За цільовим призначеннямрозрізняють: наукові, масово-політичні, виробничо-практичні, учбові, популярніі побутові довідники

Довідники

Така ж різноманітна за своїм складом інша група довідкової літератури - різні за читацьким і цільовим призначенням, обсягом і структурою довідники. Це видання, що містять короткі відомості наукового, виробничого або прикладного характеру, що розміщені в певному порядку, зручному для їх швидкого пошуку.

На відміну від енциклопедичних видань довідники є розробкою якого-небудь окремого аспекту або напряму, мають практичну спрямованість, відповідають на питання типу «що», «хто», «як», «де», «коли» і так далі («Довідник бібліотекаря», «Засоби інформаційної техніки. Довідник», «Довідник з оргтехніки» та ін.).

Довідники використовуються у всіх сферах людської діяльності: науці, виробництві, учбовому процесі, побуті.

Склад і зміст довідників визначається їх читацькою адресою: вони можуть бути розраховані на фахівців (наукових і практичних працівників певної сфери) і на широке коло споживачів.

Науковий довідник акумулює наукові знання, що відповідають сучасному розвитку науки. Це велика група видань, різноманітних за читацькою адресою, за обсягом інформації (галузеві, тематичні, за окремими науковими спеціальностями). Серед наукових довідників важливе місце займає довідник фахівця, що відображає відомості, необхідні в роботі фахівця певної професії.

Широкого поширення в практиці набули наступні наукові довідники: 1) визначник-довідник (рослин, тварин, мінералів і ін.), що містить вихідні дані з якої-небудь галузі, предмету, об'єкту; 2) біографічний довідник, присвячений життю і творчості тієї або іншої особи; 3) каталог-довідник, що містить перелік виробів з їх технічною характеристикою або перелік предметів, що є в наявності (каталоги зірок, флори і фауни, предметів мистецтва); 4) довідник-хронографія, що містить детальний і послідовний (за роками, місяцями і числами) запис фактів і подій, але з тої або іншої теми із посиланнями на джерела, з виписками з документальних джерел і ін. (історичні довідники, літописи життя і творчості письменника, літописи культурного життя регіону та ін.).

Масово-політичний довідник містить підбірку матеріалів суспільно-політичної тематики, використовується в агітаційно-пропагандистській і виховній роботі. Він може містити актуальний матеріал, що відображає питання зовнішньої і внутрішньої політики, економіки, культури України та інших країн світу. Для нього характерний систематичний виклад інформації, насиченість цифровим і фактичним матеріалом, наявність статистичних таблиць і тому подібне.

Умовно їх можна підрозділити на наступні підгрупи: довідники наукові; довідники виробничі; довідники популярні.

Наукові довідники адресовані головним чином фахівцям, що займаються науково-дослідною, конструкторською діяльністю, а також тим, що навчаються за тою чи іншою спеціальністю. Наприклад, «Довідник з нелінійних диференціальних рівнянь», «Довідник з фізики» і ін. Характерною особливістю таких довідників є великий обсяг статей, наявність списків літератури і навіть предметного покажчика.

Виробничі довідники. Це назва умовна і означає, що такі довідники призначені фахівцям, що займаються не науковою, а переважно практичною діяльністю. Наприклад, «Довідник з електронно-обчислювальної техніки», «Довідник програміста і користувача», «Довідник тесляра-столяра» та ін. Як правило, ці довідники менші за обсягом і не містять списків літератури.

Виробничо-практичний довідник включає дані, які відносяться до сфери виробництва, і використовується фахівцями в їх професійній діяльності. Відомості в них наводяться в лаконічній, зручній для практичного використання формі: таблиці, формули, розрахункові схеми з практичними роз'ясненнями.

Виробничі довідники мають, як правило, чітку читацьку адресу, обумовлену рівнем освіти, кваліфікації, а також специфікою професії. Більшість з них відносяться до так званих довідників фахівця: «Довідник телемайстра», «Довідник будівельника» та ін.

