Облікова політика державного казначейства. Вимоги основних положень облікової політики органів державного казначейства

Запровадження контролю за видатками

Після того, як головні розпорядники бюджетних коштів отримали право на видатки (призначення) вони вступили у першу фазу трансакційного процесу, де і слід розпочати контроль. Відсутність системи контролю за зобов’язаннями з видатків свідчить про недоліки системи виконання бюджету і уможливлює виникнення заборгованості.

Для забезпечення контролю усі посадові особи повинні мати чітке уявлення про те, що називається зобов’язанням, усі зобов’язання повинні фіксуватися (реєструватися), відстежуватися та контролюватися. Розміщення будь-якого замовлення, укладення договорів, придбання товарів, робіт, послуг повинно здійснюватися відповідно до бюджетного асигнування. Стадії на шляху від реєстрації зобов’язань до їх виконання зображені у наведеній нижче таблиці 1. В ідеальній ситуації кожен крок слід фіксувати, принаймні, у реєстрах головних розпорядників бюджетних коштів разом з датами зобов’язань, платежів та заборгованістю.

Стадії зобов’язання

Дія	Стадія
Заявку на товари та послуги складено.	-
Заявка затверджена та підтверджено наявність фондів. Внесено у реєстр зобов’язань.	Зобов’язання зареєстровано.
Заявку відправлено постачальнику, утворено зобов’язання. Зобов’язання залишається, поки його не буде виконано або скасовано.	Зобов’язання не виконане.
Товари та послуги поставлено, їх отримання перевірено та зареєстровано.	Зобов’язання не виконане.
Накладні отримані, зареєстровані, створено платіжний документ.	Зобов’язання не виконане.
Платіж затверджено.	Зобов’язання не виконане.
Платіж виконано.	Зобов’язання виконане.

Система бухгалтерського обліку у бюджетній сфері має ряд особливостей. Якщо фінансові операції суб'єктів господарювання спрямовані на отриман­ня прибутку, то у фінансових операціях, здійснюваних дер­жавою, домінує ідея надання державних послуг. З цих позицій:

сума доходів важлива лише тією мірою, якою вона є дже­релом покриття видатків;

видатки здійснюються в загальнодержавних інтересах і, в основному, не оцінюються з точки зору фінансової рента­бельності.

Бюджетні операції здійснюються у межах бюджетних при­значень, встановлених законодавством України, тому їх вико­нання віддзеркалюється у бухгалтерському обліку відповід­но до щорічного Закону про Державний бюджет України.

Бухгалтерський облік з виконання бюджетів відзначається також певною складністю, що пояснюється великою кількістю учасників бюджетного процесу, різноманітністю операцій, великою кількістю зв'язків. Він обробляє масові результати (отримання податків та здійснення платежів), одночасно забез­печуючи принцип касової єдності та консолідації бюджет­них рахунків.

Наявна нині система бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів побудована з урахуванням усіх необхідних змін з дотриманням міжнародних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Найголовнішими серед них є такі принципи:

законність - відповідність правилам та процедурам, що перед­бачені законодавчими та нормативними актами;

правильність - сумлінне застосування правил та процедур;

достовірність - правдиве відображення у бухгалтерській звіт­ності фінансових операцій, проведених учасниками бюджет­ного процесу, з дотриманням вимог відповідних норматив­них актів;

суттєвість (доречність) - корисність інформації для під­готовки та прийняття економічних рішень; інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може впли­нути на рішення користувачів інформації;

безперервність - оцінка активів здійснюється, виходячи з того, що процес виконання бюджетів є постійним;

повнота бухгалтерського обліку - всі операції по виконан­ню бюджетів в органах Державного казначейства підляга­ють реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків;

дата операції — операції по виконанню бюджетів реєстру­ються в бухгалтерському обліку в момент проведення від­повідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку;

прийнятність вхідного балансу - залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати за­лишкам за станом на кінець попереднього звітного періоду;

обережність - обґрунтована, розсудлива оцінка фактів;

незалежність — відокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів);

сталість - незмінність методів бухгалтерського обліку, крім випадків істотних змін у діяльності або в правовій базі. У такому разі має бути забезпечена порівнянність зі звітами за минулі періоди;

відкритість - інформація, що включається до бухгалтерсь­кого обліку та звітності, має бути достатньо зрозумілою і детальною, щоб уникнути двозначності, правдиво відобража­ти операції з необхідними поясненнями в записках. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувачів;

порівнянність - можливість визначення тенденцій вико­нання бюджету через порівняння інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності, за певний період часу;

превалювання сутності над формою - відображення опера­цій відповідно до їх економічної суті, а не за юридичною формою; узагальнення інформації має здійснюватися не тіль­ки за юридичними нормами, але й відповідно до її економіч­ної ефективності;

своєчасність - забезпечення своєчасною інформацією орга­нів законодавчої та виконавчої влади, які приймають рішен­ня, здійснюють оцінку виконання бюджету, готують пропози­ції щодо складання бюджету тощо та інших користувачів;

консолідація — складання зведеної фінансової звітності про виконання бюджетів в цілому по системі Державного каз­начейства України з урахуванням підвідомчих управлінь та відділень в розрізі бюджетів, за винятком залишків за внутрісистемними розрахунками.

Дата добавления: 2014-11-20