Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суть управлінської діяльності полягає у здійс­ненні впливу на процес шляхом прийняття рішень




Сутність управління та його функції.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Поняття та необхідність управління

УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Т Е М А 3

ПИТАННЯ ДЛЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

 

1. Сутність управління та його функції.

2. Принципи і методи управління.

3. Організаційні структури управління.

Еволюція концепцій управління

Функції управління

Сучасні принципи управління

Методи управління виробництвом

Організаційні структури управління підприємством

Шляхи удосконалення управління підприємством

 

- управління;

- менеджеріальна революція;

- принципи управління;

- типи організаційних структур управління;

- мета виробництва;

- мотивація;

- організація;

- концепції управління;

- стратегічне управління;

- методи управління;

- апарат управління;

- управління підприємством;

- функції управління;

- контроль;

- планування.

 

Сучасне управління – це особлива сфера економічних відносин, що має свою логіку розвитку.

Відомий англійський економіст Альфред Маршалл (1842-1924) виділив управління в окремий фактор виробництва поряд із трьома традиційними - капіталом, працею, землею.

Необхідність управління пов'язана з процесами поділу праці на підприємстві і відокремленням управлінської пра­ці від виконавчої.

Зростання значення фактора управління в епоху науко­во-технічної революції послужило основою для появи кон­цепції «менеджеріальної революції», згідно з якою влада переходить від власників до управлінців.

Основоположником управління вважається американсь­кий інженер і дослідник Ф. Тейлор (1856-1915). Запропоно­вана ним раціоналізація праці і відносин на виробництві дозволила докорінно змінити організацію і управління, а значить, і ефективність виробництва. Ф. Тейлор розглядав управління як «мистецтво знати точно, що слід зробити і як це зробити найкращим і найдешевшим способом».

Сьогодні у світовій практиці використовують три інст­рументи управління: ієрархію, культуру і ринок. Кожен з них є домінуючим в тій чи іншій економічній системі, на­приклад, ієрархія в адміністративно-командній економіці.

Наука управління за останні два-три десятиріччя пережи­ла більш глибокі зміни, ніж за весь попередній період свого розвитку.

Вдосконаленню управлінської практики посприяв прогрес в оргтехніці, і те, що відбувається сьогодні в теорії і практиці управління, називається «тихою управлінською революцією», ЇЇ початок збігся із вступом західного суспіль­ства в інформаційну стадію. На зміну старій раціоналістичній концепції управління приходить нова неформальна, яку прийнято називати маркетинговою, інформаційною.

Суть раціоналістичної концепції полягає в перекона­ності, що успіх фірми залежить від раціональної організації виробництва, зниження затрат за рахунок використання внутрівиробничих резервів, ефективності використання виробничих ресурсів, тобто від внутрішніх факторів. Фір­ма розглядається як закрита система, мета і завдання якої є заданими і стабільними протягом тривалого часу. Основа стратегії такої фірми - поглиблення спеціалізації виробни­цтва, організаційна структура будується за функціональним принципом, вирішальне значення має контроль.

Неформальна концепція має за основу ситуаційний під­хід до управління. Фірма розглядається як живий організм, як відкрита система, головна передумова успіху якої ле­жить поза нею. Успіх пов'язується з тим, наскільки успішно фірма вписується в зовнішнє середовище (економічне, соці­ально-політичне, науково-технічне) і пристосовується до ньо­го. Ситуаційний підхід до управління означає, що вся внутрі­шня будова системи управління є відповіддю на різні впливи зовнішнього середовища. Організаційні механізми пристосо­вуються до нових проблем і вироблення нових рішень.

Реалізацією цього нового підходу стало стратегічне управління, яке передбачає врахування майбутніх станів середовища для розробки стратегії розвитку фірми.

Зміст управління визначається суспільною діяльністю людей, і тому, як особливий вид трудової діяльності, воно виконує ряд функцій:

1. Вивчення потреб споживачів та закономір­ностей їх формування

2. Зіставлення потреб з можливостями їх за­доволення та ресурсами

3. Планування діяльності трудових колективів

4. Організація спільної праці всіх суб'єктів виробничого процесу

5. Мотивація до спільних погоджених дій

6. Контроль за результатами діяльності

1. Вивчення потреб споживачів та закономірностей їх формування передбачає врахування різноманітності потреб, які змінюються. Тому з цією функцією межують функції маркетингу та інновацій. Вони спрямовані на залучення нових споживачів, створення нових ринків збуту, формування нових потреб у потенційних клієнтів, що пов'язане з розробкою нових видів продукції.

2. З точки зору необхідності задоволення потреб, слід користуватись принципом - максимум результативності при раціональних витратах. Управління за допомогою цієї

функції повинно забезпечувати відповідність мети вироб­ництва засобам її досягнення.

3. Планування - це процес визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку та спрямування інди­відуальних і колективних цілей (завдань) на одержання за­гального кінцевого результату.

4. Організація передбачає формування структури керо­ваної системи, розподіл завдань, повноважень і відпові­дальності між працівниками підприємства для досягнення загальної мети діяльності.

5. Мотивація - це причина, яка спонукає членів трудо­вого колективу до спільних погоджених дій з метою забез­печення досягнення поставленої мети. На підприємстві по­винні бути створені

такі умови, за яких виконавці відчува­тимуть, що вони задовольнять свої особисті потреби тільки тоді, коли буде досягнута ціль підприємства в цілому.

6. Контролююча функція полягає у встановленні пара­метрів діяльності підприємства, їх вимірюванні та порів­нянні із запланованими, а за необхідності - коригуванні цієї діяльності для поліпшення результатів роботи.

Ці основні функції тісно пов'язані між собою в єдиному процесі управління. Ігнорування вивчення потреб спожива­чів, можливостей ресурсного забезпечення їх задоволення, незадовільне планування, слабка мотивація тощо негативно впливають на кінцеві показники діяльності.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-08; Просмотров: 657; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.