Останніми роками у зв'язку з переходом до ринкової економіки, різко зросла кількість літератури, що отримала назву «бізнес-інформація». Це поняття включає досить широкий спектр літератури з різних напрямків економіки і бізнесу, у складі якої велике місце займає довідкова література. Найбільш відомим є щорічний багатотомний довідник «Бізнес-карта», що налічує понад 100 томів. У них містяться відомості про підприємства, організації, акціонерні товариства промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, сільського господарства, банківської справи, торгівлі і навіть один том про виконавчу владу. Про обсяг інформації, що міститься, можна судити за кількістю томів, присвячених лише харчовій промисловості: у 1999 р. вийшло 8 томів, кожен обсягом від 330 до 570 сторінок. Ось як виглядає бібліографічний запис одного з томів:

Харчова промисловість: кондитерські вироби, їжа-концентрати, цукор, чай, кава, макаронні вироби: країни СНД і Балтії. - М.: Бізнес-карта, 1999. – 447 с. - Загол. корінця: СНД. Харчова промисловість. - Покаж.

1. Харчові підприємства - Країни СНД - Довідники.

2. Харчові підприємства - Прибалтійські республіки. - Довідники.

Однією з переваг «Бізнес-карти» є достовірність інформації, що надається, яку гарантує видавництво спільне з АТ «Агентство ділової інформації» (Москва). Є багатий довідковий апарат до видання: алфавітний покажчик підприємств, наочний покажчик (з видах продукції і послуг) і покажчик видів сировини і матеріалів. Про популярність і важливість видання свідчить також наявність версії на чотирьох іноземних мовах, а також електронної версії.

Видається багато інших довідкових видань, поява яких пов'язана з перетвореннями в політиці і економіці (наприклад, «Довідник фінансиста підприємства», «Довідник менеджера освіти» і ін.).

Науково-популярний довідник сприяє загальній науковій і культурній освіті широких кіл споживачів. Він охоплює всі галузі інтересів читача-неспеціаліста. Це велика група видань різного характеру: щорічники «Наука сьогодні», «Все про спорт», «Супутник філателіста», довідники «питання-відповіді», «Праця і закон» і ін.

До науково-популярних довідників відносять також: путівник (по місту, пам'ятним і історичним місцям, бібліотеці, музею та ін.); каталог (музейних або бібліотечних фондів, виставок, колекцій), календар (музичний, театральний, спортивний, молодіжний, для жінок, календар знаменних і пам'ятних дат та ін.), біографічний довідник, що містить перелік найбільш відомих і значних імен.

У науково-популярному і популярному довідниках відомості подаються в доступній для широкої аудиторії формі.

Група статистичних довідників (комплексних і галузевих) призначена як науковцям,тгак і іншим фахівцям, у тому числі і управлінцям. Ці довідники містять статистичні дані, що характеризують економіку країни в цілому, або стан окремих галузей народного господарства. Прикладом можуть служити такі довідники, як «Збірка статистичних матеріалів», що містить цифрові показники з різних галузей народного господарства, «Україна в цифрах і фактах» та ін.

Популярні довідкові видання адресовані різним групам населення і призначені для популяризації наукових знань або для надання допомоги в домашніх роботах, захопленнях і так далі (наприклад, «Довідник садівника-аматора», «Домашній гігієнічний довідник», «Довідник післямедичної допомоги і догляду за дитиною» та ін.). До цієї групи довідників наближаються довідники учбові (назва умовна), прикладом яких можуть служити видані останніми роками «Короткий довідник з вітчизняної історії», «Психологічний довідник, або як знайти упевненість в собі: книга для учнів» та багато інших.

Учбовий довідник розрахований на учнів загальноосвітніх шкіл, студентів, що навчаються у вищих учбових закладах I-ІІ і III-IV рівнів акредитації, містить фундаментальні відомості з основних учбових дисциплін. Довідкова форма подачі учбової інформації стимулює процес засвоєння і закріплення знань: “Сто кращих творів”, “Домашні завдання для 9 кл.”, “Державна підсумкова атестація”.

Для професійних потреб бібліотечних працівників створені такі довідники як “Справочник библиотекаря”, «Хто є хто в бібліотечній справі”, “Звід документів кадрового діловодства”, “Нормирование библиотечных процессов”.

Словники

До довідкових видань відносяться словники.

Словник - довідкове видання, що містить впорядкований перелік мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), забезпечених довідковими відомостями, що відносяться до них.

Словники виконують дві найважливіші функції: інформативну (через слово вони передають знання найкоротшим шляхом) і нормативну (фіксуючи знання і вживання слова, сприяють вдосконаленню, уніфікації мови, стверджують норми слововживання).

Внутрішня класифікація словників може бути побудована за різними ознаками. Їх поділять на загальні і часткові. Загальні відображають всі частини лексичного складу мови, часткові - лише одну частину лексичного складу мови. За повнотою охоплення мовної лексики їх ділять на повні і короткі.

За мовою розрізняють одномовні, дво- і багатомовні. Багатомовний словник зіставляє мовні одиниці декілька або багатьох мов. Одномовний словник містить відомості про мовні одиниці або поняття, що позначаються ними, які передаються на одній мові.

За характером інформації словники діляться на дві великі групи: термінологічні і лінгвістичні.

Термінологічний словник містить терміни якої-небудь галузі знання або теми і їх визначення (роз'яснення). Він відображає понятійний апарат науки, виконує довідкову функцію і функцію дослідження мови як науки, забезпечуючи його нормалізацію і уніфікацію. З розвитком електронно-обчислювальної техніки вони відіграють особливу роль в розробці інформаційно-пошукових мов (ІПМ), дескрипторних систем, тезаурусів і тому подібне.

На відміну від енциклопедичних словників термінологічні не включають в словник нічого, окрім термінів і їх визначень з однієї або декількох суміжних наук.

За широтою обсягу відомостей термінологічні словники поділяться на:

1) міжгалузеві («Термінологічний словник у бібліотечній справі і суміжних науках» і ін.);

2) галузеві («Бібліотечна справа. Термінологічний словник», «Інформатика. Короткий термінологічний словник» і ін.);

3) вузькогалузеві («Словник менеджера» і ін.);

4) тематичні.

Прискорений розвиток науково-технічного прогресу супроводиться появою нової термінології у всіх галузях знань. Частина загальноприйнятих термінів в деяких наукових областях закріплюється в термінологічних стандартах. Проте аби оперативно і найточніше відображати нові факти, поняття, явища і однозначно їх розуміти, фахівцями відповідних галузей науки і практики, на додаток до стандартів, а тим більше якщо їх немає, створюються галузеві термінологічні словники. Наприклад, у зв'язку із змінами, що відбуваються, в економіці останніми роками були видані такі словники, як «Словник бізнесмена», «Енциклопедичний словник з економіки», «Статистичний словник», «Енциклопедичний юридичний словник», «Універсальний бізнес-словник» і ін.

За обсягом інформації термінологічні словники поділяють на тлумачні (що роз'яснюють значення слів) і такі, що не містять тлумачень.

За хронологією виділяють історичні і словники сучасної термінології.

За функціональним призначенням розрізняють наступні різновиди термінологічних словників: наукові (галузі, що відображають термінологію, з максимально можливою повнотою); нормативні (що відображають термінологію певної галузі в межах її професійного вживання) і науково-популярні словники (що відображають термінологію соціальних наук для широкого кола споживачів).

Лінгвістичний словник описує лексико-семантичну структуру мови.

Поняття «Лінгвістичний словник» - узагальнююче, що об’єднує в собі велику групу словників, які відображають всі напрями дослідження мови. Кожному виду словника властиві своя мета, об'єкт, аспект і метод характеристики мовних одиниць.

За цільовим призначенням виділяють наукові, нормативні, учбові і популярні лінгвістичні словники.

Науковий - це словник-дослідження всієї мови або мовних одиниць в якому-небудь одному аспекті. Він містить повний опис варіантів, відступів від норми, а також побутові мови в історичному, етнічному або регіональному аспекті.

Нормативний словник містить семантичну, граматичну, експресивно-стилістичну і валентну характеристики слів відповідно до сучасних зразкових норм слововживання.

Учбовий словник призначений для учбових цілей, використовується в процесі викладання і вивчення мови. Особливості учбового словника визначаються характером інформації, зорієнтованої на певний етап вивчення і завдання учбової програми.

За змістом вони можуть бути тлумачними, орфографічними, орфоепічними, синонімів, антонімів, морфемними, двомовними і ін.

Розмовник - словник, що містить загальнопобутову лексику, фразеологію і служить посібником для спілкування. Він містить окремі слова і фрази, може бути дво- або багатомовним.

За мовою опису лінгвістичні словники можуть бути одномовними, дво- і багатомовними. Серед дво- і багатомовних словників найбільш поширені перевідні словники.

Перевідний словник зіставляє мовні одиниці, відібрані за певною ознакою (загальновживані слова, одиниці фразеологізмів, терміни і т. д.), двома або більше мовами.

Одномовні лінгвістичні словники різноманітні за лексичним складом мови. За цією ознакою виділяють декілька груп словників, що поділяються на ряд підвидів.

Семантичну характеристику слів і словосполучень розкриває тлумачний словник (роз'яснює значення слів якої-небудь мови, дає граматичну і стилістичну характеристики), фразеологізмів (дає тлумачення значень стійких словосполучень), історичний (розкриває походження і історичну зміну значень слів), діалектний (описує лексику однієї або групи родинних діалектів), словник іноземних слів (фіксує іншомовні слова і вирази, тлумачить їх значення), неологізмів і архаїзмів (показує зміни в словарному складі мови), лінгвістичний країнознавчий словник.

Зберігає своє значення до теперішнього часу знаменитий «Тлумачний словник живої мови» великороса В.І.Даля в чотирьох томах. З часу появи першого прижиттєвого видання (1863-1866) вийшло 8 видань, що свідчить про значення словника для читача. Він відрізняється винятковим багатством слів, пов'язаних з народним побутом, ремеслами і промислами, характерними для середини XIX ст..

Граматичний словник роз’яснює утворення форм слова, орфографічний -встановлює нормативне написання слів, орфоепічний – роз’яснює слова в їх нормативній, літературній вимові, словотворчий - розкриває правила творення слів.

До словників, що розкривають стилістичні відтінки слів, відносяться: словник синонімів (дає слова, різні за звучанням, але близькі або тотожні за змістом), паронімів (містить слова, що звучать однаково), словник мови письменника (відображає лексику, стиль письменника) і тому подібне

До лінгвістичних відносяться також словник імен, топонімічний (назв географічних об'єктів) словник, словник скорочень, розмовники та ін.

Безперечну цінність представляє «Словник сучасної російської мови», виданий в 17 томах, «Український орфографічний словник», «Тлумачний словник російської мови».

За структурою традиційною формою організації словників є алфавітна система розташування слів, рідше - тематична.

Лінгвістичні і лексикографічні словники створюються з метою представити словарний склад і граматичні норми літературної мови.

Для довідкової роботи бібліотек представляють інтерес словники фразеологізмів типу «Крилаті слова наших днів», «Словник російської мудрості», «Забавні історії», «Крилаті слова» і так далі.

Безперечну цінність представляють словники мови письменників: «Словник мови Пушкіна» в чотирьох томах, «Словник мови байок Крилова», «Словник літературних персонажів» і ін. Для встановлення справжнього прізвища автора, що використав при публікації своїх робіт псевдоніми, служить 4-млосний «Словник псевдонімів» І.Ф.Масанова. У трьох перших томах розкривається декілька тисяч псевдонімів, а в четвертому томі проти прізвища автора вказані псевдоніми, якими він підписував свої твори.

Для тих, що навчаються в учбових закладах і для осіб, що працюють з іноземною літературою, створюється велика кількість двомовних і багатомовних словників.

Наведені відомості про невелику кількість словниково-довідкової літератури можна вважати своєрідною моделлю однією з частин ДБФ абстрактної бібліотеки. Назви конкретних видань в даному випадку приведені для ілюстрації. Склад цих видань в ДБФ конкретної бібліотеки залежить від типу бібліотеки, її статусу, організаційно-функціональної структури, обсягу фонду, контингенту читачів і навіть від часу виникнення. При цьому безпосередньо в ДБФ бібліографічного відділу знаходяться переважно універсальні або близькі до них видання, потрібні для задоволення запитів різних груп читачів. Останні матеріали знаходяться в читальному залі галузевих відділів або в інших підрозділах бібліотеки, наприклад, в науково-методичному відділі - з професійної тематики («Словник бібліотечних термінів», енциклопедичний словник «Книгознавство»). Незалежно від місця знаходження всі вони відбиваються як в локальних, так і в основних алфавітному і систематичному каталогах.

У сучасних умовах відкриті широкі можливості звернення до словниково-довідкових видань Інтернет. До них відносяться багаточисельні енциклопедичні і довідкові електронні видання і словники, розташовані на серверах по всьому світу.

У Інтернет представлені найавторитетніші джерела, причому користування ними в більшості випадків є безкоштовним (власники ресурсів отримують прибуток від розміщення реклами).

У російськомовній частині безумовним лідером вважається Мега - енциклопедія Кирила і Мефодія, представлена компанією «Кирило і Мефодій» (mcga.km.ru). Це також скорочений варіант (відсутні аудіо- і відеофрагменти) однойменної енциклопедії, що видається на компакт-дисках. Мережевий варіант включає більше 130 тис. статей, 30 тис. ілюстрацій, більше 1400 таблиць.

На увагу заслуговує генеративна енциклопедія «Брокгауз on-line» (russia.agama.com/bol), що включає більше 40 тис. статей з Малого енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона 1907 р. видання. Пошук в ній можливий лише за заголовками статей.

Найчисленнішу групу складають двомовні електронні словники. Принцип роботи з ними гранично простий: у спеціальний рядок вводиться термін і після натиснення клавіші «Введення» програма видає значення слова на іншій мові. Серед великої різноманітності загальних і галузевих лінгвістичних словників виділяється Англо-російський словник на сервері Рамблер (www.rambler.ru/dict), в основу якого покладений виданий в 1993-94 рр. «Новий Великий англо-російський словник» під редакцією К.Д.Апресяна і Е.М.Мечникової, що налічує близько 250 тис. слів. За бажанням можна отримати приклади вживання шуканого слова в словосполученнях. На цьому ж сервері представлені Німецько-російський і російсько-німецький словники.

On line-перекладач компанії «Промт» (www.tran.sla te.ru/rus) включає цілий комплекс інтерактивних словників, що забезпечують переклад з/на англійської і німецької мови і однобічний переклад з французької і італійської мов. Найбільш ланцюговою характеристикою словників «Промт» є їх здатність перекладати цілі фрази з досить високою якістю перекладу.

Із зарубіжних найавторитетнішим довідковим виданням в Інтернет безумовно є відома енциклопедія Britannica (www.britannica.com). Її електронна версія дозволяє здійснити пошук за будь-яким словом з тексту. Статті енциклопедії забезпечені гіперпосиланнями, що дозволяють швидко переходити до інших розділів. А перелік результатів пошуку містить вказівки не лише на статті з самої енциклопедії, але також на відповідних запиту ресурси Інтернет і публікації електронних періодичних видань.

Поряд з відомими віртуальними англомовними енциклопедіями знаходиться Encarta (encarta.msn.com) - безкоштовний варіант енциклопедії універсального характеру,, що щорічно випускається компанією Microsoft на CD-ROM. На відміну від комерційного випуску, мережевий варіант включає менше число статей і ілюстрацій. Тексти статей забезпечені гіпертекстовими посиланнями на інші розділи енциклопедії, що дозволяє багатоаспектно освітити всі грані конкретної проблематики.

Серед представлених в Інтернет біографічних матеріалів виділяється довідник на сервері Biography (www.biography.com). У ньому відбиті відомості про більш ніж 25 тисячах персон, що здобули популярність в різних областях діяльності, в різних країнах і в різні епохи - від Стародавнього світу до сучасності.

Групу віртуальних лінгвістичних словників складають відомі джерела, серед яких повний варіант знаменитого Веб-стеровського тлумачного словника і Тезаурус Роже. Веб-стеровський словник (www.m-w.com/mw/netdict.htm) дозволяє набувати значення англійського терміну, що вводиться, з безліччю відтінків і прикладів вживання. Тезаурус Роже (www.thesaurus.com) пропонує різні варіанти англійських слів, що позначають одне поняття.

Окрім перерахованих джерел варто мати на увазі, що Інтернет сам по собі є гігантською енциклопедією - величезним джерелом фактографічних і статистичних відомостей. Наприклад, при необхідності отримати розгорнуті і самі новітні відомості про яку-небудь організацію, оптимальний шлях - звернутися до її сервера, адресу якого можна розшукати, використовуючи спеціалізовані пошукові засоби. Інтернет відкриває доступ практично до всіх видів даних і дозволяє успішно виконувати фактографічні запити будь-якої складності.

Дата добавления: 2014-11-20