Додаткові покарання

1. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54 КК) призначається лише при засудженні особи за тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Це по­карання є безстроковим. Воно може призначатися лише як додатко­ве і за умови, що винний засудже­ний за вчинення тяжкого чи особ­ливо тяжкого злочину. Вчинення таких зло­чинів ганьбить саме зван­ня, ранг, чин або кваліфікаційний клас, тому закон надає суду право позбавити засудженого цього статусу.

В різних відомствах і службах виконавчої і судової влади для службо­вих осіб встановлюються відповідні звання, ранги, чини і класи. Так, у Збройних Силах України, Службі безпеки України, при­кордонних військах, військах внутрішньої і конвойної охорони, військах цивільної оборони України маються військові звання (на­приклад, капітан, підполковник, гене­рал-майор та ін.). В органах внутрішніх справ України встановлені спеціальні звання (наприклад, майор міліції, підполковник внутрішньої служби та ін.). Спеціальні звання передбачені в Податковій службі України, а також у Мит­ній службі України (наприклад, інспектор податкової служби першого рангу, державний радник податкової служби та ін.).

Законом України від 16 грудня 1993 р. «Про державну службу» встанов­люються різні ранги, залежно від тієї категорії, до якої від­несені по­сади, що обіймаються особою. Так, особам, що обіймають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 чи 1 ранг, а, наприклад, до сьомої категорії— 15, 14 чи 13 ранг. Ранги також встановлені в дипломатич­ній службі (наприклад, Надзвичай­ний і Повноважний Посол, радник першого класу, аташе та ін.).

В органах прокуратури встановлені класні чини (наприклад, юрист пер­шого класу, молодший радник юстиції та ін.). Такі ж чини присвоюються фа­хівцям арбітражних судів (крім суддів).

Кваліфікаційні класи присвоюються суддям різних судів, у тому числі суддям арбітражних судів, а також судовим експертам.

Усіх зазначених вище звань, рангів, чинів або класів і може поз­бавити засудженого суд. Причому повноваження суду не обмежені: він може позба­вити цього статусу самостійно, незалежно від того, який орган присвоїв звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас.

Кримінальний закон не передбачає право суду позбавляти засуд­женого наукових ступенів і звань, а також почесних звань.

2. Конфіскація майна (ст. 59 КК) полягає в примусовому безо­плат­ному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є особис­тою власністю засудженого.

Конфіскація майна може призначатися за тяжкі і особливо тяжкі корис­ливі злочини лише як додаткове покарання і тільки у випадках, прямо перед­бачених у санкції статті, за якою кваліфіковане діяння засудженого.

Якщо, з огляду на конкретні обставини справи, суд визнає недо­цільним застосування конфіскації майна при засудженні за злочин, за який конфіска­ція передбачена як обов'язкове додаткове покаран­ня, у вироку повинні бути наведені мотиви прийнятого судом рішен­ня з цього питання (ч. 2 ст. 69 КК).

Закон розрізняє два види конфіскації майна: а) повну конфіска­цію, яка виражається у вилученні всього майна, що належить засуд­женому, і б) част­кову конфіскацію, яка полягає у вилученні зазна­ченої у вироку суду частини майна.

У вироку суд обов'язково має вказати, чи все майно засуджено­го конфіс­кується або тільки його частина. У разі конфіскації части­ни майна суд повинен зазначити її розмір (1/2, 1/3 і т.ін.) або перелі­чити предмети, що під­лягають конфіскації. Заміна конфіскації май­на грошовою сумою, рівною вар­тості цього майна, не допускається.

Слід мати на увазі, що при конфіскації всього майна засудженого вона обертається лише на його особисту власність та його частку в за­гальній влас­ності і не може бути обернена на частку інших осіб, що во­лодіють майном разом з засудженим на праві особистої власності.

Не підлягають конфіскації предмети, необхідні засудженому, чле­нам його сім'ї та особам, що перебувають на його утриманні. Перелік майна, яке не підлягає конфіскації, встановлюється законом України.

Від конфіскації майна як виду покарання слід відрізняти так зва­ну спеціа­льну конфіскацію, що не є покаранням. Спеціальна конфіс­кація полягає у вилученні у засудженого спеціальних предметів, що є знаряддями і засо­бами вчинення злочину. В загальній формі вона передбачена в ст. 81 КПК, де, зокрема, сказано, що гроші, цінності та інші предмети, нажиті злочинним шляхом, передаються в доход держави, а знаряддя злочину, що належали об­винуваченому, конфіс­куються. Спеціальна конфіскація передбачена в деяких санкціях ста­тей КК. Так, за ст. 201 обов'язковою є конфіскація предметів ко­нт­рабанди, за ст. 246 — конфіскація незаконно зрубаних дерев і т.ін.

У справах про незаконне полювання, незаконне заняття рибним, звіри­ним або іншим водним добувним промислом, незаконну порубку лісу знаря­ддя злочину, що належали підсудному, в тому числі автома­шини, човни та інші транспортні і плавучі засоби, у разі використання їх як знарядь, за допо­могою яких вчиняються злочинні дії (вилов риби, відстріл звіра), підлягають конфіскації на підставі ст. 81 КПК.

Дата добавления: 2014-11-20