляді документально фіксованої бібліографічної інформації. Інший підхід до розуміння «бібліографічних ресурсів» зводиться до того, що цим терміном позначають «усе, що забезпечує бібліографічну діяльність в усіх її видах», тобто не тільки «знаннєві» ресурси у вигляді документально фіксованої бібліографічної інформації, а й умови їх створення, практичну діяльність інформаційних установ, теоретико-методичні розробки, котрі сприяють накопиченню бібліографічної інформації, кадрові й матеріально-технічні ресурси та ін. Цей підхід теж має певні традиції. Скажімо, термінологічний словник Бібліотеки з природничих наук РАН пояснює «бібліографічні ресурси» як «потенціал, що його мають для виконання своїх функцій бібліотеки та інші установи, які здійснюють бібліографічну діяльність: система інформаційно-бібліографічних видань, довідково-бібліографічний апарат, бібліографічні кадри, матеріально-технічна база (у тому числі засоби розповсюдження бібліографічної інформації), фінансування таін.». Враховуючи обидва підходи, вважається за доцільне при характеристиці бібліографічних ресурсів першочергову увагу приділяти існуючій системі бібліографічних посібників (БП) різноманітних форм, видів і жанрів. Говорячи про бібліографічні ресурси України, мається на увазі, насамперед, і документальні результати бібліографічної діяльності установ ігромадян країни, незалежно від форми та жанру підготовленої бібліографічної інформації. Необхідною складовою бібліографічних ресурсів України мають бути і БП про неї, підготовлені й опублікованіпоза межами нашої країни. Нарешті, до складу її бібліографічних ресурсів треба зарахувати джерела бібліографічної інформаціїбудь-якогозмісту, створені за межами держави, аледоступні для користування її громадянам завдяки комплектуванню фондів бібліотек іноземними джерелами або шляхом прямого доступу через телекомунікаційні системи. Умовою ефективного використання існуючих бібліографічних ресурсів України є інформація про них. Таку інформацію надає бібліографія бібліографії, головним результатом якої є покажчики (списки, огляди) бібліографічних посібників. Дещо іншу інформацію щодо бібліотечно-інформаційних установ надають довідники (а також проспекти, буклети, листівки), де характеризується склад бібліотечного фонду, довідково-бібліографічний апарат (у т. ч. каталоги й картотеки), види бібліотечних послуг та, іноді, головні бібліографічні видання даної установи. Останнім часом цей напрям інформування про бібліотечно-інформаційні ресурси України активно розвивається. До І та II Всеукраїнських конгресів бібліотекарів видано популярні довідники «Україна бібліотечна» (1992 та 1996 рр.); розгорнута інформація про бібліотеки всіх систем і відомств міститься в довіднику «Бібліотечна Україна» (К.: Абрис, 1996); створено довідник про бібліотеки ВНЗ (1998). Крім того, майже кожна велика бібліотека, виконуючи сучасні маркетингові завдання, видає певні рекламні проспекти (чи буклети, листівки) з інформацією про свою діяльність, в т. ч. і про бібліографічні ресурси.
Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 1384; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |